Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
пн, 25 ноября 2024
00:43

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

На Дніпропетровщині вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років

|«« «« »» »»|

Понад 65 тисяч жителів Дніпропетровщини пішли з життя через голодомор 1932-1933 років. Десятки сіл та хуторів зникли з карт регіону та України. Дніпропетровщина під час Голодомору зазнала найбільших втрат.

Жахлива цифра зареєстрованих в Україні смертей від голоду припадає саме на Дніпропетровську область. 23 листопада на 9 км Запорізького шосе біля Меморіалу жертвам політичних репресій та Голодомору жителі регіону вшанували жертв і постраждалих від голодоморів в Україні. У траурному мітингу взяв участь перший заступник губернатора Анатолій Крупський.

Жалобну панахиду провів керуючий Дніпропетровською єпархією Української Православної Церкви Київського Патріархату, Єпископ Дніпропетровський і Павлоградський Симеон.

У хвилині мовчання сотні жителів регіону, у тому числі і свідки тих страшних подій, вшанували пам'ять про загиблих.

Анатолій Крупський, керівництво Дніпропетровська та району, представники політичних партій, громадських організацій, духовенства та жителі Дніпропетровщини поклали до Меморіалу символічні композиції із колосків і калини та квіти.

«80 років минуло після тих страшних подій 1932-1933 років, десятки тисяч загиблих, ще сотні тисяч, що пройшли через жахи та випробування Голодомору. Проте наш народ вистояв, прагнення до свободи та віра в людяність, важка праця та непідкореність перемогли. Пам'ять про ті страшні дні живе в наших серцях. За завданням губернатора Дмитра Колєснікова в усіх школах та позашкільних навчальних закладах були проведені уроки пам’яті та класні години, щоб молодь регіону пам’ятала про трагедію нашого народу та не допустила цього у майбутньому», - зазначив Анатолій Крупський.

Перший заступник губернатора наголосив, що у цей день вся країна на чолі з Президентом України Віктором Януковичем вшановує пам'ять тих важких днів та тисяч жертв Голодомору.

Вперше голод прийшов на Дніпропетровщину взимку 1931-1932 років, ставши жахливою прелюдією Голодомору 1932-1933 років. В офіційних документах це називалося “продовольчими труднощами”, що, однак, не впливало на зміст та наслідки самої трагедії. Причиною голодування українського села у 1932 році були надмірні хлібозаготівлі з урожаю попереднього року. Уже наприкінці 1931 році, у результаті виконання плану здачі зерна державі, який становив 111 млн. пуд., значна кількість колгоспів та селян залишилася без запасів зерна. І село почало голодувати. Мали місце випадки голодної смерті та загибелі від голоду худоби, чого не траплялось вже з голоду 1921 – 1923 рр.

У деяких сільських районах, зокрема, у Новопразькому, Долинському, Межівському Лихівськомута Каранському, смертність стала масовою. У 1932 році порівняно з попереднім роком загальний коефіцієнт смертності у розрахунку на 1000 осіб населення зріс на Дніпропетровщині з 13,9 % до 17,1%, а в окремих містах і сільських районах (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кам'янське) цей коефіцієнт перевищив 20 %.

На 1932 рік був встановлений новий план хлібоздачі – 88 млн. пудів, що становило четверту частину загальнореспубліканського плану (356 млн. пуд). Безумовно, що області він був не під силу. Тож для його виконання треба було вилучити у селян все, вирощене ними. У людей вилучалося все майно, навіть особисті речі, що були на них, усі харчові запаси, навіть приготовлена їжа, відбувалося руйнування у хатах печей, груб, димарів, коминів, вікон, дверей та виселення з власної домівки.

Одночасно села, що не виконували плану хлібоздачі заносилися на “чорну дошку”. Це означало припинення будь-якого постачання їх усім необхідним, та заборону селянам полишати межі населеного пункту, доки не буде виконаний план. У грудні 1932 року 228 колгоспів області знаходилися на “чорних дошках”.

У своєму «Щоденнику» наш земляк, письменник Олесь Гончар пригадує: «А мені згадався 1933-й... То ж таки був геноцид! Пів-Сухої виморено голодом за одну весну. Сім'я Булата-коваля, де діти старші поїли менших... А ті мої товариші - однокласники Киселі, що незрівнянні успіхи виявляли в математиці, - сьогодні в школі були, а на завтра вже не прийшли: померли обоє. А торгсини, Галещинська біофабрика окороки відправляє на експорт... Ні, то довічний Сталінів гріх, злочин, якому ніколи не буде виправдання...».

Багато батьків, намагаючись спасти від голодної смерті хоча б своїх дітей, привозили їх у міста, і залишали там біля відділків міліції, дитячих дошкільних закладів, притулків та лікарень. У Дніпропетровську було відкрито додатково 260 ясел, у яких за офіційними даними, перебувало 12 800 маленьких діточок, та відкрити додатково дитячі будинки для кинутих. Так, у с. Бухарине Біхаринської сільради, що входила у межу міста Кривий Ріг, за 1932 – 1933 роки померла 251 людина, з яких доросле населення становило 149 чол.

Люди не мали належного продуктового забезпечення, годувалися тим, що могли знайти. Основу їх харчування на той період становили трава, квіти акації, щавель, цибуля, буряки тощо. Доповненням було м’ясо собак, котів, пацюків, ховрахів, горобців, здохлих коней та корів, різні сурогати та інші шкідливі продукти. Ті, хто жив біля води мали можливість живитися рибою, раками, жабами, равликами, молюсками. У багатьох населених пунктах, як і по всій Україні, мав місце канібалізм.

Як пригадує Петро Олізка з селища Петропавлівка: «Коли мені було 12 років, засудили за колоски мене маленького на 5 років до важких робіт. Мама пухла разом з сестрою і померла на моїх очах. Єдиним порятунком були миші. Вони наносили в нірки запаси, землею обгортали їх у круглих купках, а ми вже їх роздовбували взимку і забирали ці запаси»

Gorod.dp.ua на Facebook.


Днепр  (25.11.13 18:26): Не мешаем "исследователю". Он, как та дурковатая обезъяна, которая, испражнившись, размазывает собственные фекалии по голове и "исследует" их, "исследует"... как великие мысли своего бренного тела.:))) Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1
Исследователь  (25.11.13 17:52): Так, теперь в вопросу "об уничтожении селян", сей вопрос очень хорошо освещён и разобран в книге члена Украинской Хельсинкской группы, диссидента П.Г. Григоренко "В подполье можно встретить только крыс".
Кто хочет может прочесть впечатления и выводы очевидца событий того времени, который сам вышел из украинский крестьян, и который описал то, что увидел на родной Мелитопольщине.
Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1
Немой  (25.11.13 16:52): Комментаторы, читайте статью, читайте что пишут, читайте об уничтожении селян. После чтения - пишите, или вы не читатели, а писатели? Ответить | С цитатой
Элвис  (25.11.13 16:31): Почему же не понять? Вспомните блокадный Ленинград. Откиньте продовольственные карточки вообще, а за тем умножьте количество жертв на десять. Получите примерно те реалии, которые ощущали миллионы людей в сёлах. Ответить | С цитатой
серж  (25.11.13 15:24): Нам, живущим сейчас, несмотря на экономические трудности, не понять что это такое, когда государство целенаправленно, цинично, проводит политику геноцида против целого народа с целью превратить его в покорную скотину, работающую за лагерную пайку. (Так называемые "трудодни" вместо денег). Это страшно. Ответить | С цитатой | Обсуждение: 2
націоналіст  (25.11.13 12:10): оба на , а исследователь тут всё еще исследует ))) Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1
націоналіст  (25.11.13 12:09): оба на , а исследователь тут всё еще исследует ))) Ответить | С цитатой
Исследователь  (25.11.13 11:29): Согласно региональным Книгам Памяти в Украине "жертв Голодомора 1932-1933 гг." - всего - 882 510 человек. Это ВСЕ кто умер в период с 1932 по 1933 гг. - в том числе сгоревшие в огне и умершие от алкоголизма (книги памяти Запорожской и Одесской областей). Это цифра конечно большая, НО она ничуть не больше или меньше средногодовой по стране в любой период времени к примеру в 2009 году - умерло 706 740 человек, в 2008 году - 754 462 человека.
Следовательно, ничем особенным смертность в те года не отличалась, да - голод был, да люди умирали от недоедания и сопряженных с этим болезней, Но никаких "15 млн. умерших" не было и быть не могло - потому как такая колоссальная потеря населения не могла быть компенсирована ничем, и неминуемо отразилась бы в стат. данных и повседневной жизни.
Поэтому ВСЁ что сейчас происходит вокруг голода 1932-1933 гг. - это политические провокации и спекуляции на этом вопросе. Dixi.
Ответить | С цитатой | Обсуждение: 3
Алиса.  (25.11.13 11:08): Я не сильна чем голодомор отличается от целенаправленного изъятия продуктов питания у населения, но свечку ставим каждый год, за невинно убиенных.
Чтим память своих предков...
Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1
ddd  (25.11.13 10:51): Голод был и не надо это отрицать(об этом мне рассказывали мои бабушки), и не только в1931-33 годах (особенно это коснулось Днепропетровской, Полтавской, Курской, Орловской областей), но и в 1947 году, и почему-то о 1947 году все умалчивают. Чего же нам тогда Эвропа и америкосы не помогали. И грех устраивать из этого шоу и праздник. Позор Ющу!!! На Привокзальной площади тупоумные на памятник Петровскому поцепили плакат-позор Косиору. Я не понял где там Косиор. Поминать , ане праздновать нужно на кладбище. Очередное шоу, чтобы отвлечь от насущных проблем.А на сколько уменьшилось население от геноцила дерьмократии? Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1
1 2 3 4 5 6
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
50
лет дворцу культуры «Шинник»

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте