Оформити родинну спадщину можна буде без нотаріуса та податку

Особливо обтяжливо займатися проблемами спадщини мешканцям сільської місцевості. Нарешті, на це звернула увагу Верховна Рада, проголосувавши законопроект про внесення змін до процедури оформлення спадщини, а Президент України Петро Порошенко підписав Закон №1709-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань спадкування)». Документ набирає чинності 1 січня 2016 року.

Задекларованими змінами, а також думками фахівців і простих громадян щодо нововведень поцікавилася кореспондент «Зорі».

Тепер не купуватимемо в самих себе батьківську хату

В основу нового закону покладено спрощену процедуру оформлення спадщини та реєстрації прав спадкоємців. І це насамперед стосується сільських населених пунктів. Адже тепер селяни зможуть упоратися з усією клопітною процедурою за місцем проживання. Тобто оформлення спадщини та реєстрації прав спадкоємців на успадковане ними нерухоме майно має стати не такою виснажливою справою, як це було донині.

До того ж, нарешті, вирішено головне питання, що турбувало тисячі малозабезпечених людей, — законом скасовується обов’язкове проведення оцінки майна та земельної ділянки. Також не треба платити податок у випадках спадкування майна спадкоємцями першої та другої черги за законом чи за заповітом.

Тепер не треба буде дітям, батькам, подружжю, рідним братам і сестрам, бабі, діду, онукам, правнукам купувати за десятки тисяч гривень у самих себе хату, земельну ділянку, пай. На цих людях мали зиск і оцінщики, і ті інформаційні центри, які брали плату за послуги, видавали довідки, і нотаріуси. Прийняття цього документа є одним з перших кроків до децентралізації влади, адже органам місцевого самоврядування сільських населених пунктів надано повноваження здійснювати «вдома» дуже непросту для людини справу — оформлення спадщини.

Про що насамперед йдеться у законі? Якщо ви отримали спадщину від батьків, чоловіка, дружини, дітей, у тому числі всиновлених, то всі вони є членами сім’ї першого ступеня споріднення, тому успадковане від них майно оподатковується за нульовою ставкою. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення. Отримана від них спадщина обкладається податком у розмірі 5% вартості спадкового майна.

Успадкування земельного паю

Напевне, сільських мешканців не менше зацікавлять і зміни в Законі «Про нотаріат». Ними визначено, що право на успадкування земельного паю після смерті фізичних осіб, які мешкають у селі, може бути видано уповноваженою особою сільради спадкоємцям 1-го та 2-го ступеня на підставі трудової книжки члена колективного чи іншого сільгосппідприємства, право на спадкування земельної ділянки — на підставі правовстановлюючих документів, державного акта чи рішення сільради.

Закон про спрощену процедуру оформлення спадщини зобов’язує сільради після отримання повідомлення про відкриття спадкової справи поставити до відома про цей факт інших спадкоємців. У тому числі і шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Головна новина така: після того, як зміни набудуть законної чинності, для прийняття спадщини в сільській місцевості не треба буде шукати нотаріуса, слід просто подати заяву та оформити спадщину в уповноваженої особи сільської ради.

Таким чином, новий закон покликаний спростити та здешевити процедуру оформлення спадщини.

Марія Петрівна Тараненко, мешканка с. Богуслав: За такі зміни — обома руками:

— Ми з чоловіком захотіли переписати на сина нашу хату. Думаємо: треба це зробити, поки живі. Поїхали в Павлоград, у БТІ, замовили спеціаліста, аби він зробив грошову оцінку нашої нерухомості. Ми, звичайно, знали, що треба за це заплатити, але ж не стільки! Словом, за свій оціночний документ інвентарбюро узяло з нас майже 1800 гривень. Питаємо: за що такі гроші. Кажуть, є порушення у плані нашого домоволодіння. А «порушення» таке: замість дерев’яної старої огорожі навколо будинку син виклав цегляний паркан. Виходить, хай би вони краще попадали чи згнили, оті кілки з огорожі. Ми ж привели свій двір у порядок, вклали у це свої кошти, а державі це наче невигідно — треба покарати хазяїв.
Так і це ще не все. Пішли ми з довідкою БТІ до нотаріуса, а там нам сказали, що ця довідка нічого не варта без приватизації присадибної ділянки. На приватизацію землі в нас немає вже коштів, тому й відклали ми усі клопоти з оформленням хати на сина.
Тепер за новим законом ми зможемо безплатно оформити на свою дитину й земельну ділянку біля хати. Тому ми обома руками за такі зміни.

Алла Жукова, секретар Богуславської сільської ради: У сільраді має бути фахівець з оформлення спадкової справи

— Спадкова справа доволі непроста, її здійснюють лише нотаріуси, яких у селах часто немає. В нас на 13 сільрад району один державний нотаріус, він приймає в Павлограді. Є чимало приватних, але люди йдуть переважно до державного. Там оформити спадщину дешевше. А взагалі, враховуючи обов’язкову оцінку предмету спадщини та збори, які необхідно було сплатити при цьому, в окремих конкретних випадках оформляти свої спадкові права громадяни відмовляються через економічну недоцільність, бо часто-густо вартість оформлення спадщини перевищує вартість самої спадщини.

І те, що новим законом здешевлюється оформлення спадкової нерухомості, — це велике полегшення для людей. Вони вже сьогодні оббивають пороги сільради й питають: «Коли ж?»

Я двадцять років секретар сільради, була свідком усякого. Спадкоємці сварилися, рідні люди ставали ворогами. Деякі нотаріальні дії ми здійснювали й до цього — посвідчували заповіти, допомагали збирати необхідні документи. Тобто в такий спосіб допомагаємо нотаріусу. Нині в мене 264 справи із заявами про відкриття спадщини чи відмову від неї.

У новому законі йдеться про необхідність мати у сільраді уповноважену особу, яка б повністю оформляла спадщину. Була б за нотаріуса. Зокрема, зазначено, що ця посадова особа повинна мати вищу юридичну освіту, досвід роботи в галузі права не менше трьох років, пройти рік стажування у державній нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса, скласти іспит зі спадкового права в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Але ні я, ні голова сільради не бачимо в нас, у сільській місцевості, особу, яка б повністю відповідала цим вимогам. До того ж, йдеться про комп’ютеризацію, архіви, бази даних.

Ольга Тимченко, нотаріус Павлоградської державної нотаріальної контори: Можливо, допоможуть сільські нотаріальні контори:

— З точки зору спрощення процедури оформлення це справді позитивний момент. Відпадає потреба їздити за кілька кілометрів у місто до нотаріуса. Спрощується і державна реєстрація прав спадкоємців у сільських населених пунктах, що значною мірою заощаджує час і кошти людини.

Але в мене постає логічне запитання: що це за «уповноважені» посадові особи, який рівень їх правової освіти та компетентності в питаннях спадщини? Нереально за рік, а документ набирає чинності 1 січня 2016 року, підготувати посадову особу, яка б відповідала усім вимогам, про які йдеться в новому законі. Ми вже маємо чималий стаж, юридичну освіту — і то стикаємося з величезними труднощами…

Ось у нас спадкові справи з 1949 року. Сільрада повинна буде затребувати спадкову справу. А вона або в нас, або у Дніпропетровському державному архіві. Хто з сільської ради буде їхати у Дніпропетровськ? А треба ж ще й сільській раді забезпечити робоче місце посадовця у справах спадщини. Потрібен комп’ютер, Інтернет, меблі. Ось я — державний нотаріус, а в цьому кабінеті усе моє, крім сейфу.

Звичайно, вихід завжди можна знайти. Думаю, можна було б відкрити при великих сільських радах нотаріальні контори. Хай би вони обслуговували три-чотири села. Якщо відмінять експертну оцінку, то це велика допомога людям. Адже вона та виготовлення техпаспорта, відчутно спустошують сімейний бюджет.

Добре вже те, що проблема, важлива передусім для сільського населення, бо тут ще й земля, й пай, нарешті, привернула до себе увагу законодавців.