pavel_tkachenko

20 жовтня 2020, 19:33

Виокремлення заходів запобігання корупційним проявам використовуючи знання в сфері кримінології - член асоціації правників України, молодий вчений-юрист ТКАЧЕНКО Павло Ігорович

На сьогоднішній день актуальним становить собою боротьба з корупційними проявами в лавах державних службовців. На етапі реформування концепції щодо методів боротьби з корупцією, нагальним питанням постає усунення фактичних проявів шляхом запобігання. Корупційні прояви становлять собою дедалі більше загрози для національної безпеки в цілому та мають на меті порушення чинного кримінального законодавства. Запорукою органів антикорупційного направлення є саме поліпшення статистики та усунення проблематики кримінальної обстановки.
Злочини корупційної спрямованості – це узагальнене поняття, що охоплює такі діяння: зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК); зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 КК); перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК); зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК); службове підроблення (ст. 366 КК); службова недбалість (ст. 367 КК); прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК); незаконне збагачення (ст. 368-2 КК); підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 КК); підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК); пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК); зловживання впливом (ст. 369-2 КК); провокація підкупу (ст. 370 КК).
Юридична література виділяє термін «хабарництво» котрий включає в себе групу злочинів в сфері службової діяльності. Аналізуючи кримінологічну характеристику корупційних злочинів, слід зазначити її особливість, котра полягає у високому рівні латентності, деякі вченні виділяють саме 95-97% латентності хабарництва.
В ході розгляду проблеми корупційних проявів, слід викормити детермінацію, котра відіграє важливу роль в кримінологічній характеристиці корупційних злочинів. Детермінація корупції та корупційних проявів, включно із злочинними, розглядається загалом на тих самих теоретичних засадах і за тією ж самою схемою, що і стосовно злочинності та злочинних проявів. Предметна сутність корупційних відносин визначається передусім тим, що останні є різновидом суспільних суспільно неприйнятних відносин. Вони виникають через існування у суспільстві об’єктивних та суб’єктивних соціальних, економічних і політичних передумов та зумовленого ними соціально-психологічного їх відбиття як відносно самостійного феномену. Об’єктивні передумови корупційних відносин полягають в існуванні на цей час, у цьому суспільстві обмежених можливостей, реально або штучно створених труднощів реалізації легальним правомірним шляхом певних життєвих потреб, здебільшого справжніх, життєво зумовлених, однак і потреб вищого рівня життя, а також і прагнень до збагачення, нерідко неправомірного та у будь-який спосіб Суб’єктивні ж передумови проявляються у незадоволених потребах конкретного суб’єкта та його уявленні про шлях і способи головним чином нелегальні задоволення цих потреб. Основними передумовами корупції насамперед є кризове становище різних галузей економіки України, повільне, непослідовне й незавершене її реформування та системна корупція в країні. Детермінанти корупційних злочинів можна поділити на політичні, економічні, правові, організаційно-управлінські та соціально-психологічні криміногенні фактори.
Вище наведене поняття кримінальної обстановки в ході вивчення проблеми корупційних проявів є досить забарвленим фактором та безпосередньо впливає на аналізування, прийняття рішення щодо усунення проблеми загалом. Обстановка вчинення хабарництва характеризується безконтрольністю службових осіб, наявністю бюрократизму і тяганини, створенням умов неможливості вирішення питань, круговою порукою. Існують певні об'єктивні та суб'єктивні умови, що сприяють хабарництву.
Жертвами корупції є дуже широке коло суспільних відносин, що існують у державі. Передусім - це комплекс економічних відносин. Так, корупція призводить до розширення сфери тіньової економіки. Це насамперед спричиняє зменшення надходжень до бюджету держави у вигляді податків, зборів (обов‘язкових платежів). Як наслідок, держава втрачає важелі управління економікою, загострюються соціальні проблеми через неможливість виконання зобов‘язань щодо фінансування соціальної сфери, посилюється бюджетна криза, знижується спроможність влади розв‘язувати соціальні проблеми. Надзвичайно негативний вплив має корупція на процеси приватизації у зв‘язку з тим, що внаслідок її дії сповільнюється поява ефективних приватних власників. Проникнення корупції в органи виконавчої влади призводить до надання незаконних переваг та підтримки монопольного становища на ринку суб‘єктів підприємницької діяльності.
Спеціально-кримінологічне запобігання корупції - це діяльність з розроблення та реалізації системи спеціальних заходів, спрямованих на усунення, нейтралізацію, обмеження дій факторів корупції, перешкоджання здійсненню протиправних дій конкретної особи щодо реалізації наміру вчинення корупційного правопорушення, припинення корупційної діяльності, яка вже почалася, з метою недопущення протиправного результату чи переростання корупційного діяння в більш небезпечне.
Спеціально-кримінологічне запобігання корупції, на 261 відміну від загально-соціального, спрямоване на профілактику та припинення корупційних проявів [1, с. 384].
Заходи спеціально-кримінологічного запобігання спрямовані переважно на певний вид корупційних правопорушень, тоді як заходи загально-соціального запобігання, як правило, здійснюють профілактичний вплив на весь комплекс соціальних передумов корупції, причини та умови всіх чи більшості видів корупційних правопорушень. Як правило, спеціально-кримінологічні заходи є предметом спеціалізованих чи загальних програм, планів, настанов тощо протидії корупції та злочинності [2, с. 268].
Отже, аналізуючи всі наведені обставини та характеристику, слід зробити висновки та зазначити саме дієві заходи котрі будуть спрямовані саме на руйнування сфери корупції та поліпшення стану зменшеності типових злочинів. Спеціально-кримінологічні заходи в чинному законодавстві України мають мету зменшення рівня корупційних проявів шляхом усунення передумов її виникнення через впровадження новітніх методів та заходів, зміцнення режиму законності, а також формування в суспільстві негативної думки щодо корупції, як суспільно небезпечного явища. Аналізуючи законодавство слід надати особливої уваги щодо ефективності реалізації Національної антикорупційної стратегії, схваленої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001. На рівні державних органів, слід забезпечити достатню профілактичну діяльність котра буде спрямована саме на усунення корупційних проявів в різних підрозділах правоохоронних органів, котрі на сьогоднішній день займають провідну позицію серед корумпованих органів влади.
Забезпечення достатнього нормативно-правового регулювання та усунення прогалин в праві, котрі мають місце під час руйнування судової практики саме кримінальних справ в сфері корупції.
Ефективна реалізація антикорупційного стратегії та перевірка її уповноваженими на це особами, над уповноваженими особами відтворити нагляд за додержанням законодавства під час провадження контролюючої діяльності.

Список використаних джерел:
1. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії / М.І. Мельник. – К.: Атіка, 2001.
2. Мельник М.І. Корупція - корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії). Монографія. – К.: Юридична думка, 2004.
3. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»від 07.04.2011– № 3206-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3206-17.