Блог

[email protected]

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

14.03.2023 11:56

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб майже 188 млн грн єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – лютому 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 188 млн грн єдиного податку від юридичних осіб. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком на понад 57 млн грн, або на 44,3 відсотки.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що 16.03.2023 – останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІI кварталу 2023 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік, а також заяви щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з IІ кварталу 2023 року.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку громад!

Кількість зареєстрованих на Дніпропетровщині суб’єктів господарювання складає 266 470 осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Станом на 01.03.2023 у контролюючих органах Дніпропетровської області перебувало на обліку 266 470 суб’єктів господарювання. У порівнянні минулорічним показником кількість платників збільшилась на 4 097 осіб.
При цьому, кількість юридичних осіб, які обліковуються у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, складає 116 17 осіб, що у порівнянні з відповідним періодом 2022 року більше на 1 884 особи.
Фізичних осіб – підприємців станом на 01.03.2023 зареєстровано у кількості 150 353 особи, що у порівнянні з 2022 роком на 2 213 зареєстрованих осіб більше ніж у 2022 році.

Про порядок отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що порядок отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків регулюється ст. 70 Податкового кодексу України та регламентується розділом VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174.
Інформація щодо переліку документів, які потрібно подати фізичній особі для отримання Картки платника податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/otrimannya-reestratsiynogo-/.

Організація роботи щодо надання послуг платникам податків та громадянам фахівцями структурних підрозділів ГУ ДПС у Дніпропетровській області в центрах обслуговування платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.03.2023 адміністративні послуги надаються у 32 Центрах обслуговування платників при ДПІ, Синельниківській ДПІ, де ЦОП не створено, мобільному ЦОП та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
В умовах введення в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та наказу ДПС України № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС», центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – лютого 2023 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 44 514 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 9 124 звернення менше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 15 328 звернень, або 34,4 відс. від загальної кількості, та на 5 752 звернення менше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Платниками податків отримано 42 509 адміністративних послуг, що на 8 810 послуг менше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 13 549 адміністративних послуг, або 31,9 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 5 224 послуги менше у порівнянні з січнем-лютим минулого року.

До якого контролюючого органу суб’єкт господарювання подає податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкти оподаткування знаходяться на території територіальної громади у місті з районним поділом в різних районах такого міста?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Декларація надається до контролюючих органів за місцем розташування об’єктів оподаткування.
У разі розташування об’єктів оподаткування у місті з районним поділом в різних районах такого міста, то якщо всі райони такого міста входять до складу однієї територіальної громади, то декларація надається до контролюючого органу, який обслуговує таку територіальну громаду.
Звертаємо увагу на особливості подання декларацій та визначення кодів за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг.
Оскільки місцеві податки сплачується до місцевого бюджету, враховуючи те, що у містах з районним поділом – Києві та Кривому Розі для кожного району залишено свої окремі рахунки місцевих бюджетів, тому за об’єкти оподаткування, що знаходяться на території міст Київ та Кривий Ріг, декларація подається до контролюючого органу, що обслуговує відповідний район зазначеного міста.
При зазначенні у Деклараціях коду за КАТОТТГ території територіальної громади зазначається код за КАТОТТГ району м. Києва та м. Кривий Ріг (відповідно до розташування об’єктів оподаткування).
По всіх інших містах України з районним поділом подається одна декларація до одного контролюючого органу.
Більше роз’яснень з окремих питань щодо заповнення податкових декларацій з місцевих податків та зборів – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/komentari-fahivtsiv-dps-/657490.html

Які є способи подання податкових декларацій?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Нормами п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

У яких випадках нерезидент реєструється платником податків в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що нормами п. 64.5 ст. 64 розділу її Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 розділу III ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 64.5 ст. 64 розділу II ПКУ, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:
у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок;
до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, - до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.
У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземного представництва чи організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.
У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому - п’ятому п. 64.5 ст, 64 розділу II ПКУ, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, призначається перевірка такої діяльності. Порядок проведення перевірки для цілей п. 64.5 ст. 64 розділу II ПКУ визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.
Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п. 86.13 ст. 86 розділу II ПКУ. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
У разі реєстрації особи-нерезидента як платника податку на додану вартість відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст.208 прим. І ПКУ одночасно автоматично здійснюється взяття на облік такої особи-нерезидента.
Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280.
Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2020 року № 1054 «Про затвердження Порядку повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків»).
Реєстрації платником податку на прибуток підлягає юридична особа – нерезидент, яка:
• здійснює господарську діяльність на території України через своє постійне представництво, визначене п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ. Такий нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво;
• придбаває інвестиційний актив, визначений абзацами третім- шостим підпункту «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 розділу III ПКУ, у іншого нерезидента - продавця, який не має постійного представництва в Україні. Такий нерезидент - покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину;
• має місце ефективного управління на території України та має намір скористатись правом визнати себе податковим резидентом України відповідно до п.п. 133.1.5 п.133.1 ст. 133 розділу III ПКУ. Взяття на облік такої іноземної кампанії здійснюється у контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта ефективного управління.
Реєстрація нерезидента платником податку на прибуток проводиться із дотриманням правила першої події.
Відповідно до п. 133.3 ст. 133 розділу III ПКУ нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Слід також зауважити, що відповідно до Закону України 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» з 1 квітня 2023 року до п. 64.5 ст. 64 ГІКУ будуть внесені зміни, якими розширюється перелік випадків, коли нерезидент підлягає взяттю на облік в контролюючих органах. Так взяттю на облік підлягатимуть нерезиденти, які відкривають рахунки у небанківських надавачах платіжних послуг або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги».

