Податкова декларація-2025: хто має подавати та про що треба знати

1 січня традиційно стартувала кампанія з декларування доходів громадян, яка триватиме до 1 травня 2025. Про що та в який спосіб цьогоріч мають звітувати фізичні особи, які не ведуть підприємницьку діяльність, розповідає "Ми – Україна".

Хто з фізосіб має подавати декларацію про доходи?

За Конституцією (ст.67) усі громадяни щорічно мають подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про майновий стан та доходи у порядку, який визначає закон. У даному випадку порядок визначає Податковий кодекс.

Податкова декларація стосується сплати податку на доходи фізосіб (ПДФО) та військового збору (ВЗ). Її мають подавати фізичні особи у такий строк:

• до 31 грудня 2025 року за 2024 рік – громадяни, які претендують на податкову знижку;
• найпізніше за 60 днів до виїзду – громадяни, які виїжджають на постійне проживання за кордон;
• до 1 травня 2025 року за 2024 рік – іноземці, які минулого року стали резидентами України, фізособи, які ведуть підприємницьку діяльність за загальною системою оподаткування, фізособи, які ведуть незалежну професійну діяльність, фізособи, які не мають статусу підприємця чи самозайнятого, є резидентами України, проте у 2024 році вони отримали певні доходи, які передбачають подання декларації.

Про які доходи людина не має подавати декларацію?

У першу чергу, коли ПДФО та ВЗ утримує роботодавець, тобто він є податковим агентом. Виплати від податкових агентів не передбачають, що людина, яка їх отримала, подаватиме декларацію.

Не подається щорічний звіт про майновий стан і доходи тоді, коли людина є ФОПом на спрощенці та звітує про податки іншим порядком, чи якщо податок з виплат сплатив замовник послуг за цивільно-правовим договором.

Доходи у вигляді процентів та від операцій з державним цінним паперам, тобто ОВДП, у тому числі військовим, депозитними сертифікатами НБУ не оподатковуються.

Звітувати не потрібно, якщо податок і збір утримали під час оформлення у нотаріуса продажу транспортного засобу чи нерухомості, або якщо продаж, обмін, успадкування майна було за нульовою ставкою податку.

Не оподатковуються та не декларуються дороговартісні подарунки від членів сім'ї першого і другого ступенів споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, рідні брати і сестри, баба, дід, онуки.

Податки не стягують з державної допомоги, як от на проживання ВПО чи у межах програми єВідновлення.

До оподатковуваного доходу не включають кошти від іноземних держав та державних фондів, які отримують українці під тимчасовим захистом за кордоном.

Проте декларувати такі доходи не треба, якщо протягом 2024 року отримувалися лише вони. Якщо ж були інші доходи, про які за ПКУ треба звітувати, необхідно буде вказати усі. Тобто й ті, які не оподатковуються чи за якими розрахувалися податкові агенти.

Про які доходи треба подавати декларацію?

Є такі основні випадки, коли людині треба подавати декларацію:

• був дохід не від податкового агента. Не вважається податковим агентом фізособа, яка не є підприємцем або самозайнятою, або нерезидент. До прикладу, це певні випадки спадщини, доходів від продажу чи обміну майна з ними;
• були іноземні доходи, як-от зарплата від іноземного роботодавця, доходи від іноземних інвестицій чи оренди нерухомості за кордоном;
• були доходи, які не оподатковувалися одразу, наприклад, додаткове благо, нецільова благодійна допомога, борги зі строком давності, який сплинув, орендна плата, інвестиції.

Є позиція податківців щодо подання декларації волонтерами, які є у відповідному реєстрі: це робити необхідно. Проте суми донатів, які надходять на рахунок, а потім виплачуються на користь тих, для кого збиралися, не оподатковуються. Їх треба вказати разом із підтвердженням витрат.

"Отримані благодійні внески, а також інші доходи, які не включаються до розрахунку загального річного доходу відповідно до статті 165 Кодексу, відображаються у рядку 11.3 розділу III "Доходи, які не включаються до загального річного оподаткованого доходу" Декларації, - пояснили податківці, -Подання податкової звітності не займе багато часу, проте є підтвердженням офіційної та прозорої діяльності".

Основні випадки, коли треба подавати декларацію:

• Дохід від оренди нерухомого чи рухомого майна. Виключення: орендар є податковим агентом і утримав податок або орендодавець є ФОПом, у якого здача в оренду – основна господарська діяльність;
• Продаж або обмін рухомого майна. Не оподатковується, тож і не треба звітувати, про перший за рік продаж або обмін. Не треба звітувати, якщо були оподатковувані продажі чи обмін, але податок та військовий збір було сплачено при оформленні угоди;
• Продаж або обмін нерухомості. Не оподатковується перший за рік продаж або обмін нерухомості, який перед тим був у власності не менше трьох років або отриманий у спадщину. Не треба звітувати, якщо були оподатковувані продажі чи обмін, але податок та військовий збір було сплачено при оформленні угоди;
• Спадщина або подарунок. Декларація подається, якщо їхня вартість перевищує 25% від мінімалки (за 2024 р. – 1775 грн, бо тоді мінімалка була 7100 грн) і отримані вони не від осіб першого або другого ступеню споріднення.
• Списаний борг. Це борг з вичерпаним терміном позовної давності (три роки) за цивільно-правовим договором, який становить більше 50% прожитмінімуму для працездатної особи (у 2024 р. – 1514 грн). Або прощений кредитором борг, якщо він перевищує 25% від мінімалки (за 2024 р. – 1775 грн). Але про факт анулювання позичальника повинні обов'язково повідомити.
• Доходи від незалежної професійної діяльності чи підприємницької діяльності ФОП. Звітувати треба загальникам, а не тим, хто на спрощенці;
• Додаткове благо. Це види доходу від податкових агентів, що не є зарплатою, не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, не є винагородою за цивільно-правовим договором. Стипендії, пенсії, соціальні виплати від держави не є додатковим благом;
• Нецільова благодійна допомога. Для оподаткування та звітування вона має перевищувати поріг: граничний розмір доходу для отримання податкової соціальної пільги на рівні 4240 грн у 2024 р.;
• Інвестиційний прибуток. Тобто від операцій із недержавними цінними паперами, корпоративними правами, у тому числі якщо продажі проходили через банки та брокерів;
• Винагороди і виплати за цивільно-правовим договором з фізособою-єдинником четвертої групи;
• Доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції на суму більше 12 мінімалок – 85 200 грн за 2024 рік. Декларувати треба дохід понад цей поріг.

Іноземні доходи. Якщо доходи є, окрім допомоги від іншої держави чи державних фондів, позиція чітка: подавати декларацію треба, бо з огляду на українське громадянство, їх вважають податковими резидентами України. Уникнення подвійного оподаткування в ПКУ передбачено, але треба підтверджувати, що за кордоном податки були сплачені.

"Фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України", - пояснили податківці.

За посиланнями є перелік угод про уникнення подвійного оподаткування та анкети 12 держав з відповідями на запитання про уникнення подвійного оподаткування.

Тож, якщо з іноземних доходів податки були сплачені, податкова чекатиме довідку на додачу до декларації. Якщо ж з іноземних доходів за кордоном податки не були сплачені, тоді в Україні стягується ПДФО та ВЗ. Такі доходи треба вказати в окремому рядку декларації (10.10) у гривні за курсом НБУ на момент отримання доходу.

"На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації, - вказали у ДПС, - Такими документами можуть бути: виписки з рахунків банків, трудовий договір з іноземною компанією, довідка іноземної компанії про суми нарахованої заробітної плати (за наявності), інвойси, договори купівлі-продажу майна, розташованого за межами України, податкова декларація з відміткою контролюючого органу іноземної держави про отримання доходів (з перекладом на українську мову, окрім англійської) тощо".

