Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Gorodской дозор
Вт, 3 грудня 2024
00:55

GORODСКОЙ ДОЗОР

Заснування Київської Русі

16.06.2022 20:20

Дніпровський районний відділ м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області розпочав та продовжує цикл просвітницьких заходів для суб’єктів пробації, так 16.06.2022 у Дніпровському районному відділі м. Дніпра кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, начальник відділу морально – психологічного забезпечення Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Р. О. А. розповів, про те, що Київська Русь (9 століття — 1240) середньовічна монархічна держава династії Рюриковичів у Східній Європі з центром у місті Києві. У середньовічних джерелах її називали Русь або Руська земля.
Термін «Київська Русь» впровадив до наукового обігу Микола Михайлович Карамзін. В часи свого найбільшого розквіту на початку 12 століття сягала від Карпат до Волги та від Чорного до Балтійського морів.
Перші слов'янські князі: князь Кий (напівлегендарний) - вождь союзу племен полян, засновник м. Києва (за легендою, разом з братами Щеком, Хоривом та сестрою Либідь у V-VІ ст.); князь Рюрик - літописна згадка про нього в «Повісті минулих літ», йдеться про призвання у 862 р. новгородцями «варягів» Рюрика з дружиною; князі Аскольд і Дір завоювали Київ у другій половині IX ст., за літописними даними Аскольд і Дір були боярами князя Рюрика; після смерті новгородського князя Рюрика (879 р.) до повноліття його сина Ігоря фактичним правителем новгородської землі став Олег; у 882 р. Олег захопив Київ, за його наказом було вбито київських братів Аскольда і Діра; початок правління у Києві династії Рюриковичів; князя Олега багато дослідників вважають безпосереднім засновником Київської Русі
Київська Русь була монархією. На чолі її стояв Великий князь. В його руках була зосереджена найвища законодавча, виконавча, судова і військова влада. Дорадчим органом князя була боярська рада. У виняткових випадках велике значення мали постанови віча, зборів вільних горожан, які часто не погоджувалися з княжими директивами. Виконавчими службовцями, що діяли від імені князя, були намісники, посадники, воєводи, тисяцькі, тіуни, митники. Однак після смерті сина Володимира Мономаха Мстислава Володимировича (1132 р.) вона почала втрачати свою політичну єдність і розділилася на 15 князівств і земель. Серед них великими й впливовими були Київська, Чернігівська, Володимиро-Суздальська, Новгородська, Смоленська, Полоцька та Галицька землі й князівства.
Історичним центром формування української народності була територія Київщини, Переяславщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля, Галичини та Волині. 3 XII ст. на цій території поширюється назва «Україна». У процесі роздроблення Київської держави українська народність стала етнічною основою земель-князівств Південно-Західної Русі в ХІІ-ХІП ст.: Київського, Переяславського, Чернігівського, Сіверського, Галицького, Волинського. Отже, Київська Русь була формою соціально-економічного та державного розвитку українського етносу. Безпосереднім спадкоємцем Київської Русі стало Галицько-Волинське князівство.
Територія становила 1,1 млн. км2, населення — приблизно 5 млн. Найбільше місто — Київ, 50 тис. мешканців. Київська Русь була державним об'єднанням більш ніж 20 різних племен і народностей. Вона утворилася як велика середньовічна держава.
Дніпровський районний відділ м. Дніпра щиро вдячний Р. О. А. за сумлінну працю з суб’єктами пробації, допомогу та проведення заходу. За доступність у викладенні матеріалу та колосальний вклад у розвиток молодого покоління.
З нетерпінням будемо чекати на наступну зустріч.

Дніпровський районний відділ м. Дніпра
філії Державної установи «Центр пробації»
у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар


ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВАНКИ

19.05.2022 11:53

Українці й вишивка — неподільні поняття. Але цікаво, коли вперше в історії люди почали прикрашати одяг вишитими орнаментами, й що це були за візерунки? Скіфи, сармати, кіммерійці прикрашали одяг із льону, шкір тварин вишитими геометричними орнаментами, що складалися зі свастик, меандрів, хвиль. Про це нам відомо з оповідей грецького історика Геродота. Також фігурки людей в одязі з елементами вишивки археологи знаходили на золотих прикрасах, статуетках.
Історія виникнення вишивки в Україні пов’язана з Трипільською культурою, яку відносять до епохи пізнього неоліту. Нам відомо, що трипільці були майстерними гончарями, які не просто робили посуд із глини, але й прикрашали його характерними спіральними, хвилястими візерунками. Історики переконані, що мотиви були й на одязі трипільців. Але до нашого часу полотна із льону й коноплі, звісно, не збереглися. Лише фрагменти трипільської кераміки — свідки історії українського вишитого одягу.
Найдавнішими українськими мотивами були геометричні візерунки, наприклад, спіралі трипільської культури. Хвилясті лінії, ромби, зигзаги, меандри, кола і цятки — такими були перші фрагменти українських орнаментів. Щодо технік, то найдавнішими українськими вважаються подібні прийоми, як «прокол», «шов по формі», «шов в ялиночку», «шов у прикріп», «єдвабний шов», «шов по мотузці», «панцерний шов». Цими техніками оздоблювалися ризи священників та декор церкви за часів Київської Русі. Остання техніка є різновидом класичного “хрестика”. Практикували вишивальниці до 150 видів технік та варіантів оздоблень одягу.
Переломним моментом в історії української вишивки стало XIX ст., коли популярності набули замовлення вишиванок у майстринь. Значну роль у популяризації вишивки як елемента повсякденного одягу серед інтелігенції зіграв Іван Франко. Він першим сміливо і цілком вдало поєднував класичну вишиту сорочку із діловим стилем (піджаком).
Історія української вишивки зробила черговий виток після здобуття незалежності та з часів Помаранчевої революції. Одяг з орнаментами перестав сприйматися як елемент фольклорного костюму для сценічного виступу, а став одягом, який засвідчує національну ідентичність, патріотизм та походження.
Сучасна українська вишивка переживає розквіт. До традиційних технік та матеріалів додається вишивка на органзі, євросітці, що значно розширює асортимент вишитого одягу. Найбільша кількість людей у вишиванках була зареєстрована у 2011 році в місті Рівному та занесена в Книгу рекордів України. На День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках.
З метою національно-патріотичного виховання суб’єктам пробації, які перебувають на обліку у відділі роз’яснено, що Всесвітній День вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки в Україні у 2022 році припадає на 19 травня. У візерунках та орнаментах – кохання та добро, щира молитва і віра, благословення на щасливу долю і світле майбутнє. Це символ національної єдності і любові до рідного дому, Батьківщини та її споконвічних традицій!
Метою проведеного заходу, - це сприяння усвідомлення суб’єкті пробації щодо вивчення історії свого народу, національних традицій та зародження любові щодо своєї Батьківщини.
Як свідчить історія української вишивки: мистецтво живе і буде жити тисячоліття. Допоки українці одягатимуть одяг із вишитими елементами, доти триматиметься зв’язок між поколіннями.

Дніпровський районний відділ
м. Дніпра філії Державної установи
«Центр пробації» у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар


Південь без міфів. Історія Дніпра

12.05.2022 16:17

На мальовничих берегах могутнього широкого Дніпра в його середній течії привільно розкинулось одне з найбільших і найкрасивіших міст України – Дніпро. Історія його давня, складна і непроста. Багато десятиліть вчені-історики та краєзнавці ведуть дискусії, коли ж воно виникло, називають різні дати заснування міста.
З часів Російської імперії вважалося, начебто Катеринослав заснований імператрицею Катериною ІІ у 1776 рік. А чи насправді це так ?…
Дніпровський районний відділ м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області розпочав цикл просвітницьких заходів для суб’єктів пробації: «Південь без міфів. Історія Дніпра».
12.05.2022 у Дніпровському районному відділі м. Дніпра кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, начальник відділу морально – психологічного забезпечення Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Р. О. А. розповів, про те, що люди мешкали на цих теренах з давніх-давен. На території міста – на Монастирському острові, Ігрені, Чаплях – краєзнавці й археологи здавна виявляли численні стоянки та поселення людей кам’яної доби. Проживали тут люди в часи неоліту, міді, бронзи, заліза. На гарячих конях пролетіли скіфи, сармати, половці, залишивши по собі кургани, кам’яних мамаїв і легенди.
Увагу дослідників – археологів та істориків – привертають рештки великого слов’янського поселення, яке існувало приблизно в 800–1300 рр. на піщаних пагорбах Ігренського півострова, острова Чаплі в східній лівобережній частині сучасного міста Дніпро, де Самара впадає у ріку Дніпро. Трохи нижче починалися пороги. Перед тим як проходити їх, кораблі мали зупинитися, перепочити, підготуватися. Тут були зручні місця для перевозів через річки, навколо яких виникали поселення для їхнього обслуговування. Знахідки свідчать про інтенсивні торгівельні стосунки як із Київською землею, так і з кочівниками – печенігами, вежі яких стояли поруч із житлами уличів.
Відео в анімаційній формі розповідає про систему козацьких поселень, на основі яких пізніше збудували місто Катеринослав (одна з попередніх назв сучасного Дніпра). Свідчення про поселення при перевозі через річку Самару датуються ще початком XVI століття, майже за три століття до Катеринослава. У 1635-му уряд Речі Посполитої збудував на Дніпрі фортецю Кодак, яку через 13 років взяли під контроль запорізькі козаки. А в 1645-му на правобережній частині перевозу через Дніпро виникло поселення Новий Кодак. Сьогодні фактично на його місці розташований Кодацький міст. У 1695 році на лівобережній частині Кодацького перевозу виникла слобода Кам'янка Лівобережна. А сучасний центр міста Дніпра розташований на місці слободи Половиці, відомої з 1743 року.
Переглянути відео ролик та ознайомитись з більш детальною історичною згадкою можливо за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=TXlqyu-EDoU .
Дніпровський районний відділ м. Дніпра щиро вдячний Р. О. А. за змістовну, насичену, корисну, цікаву інформацію та за доступність викладеного матеріалу.
З нетерпінням будемо чекати на наступну зустріч, тема якої «Заснування Київської Русі».

Дніпровський районний відділ м. Дніпра
філії Державної установи «Центр пробації»
у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 98. Попередня cторінка | Сторінка 24 з 33 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті