В Музеї історії Дніпра працюють над відтворенням вигляду Новобогородицької фортеці

В цьому музеї вже тривалий час досліджують фортецю, з якою пов’язують історію сучасного міста Дніпро.

В цих дослідженнях музейникам допомагають нові технології.

Нагадаємо, що за допомогою цих технологій в Музеї історії Дніпра зробили 3Д-моделі офіцерського будинку, холодильника минулих часів та інших об’єктів, які існували на цій локації.

З приводу історичної обгрунтованості такої роботи серед дніпровських істориків точаться суперечки.

А тим часом Музей історії Дніпра вже працює над створенням 3Д-моделі фортеці цілком!

Про це в музеї повідомляють:

«Відкриємо трохи закулісся роботи над 3D моделлю Новобогородицької фортеці. За тим, що видається "простою картинкою", криється тривала попередня робота.

У випадку археологічних об'єктів, підіймаються і аналізуються археологічні звіти. Причому вони вимагають вдумливої інтерпретації, оскільки дерев'яні конструктивні елементи не зберігаються, висновок про їх наявність часто робиться по слідах - заглибленнях, ямках та залишках матеріалу. Світло на деякі речі проливають також і етнографічні матеріали, якими послуговуються.

А вже потім, на основі цього, а також певних конструктивних практик і аналогій робиться припущення про зовнішній вигляд об'єкту. Археолог робить  схему, і надає пояснення архітекторам, які, в свою чергу, роблять креслення (план об'єкту) та візуалізацію екстер'єру і інтер'єру (насичуючи останній предметами з розкопу). Вже потім, на основі цих креслень, 3D художники роблять модель об'єкту, попередньо узгодивши з археологами і архітекторами матеріали і текстури.

Після цього робиться перевірка на правильність відображення схем, предметів у приміщенні, і навіть колористики. Переробки і повторні узгодження можуть займати тривалий час. Для кращого розуміння художниками зовнішнього вигляду посуду, меблів та окремих конструктивних елементів будівлі підбирається значна кількість референсів.

Не набагато простішою є і робота з приміщеннями, які ще не були виявлені археологами, але про наявність яких на території фортеці достеменно відомо з письмових джерел. У цьому випадку спочатку аналізується наявна інформація про об'єкти у письмових джерелах.

Потім аналізуються карти і плани, які, попри те, що створені у більш пізній час (у XVIII ст.), можуть містити певні підказки і за більш ранні періоди. Аналізується рель'єф, якщо це може принести якусь користь в отриманні додаткової інформації (наприклад, у випадку порохових льохів, на місці розташування яких збереглись котловани).

Після цього аналізуються дослідницькі матеріали про споруди такого типу в інших місцях, і їх функціонування (іноді такі об'єкти могли розкопувати в інших місцях, іноді могли зберегтися досить детальні описи сучасників аналогічних споруд). Так ми робили, наприклад, із будинком гетьмана, харчевними хатами, будинком воєводи тощо.

Вже на основі цього робиться гіпотетична план-схема з розмірами (між іншим, враховуючи те, що у період за який робиться реконструкція, чимала кількість об'єктів були дерев'яними, це накладало певні обмеження на довжину стін та конструктивні рішення). Інтер'єри наповнюються предметами відповідного періоду згідно функціонального призначення приміщення. Далі триває такий само процес як і з археологічними об'єктами. Архітектор робить креслення та замальовки інтер'єрів та екстер'єрів. На їх основі 3D художники роблять візуалізацію, яка проходить кількаразову перевірку, після чого споруда приймається в роботу для розміщення на плані фортеці.

У когось взагалі може виникнути питання, для чого реконструювати такі об'єкти, адже ми мало, а то й практично нічого не знаємо про їх зовнішній вигляд саме у цьому місці. Але якщо дотримуватися такої точки зору, реконструкції ми не отримаємо ще дуже тривалий час, а то й узагалі ніколи.

Попри те, що розкопки на місці пам'ятки проводяться вже десятки років, і досі досліджено лише її невеликий відсоток. А хіба можна уявити фортецю без будівлі гетьмана Івана Мазепи, без будинку воєводи, без порохових льохів тощо? У випадку подальших розкопок наші уявлення може бути доповнено, а зовнішній вигляд споруд - уточнено. Це тривалий процес, який ніколи не може претендувати на 100 % завершеність.

Ми намагаємося відтворити Новобогородицьку фортецю настільки точно, наскільки це можемо, але, звісно, слід пам'ятати, що це - реконструкція, а не фото. Завжди є простір для уточнень в майбутньому. Дослідження мають тривати».