Чорна Валентина Миколаївна

Народилась у м. Дніпропетровську 1 липня 1924 року. Батько Валентини Миколаївни загинув на війні, мати працювала на заводі, а дівчина стала полонянкою фашистів, мусила працювати у Німеччині. Після повернення додому її репресували за «український націоналізм» — у Валентини було декілька книжок українських радянських письменників та блакитна хустка з жовтими смужками, яку їй подарувала мати на день народження. З 1946 по 1955 рік Валентина Миколаївна відбувала у радянських концтаборах Кемеровської та Іркутської областей. Її страшна доля стала сюжетом для книги Валентина Чемериса «Державна коханка». Згодом В. Чорна отримала реабілітацію, повернулася додому.

Вірші вона писала з дитинства, після реабілітації вийшли її декілька книжок: дитячі «Гарна внучка», «У зеленому садку», збірка з невільницькими поезіями «Люблю ще й досі», велика добірка її лірики увійшла до збірника «З облоги ночі». 1959 року поетеса в групі делегатів побувала на IV з’їзді письменників України. 1993 року її прийняли до Дніпропетровської організації Національної Спілки письменників України. Померла Валентина Чорна у 2004 р. у м. Дніпропетровську.