Податкові послуги в «Дії»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до Указу Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан подовжено з 19 лютого 2023 року на 90 діб. В умовах війни Державна податкова служба України і далі продовжує активно працювати над розвитком електронних сервісів для платників податків. Податкова залишається одним з лідерів у напрямку онлайн-сервісів.
ДПС тісно співпрацює з Міністерством цифрової трансформації з питань цифровізації послуг для платників. Завдяки спільній роботі Мінцифри та ДПС низка податкових сервісів доступна фізичним особам на порталі та у застосунку «Дія».
У розділі «Мої податки» платникам доступні такі сервіси:
- перегляд реєстраційних та облікових даних платника, даних про банківські рахунки та стану його розрахунків з бюджетом;
- отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки;
- подання декларацій для ФОП - платників єдиного податку, у тому числі платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
- перегляд раніше поданих декларацій;
- сплата податків та ЄСВ.
Також для бізнесу у «Дії» доступна низка інших сервісів, які пов’язані з податковими питаннями:
- реєстрація ТОВ на підставі модельного статуту та обрання системи оподаткування;
- подання заяви на резидентство в Дія.City – спеціальному правовому режимі для IT-індустрії;
- автоматична реєстрація ФОП та обрання загальної чи спрощеної системи оподаткування;
- подання онлайн-форми заяви на закриття ФОП. Підписана заява автоматично надсилається до реєстратора, інформація про закриття надсилається до податкової служби.
- внесення змін про ФОП (зокрема, щодо громадянства, видів економічної діяльності, контактної інформації фізичної особи-підприємця).
Під час війни «Дія» стала інструментом для швидкої взаємодії українців з державою. ДПС України підтримує важливі державні проекти цифрової трансформації та завжди демонструє готовність до впровадження новітніх ІТ-розробок для спрощення адміністрування податків. Адже сучасні технології надають громадянам можливість обирати найбільш зручний формат свого спілкування з державними органами.

Механізм підтримки індустріальних парків в частині справляння місцевих податків і зборів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Державна податкова служба України повідомила, що в межах заходів зі стимулювання інвестицій, Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачений механізм підтримки індустріальних парків (далі – Парки) в частині справляння місцевих податків і зборів.
Питання підтримки розвитку індустріальних парків в Україні регулюється Законом України від 21 червня 2012 року № 5018 «Про індустріальні парки» (зі змінами).
Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні», зокрема, визначені такі особливості справляння місцевих податків (п. 266.4 ст. 266 та п. 284.6 ст. 284 ПКУ):
Сільським, селищним, міським ради надано право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території Парку та перебувають у власності учасників Парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.
У частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території Парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення Парку, керуючою компанією Парку та учасниками Парків, органи місцевого самоврядування можуть:
- встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;
- звільняти від сплати земельного податку.
Такі рішення можуть прийматися та набирати чинності не лише з початку бюджетного періоду, оскільки на такі рішення не поширюється дія підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та пункту 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) статті 12 ПКУ. До таких рішень не застосовуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Вказані норми ПКУ щодо місцевих податків включені до Довідника пільг, що є втратами доходів бюджету, згідно з яким з 01.07.2022 запроваджені пільги з плати за землю (код пільги 18010595), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (корд пільги 18010403).
Починаючи з 01.07.2022 учасники Парку у разі отримання пільги згідно з рішенням органу місцевого самоврядування можуть уточнити свої податкові зобов’язання з вказаних податків у податковій звітності.
Звертаємо увагу на те, що пільги за вказаними кодами можуть застосовуватися виключно за об’єкти оподаткування, що знаходяться на території Парків, включених до Реєстру індустріальних парків. Тому на територію Парків, що діють в Україні, але не включені до Реєстру індустріальних парків, зазначені пільги не поширюються.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

13.03.2023 11:11

Робота податківців Дніпропетровщини з запитами на доступ до публічної інформації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – лютого 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 29 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість запитів зменшилась на 62 одиниці (за січень – лютий 2022 року – 91 письмовий запит).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
17 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
8 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
4 – знаходяться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

ЗІР – електронний сервіс ДПС, який забезпечує своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Для забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією, у рамках Електронного Уряду, впроваджено Загальнодоступний інформаційно[1]довідковий ресурс (далі – ЗІР) з доступом через будь[1]яку пошукову систему в інтернет-мережі (у тому числі у вигляді мобільної версії).
ЗІР складається із 10 основних розділів.
Натиснувши «Дзвіночок», користувачі мають можливість ознайомитись із запитаннями – відповідями, внесеними в ЗІР протягом попереднього дня.
ЗІР дозволяє отримувати відповіді у будь-який час та зручний для користувача спосіб.
Для отримання онлайн інформаційно-довідкових послуг від Контакт-центру ДПС можна скористатись чатом безпосередньо у ЗІР або кнопками швидкого переходу до:
- месенджерів Viber/Telegram;
- форми відправки електронного листа із запитанням, яке буде розглянуто у найкоротший термін;
- сервісу допомоги, якщо виникли труднощі з використанням ЗІР.
Так, зокрема у розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру ДПС.
Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших питань законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також інформацію стосовно роботи органів ДПС.
Для пошуку рекомендується використовувати слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Пошук здійснюється без врахування регістру символів (наприклад, ПДВ або пдв). Однак пошук за одним ключовим словом не завжди дозволяє швидко знайти відповідь на запитання яке цікавить, оскільки список буде досить великим. Як правило, для того щоб чітко сформулювати питання, необхідно деталізувати запит, і з цією метою застосовуються не одне, а декілька ключових слів.
Під час набору ключових слів зверніть увагу на закінчення слів, оскільки вони можуть бути різними, в залежності від побудови речення, тому, як варіант, застосовуйте слова без закінчень (наприклад, реєстр заяв ПДВ).

