Дитяча залізниця Дніпра готується відсвяткувати своє 90-річчя

Вона була урочисто відкрита 6 липня 1936 року і стала першою в Україні.

При цьому її побудували у рекордні строки!

Адже лише за півроку до того, у грудні 1935 року комсомольці Дніпропетровського паровозоремонтного заводу приймають рішення побудувати дитячу залізницю в м. Остаточний проект на основі дитячих начерків був розроблений у січні 1936 року комсомольцями Дніпропетровського інституту інженерів транспорту (ДІІТ).

Головний шлях завдовжки близько 2 км проліг повз ставок і майданчик з атракціонами в парку імені Чкалова (зараз Глоби).

На маршруті було дві станції – Жовтенят і Комсомольська, а також одна проміжна платформа, поруч з якою розташовувалося локомотиво-вагонне депо імені Чапаєва.

Станції мали величезні зали для чекання, технічні кутки, пошту і телеграф, кабінети начальників станції, кімнати швидкої допомоги, камери зберігання ручного багажу, квиткові каси та низка службово-навчальних приміщень.

Під вулицею ім. Гаврилова (нині ім. Блаватської) були прориті два тунелі довжиною 30 метрів. Для обслуговування залізниці підготували 750 дітей, із яких 70 були машиністами.

В дуже короткі терміни було зібрано локомотив з того, що вийшло знайти по майстернях залізної дороги.

Робітникам Дніпропетровського паровозо-ремонтного заводу (ДПРЗ) було доручено будівництво рухомого складу — паровозу серії «ЮП» (Юний піонер), який був переустаткований із старого танкового паровозика. Побудований паровоз отримав позначення ЮП-3-01 («Юний Піонер»).

А шість мініатюрних 12-місцевих блакитних вагончиків, довжиною 5 м і висотою 1,7 м, комфортабельно обладнаних і з гарною м’якою оббивкою, були зроблені робітниками-комсомольцями Нижньодніпровського заводу ім. Кірова (ВРЗ).

До речі, один з цих вагонів збережено до нашого часу, він встановлений на постаменті з тилу вокзалу дитячої залізниці.

Будівництво першої черги дитячої залізниці (довжиною 1 км 600 м) розпочалося 2 квітня 1936 року. На залізничній колії були прокладені справжні шпали й рейки типу 4-А, встановлено 6 стрілочних перегонів та 4 світлофори, а проїзди через полотно заасфальтовані.

І ось 6 липня 1936 р. о 17.00, при великому скупченні народу, відбулося її урочисте відкриття - другої Дитячої залізниці в СРСР після Тбіліської.

Працювала залізниця з 12 до 22 години. Вартість проїзду з однієї станції до другої складала 10 коп, а по кільцю – 25 коп.

Діти дошкільного віку в поїзд допускалися тільки з дорослими, вартість квитка для яких коштувала 1 крб. За три роки існування (липень 1939 р.) залізниця перевезла 373 644 юних пасажирів, а потяг «блакитного експресу» зробив пробіг 25 823 км.

У 1938 році наша Мала залізниця отримала в подарунок новий паровоз. Так само, як і перший, саморобний паровоз, він був відразу перейменований в «Юний Піонер» і отримав позначення ЮП-4-12.

Про історію залізниці більш детально можна прочитати в наступній статті Міського сайту.

Фото з архіву Міського сайту та відкритих джерел.