Днепрянка создала во Франции книжное издательство

Еще до начала Большой войны настоящая патриот украинской литературы Наталья Моспан создала популярную сеть кофеен-читален «Моя книжкова полиця».

Вскоре после начала полномасштабной войны Наталья с детьми уехала во Францию. Но там продолжила популяризацию украинской литературы, сумев создать издательство.

В настоящее время у Наталии много точек продажи своих книг в городах Франции: Каркасоне, Тулузе, Париже, Монпелье, Нарбоне и Лионе. Об издательнице писали в авторитетном французском журнале «Livreshebdo», а в ее гараже ждут своих хозяев около 5 000 книг.

О необычной судьбе нашей землячки рассказали в КУСТ медиа:

«Наталя Моспан вісім років тому заснувала книгарню-кав'ярню "Моя книжкова полиця", яка переросла у видавництво. Після початку повномасштабного вторгнення Наталя відкрила "Маленьку качечку" вже у Франції та написала свою першу дитячу книгу – про французький багет. Яку вмить розкупили!

Дніпрянка Наталя Моспан народилась в Самарському районі, в російськомовній родині адвоката та викладачки права. Української культури дівчину навчали дідусь та бабуся.

"Завдяки історії їхнього життя я дізналася історію нашої країни, причини та наслідки Голодомору. Для мене уявне братерство України та Росії завжди було чимось дуже дивним і неможливим, попри те що мої рідні ділили країну з росіянами. Це завжди були наші вороги", – каже Наталя.

У 2012 році у Наталі народилась друга донька, Устина. Щоб не втратити зв’язок зі старшою, 4-річною Яринкою, Наталя вирішила разом із нею читати книжки.

"Коли я побачила, як може впливати на мене та моїх дітей, на наш зв’язок книга, я зрозуміла, наскільки мало на ринку українських книжок. І коли знаходила якісний примірник серед засилля російських, була неймовірно щаслива", – каже Наталя. 

Бажання розділити українську знахідку з іншими людьми було непереборним. Так Наталя

Наталя захопилась книжками від "Видавництво Старого Лева". Купила майже всі їхні видання – їх було ще небагато у 2015 році. Відгуками почала ділитись на своїй сторінці у фейсбуці. 

Минуло два роки. У квітні 2016-го Наталя знайшла приміщення для магазину, проведення читанок та спілкування в колі однодумців на вулиці Євгена Чикаленка, 7, в Києві. Це стало її першою книгарнею-кав’ярнею мережі "Моя книжкова полиця". 

Тоді полиці порожніли, оскільки кількість якісної україномовної літератури була надзвичайно мала. 

Читанки проводили щовихідних, безкоштовно. Знайшлась велика кількість людей, які розуміли важливість книжок і читання українською мовою. Долучались навіть знаменитості: Руслана Лижичко, Фоззі, Сергій Мартинюк, Сашко Дерманський, Тимур Мірошніченко та інші. Згодом відкрили ще два заклади в Києві. А трошки пізніше з’явився франчайзінговий заклад в Чернігові.

"Мені хотілося ростити українську книжку, швидше, більшими темпами, а відтак, якщо ти хочеш, щоб щось змінювалось, то мусиш це робити сам. Органічно виникла потреба у видавництві", – пояснює Наталя.

"Моя книжкова полиця" видала свою першу книгу в квітні 2018 року. Того ж року у Наталі народилась третя дитина – синок Тарас.

Повномасштабна війна застала Наталю та її родину в їхньому будинку під Васильковом, що на Київщині. Всю ніч вона не могла заснути від тривоги, однак у велику війну не вірила. Страх ядерної загрози змусив Наталю з родиною їхати за кордон. 

За півтора місяці родина з Хорватії перебралась до Франції. Три місяці родина жила у ірландки Шерон. Наталя дуже боїться за дітей, тому вирішила не повертатись в рідну країну, доки є загроза. Закордоном видавниця продовжила свою роботу. Вона поцікавилась французьким ринком дитячих книг і… знайшла прогалини!

Першого вересня 2023 року в Буланжері Наталя відкрила видавництво "Le Petit Canard» ("Маленька качечка"), щоб видавати французькою книги українських авторів та ілюстраторів. Варто зауважити, французької Наталя ще не знала.

"Я вирішила почати з досить легкої літератури, веселих, яскравих, трошки дурацьких книжок, які повинні користуватися попитом", – посміхається видавчиня.

А нині Наталя вже має багато точок продажу своїх книг у містах Франції: Каркасоні, Тулузі, Парижі, Монпельє, Нарбоні та Ліоні».

Полную версию статьи можно прочесть здесь.

Фото КУСТ медиа.