Ловягін Іван Ізотович

“Не успел отец окончить жизнь свою, Екатеринославское городское общество обратило на меня внимание, как на полезного члена своего, и предложило мне принять общественную должность. Вслед за сим начались городские выборы, на которых я был избран в градскую думу гласным, и с этого времени я почти не переставал служить общественному делу, забывая для общей пользы свои собственные выгоды, не только в потере дорогого для каждого коммерческого человека времени, но и уделяя из своего имущества возможные пособия для каждого, кому я мог быть полезным по своим средствам”, - писав міський голова І. І. Ловягін у своїй автобіографії, опублікованій у 1887 році на сторінках “Екатеринославского юбилейного листка”.

У цьому ж році місто урочисто відзначало своє перше століття, і міська дума, очолювана І. М. Яковлєвим, зробила спробу написати його історію. Цю роботу виконав міський секретар М. М. Владимиров.
У його книзі “Первое столетие Екатеринослава” уперше був опублікований список міських голів і гласних міської думи за 1787 - 1887 роки. Сім разів, більше всіх, обирався міським головою Іван Ізотович Ловягін, купець першої гільдії. Майже 30 років, з 1834 по 1863 рік обирався він гласним думи, а з 1847 по 1863 рік був міським головою. Разом з містом пережив він голод 1848 і 1849 років, епідемію холери і скорбуту (цинга), Кримську війну. Він мав гроші і не раз виручав місто грошовою допомогою. Під час епідемії пожертвував 3000 рублів на купівлю і ремонт будинків для лікарень, притулку для бідних жителів міста, на лікування городян. За свою довголітню й корисну діяльність удостоєний Похвального листа від катеринославської купецької й міщанської громади.

“Во все время он постоянно отличал себя примерным поведением, нравственностью, бескорыстием и непоколебимым усердием к службе и к пользе для города, за что приобрел признательность начальства, и вполне оправдал доверие общества, посему по всей справедливости заслуживает уважения, которое неукоризненно отдавая ему Ловягину, выдаем сей похвальный лист за подписями нашими”.