Такі, як Віктор Шмалько, є взірцем реформи децентралізації

Необмежені можливості. У нього ампутовані обидві ноги, однак він руйнує ганебний стереотип щодо людей з інвалідністю. 53-річний Віктор Шмалько із Волоського власноруч збудував двоповерховий будинок, водить автівку й має лад на одногектарному подвір'ї. Заодно він очолює місцеву комунальну бригаду.

З професійним святом – Днем комунальника – Віктора Івановича привітала Дніпропетровська ОДА.

«Під час Ради регіонального розвитку у Дніпрі Президент України Петро Порошенко був вражений безногим комунальником із Волоського та висловив йому вдячність за роботу. Коли на екрані з'явилося фото чоловіка, багатотисячна зала зааплодувала. Такі, як Віктор Шмалько, є взірцем децентралізації. У реформі він бере безпосередню участь і, не дивлячись на свої фізичні вади, не боїться відповідальності за нову якість життя на селі. Цей чоловік маленького зросту, однак великої сили духу. У знак поваги подарували йому мобільний телефон і ноутбук», – зазначив радник голови Дніпропетровської ОДА Юрій Голик.

Віктор Шмалько вже більше півстоліття знаний у Волоському як «дядя Вітя». Ще в молодості через патологію судин він втратив обидві ноги – натомість втрату компенсували руки.   

Мабуть, тому односельці називають його справжнім майстром і не помічають інвалідності. Більше того, чоловіка поважають і ввіряють відповідальну роботу. Переконані, упорається. Уже третій рік поспіль Віктор Іванович очолює бригаду ремонтників місцевого комунального підприємства «Волоські мережі». За роботою не спостерігає осторонь, а разом з підлеглими спускається в колодязі, прокладає водоводи та ліквідовує аварійні ситуації.

«Тільки-но в нашому селі почалася водна реформа, постало питання про бригадира новоствореного комунального підприємства. Вибір був одностайний – дядя Вітя, – розказав директор КП «Волоські мережі» Юрій Манько. – Він не відчуває себе обмеженим, працює нарівні з усіма. Якщо треба спуститися в люк, робить це без вагань. Роботи він не боїться. Навпаки – робота страшиться його».

Про любов до роботи свідчить і будинок Віктора Шмалька. Його спорудження нікому не довірив – звів власноруч. На етапі фундаменту планував один поверх. А коли дійшов до даху, зрозумів, що захопився. Господа вийшла двоповерховою. Переробляти не став. Вирішив: у таких хоромах як раз вистачить місця великій родині.

А родина у Віктора Івановича дійсно чималенька: дружина, дві доньки з чоловіками та онук. Говорить, коли 20 років тому життя відправило його в «нокдаун», саме сім'я допомогла вистояти. Цю надійну опору відчуває й понині.

«Мої діти вже дорослі, однак не перестаю їх вчити передусім людяності. Щоб не йшли по головах, а всього досягали невсипущою працею. Вони такі, що не цураються роботи – і це добре», – поділився життєвою мудрістю Віктор Іванович.

Його ніколи не побачиш  засмученим.  Жартома каже, у приватному секторі сумувати просто ніколи. Хазяйства в дяді Віті – повен двір: у хліві мукають корова Красуня та теля Гаврило, в сараї товчуться кури й вутки, а у клітках хрумтять капустою вухасті кролі.

Вистачає в господаря сил і на сад. Найбільше опікується виноградом. Перевагу віддає столовому сорту. Каже, з нього виходить добрий сік, чавиться ароматне вино та висушуються смачні родзинки.

Односельчани по праву вважають Віктора Шмалька людиною необмежених можливостей. Цю думку поділяє й староста Волоського старостинського округу Новоолександрівської громади Андрій Пінчук.  

«Це людина з особливим духом і винятковим ставленням до світу. Такі люди надихають, з ними можна впевнено йти вперед, – наголосив він. – Такі, як дядя Вітя, є двигуном позитивних зрушень. Вони спочатку змінюють ставлення до своєї вулиці, потім – до села. Далі завдяки їм трансформується регіон, а відтак і вся Україна. Ця ідея лежить в основі реформи децентралізації».