Свєчніков Сергій Васильович

Вчений у галузі оптоелектроніки, заслужений діяч науки і техніки України. Обраний академіком НАН України за спеціальністю оптоелектронне матеріалознавство 15 січня 1988 року.

Сергій Свєчніков народився 21 липня 1926 року в м. Дніпропетровську. У 1948 році закінчив Київський політехнічний інститут, де й почалася його наукова та педагогічна діяльність. Захистивши кандидатську дисертацію, Сергій Васильович пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри технічної електроніки (1951–1961).

З 1961 року працює в Інституті фізики напівпровідників АН УРСР: спочатку завідувачем відділу, а з 1990 до 2003 року директором Інституту, з 2003 року — почесний директор.

Академік Сергій Свєчніков є визнаним засновником одного з найважливіших напрямів науково-технічного прогресу — оптоелектроніки. Ним розроблені фізико-технічні основи оптоелектронного перетворення, елементної бази оптоелектроніки, створено теорію оптоелектронних зв'язків та інфекційно-контактних явищ у напівпровідниках, фото- і рентгенопровідності, електролюмінесценції, фізико-хімічних і лазерних методів модифікації напівпровідників, що має фундаментальне значення для розробки оптоелектронних систем.

Автор понад 600 наукових праць, серед яких 16 монографій, що мають міжнародний авторитет. Дві з них перекладено за кордоном. Серед наукових доробок Сергія Васильовича 106 авторських свідоцтв на винаходи. Під керівництвом С. В. Свєчнікова захищено 19 докторських і 49 кандидатських дисертацій.

Упродовж багатьох років викладав курси в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут». За його ініціативи та за безпосередньою участю створені спеціалізовані кафедри мікроелектроніки у Чернівецькому та Ужгородському університетах.

Сергій Васильович — головний редактор створеного ним міжнародного наукового журналу «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronics», член редколегії наукового часопису «Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології» та «Functional Materials».

Лауреат Державних премій України та СРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, нагороджений Почесною відзнакою Президента України (1992), орденом «За заслуги» II ступеня (1998), орденом Трудового Червоного прапора (1976), орденом «Знак пошани» (1971), трьома медалями.