Це станеться, якщо забезпечення міста опаленням переведуть із дорогого газу на енергію від сільгоспвідходів.
Якщо цю інноваційну концепцію буде втілено, відпаде потреба у спалюванні дорогого газу в котельнях. А місто перестануть відключати від електрики, величезна частина якої у зимовий період йде саме на роботу котелень.
Весь світ впевнено опановує альтернативні джерела енергії. Особливо цей процес прискорився в Європі, яка позбавляється залежності від енергоносіїв Росії.
Ідею забезпечення всього міста Дніпро опаленням, отриманим від відходів сільгоспвиробництва, запропонував відомий дніпровський підприємець В'ячеслав Мішалов:
«Чи повірите, якщо я скажу, що усе місто Дніпро можна було б обігрівати енергією із…сільськогосподарських відходів?
Мова йде про ідею енергоостровів.
Уявіть, невелику ділянку землі, на якій розташовано міні-ТЕЦ розміром із 2 під'їзди 4 поверхового будинку , яка може працювати на с/г-відходах: деревній трісці, качанах кукурудзи, соломі, стеблах і лушпинні соняшнику.
Щороку Україна збирає приблизно 50-65 млн. тонн зерна.
Із них стільки ж залишків, щонайменше 30-50% з яких може бути утилізовано для виробництва електроенергії та тепла.
2 т такої сировини - це бл.1 МВт / год електроенергії.
Тобто, майже 10 млн МВт/рік. Або 1,3 ГВт в годину.
Для розуміння, побутовий фен споживає за 1 годину 1 КВт.
Тисяча працюючих фенів - це 1 МВт.
Коротше, 20 мільйонів тонн сировини = роботі 1,3 блоку АЕС.
Тобто це цілий рік забезпеченням теплом та світлом такого міста як Дніпро!
Але головне - диверсифікація ризиків, пов’язана із потраплянням ракети рф в одну велику ТЕЦ типу Придніпровської.
Бо мова йде про 200-250 міні-ТЕЦ по країні, розташованих близько до джерел сировини.
Логіка енергоостровів у їхній дешевезні та множинності. Вартість кожної міні-ТЕЦ - приблизно як вартість однієї ракети. А в рамках міста їх може бути до 10.
Отже немає доцільності ракетою руйнувати об’єкт, який коштує дешевше.
Реалізація таких проектів в ЄС вже дозволила максимально скоротити споживання газу, підвищити енергобезпеку, створити робочі місця й виробляти додаткову енергію.
У нашому ж випадку це, окрім зазнченного, можливість для держави диверсифікувати мережу.
Що потрібно, аби ця історія запрацювала і у нас:
1) Держава має кредитувати такі проекти 50 на 50 із бізнесом;
2) А потім гарантувати таким бізнес-партнерам, що держава у них цю енергію придбає і захистить від монополіста».
Як бачимо, для реалізації цієї ідеї нічого фантастичного не потрібно.
А що про це гадають читачі Міського сайту?
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архів новин |
По порядку (если кому интересно):
1. заявленного близкого расположения к источникам сырья у нашего города нет. Доставка и хранение для таких объёмов будет съедать ту экономию, которая якобы должна быть
2. в составе производства тепла электроэнергия составляет не "огромную часть", а всего 10%. Соответственно выгоду от предложенного решения делим на 10 для экономии электроэнергии
3. в составе потребления электроэнергии по стране только 12% идет на сферу ЖКХ и сюда включается всё, а не только отопление. Т.е. снова немного
4. "20 млн. т. сировини - це цілий рік забезпеченням теплом та світлом такого міста як Дніпро". Т.е. взять всё сырье со всей страны и его хватит на один город? А как же вся страна?
Какой-то бред, похожий на попытку создать аналог "зелёного тарифа" во времена Януковича, что до сих пор не можем выкашлять Відповісти | З цитатою | Обговорення: 1