«Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому»: Микола Чабан про те, як минуле впливає на теперішнє

23 квітня у світі відзначають Всесвітній день книги та авторського права.

Журналісти “Нашого міста” поспілкувалися з краєзнавцем, письменником та журналістом Миколою Чабаном, який понад 40 років досліджує історію Придніпров’я та популяризує українське слово.

Автор ділиться думками про роль книжки в сучасному світі, про виклики, що створюють новітні технології, і про те, чому навіть у часи війни книжка залишається важливим інструментом збереження ідентичності. Микола Чабан розповів історію зі своєї нової книги “Бандурний батько Микола Богуславський” та провів паралелі, як минуле перегукується з сучасністю.

Всесвітній день книги та авторського права – це день, який нагадує: слова здатні змінювати свідомість, а книги – формувати покоління. У Дніпрі про це говорить не просто автор, а справжній хранитель історичної пам’яті – журналіст, дослідник, краєзнавець Микола Чабан.

У сучасному світі, де панує цифровий простір, друкована книга переживає непрості часи. Сам Микола Чабан визнає:

“Інтернет став великою перешкодою чи конкурентною силою для книжки – і це реальність. Всі ми звертаємося до електронних форматів. Але є люди, які присвятили життя саме друкованій книжці – і вони з цим підуть із життя. Бо це їхнє покликання”.

Попри труднощі, автор відзначає – бібліотеки та культурні установи не здаються. Вони шукають нові формати, організовують події, акції, залучають молодь до читання. Але проблеми з видавництвом залишаються актуальними.

Микола Чабан понад 40 років досліджує історію Придніпров’я. Його доробок – десятки книг, серед яких: “На терезах вічності”, “Мандрівки старим Кам’янським”, “Сучасники про Дмитра Яворницького”, “Січеслав у серці”, “І в України – твоє обличчя”, “Бандурний батько Микола Богуславський”. Остання праця присвячена українському діячеві, який був не лише популяризатором кобзарства, а й великим прихильником українського слова.

“У 1910 році він почав із рундука – маленького кіоску з книжками. А вже у 1913-му в Дніпрі відкрилася перша українська книгарня “Слово”. Це був величезний прорив для того часу”, – розповідає письменник.

Богуславський також був ініціатором видання часопису “Дніпрові хвилі” та організовував кобзарські школи на Кубані, де розповсюджував твори Шевченка, Аркаса, Кащенка, надихаючи козачат на збереження української ідентичності. Хоч Микола Чабан пише про історію, його книги напряму пов’язані з теперішнім.

“Мене тягне в минувшину, але ці тексти – про сучасне. Бо нинішня війна – про нашу ідентичність. Ми захищаємо своє право на мову, державу, культуру. І мої книжки – про тих, хто виборював цю Україну задовго до нас. Ми беремо з минулого не попіл, а вогонь – і несемо його далі”, – підкреслює пан Микола.

У цей день варто згадати свою першу прочитану книгу. Ту, з якої почалась любов до слова, до історії, до себе. І, можливо, саме сьогодні – час відкрити нову книжку, яка змінить ваш погляд на минуле і подарує надію на майбутнє.