|«« | «« | »» | »»| |
На дне обмелевшего водохранилища археологи находят древнее оружие и посуду, предметы быта запорожских казаков, артефакты скифской эпохи и даже кости мамонтов.
Напомним, что Каховское море начало исчезать на глазах после подрыва рашистами Каховской ГЭС.
На его дне любители истории и черные археологи тут же бросились искать древние артефакты, о чем уже рассказывал Городской сайт.
Но полиция быстро пресекла такие незаконные поиски и раскопки.
Сейчас поиском древних предметов занимаются историки и археологи.
О том, что они за последнее время нашли на дне бывшего Каховского моря, рассказала Галина Корба (ВВС Украина):
«Після підриву Каховської ГЕС води Дніпра в цьому районі почали стрімко міліти, оголивши території, де протягом століть вирувало життя. Тут вже знаходять предмети часів Другої світової війни, але що цікавіше – часів козаччини, Візантії та навіть палеоліту, наприклад, кістки мамонтів.
Наконечники, кераміка, грецькі амфори різних періодів, предмети часів Візантії – це неповний список того, що Андрій (ім'я змінено на його прохання) та його колеги бачили на території, яка колись була дном Каховського водосховища.
Сам він, історик за освітою, нині працює в одному з комунальних підприємств і регулярно буває на берегах колишнього водосховища по робочих питаннях.
"Нам не байдуже, що в нас на березі знаходять, і ми не хочемо, щоб воно зникло безслідно, - каже він. - Ми зараз весь цей матеріал фотографуємо, робимо геолокації, фіксуємо, що довкола".
Далі інформацію намагаються передати професійним археологам. Щоправда, скаржиться Андрій, вони не поспішають з допомогою.
Виглядає, що масив роботи – величезний. Щоправда, історики визнають, що правильно опрацювати цю територію, та ще й в умовах війни буде дуже складно. Але якщо цього не робити, багато пам’яток буде втрачено.
Зате незвідані території вже приваблюють незаконних мисливців за старожитностями, яких часто називають "чорними археологами".
Територія, яку в 1950-х роках затопило через будівництво Каховської ГЕС, є абсолютно унікальною, твердять історики.
"Це була мережа островів, заток, річечок, які були пуповиною українського козацтва, - каже історик Олександр Алфьоров. - Саме там, як вважається, існували в різний час п’ять запорозьких січей – Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька та Нова або Підпільненська січ».
І йдеться не лише про це.
Великий луг впродовж тисячоліть був неймовірно плодючою територією з найкращими пасовиськами. Щось на кшталт африканської дельти Нілу, каже Максим Остапенко, історик та археолог.
Тому від неоліту тут залишили свій слід різні народи – скіфи, слов’яни, греки, візантійці та інші.
Потенційно в товщі ґрунту можна знайти дивовижні речі, визнають історики. Це може бути зброя, козацькі човни та стародавніші судна, прикраси, кераміка, древні поселення та могильники.
До прикладу, середина Великого лугу – десь між сучасним Нікополем та Енергодаром – це місцевість, де могли ховати скіфських царів. Недалеко звідти у 1971 році на Товстій могилі знайшли знамениту золоту скіфську пектораль, каже Максим Остапенко.
Правильні розкопки на території старовинних січей можуть відкрити цілий пласт історії – показати як жило козацтво, як виглядав їхній побут, звичаї, матеріальна культура.
Перед тим, як затопити цю територію, певні дослідження проводили, але вони не були значними, визнають історики. До того ж, все, що стосувалося історії козацтва, радянська влада воліла обійти увагою.
Історик та археолог Геннадій Тощев, який понад 30 років займався розкопками стародавнього могильника Мамай-гора, каже, що з одного боку вода, під якою перебували всі ці місця, безперечно, нашкодила багатьом пам’яткам. А з іншого боку, дещо могло навіть законсервуватися.
"Особливо у мулі, особливо це стосується виробів з дерева, стародавніх будівель і землянок", - каже він.
Нині ж нові методи ведення археологічних розробок та нові технології – металодетектори, георадари – відкривають перед фахівцями багато можливостей.
"Цей варварський крок, який зробила Росія, підірвавши ГЕС, зараз створює ситуацію історичного клондайку, бо територія, яка вважалася назавжди втраченою і неможливою для досліджень, тепер відкрилася", - каже Максим Остапенко.
Але це і нові виклики. Вода, що відступала, сильно розмила ґрунт, через це пам’ятки, які вимиваються з товщі землі і стають вразливими перед сонцем, можуть бути зруйнованими чи розграбованими.
Андрій стверджує, що знайшов на обмілілих територіях щось схоже на щелепу мамонта або південного викопного слона. Історики, які бачили фото знахідки, попередньо погоджуються з його оцінкою.
"Ми ходили, дивилися, бачу – зуби. Розумію, що це палеонтологічний матеріал, що це не одна тисяча років, що це скам’янілість, - каже він. – Зрозуміло, що мого досвіду археологічного не буде вдосталь, щоб його не пошкодити і підняти".
За його словами, він все зафіксував, сфотографував і закопав знахідку, щоб її не пошкодили і не забрали. Тепер важливо знайти професіоналів, які готові приїхати або хоча б проконсультувати, як правильно працювати з таким матеріалом.
"Він лежить бивнями донизу, ми не уявляємо, що під цим шаром, там може бути їх декілька, може, він там цілий, а може лише фрагмент голови, - пояснює він. - Але це має бути комплексне дослідження, а не просто лопатами викопати, - пояснює він. – Часу мало, вода відійшла, сонце на нього палить, люди ходять, воно просто буде знищене".
Для того, щоб все, що відкрили води Каховського водосховища, не було втрачено, держава вже зараз має подбати про великі археологічні дослідження на цій території.
Але це дуже складно, особливо в умовах війни, визнають історики. Вся ця територія фактично є лінією фронту з обстрілами та вибухонебезпечними предметами, які виринають з води разом з історичними пам’ятками.
Щоб реально системно дослідити те, що відкрилося, потрібно робити тотальний системний огляд території, це велика робота, яка потребує великих зусиль».
Фото – ВВС Украина.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |