Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
сб, 13 июля 2024
05:47

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Вадим Манюк: «На місці Каховського моря відновлюється Великий Луг – грандіозний «холодильник» для всієї планети»

Вадим Манюк: «На місці Каховського моря відновлюється Великий Луг – грандіозний «холодильник» для всієї планети»

Відомий дніпровський еколог, кандидат біологічних наук, викладач ДНУ Гончара Вадим Манюк розповів про те, що сталося за рік на місці колишнього Каховського моря і як це впливатиме на клімат не лише України, а й усієї Землі.

Трохи більше року тому, 6 червня 2023 року, вороги зруйнували Каховську ГЕС.

Це призвело до величезних екологічних проблем та багатомільярдних збитків. А Каховське водосховище зникло, на його місці бурхливо відновлюється Великий Луг, про що неодноразово писав Міський сайт.

На місці колишнього Каховського моря неодноразово бував Вадим Манюк, вивчаючи наслідки цієї екологічної катастрофи.

В інтерв'ю УНІАН він розповів, що відбувається тут і як це впливатиме на клімат усієї планети в майбутньому:

« - Пане Вадиме, підрив Каховської ГЕС оцінювали як техногенну катастрофу, що за наслідками поступається лише вибуху на Чорнобильській АЕС. Яким є вплив на екологію за рік потому?

Підрив греблі такого масштабу – це колосальний теракт, спрямований проти українців. Але, оглядаючись на події, що сталися рік тому, можемо розуміти, що масштаби цієї катастрофи і для людей, і для природи могли бути більшими.

Соціально-економічні наслідки штучної катастрофи суттєві, десятки українців на цій території загинули, сотні залишилися без житла, завдано збитків енергетиці, українській економіці в цілому. Однак для природи ми спостерігаємо мінімальні наслідки. В екосистемі найбільше постраждали водні організми, які за понад 60 років існування водосховища адаптувалися до водойми, утворили цілі угруповання. Я кажу про мушлі, що місцями суцільно вкривали дно. У перші дні після катастрофи їх загинуло просто трильйони. Це величезна цифра, і до речі, ці молюски виконували важливу роль: були потужним природним фільтром у водосховищі – пропускали через себе воду, очищаючи її.

І як ми тепер розуміємо, попри те що водосховище було мілководним і в ньому очікувалося величезне замулення, цього не відбувалося. Величезна кількість молюсків очищали воду дуже ефективно.

У цілому після вибуху природа ожила, і на місці водосховища все виглядає в рази багатшим і ціннішим, аніж під час його існування. На території в понад сотню тисяч гектарів з'явився суцільний вербовий ліс, що є унікальним не лише для України.

Які були очікування, і чи справдилися прогнози науковців, адже говорили про опустелювання території та небезпеку пилових бур для сусідніх регіонів?

Прогноз щодо пилових бур та опустелювання – це міф, що існував з радянських часів. Цей міф культувався провладними структурами і поширювався на всі водосховища, а не лише на Каховське. Для всіх була заготовлена одна і та ж легенда – якщо не стане водосховища, почнуться пилові бурі, виникне пустеля, земля розтріскається, тому не можна допустити його зникнення. Як фахівець скажу: цей міф не має об'єктивного обґрунтування.

У нашому випадку – що таке водосховище? Це колишня, величезна за своєю територією заплава Дніпра. Природна низина, найнижче місце в нашому краї, відповідно, тут найнижчий рівень рельєфу. Навіть за найгірших сценаріїв, коли все висохне навколо і скрізь буде пустеля, тут залишиться вода.

Це було зрозуміло від часу створення водосховищ на Дніпрі. Однак цей міф був потрібний для того, аби застерегти людей від думок, а чи не варто нам відмовитися від водосховищ? А такі думки теж були. Зокрема, екологи говорили про неефективність Каховського водосховища.

Вербовий ліс на величезній території колишнього водосховища — це позитив для екосистеми? Про які процеси свідчить його поява?

Природа, якщо в неї не втручатися, може підібрати найкращий сценарій для тієї чи іншої місцевості. І на дні Каховського водосховища за рік виріс величезний вербовий ліс. Я не помилюся, якщо заявлю зараз, що це найбільший у Європі монолітний вербовий ліс. Він перебуває на піонерній стадії, і від цього має ще більшу цінність та унікальність для нас.

Лише уявіть, що на площі в сотні тисяч гектарів сформувався ліс, де всі дерева одного віку. Він дуже високопродуктивний, там дуже швидко росте органічна біомаса, і швидко нейтралізує токсичні речовини, які могли залишатися в намулі. Він створює первинну біомасу, щоб туди могли заселитися інші організми, різноманітні тварини. Все йде за таким сценарієм зараз.

Домінуючим видом, на мою думку, є верба евксинська, що вважається гібридом верби білої та верби ламкої. Насправді це тонкощі генетичних досліджень, і це потребує вивчення, бо зовні ця верба схожа на нашу аборигенку вербу білу. Але гібрид буде більш адаптованим до природних умов і більш стійким.

А загалом виникнення величезного вербового лісу стало можливим через те, що у час підриву греблі в повітрі літали тисячі насінин верби, вони впали в родючий ґрунт та проросли. Поява лісу свідчить, що екосистема, ймовірно, відновлюється за тією моделлю, що існувала до створення водосховища.

На цій території, як знаємо історично був Великий Луг, але відбулося саме заліснення заплави, а не формування луків. Як це пояснити?

Варто пояснити, що таке Великий Луг. Історично на землях Війська Запорізького збереглися залишки мови, діалекти з тих часів, і слово "луг" означало не трав'янисті галявини, а мало інше значення — вологий ліс у низині. До речі, в інших регіонах, наприклад, на Чернігівщині, на заболочений, заплавний ліс біля річки теж говорять "луг". Такий невеликий луг зберігся в районі Дніпровського заповідника, і місцеві старожили говорили — "пішли до лугу", і це абсолютно незрозуміло немісцевим — де там луг, якщо там дерева суцільні.

Луг – це низовина, що, як правило, заростала лісом. Й історичний Великий Луг – це, в першу чергу, ліс. Окрім лісу, там були протоки і луки. Луки – це трав'яниста екосистема, різнотрав'я, однак вони довго самостійно не існують в природі, там потрібно скошувати траву, заготовляти сіно, і тоді вони довше існуватимуть. У Великому Лузі козаки косили сіно, випасали худобу. Відомо, що і пізніше там багато заготовляли сіна, яке потім розвозили по степових селах.

Раніше на тій території існувала ніби природна мозаїка. Зараз такої мозаїки поки що немає, адже водосховище зарівняло дно, рельєф зараз не такий різноманітний, як був до затоплення цих земель.

Нині умови одноманітні, тому більше вербового лісу, але це поступово зміниться. З часом монолітні лісові зарості почнуть розпадатися на фрагменти — з'являться галявини, болітця там, де більше води. Дерева верби на пізніших стадіях поступово будуть заміщуватися тополями, вʼязами, ясенами.

Великий Луг до затоплення був таким лісом, де росли дуби, вʼязи, клени. Але і в ті часи верба теж була домінуючою. Відродження флори Великого Лугу триває, але воно почалося такими впевненими темпами, що здивувало всіх.

У нас не було раніше можливості спостерігати відновлення в таких масштабах. Це відродження. Якщо люди дозволять природі далі самостійно розвиватися, то ми можемо отримати експеримент планетарного масштабу, як у величезних природних долинах розвивається ліс та супутні екосистеми, як річка розвиватиметься. Адже русло Дніпра, фактично, розвивається по-новому. Це варто досліджувати і поглиблено вивчати.

Чи заселений цей унікальний ліс тваринами?

Звичайно. Це закони природи – як тільки з'являється така величезна маса рослин, одразу з'являються ті, хто її споживатиме. Спочатку рослини – потім тварини.

Але види будуть змінюватися, доки система не стабілізується і не виросте повноцінний ліс. Це триватиме щонайменше 30 років. Проте вже зараз там є багато тварин, у тому числі великих – дикі свині, козулі, зайці, лисиці – це те, що достовірно зафіксовано. Можна припускати, що на цій території водяться шакали, бо для них це непогані умови.

Згадаймо, що феномен козацтва у Великому Лузі сформувався і завдяки автономності щодо здобування харчів. Там було вдосталь дичини, риби, хоча хліборобства як такого не було. Навіть пізніше – у 19 столітті – там існували елітні мисливські угіддя. Тому і в цьому Великий Луг, що відроджується, прагне до початкової моделі свого існування.

Зараз там сезон – вже вивелися "хмари" молодих жаб. Перше покоління жаб Великого Лугу. Вони виконують важливу функцію в екосистемі, і, згідно з європейськими підходами до збереження флори та фауни, всі земноводні є пріоритетними для охорони. У нас зараз виникло, ймовірно, найпотужніше оселище жаб у Європі. Різних комах велика кількість, птахів. Зокрема, багато чапель різних видів. Вони там водилися і в період існування водосховища, але могли жити та гніздитися на кількох острівцях. Зараз у їхньому розпорядженні весь Луг. Там уже вирує життя!

Чи проводиться вивчення цієї території науковцями? Чи мають інтерес екологи з європейських країн?

Перший рік, вважаю, всі були просто приголомшені, ніхто не розумів, що і як. Доки минув перший шок, ми дещо втратили в інформаційному плані, коли на ранніх стадіях мало було досліджень. Зараз проводяться дослідження, нещодавно працювала велика експедиція зі столиці, долучалися фахівці з Херсона. Цінними є і зусилля місцевих аматорів-ентузіастів, які проживають поблизу, і попри існуючу небезпеку, труднощі з доступом, проводять певні спостереження, а потім передають інформацію науковцям.

Щодо європейських колег, то - моя точка зору - хотілося б більшої активності з їхнього боку. Коли ця тема порушується на міжнародних семінарах за участю іноземних фахівців, вони воліють більше слухати. Особливої активності поки не помічаю. Ймовірно, це через те, що коли затоплювали Великий Луг, коли існувало водосховище, ця інформація була закритою.

Саме Каховське водосховище мало приваблювало науковців, його мало досліджували. Тому для європейських екологів – це біла пляма. Ймовірно, нам слід більше про це говорити в наукових колах на європейському рівні.

Заплавні вербово-тополеві ліси – біотоп з 4-ї Резолюції Бернської конвенції, що охороняється по всій Європі. Чи доцільно з наукової точки зору створити охоронну зону на цій території?

Все залежить від дій нашої влади. Поки ми не чуємо жодних чітких пропозицій, окрім тієї, щоб у майбутньому відновити Каховську ГЕС. Але вже зараз у Лузі є колосальна кількість видів флори та фауни, що мають бути під охороною міжнародних конвенцій, Червоної книги України! І за законом, їм не можна зашкодити! Якщо піти за сценарієм затоплення цієї території, то доведеться вчинити екоцид. Це будуть найбільші масштаби порушення чинного природоохоронного законодавства України, які тільки можна уявити. Я сподіваюся, що до цього не дійде.

Ця екосистема цінна і тим, що з наукової точки зору всьому світу було б цікаво, як у довгостроковій перспективі відбуватимуться процеси відродження заплавних лісів на такій великій території. Це має бути міжнародний біосферний заповідник, бо це унікальна ділянка в масштабах усієї біосфери. Як на мене, це був би найкращий варіант для цієї території.

До речі, Чорнобильська зона має заповідний статус. Однак спочатку її створення говорили, що це неможливо, адже територія має радіоактивне забруднення. Але згодом зрозуміли, що рішення було абсолютно правильним.

Тобто, з екологічної точки зору відновлювати ГЕС не варто? Але ж країні потрібно більше електроенергії, Херсонщині та Криму потрібна вода?

Відновлення водосховища може призвести до нової екологічної катастрофи. Скільки там дерев, комах, земноводних — їх усіх доведеться знищити. Є механізми обчислення збитків, завданих довкіллю, і якщо порахувати ці суми тільки за знищення цих живих істот, то вони перевищать економічний ефект.

Але маємо пам'ятати, що Великий Луг в Україні – це величезний "холодильник" для планети, який впливатиме на клімат. Водосховище випаровувало воду й охолоджувало атмосферу локально, і той механізм в рази мав нижчу ефективність, аніж відроджений Великий Луг. Величезна маса рослинності поглинає вуглець і виділяє кисень. Це те, що найбільше потрібно для людства, якщо ми говоримо про боротьбу з кліматичними змінами.

Якщо порахувати цей ефект у довгостроковій перспективі, то він буде важливішим, ніж, припустимо, від сільськогосподарського використання цих земель. Хоча звучать пропозиції – чи не розвинути там сільське господарство, наприклад? Там же є волога і родючі ґрунти. З моєї точки зору, для сільського господарства в Україні є мільйони гектарів, а такої унікальної екосистеми ніде немає і не буде, якщо ми її не збережемо.

Вважаю, ми давно б мали перебудувати систему сільського господарства на півдні. Перейти з відкритих зрошувальних систем, коли занадто багато води випаровується, до крапельного поливу. За таких умов води потрібно буде в рази менше. Цілком реально побудувати мережу водогонів для того, щоб забезпечити водою з Дніпра увесь цей регіон.

В Криму до появи Північної-Кримського каналу було розвиненим пасовищне скотарство, що не потребувало води. Також велося вирощування пшениці без поливу – так зване богарне землеробство, економічна ефективність якого доведена науково. Тверді сорти пшениці, які цінуються на ринку найбільше, якраз вирощувалися в степах Криму без зрошування. Тому, ймовірно, якісь території варто перевести в пасовищний режим та богарне землеробство без зрошення.

Коли стільки прісної води з водосховища потрапило до Чорного моря, екологи говорили про значну шкоду екосистемі через опріснення. Екологічна система на дні водосховища відродилася, а яка ситуація в морі?

Це був стрес для прибережних морських акваторій, оскільки значна кількість прісної води швидкоплинно потрапила в море. З одного боку, прісноводні організми загинули в морі. З іншого – солоноводні теж постраждали, оскільки різко змінився хімічний склад води через її опріснення. Визначити масштаби в той час – які види, в яких обсягах гинули - було неможливо. Доступу до тих акваторій не було, та було розуміння, що це мало місце. Встановити, які популяції чи види загинули, зможемо з часом. Колеги на півдні проводять ці дослідження.

Підрив дамби водосховища – це тільки один з екологічних злочинів, скоєних Росією під час війни. Чи реальне покарання, і в який спосіб може бути реалізована відповідальність за цей злочин?

Роботи з оцінки завданих екологічних збитків Росією проводяться різними суспільними групами. Вони документують, збирають матеріали, проводять оцінювання. Також співпрацюють із міжнародними інституціями, тому що це матеріали для позовів у міжнародних судах.

Використовують різні методики обчислення завданої екологічної шкоди, починаючи з нашої національної системи оцінки впливу, заподіяної будь-якими об'єктами, і завершуючи методиками, які використовують за кордоном. Я знаю, що ці методики також зараз залучаються для оцінки збитків підриву Каховської ГЕС.

Треба розділяти економічні та екологічні збитки. Ми розуміємо, що природа відроджується і наслідки для нас виявилися набагато ліпшими, ніж можна було очікувати. Але коли говоримо про дії агресора, то ми маємо нараховувати збитки не лише за пряму дію після теракту в перші дні, місяці, але враховувати і довгострокову перспективу, що ми втратили взагалі. Наприклад, рибгоспи, які вели промисловий лов риби, втратили назавжди цей промисел. Так само по енергетиці і всьому іншому, незалежно, як далі ми будемо використовувати цю територію. Збитки варто обчислювати з урахуванням таких довгострокових втрат».

Фото УНІАН







Gorod.dp.ua на Facebook.

Читайте также:

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
54
долгожителя проживает в Днепропетровской области. 47 женщин и 7 мужчин, отметивших свое 100-летие.

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте