Залізні ворота міста

До того катеринославцям доводилося переправлятися через Дніпро за допомогою наплавного мосту, споруди з дерев’яних кріплень. Міст діяв лише з весни до пізньої осені, на зиму його розбирали, і людям доводилося діставатися іншого берега по кризі.

Такий стан речей існував з 1796 р. — часу спорудження першого наплавного мосту поблизу сучасного “Старого мосту” у Дніпропетровську. На кінець 60-х років дерев’яний міст знаходився у занедбаному стані. Грошей для ремонту мосту Міністерство шляхів сполучень не виділяло. Катеринославське губернське земство почало шукати шляхів до покращення існуючої ситуації. Земство, за пропозицією гласного О. М. Поля, вирішило звернутись до Кабінету Міністрів з клопотанням про побудову постійного мосту через Дніпро.

Сам по собі міст вирішив би багато проблем губернського центру, але для губернії і всієї держави лише цього було вже замало. Тому його спорудження пов’язувалось з прокладанням залізничної колії, яка повинна була пролягти через Катеринослав.

Протягом двох років земство домагалося, щоб уряд дозволив будівництво мосту і залізниці. 22 квітня 1875 року імператор Олександр ІІ затвердив проект спорудження залізниці на Катеринослав з постійним мостом через Дніпро.

Після цього Катеринославська губернська земська управа стала просити міністра шляхів сполучень від імені губернського земства, щоб міст спорудили двоярусним для безперебійного руху екіпажів, возів, прогону худоби.

У наступні роки міст так і не було споруджено через низку обставин (війна Росії з Туреччиною, пошук інших шляхів прокладання залізниці, яка б зв’язала Донбас і Кривбас). Після закінчення російсько-турецької війни 1877–1878 років катеринославське губернське земство відновило свої прохання перед урядом про спорудження затверджених урядом залізниці і мосту. На 14-й черговій сесії (1879 року) губернське зібрання одноголосно постановило відновити перед урядом прохання про найшвидше спорудження залізниці з залізним мостом через Дніпро у м. Катеринославі. Але лише у 1881 році під тиском капіталістів і “голодних” заворушень населення, яке протягом кількох років потерпало від неврожаїв, уряд остаточно затвердив проект Катеринославського земства.

В травні 1881 року були вирішені останні питання будівництва мосту, а 26 серпня того ж року на воду спущено перший кесон. У березні 1883 року були завершені основи всіх биків та устоїв. До 15 червня 1883 року були готові всі опори мосту разом з положенням карнизів та підферменних каменів. До початку січня 1884 року завершені зборка і клепка прольотів мосту. Всі замовлення на спорудження різних частин мосту були виконані в Росії. Металічну частину виробили на Брянському рейкопрокатному заводі в Бежицях, цемент надавала фірма Шмідт, кесони — Петербурзький металічний завод торгового будинку Кнорре. Роботи з опускання кесонів виконали робітники Петербурзького металургійного заводу. Найважливіші роботи виконували іноземці (італійці та інші). Загальна вартість мосту склала 3 млн. 850 тис. крб. (уряд для його будівництва виділив 5 млн. крб.).

Міст являв собою грандіозну споруду: 15 прольотів по 39 сажнів кожний, загальна довжина (разом з віадуками при в’їзді на міст) — 651 сажень (1389 метрів), ширина — 16 футів (майже 5 метрів), загальна вага — 9525 тон, на берегах дві величезні земляні дамби, вимощені каменем. Верхній ярус здіймався над залізничним полотном на 4,5 сажні (9,6 метри). Він був обладнаний тротуаром, по якому могли одночасно пройти дві людини. Біля краю тротуару встановили чавунні поруччя.

За розмірами, це був третій міст в Європі (після Олександрійського через Волгу та Голландського біля Мердика). У 1889 році на Всесвітній виставці у Парижі міст заслужено отримав золоту медаль.

Проект мосту склав відомий інженер-мостобудівник Микола Аполлонович Белелюбський (1845–1922). Будівництвом керував інженер В. І. Березін, який раніше проводив роботи зі спорудження Олександрійського мосту на Волзі.

18 січня 1884 року через Катеринославський міст пройшов перший товарний потяг і з цього часу відкрито постійний рух поїздів товарного призначення. Протягом березня 1884 року проведено ретельний огляд та випробування мосту. Урочисте відкриття мосту відбулося 30 (18 травня ст. ст.) 1884 року. Газета “Русские ведомости” повідомляла, що на вокзальній площі архієпископ Феодосій провів молебень в присутності міністра шляхів сполучень К. М. Посьєта, губернатора В. М. Долгорукова і представників різних закладів. Після освячення вокзалу освятили сам міст. Після цього почесне зібрання сіло на спеціально приготований потяг і на ньому під’їхало до вокзалу, де було зустріте духовенством та народом. Цього дня через Катеринославський міст пройшов перший пасажирський поїзд, в цей же день відкрито екіпажний рух по верхньому ярусу мосту.

З моменту введення в дію постійного мосту, Катеринослав з розряду заштатного провінційного міста перейшов в категорію великих промислових центрів Півдня Росії. На надзвичайному засіданні губернського земства 29 лютого 1884 року зазначалось, що побудова залізничного мосту з окремим ярусом для екіпажного руху усунула незручність, якої зазнавало населення губернії до цього часу.

Стаціонарний міст через Дніпро вирішив проблему сполучення Катеринослава з іншими частинами губернії. Його спорудження збільшило пасажирський і вантажний потоки через губернський центр і зв’язало надійним шляхом Криворізький рудний та Донецький вугільний басейни. Все це в свою чергу зумовило швидкий економічний розвиток міста Катеринослава і губернії.

Фоменко А., Кочергін І.