Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
пн, 23 декабря 2024
02:41

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Другі Наддніпрянські читання в ДНУ

Другі Наддніпрянські читання в ДНУ
У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася Міжрегіональна наукова конференція для студентів, аспірантів та молодих учених «ІІ Всеукраїнські Наддніпрянські читання: актуальні проблеми історії, археології та етнології».

Захід зібрав понад 40 представників з 20 навчальних і наукових установ України.

Всеукраїнські Наддніпрянські читання в Дніпропетровському національному університеті розпочали свою історію в 2014 році. Ідея Студентського наукового товариства історичного факультету про захід нового формату була радо підтримана деканатом і кафедрами факультету. Відтоді частина учасників перших читань вже закінчила університет і нині продовжує вдосконалювати свої знання в аспірантурі, в якості здобувачів чи на практичній освітянській роботі.

Нинішнє наукове зібрання відзначилося широкою географією учасників. На форум до ДНУ завітали молоді історики з науково-освітніх центрів Дніпропетровська, Києва, Львова, Харкова, Одеси, Запоріжжя, Вінниці, Полтави, Миколаєва, а також науковці з Білоруського державного університету (Мінськ, Білорусь) та Єльського університету (Нью-Гейвен, США).

Із щирими вітаннями до гостей звернулися проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти і виховання молоді ДНУ, професор Валентин Іваненко та декан історичного факультету, професор Сергій Світленко. Зокрема, Сергій Іванович відзначив, що проведення Наддніпрянських наукових читань на базі історичного факультету Дніпропетровського національного університету є невипадковим. Адже ДНУ в цьому році відзначить 98-річчя свого утворення, і з перших кроків функціонування нашого закладу була розпочата підготовка фахівців-істориків. Так, перше покоління професорів факультету складали такі авторитетні вчені, як: Матвій Любавський, Дмитро Яворницький, Михайло Злотников, Митрофан Бречкевич, Володимир Пархоменко. «У часи динамічного світового розвитку не залишається осторонь й історична наука, яка постійно розширює своє предметне поле, оновлює теоретико-методологічний інструментарій. Сьогодні історики прагнуть осмислити ще недостатньо розроблені напрями інтелектуальної і ментальної, гендерної та сімейної історії, історії духу і тіла, дозвілля і довкілля тощо. Ось це цивілізаційне оновлення світу приводить до змін історичних парадигм, трактовок та інтерпретацій. Кожне нове покоління має право на власне прочитання досвіду минувшини. За цих обставин продуктивну роль відіграють предметні наукові дискусії, які наближають істориків до істини. Такі наукові обміни надзвичайно важливі для професійного зростання молодих дослідників, адже вже в недалекому майбутньому саме ви, дорогі гості, визначатимете змісти історичної науки, реалізовуватимете перспективні напрями її поступу. Попереду у вас нові важливі бої за історію, тож зичу лише перемог у цих інтелектуальних змаганнях. Це буде запорукою того, що гармати будуть мовчати», – наголосив Сергій Іванович.

Про сучасне осмислення історичної науки й новітнього історичного досвіду говорив з гостями заходу й Валентин Васильович Іваненко. У своєму виступі він звернув увагу на те, як непередбачувано пишуться нові сторінки сучасної історії. «Сьогодні постійно актуалізується проблема історичної пам’яті, а тому вітчизняний та зарубіжний досвід попередніх епох – від античності до новітнього часу – є для нас вельми цінним і таким, що потребує вдумливих розмислів, узагальнень і висновків, – зауважив проректор. – Гадаю, що всі погодяться з тим, що принцип «переписати історію» з мінусу на плюс або навпаки немає нічого спільного з високою наукою. Хотів би застерегти усіх, хто тільки починає свій шлях у високу науку: пишіть правдиво і чесно, бійтесь кон’юнктури – тоді ваше слово не девальвується ані через 10, ані через 20 років. Для цього треба бути чесним із собою і з тими першоджерелами, які вивчаються й інтерпретуються. Переконаний, що в нинішні часи, коли історична наука вже не є моністичною, наша конференція стане чудовим майданчиком для відкритої полеміки. Тому бажаю вам змістовного наукового діалогу, який надасть нової динаміки вашим історичним студіям. Від цього історична, археологічна та етнологічна науки тільки виграють», – сказав Валентин Васильович.

На пленарному засіданні до уваги аудиторії була запропонована цікава доповідь кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Олега Репана «Усна історія: метод і джерело. Досвід роботи зі спогадами учасників АТО». Варто зазначити, що виступ Олега Анатолійовича великою мірою базувався на його власному воєнному досвіді із зони АТО, де він отримав поранення. Зокрема, були представлені результати опитування військових стосовно їхнього індивідуального ставлення до пережитого. «Кілька років тому я замислився над тим, що від нас скоро повністю підуть покоління, які ще пам’ятають 30-ті роки, Другу світову війну… Тоді й виникла думка зберегти цей досвід – факти, які ми не зможемо взяти із жодної офіційної історіографії: усні свідчення і враження людей, які вони переживали в екстремальних умовах. На превеликий жаль, сьогодні ми самі живемо в такому екстремумі. Так у межах нашої краєзнавчої практики поступово з’явився напрям роботи з усними спогадами учасників російсько-української війни. Наша ідея була підтримана Українським інститутом національної пам’яті, спільно з яким була розроблена єдина методологія анкетування. Для того, щоб отримати певний антропологічний вимір війни, ми провели близько 30 інтерв’ю з учасниками АТО. Адже, хочемо ми цього чи ні, проте вже зараз маємо розпочинати писати історію цієї війни, робити перші спроби її академічного осмислення», – підкреслив Олег Анатолійович.

Надалі робота конференції продовжилася у шести секціях: «Археологія та етнологія», «Давня та нова історія України», «Новітня історія України», «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни», «Історія стародавнього світу та середніх віків», «Нова та новітня історія країн Європи та Північної Америки». Усі наукові доповіді, апробовані на цих читаннях, незабаром знайдуть місце на сторінках п’ятого випуску студентсько-аспірантського збірника «Історичні етюди».

Наприкінці заходу, аби гості поглибили свої знання про університет і місто на Дніпрі, для них провели огляд експозиції кабінету археології та прогулянку містом.

##: ДНУ
Gorod.dp.ua на Facebook.

Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
9
млн евро на новые трамваи потратит город в 2025 г.

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте