В Днепре умерла знаменитая актриса

2 октября, на 82-м году скончалась народная артистка Украины, легендарная актриса и режиссер Днепропетровского музыкально-драматического театра имени Шевченко Лидия Степановна Кушковая.

С работами и творчеством Лидия Кушковой (Шевченко) знакомы несколько поколений театралов Днепра. Лидия Степановна оставила богатое творческое наследие. Она сыграла более 100 ролей, среди которых большинство являются главными. Среди ее наград орден «Знак почета», а также орден «Княгини Ольги» III степени за весомый личный вклад в развитие культурно-художественного наследия Украины и высокое профессиональное мастерство.

Индивидуальность Лидии Кушковой всегда отличалась яркой эмоциональностью, органикой, искусством перевоплощения, глубоким знанием украинского быта и языка. Драматические и комедийные образы, созданные актрисой, полны магической привлекательностью, динамичным развитием, непосредственностью, сочным юмором.

Вот что о личности этой легенды театральной сцены написала сотрудница Днепровского Дома искусств Валентина Владимировна Слобода:

«Безжальна невблаганна смерть забрала від нас легенду сцени Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Шевченка, народну артистку України, лауреата премій ім. Марії Заньковецької та ім. Зінаїди Хрукалової, режисера-постановника, велику патріотку рідної землі та рідного українського театру ЛІДІЮ СТЕПАНІВНУ КУШКОВУ.

З такою втратою важко змиритися усім, хто знав прекрасну актрису, хто мав щастя з нею працювати, хто потрапляв в поле її уваги. Осиротіла сцена театру, де вона створила понад 100 жіночих образів, серед яких більшість були головними ролями. Її творчий і організаторський потенціал був запорукою десятків яскравих театральних прем'єр, гарних концертних програм, цікавих творчих зустрічей з глядачем. Лідія Степанівна жила в постійному пошуку кращих режисерських рішень, кращих фарб акторської гри у п'єсах авторів різних країн і епох: Єлизавета («Королева Марія Стюарт» за Шіллером) чи Корсиканка ("Наполеон та корсиканка" Іржі Губача), Катерина ІІ («Фаворит» В. Пікуля) чи Інесса («З коханням не жартують» П. Кальдерона).

Але українська драматургія була для неї понад усе: вона грала у п’єсах за творами Лесі Українки, І.Карпенка-Карого, М.Старицького, Г. Квітки-Основ’яненка, О. Кобилянської, Панаса Мирного, О. Коломійця, В. Врублевської. Як актрисі їй підвласні були всі грані акторської гри: і комедійна, і трагедійна, і іронічна, і делікатно стримана, і непоступлива.

Дякую, що Ви були з нами в цьому протирічному світі і подарували нам, глядачам, таку різну себе. Вас з радістю чекали для зустрічі у будь-якому колективі: в студентській аудиторії, на польовому стані, в заводському цеху, в актовому залі військової частини, в гуртожитку та на записі в телестудії. Із піїтетом ставились до Вас колективи Дніпропетровського ТЮГу та Дніпродзержинського театру ім. Л.Українки, де Ви поставили ряд вистав як режисер-постановник. Глядач любив ці постановки.

Надовго пам’ятною буде створена Вами авторська моновистава «Кайдашиха» за мотивами повісті «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького, де Ви неперевершено зіграли український характер, що було відзначено найвищою нагородою (ґран-прі) театрального фестивалю Придніпров'я «Січеславна».

Ваша енергія і бажання популяризувати театр сприяли створенню унікального Дніпропетровського телетеатру «Воля», де Ви разом зі своїм чоловіком Валерієм Ковтуненком знімали цікаві телефільми і передачі: "Маруся Чурай" Л. Костенко ( 1989), "Одержима" Л. Українки ( 1993), "На полі крові" Л. Українки (1994), "Стогін" (про життя і творчість Павла Грабовського), 1991 "Йоганна жінка Хусова" Л. Українки ( 1996), «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка", (1992), "Що записано у книгу життя" М.Коцюбинського (1993) та інші. А які ми готували і проводили з Вами театральні вечори!

Ви справжній зразок відданості театру і приклад для інших!

Дорога Лідіє Степанівно! Ми запам’ятаємо зіграні Вами ролі, створені п’єси, поставлені вистави, проведені зустрічі та концерти, численні добрі справи яскравими і незабутніми. Щирі прощальні оплески... У глибокому сумі схиляю голову. Висловлюю найщиріші співчуття рідним, колективу театру та численним шанувальникам Вашого таланту.

СВІТЛА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!».

Редакция Городского сайта выражает родным и близким Лидии Степановны соболезнования.