Наряду с традиционными занятиями по культуре и искусству в галерее внедряется новая программа активностей, ориентированная на людей всех возрастов.
С начала войны многие жители Днепра сократили активность своей жизни. Многие из тех, кто не занят на работе, кто не имеет дачи, выходят из домов преимущественно только в магазины и аптеки.
Галерея «Артсвит» призывает вернуться к более активному образу жизни. И предлагает всем желающим посещать занятия по танцам, брейк-дансу и другим активностям.
При этом все занятия – бесплатные, регистрация для них не нужна. Необходимо лишь уточнить время занятий и прийти в галерею по адресу Крутогорный спуск, 21-а.
О новом направлении работы в галерее сообщают следующее:
«У вівторок 19 квітня паралельно зі звичними заняттями з мистецтва в галереї Артсвіт, відбудуться майстер-класи, розминки, джеми та батли з хіп-хопу, брейкдансу для людей будь-якого віку та рівня навичок.Телефон для справок - 095 799 3535.Запрошуємо долучитися до наших танцювальних подій та не соромитися спробувати нові види танцю, якщо ви ще цього не зробили.
Для участі в розминці не потрібно ніяких особливих умінь, а майстер-клас за участі запрошених тренерів будуть спрямовані як на тих, хто вже щось вміє, так і на новачків.
Вхід вільний, реєстрація не потрібна. Танці та заняття з мистецтва будуть проходити в різних залах».
А еще в галерее представили новые работы Люси Ивановой, открытие выставки которой должно было состояться 24 февраля. Но утром этого дня россия начала полномасштабное вторжение в нашу страну…
Об этих работах Люся Иванова рассказала следующее:
«Я приïхала у Дніпро ввечері 23 лютого, щоб наступного дня почати експозицію виставки, до якої готувалася півтора роки. Але не сталося, як гадалося, і наступного ранку ми прокинулися через війну.
Тож 42 дні я провела в Дніпрі, один день, зокрема, їздила до Києва відвідати квартиру і майстерню, забрати деякі речі.
Від самого початку мені цей приїзд здається доленосним, адже Дніпро - дім моїх батьків і мого дитинства. Я раділа, що в такий жахливий час я поряд із родиною і, що мені випала можливість, про яку я давно мріяла - пожити тут місяць, хоч і такий дивний і тривожний місяць.
Протягом цих днів я намагалася спочатку прокинутися від такого страшного сну, не могла повірити, що це справді коїться, багато плакала. Потім почала приймати таку нову реальність і намагалася робити щось корисне, навіть почала трішки малювати і писати. Для мене це було ніби повернення у своє тіло, повернення своєї власної історії та ідентичності. Почалося з того, що, коли я гуляла містом, я жадібно вдивлялася в нього, намагалася не тільки запам'ятати його таким, але і якось законсервувати цей дивний стан. Місто було і воєнним, і мирним одночасно, бойових дій не проходило, але все було напоготові, така важка тиша. Фотографувати було стрьомно, я відучила себе від цього за цей час, тож я купила темперу і написала етюд з вікном і декілька пейзажів. Відчувалося, що я маю робити щось справді корисне, і воно має виглядати іншим чином, але так і не знайшла, як це можна робити. Мені надважко дається плакатне мислення і такі цільові задачі для живопису, тож я працюю зі своїм власним життєвим досвідом, як завжди. Але чи через те, що я перейшла на темперу та бумагу, або через перевантаження життя наративом, підхід до роботи став більш графічним, як мені здається.
Наразі я поїхала. Це для мене було найважче рішення, яке я приймала дуже довго і багато вагалась. Але поїхала з ясним відчуттям, що Дніпро вистоїть, і я скоро туди повернуся, коли закінчиться моя художня резиденція».
Иллюстрации – галерея «Артсвит».
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |