Дніпрянки більше року чекають з полону своїх чоловіків

Бійці 74-ого окремого розвідувального батальйону під час виконання бойового завдання потрапили у засідку. Їх рідні дізнались, що бійців взяли в полон. Вони там, де зовсім не бачать сонця, де майже не годують, де тривають постійні тортури. Так вже 16 місяців.

Про це Відкритому розповіли Ельнура, Ольга і Тамара – дружини полонених військових ЗСУ.

“Для наших родин війна почалась ще з 2014 року. Наші чоловіки не вагаючись та без роздумів пішли на захист України. Говорили: “якщо не ми, то хто”. У полоні опинились на початку повномасштабного вторгнення. Вже більше року вони знаходяться в катівнях рф. І ні зв’язку з ними, ні фото, абсолютно нічого. Куди ми тільки не звертались, які тільки запити не подавали, та куди лишень не їздили. Поки нам ніяк не вдається посприяти тому, щоб їх звільнили, чи ми хоча б якусь отримали звісточку” – говорить Ельнура.

Жінки звертались і до військової частини, і до Ірини Верещук, і до Міноборони, і в координаційний штаб, і неодноразово їздили до Києва у владні кабінети. Але допоки, всі їх намагання повернути своїх чоловіків не мають результату.

“Наше життя – це не життя, а існування від обміну до обміну. Прокидаєшся і лягаєш з думкою, що ти зробиш та зробив сьогодні для їх звільнення. Нещодавно на російських сайтах я натрапила на відео зі своїм чоловіком, і просто його не впізнала. 20 років разом, але він зовсім не схожий на себе. У свої 45 виглядає старше 60. В нього критична втрата ваги, сіра шкіра, очі зовсім не ті.. Я не знаю, куди ще стукати, і як ще добиватись аби їх повернули” – розповідає Тамара.

2022-го, грудень 2022-го, травень 2023-го – це дати, коли дружини цих військових востаннє чули щось про своїх чоловіків. Звістку отримували від звільнених полонених, які перебували там же. Відомо, що двоє чоловіків – у Воронезькій області, третій в Курську. До них немає допуску Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Більше дивіться у відео: