Дніпропетровький історичний музей представляє

18 жовтня о 13.30 в Дніпропетровському історичному музеї відбудеться урочиста передача з приватної колекції до експозиції музею однієї з найзначніших археологічних знахідок кінця ХХ ст. – давнього календаря, зображеного нарізками на кістяній пластівці. Радіо вуглецевий аналіз пластівки, зроблений Київською Радіо вуглецевою лабораторією Державного Наукового центру НАН України показав, що календар був зроблений у першій половині 4 тис. до н. е., і є найстарішим календарем у світі!

Шматок кістки з насічками дніпропетровський краєзнавець кандидат технічних наук Вадим Камеко підібрав ще 10 років тому випадково. Його зацікавила її подібність до стилізованого зображення птаха. Декілька років кістка пролежала разом із іншими знахідками археолога-любителя, доки він не помітив, що насічки розташовані групами, і вочевидь, несуть якусь інформацію.

П’ять років Вадим Камеко разом із своїм другом Володимиром Бенкевичем розшифровували цей код. Результат був приголомшуючий: за кожною рисочкою та групою рисочок стояв реально спостережений і сьогодні фізичний процес – доба, пів фаза місяця, сезон, рік. За допомогою такого календаря наші далекі предки могли прогнозувати коли риба піде на нерест, коли годуватися до морозів і.т.ін.

Щоб розшифрувати календар прийшлося застосувати навіть кібернетичний аналіз – в минулому обидва дослідника працювали над радянськими космічними програмами. З’ясувалося, що універсальній алгоритм давнього календаря працює і сьогодні з точністю до п’яти діб. Нещодавна робота любителів була визнана професійними науковцями і сьогодні унікальна знахідка поповнить експозицію, а супроводжуючи її документи – матеріали експертиз – фондовий архів Дніпропетровського історичного музею.

Для музейників ця подія є знаменною, адже вона продовжує традиції меценатства, започатковані в нашому музеї ще в середині позаминулого століття. Серед тих, хто поповнював музейне зібрання приватними колекціями слід згадати А.Фабра, О. Поля, П.Урусова, В.Родзянко, Д.Яворницького, В.Левінсона та ін. Нажаль, останнім часом, з розвитком приватного колекціонування та розквітом любительської археології унікальні історичні пам’ятки в кращому випадку осідають в приватних колекціях, а в найгіршому – зникають на антикварних ринках західної Європи та Ближнього Сходу.