на перехресті проспекту Науки та Дмитра Яворницького триває ремонт у межах проєкту «Рух без бар’єрів»

У Дніпрі тривають роботи щодо створення першого безбар’єрного маршруту. Він проходитиме від площі Соборної через проспект Дмитра Яворницького до залізничного вокзалу.

«Зараз у нас тривають роботи з облаштування безбар’єрного простору на перехресті проспекту Дмитра Яворницького та проспекту Науки. Це перехрестя дуже завантажене транспортними потоками. Тут є і рух пішоходів до лікарні та навчальних закладів, і трамвайні колії одного з найзавантаженіших маршрутів, і велика кількість автівок. Тому ми вважаємо, що саме цією локацією має бути започаткована нова безбар’єрна стратегія нашого міста. Тут облаштують нові трамвайні колії, щоб запустити низькопідлогові вагони, які незабаром приїдуть до Дніпра. Вони будуть зручні для всіх пасажирів», — зазначив головний архітектор Дніпра Дмитро Волик.

«Початок щодо облаштування безбар’єрних доріжок у Дніпрі покладено. Упевнений, що з часом Дніпро стане повністю безбар’єрним і всім особам з інвалідністю, літнім людям та родинам з дитячими візочками буде комфортно пересуватися», — каже ветеран, амбасадор проєкту «Рух без барʼєрів» Тимофій Мишаков.

Про перешкоди у пересуванні містом не з чуток знає Олександр. Майже 2 роки він захищав Україну від ворога. Наприкінці 2023-го чоловік отримав поранення на фронті. Через це йому ампутували ногу. Зараз Олександр амбасадор проєкту «Рух без бар’єрів». Він разом з іншими амбасадорами перевіряє місто на доступність та вносить свої зауваження. Усе для того, щоб зробити місто безбар’єрним та комфортним.

«Більшу частину дня я пересуваюсь на машині, тому що пройти з точки А в точку Б для мене це ще той квест. Мої проблеми – це бордюри та трамвайні колії. Їх важко переступити, вони стирчать поверх землі. Мені треба потихеньку підійти, переступити і так декілька разів. Для мене це велике навантаження. Усі зміни, які зараз відбуваються за проєктом «Рух без бар’єрів», це лише на користь. Треба занизити бордюри на всіх підходах до пішохідних доріжок, усі трамвайні рейки мають бути на рівні з землею, перед кожною проїжджою частиною мають бути тактильні елементи для людей з інвалідністю по зору. Всі ці заходи полегшать життя»,— зазначив амбасадор проєкту «Рух без барʼєрів» Олександр Лютий.

Перевірив він і пішохідну зону на перехресті проспекту Дмитра Яворницького та проспекту Науки.

«Пішохідна доріжка зручна, проблем не виникло. Хоча роботи тут ще тривають. А ось з переходом трамвайних колій є певні нюанси. Сподіваюсь, перешкоди усунуть», — додав Олександр Лютий.

На цій ділянці облаштують понад 4 тисячи кв м покриття, що відповідає нормам безбар’єрності. Це і велосипедні доріжки, і тактильна плитка, і понижені тротуари. Роботи щодо облаштування трамвайного переїзду комунальники планують проводити за сучасними технологіями. Вони дозволять знизити шум від вібрацій трамваїв під час руху. Роботи виконують у вихідні, щоб зменшити незручності для містян.

«Через війну в Україні стало більше людей з інвалідністю. І дуже важливо створювати для них комфортне середовище, щоб вони відчували себе вільно. Зараз по Дніпру пересуватися проблематично. Візьмемо хоч би тротуари – вони не передбачені для цієї категорії людей. Треба підходити комплексно: понижувати бордюри, створювати зручні тротуарні доріжки, оновлювати вхідні групи до аптек, магазинів і інших приміщень. Також потрібно приділити увагу і транспорту, адже люди з інвалідністю пересуваються не лише пішки. Тому цей проєкт потрібно масштабувати і розвивати всі сфери паралельно»,— зазначає амбасадор проєктів #ТитаниUA та «Рух без барʼєрів» Петро Печерний.

Довідка: «Рух без бар’єрів» — флагманський проєкт Міністерства розвитку громад та територій, що втілюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» і охоплює 15 пілотних громад. Там створюють безбар’єрні маршрути. На сьогодні це Київ, Одеса, Дніпро, Житомир, Тернопіль, Львів, Рівне, Чернівці, Полтава, Вінниця, Славутич, Кропивницький, Буча, селище Опішня та Калуш. Виконавчим партнером ініціативи виступає громадська організація «Безбар'єрність». За цими маршрутами — зручні тротуари, безпечні переходи, доступні входи до будівель, зрозуміла навігація, тактильні позначки, а також адаптовані заклади громадського харчування, фінансові установи, магазини та інші об’єкти повсякденного користування.