Звернення громадян: до податкової служби Дніпропетровщини з початку року надійшло 69 звернень громадян

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – лютому 2023 року до ГУ ДПС надійшло 69 звернень громадян, з них – 69 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
• консультації з питань податкового законодавства – 20 звернень (29,0 %);
• реєстрація та облік платників податків – 13 звернень (19,0 %);
• інформування про ухилення від сплати податків – 6 звернень (8,7 %);
• податкова звітність – 7 (10,1 %);
• податок на доходи фізичних осіб – 4 (6,0 %);
• контрольно-перевірочна робота – 5 (7,0 %);
• облік в Державному реєстрі – 1 (1,45 %);
• реструктуризація податкового боргу – 1 (1,45 %);
• аграрна політика та земельні відносини – 6 (8,7 %)
• фінансова політика – 3 (4,3 %);
• податок на майно – 3 (4,3 %).
За відповідний період 2022 року – 139 звернень.
На виконання статей 22, 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», в ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.
У зв’язку з карантином у січні – лютому 2023 року особистих прийомів не проводилось.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт - центру ДПС – важливий напрямок роботи контролюючих органів Дніпропетровщини.
Всього у січні – лютому 2023 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 56 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб (далі – звернення) щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» 2023 році збільшилась на 4 одиниці (січень – лютий 2022 року – 52 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
• щодо роботи органів ДПС – 18 звернень (32,14%);
• щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 29 (51,78%);
• інші – 9 одиниць (16,07%).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
У січні – лютому 2023 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 12 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 11 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –5 (41,7%);
- питання зі сплати єдиного внеску – 2 звернення (16,6%);
- інші питання – 5 (41,7%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 11 звернень.
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
- щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2(18,18%);
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 1(9,09%);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (9,09%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) – 2 (18,18%);
- інші – 5 (45,46%).
За відповідний період 2022 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 68 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 3 звернення.

Порядок зняття з обліку в контролюючому органі фізичної особи у разі прийняття нею рішення про припинення незалежної професійної діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, в контролюючому органі проводиться у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65 та ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» із змінами та доповненнями та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знімається з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП (заяви за формою № 7-ЄСВ – платник єдиного внеску), після проведення перевірки контролюючим органом та остаточного розрахунку платником.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження такої діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Взяття на облік контролюючим органом самозайнятих осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Пунктом 65.5 статті 65 ПКУ визначено, що взяття на облік самозайнятої особи як платника податків здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб – підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).
Державна реєстрація фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до Закону України № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон) шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру на підставі документів, зокрема, поданих заявником для державної реєстрації.
Першоджерелом даних стосовно відомостей про фізичних осіб - підприємців є Єдиний державний реєстр.
Так, статтею 13 Закону та статтею 65 ПКУ визначено, що взяття на облік фізичних осіб – підприємців здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру.
Дані про взяття на облік фізичної особи – підприємця передаються до Єдиного державного із зазначенням дати та номеру запису про взяття на облік як платника податків та зборів, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому фізичну особу – підприємця взято на облік.
Взяття на облік фізичної особи – підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів, відповідно до Закону.
Взяття на облік фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність у контролюючих органах здійснюється на підставі заяви та копій документів, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Так, узяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за формою № 5-ОПП.
Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік надсилає платнику довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру за формою № 34-ОПП.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провалить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (п.65.9 ст.65 ПКУ).

Щодо відображення в декларації акцизного податку сум податкових зобов’язань з акцизного податку окремо по видах тютюнових виробів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п. 10 ст. 11 Закону України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2023 рік у частині доходів є 100 відсотків надходжень акцизного податку з вироблених в Україні та з ввезених на митну територію України сигарил понад загальний обсяг, визначений в сумі 831 млн грн, виключно за умови внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування акцизним податком сигарил, які наберуть чинності у 2023 році.
Для відображення надходжень акцизного податку з сигарил Державною казначейською службою України відкриті відповідні рахунки за ККДБ 14020601 та 14030601.
Отже, у 2023 році сплата акцизного податку з сигарил повинна здійснюватися на зазначені вище рахунки.
На сьогодні діюча форма декларації акцизного податку (далі – Декларація) не передбачає відображення сум податкових зобов’язань окремо по видах тютюнових виробів (рядки Б 12 та Б 13 розділу Б Декларації).
При поданні Декларації виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, рекомендується в Додатку 10 до Декларації розшифровувати дані, наведені у рядках Б 12 та Б 13 розділу Б Декларації, зокрема:
- по рядку Б 12 розділу Б Декларації – щодо суми податкових зобов’язань, що підлягає нарахуванню з вироблених підакцизних товарів, окремо по сигарилах та окремо по інших тютюнових виробах, рідинах, що використовуються в електронних сигаретах, тютюну;
- по рядку Б 13 розділу Б Декларації – щодо суми податкових зобов’язань, що підлягає нарахуванню з ввезених підакцизних товарів, окремо по сигарилах та окремо по інших тютюнових виробах, рідинах, що використовуються в електронних сигаретах, тютюну.

Закон України № 2888: чи необхідно фізичним особам ‒ підприємцям повідомляти небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей, у яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці, про свій статус?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 01.04.2023 набере чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).
Законом № 2888 запроваджено зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».
Так, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці (п. 69.7 ст. 69 Податкового кодексу України (Кодекс)).
Неповідомлення фізичними особами – підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенту електронних грошей при відкритті рахунку/електронного гаманця тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожний випадок неповідомлення (п. 118.3 ст. 118 Кодексу).
Детальніше щодо платіжних послуг – у Інформаційному листі ДПС України № 2/2023: Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», який знаходиться за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/656893.html

Про строки повідомлення контролюючих органів щодо відкриття або закриття рахунків платників податків під час дії воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 на № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» п.69. підрозділу 10 ХХ Податкового кодексу України доповнено, зокрема новим п.п. 69.17.
Вищезазначеним підпунктом встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, для банків, інших фінансових установ та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку на облік.
Рахунок вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунку на облік у такому разі вважається дата та час отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.
У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення по таких рахунках можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.
При цьому, банки та інші фінансові установи не звільняються від обов’язку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», який набирає чинності з 01.04.2023, внесено зміни до підпункту 69.17 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ згідно з якими, зокрема, щодо всіх рахунків, відкритих/закритих у період дії воєнного, надзвичайного стану на території України платникам податків, визначеним пунктом 69.1 статті 69 ПКУ, банки та інші фінансові установи зобов'язані направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків на облік не пізніше одного місяця з дати припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Якщо після припинення зазначених станів у банку, іншої фінансової установи відсутнє підтвердження взяття рахунку на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах.

