Міська художня рада попросила виправити помилки у вірші Шевченка на пам’ятнику

Зокрема, на засіданні міської художньої ради у складі відомих та заслужених художників, скульпторів, митців, архітекторів (голови секції монументального та образотворчого мистецтва міської художньої ради Людмили Володимирівни Тверської, директора Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І.Яворницького Надії Іванівні Капустіної, директора обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Лідії Миколаївни Голубчик, заслуженого художника України Валентини Іларіонівни Щедрової, члена Дніпропетровської обласної спілки архітекторів Дмитра Володимировича Воліка та ін.) за рекомендацією фахівців факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, було прийнято рішення відтворити на постаменті останній чотиривірш поезії «Як умру, то поховайте» («Заповіт») Т.Г. Шевченка у варіанті, ідентичний наведеному у виданні: Кобзар/Тарас Шевченко; редкол.: Г.Ф. Семенюк (голова) та ін. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009 – 720 с. – С. 413

І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

«Усвідомлюючи дискусійність питання співвідношення оригінальних текстів Т.Г. Шевченка з нормами української літерної мови, що виявляється, зокрема, у різному написанні слова «сім’ї»/«сем’ї» в поезії «Як умру, то поховайте» в авторитетних виданнях творів митця, схиляємося до варіанта слова «сім’ї» як суголосного сучасному українському правопису.», - зазначила доцент кафедри української літератури Дніпропетровського національного університету ім.. О. Гончара Ольга Шаф.