Якою була історія каретної справи у нашому місті?

Дніпро вже давно є великим центром з виготовлення транспортних засобів.

Майже всі мешканці міста знають, що у нашому місті ще недавно виготовляли чудові трамваї та тролейбуси.

Знавці історії пригадають, що історія «Південмашу» починалась як автозаводу з виготовлення вантажівок та спеціальної техніки. А потім довгі роки на цьому підприємстві робили трактори та ще дещо, що теж можна вважати транспортними засобами…

Але задовго до цього Катеринослав славився своїми чудовими каретами. І навіть одна з вулиць міста (де були зосереджені такі майстерні) отримала відповідну назву – Каретна.

У історію цієї справи та вулиці містян на цікавій авторській екскурсії занурив відомий дослідник історії нашого міста, краєзнавець, письменник, журналіст, музейник, екскурсовод Микола Чабан.

Він розповів про це наступне:

«ТАЄМНИЦІ ВУЛИЦІ КАРЕТНОЇ»

Маршрут прем'єрної екскурсії об'єднав у собі контрастні та інтригуючі купецькі таємниці старого Катеринослава.

Група з півтора десятка зацікавлених містян вирушила в авторську екскурсію Миколи Чабана прихованими куточками центру, пройшовшись не лише Каретною, а й захопивши вулиці Короленка (колишню Первозванівську), Воскресенську та Старокозацьку (колишню Козачу).

Саме ця прогулянка дозволила сповна розкрити обіцяні секрети та побачити невідомі широкому загалові скарби міста. Воно неохоче відкриває свої таємниці!

МІСЬКИЙ КОНТРАСТ: КАРЕТНА ТА ЇЇ ДВОРИКИ

Сама Каретна вулиця (нині 93-ї Холодноярської бригади) принесла легкий сум — на жаль, час безжальний, і тут збереглося не так багато автентичних купецьких будинків-особняків та доходних будинків, як хотілося б. Проте цей дефіцит архітектури з лишком компенсував головний хіт нашої прогулянки — знамениті катеринославські дворики.

В одному з них ми розшукали чудовий каретний сарай.

Екскурсанти були в абсолютному захваті від цих «порталів у минуле». Закриті, затишні, місцями обшарпані, але неймовірно харизматичні двори перенесли нас на століття назад. Виявилося: варто зробити лише декілька кроків убік від гомінких сучасних доріг, як перед нами відкривається справжній, живий історичний виворіт міста. Тут колись пахло дьогтем, стукали ковальські молоти, а за масивними цегляними стінами вирувало приватне життя. Відтак відвідини купецької вулиці справили на всіх сильне враження.

СПРАВЖНІ ВІДКРИТТЯ: «ЛЕГКИЙ» КУПЕЦЬКИЙ ХЛІБ

Одним із найсильніших емоційних вражень для групи стали архівні факти та людські долі. Ми натрапили на вражаюче історичне співпадіння, яке змусило всіх притихнути. Найбільший благодійник міста купець Іван Алексєєенко та спадковий почесний громадянин Андрій Бабушкін (перший) пішли з життя майже одночасно.

Вони були майже ровесники: обоє на момент смерті мали всього від 52 до 57 років. Діагнози раптового фіналу: один зненацька помирає від паралічу серця, а другий — від раптового крововиливу.

Ось вам і «легкий» купецький хліб! Величезні капітали, мільйонні обороти «залізних королів» і постійне балансування на межі ризику коштували обом колосального здоров'я. А катеринославський купець Степан Павлович Готовцев помер взагалі у віці 40 років!

САКРАЛЬНІ ТОЧКИ СТАРОКОЗАЦЬКОЇ

Завершальний акорд екскурсії переніс нас на вулицю Старокозацьку, адже саме тут на групу чекали фінальні об'єкти заявленого маршруту:

Козача синагога: учасники дізналися, чому цей юдейський молитовний дім отримав таку парадоксальну та колоритну «козацьку» назву, і як переплелися долі різних громад в одному кварталі.

Римо-католицький монастир: суворий та величний комплекс, що став точкою духовного тяжіння та ще одним яскравим елементом у неймовірному багатонаціональному та багатоконфесійному пазлі старого міста.

Двогодинні походеньки вдалися на славу!

Півтора десятка дослідників історії розійшлися по домівках із відчуттям: місто привідкрило їм свої найбільш бережені та найдраматичніші таємниці”.

Фото зі сторінки Миколи Чабана.