Тайны истории: что ловили в нашем городе в Днепре век назад?

Гигантские сомы, пожиравшие людей и телят, 100-килограммовые осетра и еще 20 других видов ценных промысловых рыб – все это тоннами добывали выше Днепровских порогов, в окрестностях нынешнего города Днепр.

Об этом напомнили в группе соцсетей «Дивна Україна - клуб шанувальників історії і подорожей» со ссылкой на статью «Що ловили на Дніпровських порогах?» историка и краеведа Олега Власова.

О том, какой была в наших краях рыбака и что ловили в реке Днепр, он пишет следующее:

«Ще сто рокiв тому поряд з нашим мiстом водилося 22 види промислових риб. Сучасному рибалці таке багатство може видатися неймовірним. Про те, що й як ловили в Надпорожжi, вивчала у 1928 – 29 рр. дослідниця Вiра Білецька. Вся наша стаття побудована на її роботi «Рибальство в Дніпрових порогах».

Найбільшою за розмірами рибою в порогах був сом. Його ловили, мiж iншим, за допомогою «клопила». Це оригiнальне дерев’яне знаряддя, один розширений кінець якого нагадує задню кінську ногу з копитом. У селi Мар’ївка за Ненаситцем старий Кузьма Макеїв «наклопив» до себе штук двадцять великих сомів, що почали крутитися навколо каюка. Злякавшись, бiдолага почав тiкати, та соми погналися за ним, і він ледве врятувався. Після цього випадку старий понад місяць прохворів на нервову хворобу й назавжди покинув клопити.

Взагалі соми були найнебезпечніші з усієї Дніпрової риби. Вони нищили снасті, їли телят і навіть людей. Ними лякали маленьких дітей: «Тікай, он за тобою сом женеться!» Іноді рибалкам доводилося вступати з ними у двобій при різних катастрофах. Наприклад, коло Вільного порогу сом перекинув човна й відкусив рибалці руку. Після цього того чоловіка прозвали «сом’ячим недоїдком»…

Найціннішою рибою в порогах була «красна риба» – осетри, які у ХVIII ст. заходили навіть у Прип’ять. Ловленням осетрів займалися спеціалісти «краснорибці», що вміння своє передавали від батька до сина. Осетрів більше ловилося на Вовнизькому порозі, та особливо – на Ненаситці, де як казали, була їхня «столиця». По весні, з 25 березня по 1 травня, коли велика вода, й коли красна риба йшла з моря у Дніпро, для її ловлення застосовували «самолови».

Ловити осетра було справою іноді надзвичайно важкою й навіть небезпечною. Бувало, коли трапиться рибина пудів у п’ять вагою (80 кг), то може потягнути човен, як мотором, а то й перекинути його. Недарма всі рибалки ставилися до краснорибців з великою пошаною.

Промисловим рибальство було тільки на Вовнизькому порозі. Тут за сезон добували до 20 тисяч пудів (320 тон) різної риби. Осетрiв та оселедців ловили бiльше навеснi. Спійману рибу солили «на канаві» (у судноплавному каналi) біля порогу. Починаючи з Вовнизького порогу й уверх Днiпром спiйману рибу возили на продаж до Дніпропетровська, а нижче Вовнига – до Запоріжжя. Що не продавали – коптили. Для цього будували коптильні – високі, до чотирьох метрів споруди у формі зрізаного конуса на кшталт звичайного димаря. Під ними – пiчка-кабиця, яку топили кізяком і прілою соломою.

Навеснi 1927 р. почалося будівництво Дніпрогесу, яке швидко позначилося на рибних багатствах Дніпра. Влiтку-восени того року з обох берегiв Днiпра на мiсцi майбутньоï греблi з’явилися дерев’янi ряжевi загати, й цим дуже звузився шлях для проходу риби вверх за течiєю. Крiм того, тисячi будiвельникiв завжди користувалися нагодою рiзноманiтнити своє меню. Тому не дивно, що рибалки дуже скаржилися навiть на ще незбудовану греблю. Якщо у 1922 р. у Вовнизькому порозi спіймали 95 осетрів, то у 1927-му, у двох порогах – Вовнизі та Ненаситці – щонайбільше – з два десятки. Вище ж Ненаситця про осетрів навіть і не чули. З 1928 р. вони зникли й з Ненаситця.

У 1927 р. рибальство на Дніпровських порогах вивчала Херсонська Державна дослідна іхтіологічна станція. За підрахунками фахівців у цьому районі тоді щорічно виловлювалося щонайменше 50000 пудів (800 тон) риби. Тому Порожистий Дніпро було запропоновано внести до районів, що мають державне значення, а у греблі Дніпрогесу рекомендовано влаштувати спеціальні рибоходи. Пропозиція, як відомо, залишилася без уваги»…

О влиянии каскада плотин на реке Днепр и сбросов вредных веществ в наши реки не только на рыбную ловлю, но и в целом на экологическую ситуацию в регионе Городской сайт рассказывал уже не раз. Увы, до масштабных проектов по очищению Днепра от всякой гадости дело не доходит который год подряд…