Обласні сільські спортивні ігри-2012

АПОСТОЛІВСЬКИЙ ДИВО-КВІНТЕТ

Подивитись на символічному килимку було на що! Що не дружина - то справжня легенда сільського спорту! Чимало славних вікторій на рахунку синельниківського формування, в когорті якого першу «скрипку» грає голова Великомихайлівської сільради Анатолій Ярохович. Саме останні, двічі «перетягнувши» перещепинців у головному фіналі, склали конкуренцію апостолівцям. І цього разу «шнурок Гуллівера» виявився більш прихильним до апостолівського диво-квінтету.

Разом вони - Олександр Прядко, капітан команди, Сергій Павлюк, Володимир Хан, Ігор Письменний та Сергій Здробілко - на канатному «фронті» працюють вже років з п`ятнадцять. Спільно зі своїм наставником Анатолієм Ключкою не одного грізного суперника перемогли. «Чим беремо? - перепитують хлопці. - Дружбою, насамперед, самовіддачею, взаєморозумінням і бійцівським характером».

СІМЕЙНІ СТАРТИ - СПРАВЖНЯ РОДЗИНКА

Якщо «шнурок» тягати певною мірою річ корисна, то більш приємною справою було за в сімейними стартами спостерігати. Хоч склад учасників за останній час й істотно змінився, дехто з «динозаврів» таки вижив. І збирає золоті карбівки. Як той же «тріумвірат» Потоцьких із Дніпропетровського району. Торік глава сімейства Богдан з дружиною Наталкою і сином Іллею перемогли серед хлопчиків до десяти років, нині ж, перебравшись у віковий «вимір» до 12 років, теж не лишили своїм конкурентам шансів.

Підбиваючи підсумки подібних фестивалів, голова обласної організації ВФСТ «Колос» Василь Петрушенко щоразу підкреслює, що родинні старти - окраса усього дійства. І цього разу вони теж стали справжньою родзинкою. До цього доклали зусиль усі без винятку сімейства, - і Дузенки, і Потоцькі, і Мельники, і Пастернаки, і Гнатюки, й Уси…

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОСЕЛЕДЕЦЬ ОГОРОДНИКА

Змагались у майстерності і майстри рукоборства. «Радує, що рівень змагань постійно зростає, - поділився після стартів переможець у ваговій категорії до 70 кілограмів Сергій Куропата. - І «маври», як той же Артем Мотильов, не здають своїх позицій, і нові таланти з`являються. Мені особисто припали до душі томаківець Валерій Жос і новомосковець Микола Воловик. Їхній час ще неодмінно настане!».

А ось апостолівець Артем Мотильов, якому вже неодноразово підкорювались найсолідніші вершини, честолюбних намірів не плекає. «Рукоборством займаюсь виключно задля власного задоволення, - розповів він. - Все, що планував підкорити - підкорив, тепер же лише підтримую форму». Теплими словами юнак відізвався про свого суперника у ваговій категорії понад 90 кілограмів, земляка Петра Кичука, а також лауреата у попередній вазі (до 90 кг) дніпропетровця Артема Крокуна.

Повертаючись до представників силового «цеху», зауважимо, що в їхній когорті виявилось чимало імпозантних особистостей. Як от Олександр Огородник, зачіскою - запорізьким оселедцем - нагадуючи деяких наших боксерів-олімпійців.

ФАТАЛЬНА ПОЗНАЧКА У ВІСІМНАДЦЯТЬ БАЛІВ

У жіночих волейбольних баталіях теж вистачало і цікавинок усіляких, і драм. Чого варте лише одне протистояння недавніх «прим» турніру - васильківок із красунями Апостолівщини. Перша партія пройшла за переваги підопічних Романа Білого, яке й знайшло відображення у рахункові - 15:8. А от наступний сет тримав уболівальників у напруженні до останнього пострілу, завданого Аліною Карпенко. Дівчата йшли очко в очко, доки не добрались до образної фінішної «гавані». 15:15, 15:16, 16:16, 16:17 на користь апостолівок. Саме тут на авансцену і вийшла Аліна, двома подачами зламавши опір суперниць. 19:17 і 2:0 в цілому, й васильківки у фіналі, де на них очікували інші «гранди» колосівського класичного волейболу - новомосковки.

Вирішальна зустріч теж виявилась не для слабких нервами. Весь час вели дівчата з Васильківщини, але варто їм було добратись до позначки «18», як вони впадали в якийсь незрозумілий ступор. Новомосковки сповна скористались подібною щедрістю, двічі фіксуючи власну перевагу: 25:18 і 25:22. У зустрічі за третє місце апостолівки у теж не менш драматичному поєдинкові з рахунком 2:1 переграли царичанських прихильниць крилатого м`яча.

- Саме такі непередбачувані сценарії поєдинків, така інтрига, боротьба до останніх секунд і «підживлюють» нашу малу колосівську олімпіаду, - підкреслив під час урочистого віншування лауреатів Василь Петрушенко. - Сьогодні ми зібрались уже вдвадцяте, а це багато про що говорить. І нехай представники не всіх районів приїхали на свято, але наші змагання, наша справа живе і буде жити!