Воєнний стан в Україні: вимоги для взяття на облік у контролюючих органах рахунків платників податків, відкритих/закритих у банківських установах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що пунктом 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник, у день відкриття/закриття рахунка.
Абзацом першим п. 69.3 ст. 69 ПКУ визначено, що контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від фінансової установи про відкриття рахунка зобов’язаний направити повідомлення про взяття рахунка на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунка на облік із зазначенням підстав у порядку, визначеному ПКУ.
Якщо контролюючий орган протягом строку, встановленого абзацом першим п. 69.3 ст. 69 ПКУ, не направив повідомлення про відмову у взятті рахунка на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою – у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення згідно з порядком подання повідомлень, встановленим відповідно до п. 69.5 ст. 69 ПКУ (абзац другий п. 69.3 ст. 69 ПКУ).
Згідно з п. 69.4 ст. 69 ПКУ датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків, визначеного п. 69.1 ст. 69 ПКУ (крім банку), у банках та інших фінансових установах є дата отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абзацом другим п. 69.3 ст. 69 ПКУ.
Пунктом 11 розд. І Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, п. 69 доповнено п.п. 69.17, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, для банків, інших фінансових установ та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку на облік.
Рахунок вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунку на облік у такому разі вважаються дата та час отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.
У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення по таких рахунках можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.
При цьому, банки та інші фінансові установи не звільняються від обов’язку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків.
За наявності у банку повідомлення-відповіді ДПС про взяття на облік рахунку, відкритого у період дії воєнного стану в Україні, не застосовуються до банків санкції, встановлені пунктами 118.1 та 118.2 ст. 118 ПКУ, за неподання відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 ПКУ строк повідомлень про відкриття або закриття рахунків платників податків чи здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік.
Водночас повідомляємо, що інформаційно-комунікаційна система ДПС наразі працює у штатному режимі, та забезпечує обмін документами між ДПС та банками, іншими фінансовими установами відповідно до вимог ст.69 ПКУ та Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

10.03.2023 14:04

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини провела ділові зустрічі в Дніпровському районі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Робочі зустрічі в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб з територіальними громадами тривають.
Сьогодні, 09.03.2023, відбулась поїздка у Дніпровський район Дніпропетровської області до Підгородненської міської, Чумаківської сільської, Слобожанської та Обухівської селищних рад.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини зустрілась з головами територіальних громад. Обговорювали питання визначення мінімального податкового зобов’язання, нормативно-грошової оцінки землі та приведення її у відповідність тощо. Питання земельних відносин, які обговорювалися під час зустрічі, мають велике значення для наповнення бюджетів територіальних громад та перспективи їх розвитку.
Приділили також увагу і особливостям розроблення комплексного плану територій громад та залученню додаткових резервів. Адміністрування податку на доходи фізичних осіб, погашення податкового боргу та питання легалізації заробітної плати також розглядалися під час зустрічі.
Марина Твердохлєб зазначила, що сьогодні кожен на своєму фронті тримає економічну стабільність нашого регіону. Ефективна комунікація податкової служби області з органами місцевого самоврядування націлена на встановлення ділових контактів та отримання зворотного зв’язку.
В межах запланованих заходів Марина Твердохлєб відвідала Центр надання адміністративних послуг Підгородненської міської ради та провела зустріч з представниками бізнесу харчової промисловості Дніпровського району.
Тримаємо стрій та продовжуємо працювати разом для зміцнення нашої країни!

Рентна плата: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано понад 1,1 млн грн за надра місцевого значення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – лютому 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за користування надрами місцевого значення надійшло понад 1,1 млн грн рентної плати, що у порівнянні з 2022 роком на понад 64 тис. грн, або на 142 відсотки більше.
Нагадуємо, що 30.03.2023 – останній день сплати за лютий 2023 року рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини, за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів!

Понад 1,5 млрд грн ПДФО спрямували платники Дніпропетровщини до держбюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб повідомила, що протягом січня – лютого 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Порівняно з минулорічними показниками, надходження виросли на понад 244 млн грн, або на 19,3 відсотки.
Керівниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що юридична особа, яка отримала статус резидента Дія Сіті не з початку місяця, оподатковує суми заробітної плати (винагороди), нараховані (виплачені) працівникам та гіг-спеціалістам за такий місяць, податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Разом з тим ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів платника ПДФО – спеціаліста резидента Дія Сіті з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті.
Дякуємо платникам за сумлінність!

Як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини можна отримати:
1. Шляхом подання документів до контролюючого органу:
Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред'явлення повертається) та його копію.
У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення № 822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу.
Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.
За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.
2. Шляхом подання документів в електронній формі:
На сьогодні Облікову картку № 1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет). Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.
3. В рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»:
Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна також в рамках реалізації експериментального проєкту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:
- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;
- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.

Відеоуроки щодо ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/ платники можуть ознайомитись з відеоуроками, які присвячені програмним реєстраторам розрахункових операцій (ПРРО).

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Державна податкова служба України проінформувала, що з 05 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2881-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2881), який опублікований у газеті «Голос України» від 04.02.2023 № 25 та вводиться в дію через один місяць з дня опублікування, а саме з 04 березня 2023 року.
Згідно із Законом № 2881 на період дії воєнного, надзвичайного стану Кабінет Міністрів України має право запроваджувати режим експортного забезпечення з метою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та особливостей здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206, 1512, 2306 згідно з УКТ ЗЕД.
Операції із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, щодо яких Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про запровадження режиму експортного забезпечення, можуть здійснювати виключно суб'єкти ЗЕД – платники податку на додану вартість (далі – ПДВ), реєстрація яких не є призупиненою.
Пунктом 91 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до припинення чи скасування воєнного або надзвичайного стану в Україні визначено особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких відповідно до статті 191 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосовано режим експортного забезпечення.
Нормами підпункту 91.1 пункту 91 підрозділу 2 розділу XX Кодексу встановлюються вимоги щодо обов’язкової реєстрації як платників ПДВ осіб, які здійснюють придбання / постачання товарів для використання в операціях з експорту товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення. При цьому нормами Закону № 2881 не встановлюються особливі правила такої реєстрації, а також розміри обсягів оподатковуваних операцій для обов’язкової реєстрації та терміни для подання заяви для реєстрації платниками ПДВ таких осіб.
Порядок реєстрації платників ПДВ регламентовано статтею 183 Кодексу та розділом III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення).
Отже до процедури реєстрації платниками ПДВ осіб відповідно до підпункту 91.1 пункту 91 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовуються правила обов’язкової реєстрації та підстави для відмови в реєстрації як платника податку, визначені статтею 183 (крім пункту 183.2) розділу V Кодексу, і не застосовуються норми статті 181 розділу V Кодексу.
Реєстрація платниками ПДВ таких осіб здійснюється на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ за ф. №1-ПДВ (далі – Заява за ф.№1-ПДВ), яка подається у порядку, визначеному пунктом 183.7 статті 183 Кодексу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Розгляд Заяви за ф. №1-ПДВ здійснюється з дотриманням порядку, встановленого розділом ІІІ Положення та розділом 4 Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів ДПС з питань реєстрації та обліку платників, затвердженого наказом ДПС від 09.12.2022 № 889, за участі підрозділів податкових сервісів та підрозділів оподаткування юридичних (фізичних) осіб.
Більш детальніше – у листі ДПС України від 21.02.2023 № 3844/7/99-00-12-01-03-07, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/listi/78015.html

Популярні послуги Електронного кабінету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Електронний кабінет ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua/) працює і надає можливість платникам зручно комунікувати з контролюючими органами.
Так, за допомогою Електронного кабінету можливо отримати такі популярні послуги:
- надіслати запит про суми виплачених доходів;
- заповнити декларацію про майновий стан і доходи;
- подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб (форма № 5 ДР);
- отримати дані з реєстру ПДВ;
- подати звітність та інші.

Закон України № 2888: чи можуть бути поверненими помилково та або надміру сплачені платником податків до бюджету кошти (суми грошового/податкового зобов’язання) на рахунки у небанківського надавача платіжних послуг?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що 01.04.2023 набере чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).
Законом № 2888 запроваджено зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».
Щодо того, чи можуть бути поверненими помилково таабо надміру сплачені платником податків до бюджету кошти (суми грошового/податкового зобов’язання) на рахунки у небанківського надавача платіжних послуг, повідомляємо наступне.
Так, можуть. Для цього платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (пункти 43.2 та 43.4 ст. 43 Кодексу).
Довідково: !!! У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Детальніше щодо платіжних послуг – у Інформаційному листі ДПС України № 2/2023: Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», який знаходиться за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/656893.html

Питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Подання таблиці даних платника податку

1. При поданні до ДПС Таблиці даних платника податку на додану вартість враховуйте відповідність виду економічної діяльності платника та кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізуються) платником на території України. Код виду економічної діяльності відображений в реєстраційних даних платника та зазначається у графі «Код згідно з КВЕД» Таблиці даних платника.
- Наприклад, типовою є практика подання сільськогосподарським виробником Таблиці даних на реалізацію сільськогосподарської продукції. У випадках подання цим суб’єктом господарювання Таблиці даних на реалізацію, наприклад, юридичних послуг за відсутності відповідних пояснень, з практики – найчастіше такі Таблиці даних є помилково заповненими.
2. Надавайте лише достовірну інформацію. Подана інформація повинна корелюватися з показниками податкової звітності.
- Наприклад, сумнівною є ситуація подання Таблиці даних сільськогосподарським товаровиробником на реалізацію власної сільськогосподарської продукції (код групи товарів 01,02,03,04,07,08,10,12), у якого відсутня інформація про наявні земельні ресурси, трудові ресурси, власна або орендована техніка для виконання робіт, придбання послуг з оброблення землі, збирання урожаю тощо.
3. Дотримуйтесь принципу відповідності кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізовуються) платником та наявних у платника основних засобів, працівників, необхідних для виробництва та реалізації таких товарів (послуг).
- Наприклад, платник подає таблицю даних на реалізацію транспортних послуг при цьому відсутнє придбання чи оренда транспортних засобів, відображення відповідних об’єктів оподаткування у податковій та фінансовій звітності, формі 20-ОПП, не надано пояснення.
Основним критерієм, за яким приймається рішення Комісії про врахування таблиці даних платника податку є підтвердження наявності достатньої матеріально – технічної бази та людських ресурсів для ведення господарської діяльності (пояснення мають розкривати суть господарських операцій, тобто розкривати внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість ризику) і ділову мету), які за формою (зовнішнім вираженням) зумовлюють зміни в структурі активів, зобов'язань та власного капіталу. Результатом такої діяльності є відповідний рівень сплати платежів до бюджету.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

09.03.2023 10:38

Зняття з обліку та взяття на облік деяких категорій платників єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому п. 1 та п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому п. 1 та п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, - за їхньою заявою.
Податкові органи повідомляють Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Норми встановлені частиною 1 ст. 5 Закону № 2464.

Антикорупційний сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007
Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».
Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4 У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected]
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Понад 937 млн грн плати за землю отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2023 року платники Дніпропетровської області спрямували до місцевих бюджетів понад 937 млн грн плати за землю. У порівнянні з січнем – лютим 2022 року надходження збільшились майже на 270 млн грн, або на 40,4 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам, які не зважаючи на сучасні реалії, сплачують податки і наповнюють місцеві і державну скарбниці.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 303/37639 (далі – наказ № 83), затверджено нову редакцію податкової декларації з плати за землю.
Нова форма декларації застосовується з 01.01.2023.

Обов'язкові реквізити податкової декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми);
- інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною;
- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за умови дотримання платником податків вимог ст. 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п.п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПКУ);
- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 ст. 49 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених п. 49.9 ст. 49 ПКУ, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п.п. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПКУ).

В які терміни подаються податкові декларації за базові звітні (податкові) періоди?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Дніпропетровщина: результати деклараційної кампанії 2023 за підсумками лютого

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що станом на 01.03.2023 за результатами деклараційної кампанії 2023 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 3521 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік.
Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить 421,8 млн гривень.
Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 13,2 млн гривень, з яких платниками вже сплачено 5,1 млн грн.
Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 2,0 млн гривень, з яких до бюджету надійшло 0,8 млн грн.
З поданих декларацій:
- 318 громадян задекларували податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 1,5 млн грн;
- 303 громадянина задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 113,9 млн грн;
- 130 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 16,4 млн грн;
- 83 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 8,0 млн грн;
- 436 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 66,6 млн гривень.
Оподатковуваний дохід понад 1,0 млн грн задекларували 39 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 207,6 млн гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 2,4 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 0,3 млн гривень.

Електронним кабінетом можливо користуватись цілодобово

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Одним із пріоритетних напрямів роботи ДПС в умовах воєнного стану залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників та забезпечення електронної взаємодії з органами ДПС.
Державна податкова служба продовжує цифровізацію та розвиток сучасних електронних сервісів для платників податків. Податкова активно працює над трансформацією та спрощенням процедур адміністрування податків, автоматизації процесів обліку та контролю, що дозволяє просто і комфортно отримувати електронні послуги, легко і зручно сплачувати податки.
Так, нещодавно впроваджено нову версію вебпорталу ДПС, яка наразі працює в тестовому режимі. Оновлений інтерфейс спрощує доступ до інформації, необхідної платникам для виконання податкових зобовʼязань.
Портал оптимізовано для використання на смартфонах та планшетах, поширення контенту в соціальних мережах. Також доступна англомовна версія вебпорталу. Завдяки покращеному пошуковому модулю вебпорталу користувачі можуть швидко та зручно знайти необхідну інформацію. Також доступна можливість підписатись на новини ДПС.
Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до необхідної інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо. На сьогодні 4 млн користувачів приватної частини Електронного кабінету мають можливість використовувати 130 сервісів, які постійно оновлюються та удосконалюються із урахуванням змін законодавства.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Функціонал Е-кабінету включає:
- Кабінет для бізнесу;
- Кабінет громадянина;
- Кабінет особи-нерезидента;
- Кабінет посадової особи ЦОВВ.
Найпопулярнішими сервісами Електронного кабінету є:
- Е-документ (подання звітності, заяв, сервісних запитів, листування з ДПС);
- Аналітичні сервіси (доступ до інформації з систем електронного адміністрування);
- Доступ до реєстрів (понад 12 реєстрів);
- Сплата податків, QR-код для сплати;
- Доступ до особистої інформації;
- Е-кабінет громадянина.
Перевагами Електронного кабінету є те, що він працює цілодобово, в режимі онлайн, безкоштовно, на персональному комп’ютері або смарт-пристрої без встановлення додаткового програмного забезпечення.
Тож закликаємо платників користуватись Електронним кабінетом та впевнитись у перевагах дистанційного формату спілкування з податковими органами.

Компенсація, нарахована роботодавцем працівнику, за невикористані щорічні відпустки (основну та додаткову): що з єдиним внеском?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу.
Відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі – роботодавці).
Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.

Чи включаються до складу податкової знижки платника ПДФО суми коштів, перерахованих у вигляді благодійних внесків неприбутковим організаціям?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.
Так, п. 21 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Щодо нарахування мінімальної заробітної плати та утримання з її розміру ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст. 3 прим. 1 Закону № 108.
Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону № 108).
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону № 108).
Статтею 35 Закону № 108 передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
- податкові органи.
Однією з підстав для проведення контролюючими органами фактичної перевірки без попередження платника податків (особи) є, зокрема, наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету (п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

08.03.2023 15:51

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини зустрілась з представниками бізнесу регіону

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Дніпропетровщина, як багатий і різноманітний економічний район України, уявляє собою структурно розгалужений промисловий комплекс.
Сьогодні, 07.03.2023, керівниця податкової служби області Твердохлєб Марина провела бізнес-зустріч з представниками великого виробника та експортера у сфері харчової промисловості.
Під час відвідування компанії очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ознайомилась з виробничими потужностями підприємства, а також обговорила з підприємцями актуальні питання податкового законодавства.
«Податкова служба Дніпропетровщини прагне бути надійним партнером чесного бізнесу, ми зацікавлені в захисті його інтересів та успішній роботі – адже це забезпечення надходжень коштів до бюджетів. У цьому процесі важливу роль відіграє злагоджена комунікація з бізнесовими колами», – зазначила Твердохлєб Марина.
Зустріч пройшла в режимі фахової дискусії. Учасники заходу домовились про подальшу співпрацю.

Щодо особливостей визначення «першого» та «наступного» порушення, пов’язаного із неналежним застосуванням РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.
Згідно з підпунктом 113.3 статі 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19), оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.
При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

Задекларовані громадянами доходи – фінансова підтримка держави та забезпечення її обороноздатності!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З закликом до громадян Дніпропетровщини задекларувати доходи, отримані у 2022 році, звернувся відомий журналіст, ведучий, перший заступник голови Асоціації футболу Дніпропетровської області Анатолій Шинкаренко.
Він зазначив, що в цей важкий для країни час, кожний свідомий громадянин України у якого виникає обов’язок у подані декларації про майнових стан і доходи за минулий рік, за можливості, може внести особистий внесок у фінансову підтримку держави та підвищенні обороноздатності наших Збройних сил.
«Від відповідального ставлення громадян до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку залежить фінансова стабільність нашої держави та забезпечення її обороноздатності», - зазначив Анатолій Шинкаренко.

Акцизний податок: за вироблені товари до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже понад 29 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)інформує.
Протягом січня – лютого 2023 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету за вироблені товари надійшло понад 29 млн грн акцизного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина, у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 17 млн грн, або на 133,7 відсотків.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що з 1 січня 2023 року змінились розміри деяких ставок податків та порядок нарахування деяких податкових зобов’язань з акцизного податку.
Так, збільшуються на 20 відсотків специфічні ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів (пункт 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
Передбачено поступове підвищення ставок з 2021 до 2025 року (кожний рік на 20 відсотків). Такі зміни спрямовані до наближення ставок, встановлених законодавством України, до ставок, визначених у положеннях Директиви ЄС 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року щодо структури та ставок акцизів на тютюнові вироби та підвищують ціну на підакцизну продукцію.
Дякуємо платникам податків за своєчасну сплату податків!

Щодо нових форм податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).
Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми:
податкової накладної;
податкової декларації з податку на додану вартість;
уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.
Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:
01 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за новою формою (в тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);
01 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.
Також, починаючи з 01 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

У 2023 році запроваджується нова форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Затверджено нову форму Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 402 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2022 року за № 1586/38922) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 445 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 402» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 року за № 1652/38988) (далі – накази № 402, № 445).
Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:
- на забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 2 додатка до декларації);
- відповідно до положень п. п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України для забезпечення можливості надання декларації за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, якій не співпадає з квартальними термінами подання податкової звітності, у декларації передбачена відмітка про ліквідацію/реорганізацію платника збору.
Нова форма декларації застосовується з 01.04.2023.
Накази № 402, № 445 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Нормативно-правові акти».
Форма декларації у редакції наказу № 402 зі змінами, внесеними наказом № 445, розміщена у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Форми звітності».

За спецвикористання води місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від платників понад 31 млн грн рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – лютому 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 31,1 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. Порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 14 млн грн, або майже на 85 відсотків.
Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Висловлюємо подяку всім платникам за фінансову підтримку нашої країни!

Про перелік документів для отримання фізичною особою картки платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до пункту 70.9 статті 70 Податкового кодексу України та пункту 7 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного цим Положенням (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Для отримання картки платника податків, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.
1) для громадян України:
паспорт громадянина України (далі – паспорт);
паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);
тимчасове посвідчення громадянина України;
2) для іноземців та осіб без громадянства:
паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною;
посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;
посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту;
3) для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" два таких документи:
копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;
довідка про звернення за захистом в Україні.
За бажанням особи Картка платника податків може бути видана її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.
Картка платника податків фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надіслана до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.
Для отримання Картки платника податків, іноземці та особи без громадянства додатково подають засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою документа, що посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства (після пред’явлення повертається), та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Картка платника податків малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі необхідності повторного отримання Картки платника податків з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.

Про порядок та термін реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що процедура застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом II Порядку № 317.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 317 суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.
Пунктами 1 та 7 розділу II Порядку № 317 встановлено, що ДПС веде Реєстр в електронному вигляді. До Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів кваліфікованих або удосконалених електронних підписів та/або печаток (далі - електронний підпис та/або печатка), що використовуються такими ПРРО.
Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, вносяться до Реєстру на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО (J/F1391802) (додаток 5 до Порядку № 317).
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером контролючого органу (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку № 317 ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
ПРРО може бути встановлений та застосовуватися лише на пристрої, піо належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, на якого зареєстровано ПРРО. Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Щодо заповнення реквізитів митної декларації в акцизних накладних при операціях по ввезенню на митну територію України підакцизних товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) щодо заповнення реквізитів митної декларації в акцизних накладних при операціях по ввезенню на митну територію України підакцизних товарів у зв’язку із затвердженням наказу Міністерством фінансів України від 23.09.2022 № 296 «Про внесення змін до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.10.2022 за № 1207/38543 повідомляє про наступне.
Відповідно до п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу України обсяги ввезеного на митну територію України пального зараховуються до Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій (далі – МД) у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Формою акцизної накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 27.11.2020 № 729 передбачено заповнення реквізитів митної декларації, зокрема дати та номеру МД, які проставляються в розділі «Реквізити митної декларації» при заповненні та реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних за кодом операцій для складання в одному примірнику «4», платником акцизного податку під час розподілення між акцизними складами пересувними, що використовуються під час ввезення пального, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення.
Реєстраційний номер МД є обов’язковим реквізитом електронного інвойсу, який проставляється за схемою визначеною Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (далі – Наказ № 651).
Із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296 до Наказу № 651, змінилася схема проставлення реєстраційного номеру МД, а саме:
до змін – ММММММММ/РРРР/НННННН, де
«ММММММММ» - код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення митного органу, якому подана МД;
«РРРР» - чотири цифри поточного року;
«НННННН» - порядковий номер митної декларації в журналі обліку МД у порядку зростання протягом поточного року);
після змін – PPUAММММММНННННННК, де
«PP» - останні 2 цифри року, в якому прийнято МД;
«UAММММММ» - код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення, яким прийнято МД;
«ННННННН» - 7-значна цифрова (цифрово-літерна) складова реєстраційного номера МД, що не має повторюватись для відповідного восьмизначного коду підрозділу митного оформлення протягом календарного року;
К - контрольний символ.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

07.03.2023 14:15

Актуальні питання декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгена Бардаха відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році».
Під час сеансу громадяни отримали відповіді на питання щодо підстав для подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація), способів та граничних термінів подання Декларації, граничних строках сплати податкових зобов’язань.