Треба зауважити, що стає складніше ігнорувати подання декларації. 30 вересня 2024 відбувся перший обмін податковими даними Common Reporting Standard (загальний стандарт автоматичного обміну інформацією, CRS) . Він був про рахунки, відкриті з 1 липня по 31 грудня 2023 року усі, та про рахунки великої вартості, де понад $1 млн, відкриті раніше. Обмін інформацією є щорічним та за 2024 рік інформація про нові рахунки надійде у 2025 році.

Україна передає інформацію про рахунки резидентів інших держав, інші держави, яких до CRS приєдналося близько 110, – про рахунки резидентів України. Питання лиш в обсязі даних, бо за рахунками низької вартості він менший: поштова адреса, номери телефонів.

Звітуючи за рахунками низької вартості, фінустанова, коли буде визначати людину як резидента тієї чи іншої юрисдикції, радше буде орієнтуватися на поточну адресу проживання, що вже вказана у записах та підтверджена документами. Якщо документального підтвердження немає, то буде шукати адресу, номер телефону та інші відомості у доступних їй електронних базах даних. Нічого не треба перевіряти, якщо фінустанова вже має дані про статус резидентства, адресу та номери телефонів.

Тобто за стандартом CRS необхідно визначити резидентом якої юрисдикції є власник рахунку та відобразити це у звіті. А основна мета обміну – дізнатися, чи сплачені всі належні податки.

Які ставки податків?

ПДФО. Стандартна ставка – 18%.

Ставка 5% застосовується для фізосіб у таких випадках:

• другий продаж чи обмін за рік нерухомості, яка була у власності понад три роки або перший продаж нерухомості, яка була у власності менше трьох років. Далі ставка зростає до 18%;
• другий продаж чи обмін за рік рухового майна – легковика, мотоцикла, мопеда. Наступні угоди вже зі ставкою ПДФО 18%;
• спадщина або дарунок понад порогову суму, якщо спадкоємці не є членами сім'ї першого чи другого ступеня споріднення. Спадок від нерезидента чи на користь нерезидента вже за ставкою 18%;
• дивіденди по акціях та корпоративні права, які нараховані резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім інститутів спільного інвестування).

Військовий збір. Загальний принцип такий, що де сплачується ПДФО, там і військовий збір. Тут зміна відбулася через ухвалення закону 4015-IX, згідно із яким ВЗ з доходів фізичних осіб зріс з 1,5% до 5%. Питання у тому, що у 2025 році звітувати у декларації треба за 2024 рік, а закон про підвищення набрав чинності 1 грудня минулого року.

За нормами нового закону ставка відрізняється в залежності від ситуації:

• 1,5% ВЗ – дохід, у тому числі іноземний, за 2024 рік, який нарахований до кінця минулого року;
• 5% ВЗ – дохід, який нарахований з 1 січня 2025 року;
• 5% ВЗ – дохід від операцій з майном, від успадкування чи дарування майна, отриманий після 1 грудня 2024 р.

Як і коли подавати декларацію?

Строк подання річної декларації – до 1 травня 2025 року . Строк сплати податків, які не були сплачені за доходи минулого року – до 1 серпня 2025 року.

Подавати декларацію можна в електронному кабінеті та підписати електронним цифровим підписом.

Форму та інструкцію річної податкової декларації затверджено наказом Міністерства фінансів №859. Але через закон 4015-IX до нього вносять зміни – проєкт зараз на узгодженні, а знайти його можна за посиланням. Згадані у цьому матеріалі номери рядків в декларації за проєктом не зміняться.

Відповідальність за несвоєчасне, тобто після 1 травня, подання декларації – штраф 340 грн (ст. 120 ПКУ). За несвоєчасну сплату ПДФО, якщо строк затримки до 30 днів – 5% суми боргу, понад 30 днів – 10%. За применшення суми доходів, які підлягають оподаткуванню – 10% від визначеного податкового зобов'язання.