Днепр и другие реки Днепропетровщины катастрофически обмелели. А может стать еще хуже…

Гидрологи поделились неутешительными итогами наблюдений за весенним половодьем наших рек.

Самый печальный вывод: традиционного весеннего половодья рек как такового… вообще не было! Прошедшая зима и начало весны оказались настолько скудными на снег и дожди, что наполнение рек водой оказалось рекордно низким за многолетнюю историю наблюдений.

Уже сейчас в реке Днепр отмечается крайне низкий уровень воды. А с учетом климатических изменений (глобальное потепление и сокращение осадков) ситуация может стать еще печальней.

Об этом Украинский гидрометеорологический центр сообщает:

«Як зазначили гідрологи, в Україні спостерігається одне з найнижчих весняних водопіль за весь період спостережень.

Рівні води на річках Дніпро, Самара, Оріль, Сіверський Донець та їхніх притоках залишаються нижчими за середні багаторічні значення. На решті річок водопілля слабко виражене, а водність залежить від кількості опадів.

Фахівці попереджають про можливе раннє маловоддя, що може призвести до нестачі води та погіршення екологічної ситуації».

О том, какие климатические изменения нас ждут в этом году, рассказала климатолог Вера Балабух:

«– Які кліматичні зміни спостерігаються в Україні?

– В Україні швидкість підвищення середньої за рік температури повітря майже втричі перевищує ріст глобальної. Це майже зіставно зі змінами у полярних широтах. У нас збільшується тривалість теплого періоду, а холодного – зменшується. Зима стає не лише коротшою, а й значно теплішою. Через це змінюється структура опадів. Оскільки переважає додатна температура, опади частіше мають форму дощу, а не снігу. Сильно скорочується період стійкого залягання снігового покриву. Це впливає на водність річок, які мають снігове живлення, а як наслідок – проблеми з водними ресурсами.

Також збільшується тривалість та інтенсивність посух. Звідси – підвищення пожежної небезпеки. Пожежонебезпечний період 2025 року може бути досить інтенсивним. Сніговий покрив був майже відсутній, а тому збереглися всі бур’яни, які росли на полях і в лісах. Вони просто не перегнили. Температура повітря знову очікується вищою за кліматичну норму, зростає дефіцит опадів, збільшується тривалість бездощового періоду.

Підвищення температури також сприяє ранішому початку періоду вегетації. Цієї зими, наприклад, у Києві цвіла сакура, майже розпустився бузок, з’явилися проліски.

Зміни стосуються й осіннього періоду. Зараз вересень – це фактично літній місяць. І минулого, і позаминулого року у вересні температура повітря досягала 30°C і вище.

– Наскільки сильно змінилися пори року в Україні за останні 50 років? Адже ми бачимо, що зими потеплішали надзвичайно стрімко.

– Існує таке поняття, як кліматичний період. Він дозволяє отримати характеристику кліматичних умов певного регіону, яка вважається сталою – тобто суттєво не змінюється. Тривалість цього періоду – 30 років. Середнє значення показників протягом нього називають кліматичною нормою. Від кліматичної норми температури повітря і ґрунту залежить товщина стін та фундаменту будівель, глибина прокладання труб тощо.

Сучасна кліматична норма – це період з 1991 по 2020 рік. Якщо порівняти її з 1961-1990 роками, побачимо дуже багато змін. Середня за рік температура повітря стала на 1,2°C вищою. Найбільші зміни спостерігаються зимою і літом, які стали теплішими майже на 1,5°C. Змінилася і їхня тривалість.

Зимовий період – коли середня температура за добу нижче за 0°C і тримається понад 5 днів – став коротшим майже на місяць. І він дійсно теплішає. Через це зменшується тривалість сезону опалення, а для підтримки комфортної температури потрібно менше ресурсів, ніж 30 років тому.

Тривалість теплого періоду навпаки зростає – завдяки більш ранньому початку та пізньому завершенню».

Полную версию статьи об этом можно прочесть здесь.