Нові імена на карті Дніпра: Ким був Антін Синявський?

Міський сайт продовжує знайомити з історіями та досягненнями людей, чиїми іменами названо вулиці Дніпра.

Процес топонімічної реформи у Дніпрі триває. Майже щомісяця на карті міста з'являються нові імена. При цьому далеко не всі городяни знають, на честь кого було перейменовано вулицю.

Одне з нових імен на карті Дніпра – Антін Синявський. Його ім'я носить колишня вулиця 40-річчя комсомолу.

Ким був цей чоловік і чим він значимий для нашого міста, розповіли у Музеї історії Дніпра:

«Нову назву вулиця отримала на честь відомого українського історика, економіста, педагога, директора катеринославського комерційного училища, громадського діяча Антіна Степановича Синявського (1866 – 1954).

Синявський Антін Степанович (псевдо Х. Скраглюк, А. Катран: 12 липня 1866 – 2 лютого 1954) народився в с. Скрагалівка (с. Веприк) Васильківського повіту Київської губернії в родині православного священника.

Середню освіту здобув в Київській гімназії. В університеті захоплювався ідеями М. Драгоманова, був членом студентської організації «Вільний Союз». Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира (1889), юридичний факультет Новоросійського університету (1898). Учень українського історика В. Антоновича. В 1894 р. викладав в Новоросійському університеті на посаді приват-доцента. Склав магістерські випробування в Варшавському університеті. В 1898-1901 рр. викладав в Варшавському університеті, потім обіймав посаду директора комерційної школи в Білостоку.

З 1901 р. – директор Катеринославського комерційного училища. В навчальному закладі зібрав велику україномовну бібліотеку. До педагогічної діяльності в комерційному училищі, завдячуючи зусиллям Синявського, були залучені провідні українські громадські та культурні діячі міста – Д. Яворницький, Д. Дорошенко, І. Труба, Ю. Кримський, російські вчені В. Пичета, І. Соловйов, Л. Реформаторський. В 1903-1916 рр. обіймав посаду заступника голови Катеринославської ученої архівної комісії, брав участь у підготовці її періодичних видань, де вміщував власні розвідки з історичного минулого краю, обіймаючи посаду редактору «Літопису архівної комісії».

На базі училища організував низку шкільних гуртків, до навчального процесу запровадив новаторські методи навчання, був прибічником системи самоосвіти учнів.

Науково-педагогічний доробок вченого був вміщений в 25 видання навчального закладу. Паралельно, викладав в Катеринославському Вищому Гірничому училищі, де обіймав посаду приват-доцента, викладаючи курс гірничої статистики. В даний період Синявський був активним діячем Катеринославського Наукового товариства, брав участь в організації та діяльності ХІІІ Археологічного з’їзду, який відбувся в Катеринославі в 1905 р. З 1910 р. був призначений на посаду професора Гірничого інституту.

За участь в антиурядовому русі неодноразово заарештовувався, відбував ув’язнення та заслання (1889, Шенкурськ, тепер Республіка Комі рф; 1896-1898, Томськ, 1906-1907). В Катеринославі заснував Селянську спілку. Член Одеської громади. З 1908 р. – Товариства українських поступовців, з 1917 р. - УПСФ. В період революції очолив в Катеринославі комісію з ліквідації Катеринославського жандармського управління.

За часів Української держави гетьмана П. Скоропадського обіймав посаду директора департаменту середньої школи міністерства освіти. В 1919-1921 рр. викладав у Кам’янець-Подільському українському університеті. З 1920 р. професор Київського інститут народної освіти, з 1921 р. – Київського інституту народного господарства, з 1924 р. – Інститут зовнішніх відносин. Активно співпрацював з у комісіях ВУАН, редактор економічної секції Інституту української мови (1926-1928), заступник голови Комісії Дніпрельстану (1928-1931). Член Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців (ВУНАС), голова її київської філії (1926-1931). Член товариства економістів (з 1919 року).

Рятуючись від можливих переслідувань виїхав з України. Своє майно та власний будинок заповів ВУАН. В 1931-1934 рр. – завідувач кафедрою економічної географії Благовіщенського агропедінституту на Далекому Сходу (Зелений Клин).

У 1930-х рр. завідував кафедрами географії в Сталінградському педінституті, Кримському педінституті, викладав у Кабардино-Балкарському педінституті (у м. Нальчику в 1939-1941). У повоєнний час професор Симферопольського педінституту (1944), університетів у Ростові-на-Дону (1944-1946), Чернівцях (1946-1948), педінститутів в Кіровограді (1948-1949), Краснодарі (1949-1950). Помер у Сімферополі, похований у Києві. Автор понад 150 наукових праць. Фахівець в галузі розвитку економічного районування. Новатор у геополітичних дослідженнях України. Вибрані праці А. Синявського перевидані в 1993 році».