В Днепровской центральной городской библиотеке (ул. Воскресенская, 23) проходит персональная выставка мастера ручного тк
ачества Валерия Гарагуца «Зіткано із ниток буденності».Имя этого мастера известно далеко за пределами Днепра. Его авторскими ковриками, дорожками, шарфиками, полотенцами любовались посетители выставок во многих городах Украины.
За год Большой войны мастер создал целый ряд новых рукотворных шедевров, но нигде их до этого публично не представлял. Для него это – первая за военный год выставка.
Экспозицию посетила журналист Юлия Рацибарская, поделившись следующими впечатлениями:
«У Дніпрі відкрилася виставка майстра ткання Валерія Гарагуца. Перша його персональна виставка під час війни. Знаю, що серед моїх друзів є чимало прихильників творчості Валерія. Та я й сама, чого там, люблю позалипати на сторінці "Зіткано із ниток буденності".Поспілкувалися як інтроверт з інтровертом.
Трохи цікавих фактів.
А ви знали, що всі свої ткацькі верстати (усі вісім!) майстер зробив ВЛАСНОРУЧ?!
А що тче тільки з натуральних ниток і любить стримані кольори?
А що з особливим сантиментом ставиться до "ряднин", таких, які ткали наші бабусі? Бо це і реюз, й емоційне тепло…».
В интервью Суспильному медиа https://suspilne.media Валерий Гарагуц о своем творчестве рассказал следующее:
«Валерій Гарагуц, у минулому – дніпровський медійник і підприємець, мистецтвом ткання зацікавився 10 років тому. Тоді ж, розповідає, власноруч зробив свій перший ткацький верстат. Для людини з технічною освітою це було нескладно.
«Завжди мріяв мати ткацький верстат. Шукав, хотів купити, не знайшов, адже те, що продається, – мотлох. Або ж дуже дорогі – коштують, як автомобіль. У житті я до того ніколи верстату не бачив, дивився картинки в інтернеті. У мене технічна освіта. Тому купив дерев’яні бруски, взяв і зробив на одному диханні – прямо в квартирі. Але потім зрозумів свої помилки, почав його удосконалювати. Зробив й інші верстати. Останній мій верстат – компактний: і в машину влазить, і в двері квартири проходить. Бо ті верстати, на яких ткали наші бабусі, – займали всю хату», – каже він.
За десять років чоловік створив вісім верстатів. Усі – власноруч. На них зіткані сотні виробів. У творчому доробку Валерія – рушники, шалики та доріжки.
Візерунки для рушників майстер бере з давніх вишитих зразків – музейних, а також тих, світлини яких знаходить в інтернеті. Візерунки ж шаликів часто – це авторські розробки.
Свої вироби Валерій створює з натуральних ниток – бавовняних, лляних, вовняних. Для доріжок, які в наддніпрянських селах називають «ряднинами», використовує вживані текстильні речі, порізані на стьожки.
«Цей напрямок мені дуже подобається. Беру речі, які вже відслужили своє і їх могли б просто викинути, – а я їх перероблюю. Це екологічно. Це емоційно тепло. Дивишся на готовий виріб – оце моя футболка, я її так любив, а це моя сорочка, я її порвав на морі», – розказує чоловік.
Наразі ткання допомагає Валерієві підтримувати українську армію – майстер спрямовує гроші на потреби військових, зокрема влаштовуючи аукціони.
«Наприклад, коли хтось з моїх друзів збирає на тепловізор, у мене немає великих коштів, а хочеться допомогти, – я влаштовую аукціон. Пишу: дивіться, оці вироби продаються, перераховуєте гроші на таку-то картку – я вам висилаю виріб. Був випадок, коли ми збирали на автомобіль, і за рушник чи шарф людина перерахувала 15 тисяч гривень. Це дуже приємно. І при цьому людина просить не розголошувати її ім’я – це і є волонтерство, на мій погляд», – говорить він».
Выставка Валерия Гарагуца продлится до 8 марта, вход – свободный (с 10 до 18 часов, кроме понедельника).
Фото Юлии Рацибарской и Суспильне медиа.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |