Череду пам’яті «Слава визволителям» продовжує Юр’ївський район

Через 70 років нащадки славних героїв-визволителів Юр’ївського району вшановують тих, хто захищав рідну землю, та тих, хто відроджував район у післявоєнні роки. Від імені губернатора Дніпропетровщини Дмитра Колєснікова його заступник Вадим Нестеренко привітав жителів Юр’ївки та Юр’ївського району з 70-річчям визволення від фашистських загарбників.

«Від щирого серця вітаю жителів Юр’ївки та Юр’ївського району з 70-річчям з дня визволення від фашистських загарбників. - Йдеться у привітанні керівника регіону Дмитра Колєснікова. - За ініціативи нашого Президента Віктора Федоровича Януковича відроджуються традиції воєнно-патріотичного виховання молоді. На прикладі героїзму і мужності воїнів Великої Вітчизняної війни молоде покоління навчається жити, будувати майбутнє, піклуватися про сьогодення. Низький уклін і безмежна подяка ветеранам – усім, хто захищав рідну землю, хто ціною власного життя, бойовими подвигами і ратною працею зробив значний внесок у спільну справу. Ваші мужність і відвага, героїзм та нескореність духу є зразком для прийдешніх поколінь. Бажаю міцного здоров’я, щастя і благополуччя, любові і шани, ясного неба та віри у світле майбутнє вашого селища і рідної України. Нехай на нашій благословенній землі завжди панує мир, спокій та добро!».

Нагадаємо, 10 вересня на Дніпропетровщині стартував марафон «Слава визволителям», який присвячений 70-річчю визволення міст та районів регіону. Естафета розпочалася з Межівського району, який був першим визволений на Дніпропетровщині. 13 вересня марафон підтримали Покровський та Петропавлівський райони, 14 вересня – Павлоград.

«День визволення кожного району від фашистських загарбників – це значиме і хвилююче для кожного його жителя свято, яке ми відзначаємо як данину пам'яті і глибокої поваги всім тим, хто самовіддано, героїчно на фронті і в тилу наближав довгоочікуваний день Великої Перемоги. Війна не зломила дух нашого народу і показала приклад героїзму наших батьків і дідів. Сьогодні ми схиляємо свої голови перед ветеранами, перед усіма тими, хто захистив нас від фашизму, хто подарував нам мирне життя», - зазначив Вадим Нестеренко.

З 10 жовтня 1941 року майже 2 роки Юр’ївський район був окупований. Гітлерівці грабували села, знущалися над мирними жителями. В катівнях гестапо загинуло 189 жителів району.

З перших днів боротьбу проти окупантів очолив у районі Юр’ївський підпільний райком. До складу підпільної групи Юр’ївського району входили комсомольці, учні старших класів. Підпільники громили фашистські комендатури, проводили диверсії на залізничних коліях. Диверсійна група пустила під укіс ворожий ешелон із зброєю поблизу села Вербуватівка, підпалила комендатуру в селі Юр’ївка, знищила 16 фашистів та двох зрадників.

Жителі Юр’ївки та сусідніх сіл всіляко допомагали підпільникам і партизанам. 14 лютого 1943 року вітчизняна армія визволила Юр’ївський район, проте 25 лютого фашисти знову захопили Юр’ївку. Знову розпочалася боротьба. Гестапівцям вдалося викрити Юр’ївський підпільний райком партії і молодіжну групу. Майже всі патріоти були заарештовані і після страшних катувань розстріляні. В останній день свого перебування в селі гестапівці розстріляли близько 70 мирних жителів Юр’ївки. Відступаючи, гітлерівці забирали і виганяли до Німеччини худобу, а що не встигали вивезти, знищували на місці. Вони руйнували громадські приміщення колгоспів, школи, лікарні, Будинок культури, театр, приміщення районних установ, млини і майже всі хати колгоспників.

За роки фашистської окупації у Юр’ївці знищено близько 1600 голів великої рогатої худоби, 1500 свиней, десятки тисяч птиці, 2600 бджолосімей, велику кількість сільськогосподарської техніки. Загальні збитки, завдані фашистами селу, становили близько 5,8 млн. Карбованців.

Під час прориву в серпні 1942 року в боях за селище Юр’ївка полягли воїни 128 окремої стрілецької бригади. Їх ховали на місці боїв. Дані про кількість загиблих не збереглися.

В боях за селище 14 по 25 лютого 1943 року брали участь воїни 207 стрілецького полку 244 стрілецької дивізії і 115 окремої гвардійської мінометної дивізії. В боях загинуло 6 солдатів, які були поховані в братській могилі в парку.

Остаточно селище було звільнено 17 вересня 1943 року, частинами 333 стрілецької дивізії Південно-західного фронту. В боях за село загинуло 279 солдат та офіцерів Червоної Армії серед яких були представники різних національностей. В 1950-х роках в третю братську могилу були перенесені останки 18 партизанів і воїна, що загинув в серпні 1942 року. В 1953 році біля могил було встановлено пам’ятник «Воїн з каскою».