Величезним додатком до внутрішнього напруження є температура повітря, вона тут вища за позначку "30 градусів". Спекотно. Добре, коли є друзі, які можуть постояти у черзі, поки ти збігаєш за водою. Потім, звичайно, у черзі будеш стояти ти, але це зовсім інша історія…
6 година.
Народ активно підходить. Сумно, що невихованих людей у Дніпрі таки більше, ніж вихованих. Наша черга чомусь полізла кудись у бік. Стало ще спекотніше, здається, що до запуску на стадіон ще вічність. (...)
Початок сьомої.
Людей пускають! От воно де, справжнє щастя. Неважливо, що якийсь хлопець позаду постійно штовхає мене вперед і я скоро впаду на іншого хлопця. Це недопрацювання в організації туру. Головне, що ми разом, що ми єдині і що ми не здамося без бою!
Про звичку Святослава Вакарчука затримувати концерт тут відомо всім. І всі, до речі, хто стоїть зараз поруч зі мною, вважають цю звичку неподобством. Чому люди, що прийшли о 8 годині мають обов`язково чекати до 9, або й до 10? Незрозуміло. Дівчина якась тут кричить, що Вакарчуку можна все :) може й так, але я не згодна. Правильно, у Львові кричали "ганьба!". Це - ганьба!
На Метеорі стає неможливо знаходитись. Вже зробили живий коридор двом дівчатам, яким стало зле. Вони чогось не повертаються, може лишилися десь у другій фанці. Ще одна дівчина від нас пішла й повернулась зі стаканчиком холодної води, що коштував аж 10 грн!!! Хоча я б зараз, певно, і мільйон віддала б за втілення спраги. Люди штовхаються, намагаються пролізти вперед. Багацько молоді цьогоріч у неадекватному стані, що лякає.
Вже о пів на дев`яту.
Ми вмираємо, співаючи гімн. "Слава Україні - Героям Слава", "Смерть ворогам!", "Україна - понад усе" лунає з усіх боків. Захлестує відчуття патріотизму і, здається, стає веселіше. Дощик би точно був доречним зараз, але навіть натяку на нього немає. Реально складно дихати, ніяк підняти руки. Їх треба зафіксувати у певному положенні ще до початку. Дуже не вистачає якогось розігріву. У Дніпрі ж повно чудових рок-гуртів, чому б їх не запросити? Або хоча б музику дали б.... Щось тут лунає іноді, але дуже тихо. Може втішити мене зараз тільки очікування грандіозного концерту.
А!
Ось і початок! затримали рівно на годину. Місця раптово стало більше, пісня "Вставай" зарядила публіку потрібними емоціями.
Поїхали!
Репертуар у Дніпрі було підібрано ідеально. Безліч улюблених пісень, деякі у незвичних обробках. Глядачі у захваті від акустичної версії "Вище неба". На "Холодно" мене взагалі відірвало від землі. Тут не хотілось стрибати, махати, ще щось. Хотілось просто закрити очі і полетіти. Минулого року, у дівчини на цій пісні почалась справжня істерика, хоча до цього все було добре. Та й після цього також.... Певно, для кожного фанату пісні Океанів - це щось надто особисте. До того ж, Дніпропетровск, як завжди, підготував флеш-моби і пелюстки троянд гарно доповнили цей особливий стан.
У якийсь момент концерт став відверто походити на футбольний матч. Фани кинули димову шашку, а музиканти зробили хід конем - вдяглися у сині футболки "Дніпро".
Сюрпризом у нашому місті став дует з чарівною Тіною Кароль. Вакарчук заспівав разом з нею очікувану після "Голосу країни" пісню "Коли навколо ні душі" і, якщо чесно, цей дует звучить для багатьох краще за оригінал.
Десь у середині концерту Святослав оголосив, що заспіває три пісні спеціально для дівчат, що лінуються піти до тренажерної зали. "Фіалки", "Кішка" та "Коко Шанель" зробили свою справу. Дякую вам, Океани, від усіх дніпровських дівчат!
Окреме дякуємо за те, що вам в якийсь момент стало дуже жарко.
Не буду писати окремо про кожну пісню...Це просто був кращий день в моєму житті. Енергетика, що йде від цих музикантів нереальна. Коли Вакарчук співає: "а буденні але заважають до моря йти" я замислююсь над цими клятими "але", а коли "і я на небі, мила моя, на небі" я знаходжусь на небі і закохуюсь протягом цієї пісні разів 10. Тому що не можливо по-іншому! Тому що це Океан! Тому що ми потонули в ньому.
Після концерту нереально хотілось води, боліла спина та ноги, але співала душа та відчувалося єднання. Ще на початку Святослав зазначив, що для нього це більше концерт пам`яті та об`єднання, а ніж свято...
У кінці він 5 разів вийшов на біс і знову пообіцяв, що все буде добре. Чомусь я знову йому вірю…
Нікітенко Катерина