Новації в оподаткуванні боргу за договором про споживчий кредит

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що 29.12.2022 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2022 року № 2823-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2823), яким зокрема п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. «і».
Відповідно до вищезазначеного підпункту до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доповнено абзацом четвертим, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) не включаються, зокрема сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»" Закону України «Про споживче кредитування», а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з пунктом 11 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб деяких видів доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм).
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Нормами п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.1.5 ст. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.
Крім того, доходи, отримані від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Про визначення мінімального податкового зобов’язання для ФОПів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;
- сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Згідно із п. 177.15 ст. 177 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
1) податок та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;
5) рентна плата за спеціальне використання води;
6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п.п. 177.16 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.20 ст. 177 ПКУ сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

У Шевченківській ДПІ відбулася чергова зустріч з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Днями відбулася зустріч начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян з представниками бізнесу.
Під час заходу присутнім повідомили про застосування знижених розмірів штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до норм визначених Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування».
Крім того, платникам нагадали, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році та зупинились на категоріях громадян у яких виникає обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи, а також право на податкову знижку.
Олена Шиян звернула увагу платників, що на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.
Наприкінці зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.
По закінченню заходу учасники отримали друковану продукцію щодо декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

07.03.2023 10:48

Виконання ДПС рішень суду щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до них в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Судові рішення з питань реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, які набрали законної сили, виконуються з дотриманням норм Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (зі змінами) (далі – Порядок 1246), постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами та доповненнями).
Податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до них приймаються в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 2001.3, 2001.9, статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 19 Порядку 1246 податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до них, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до неї (у разі надходження до Державної податкової служби України відповідного рішення).
Наразі Державною податковою службою України такий напрям не залишено поза увагою і значна кількість судових рішень такої категорії виконана.
Відтак, Державною податковою службою України у 2022 році виконано 7 357 судових рішень зазначеної категорії справ. Це на 2 688 судових рішень більше (або на 37 %), ніж у 2021 році, та на 4 296 судових рішень більше (або на 58 %), ніж у 2020 році.
Водночас Державною податковою службою України, починаючи з 2023 року, виконано 2 053 судових рішення щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до них в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Станом на 01.03.2023 залишаються на опрацюванні 542 рішення суду даної категорії.

Чи потрібно формувати Додаток 1 у складі декларації платника ЄП – ФОП з типом «Уточнююча», яка подається у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у раніше поданій Декларації, якщо такі помилки не впливають на раніше задекларовані у Додатку 1

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з єдиного податку у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
Такі платники можуть виправити грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатка 1 у складі Декларації з типом «Уточнююча».
Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 є її невід’ємною частиною.
Водночас, Додаток 1 не формується у складі Декларації з типом «Уточнююча», якщо раніше задекларовані у Додатку 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити не змінюються.

Нагадування про граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що продовжується деклараційна кампанія 2023.
Граничними строками сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи є:
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
- до 1 серпня року, що настає за звітним – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
До уваги! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначає свої податкові зобов’язання, які сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
До уваги! Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 Кодексу застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Водночас п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу установлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема:
- відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 Кодексу (п. п. 9.4 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);
- податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, дорівнює календарному місяцю (п. п. 9.6 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Підпунктом 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи, які використовують особливості оподаткування, встановлені підрозділом 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – у разі визначення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов'язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та зазначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), для даної категорії платників.
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Податкова декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2022 за № 495/37831, у якій обсяг доходу та сума податкових зобов'язань відображається за податковий (звітний) місяць.
При цьому Податкова декларація містить Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Згідно з приміткою 4 до Податкової декларації Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу, з урахуванням особливостей встановлених п. п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. При цьому Додаток 2 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 2 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також п. 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
Такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
При цьому застосування або незастосування положень п. 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є правом зазначених платників єдиного внеску, а отже, не позбавляє таких осіб можливості сплачувати єдиний внесок за себе в терміни, визначені законодавством, та зазначати суми такого єдиного внеску в декларації, що, зокрема, є передумовами для зарахування страхового стажу.
Таким чином, за відсутності у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки, протягом податкових (звітних) місяців, доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, Податкова декларація з нульовими показниками за такі періоди не подається.
Водночас у разі визначення єдиного внеску фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки має подавати звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховує зобов'язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та зазначає відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464.

До Таблиці даних платника ПДВ обов’язково надаються пояснення щодо специфіки господарської діяльності платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
До Таблиці даних обов’язково надаються пояснення щодо специфіки господарської діяльності, які підтверджують реальність здійснення платником діяльності, відображеної в таблиці, в якому зазначається:
- назва підприємства;
- реєстраційні дані коротко;
- основний вид діяльності;
- специфіка діяльності (суть господарської діяльності) та обґрунтування необхідності використання Таблиці даних платника податку на додану вартість;
- наймані працівники задіяні у господарській діяльності;
- наявність ліцензій/дозвільних документів/допусків тощо необхідних для здійснення діяльності (у разі необхідності);
- основні фонди/засоби, матеріальні активи, транспортні засоби, земельні угіддя тощо, які використовуються в діяльності на правах власності чи оренди.

ВАЖЛИВО: У разі ведення декількох видів діяльності доцільно буде подати Таблицю даних платника податку на додану вартість окремо на кожен з них.
Принагально наголошуємо, що Таблицю даних з кодами, на які вже є врахована таблиця не потрібно повторно подавати.

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Державна податкова служба України проінформувала, що з 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876-ІХ), який опубліковано у газеті «Голос України» від 07.02.2023 № 26.
Законом № 2876-ІХ підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.
Визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:
- для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
- для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у таких розмірах:
- до 15 календарних днів – 2 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;
- від 16 до 30 календарних днів – 5 % такої суми ПДВ;
- від 31 до 60 календарних днів – 10 % такої суми ПДВ;
- від 61 до 365 календарних днів – 15 % такої суми ПДВ;
- на 366 і більше календарних днів – 25 % такої суми ПДВ.
Тобто штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.
При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 1201. 1 статті 1201Кодексу.

Про реалізацію експериментального проєкту. Шановні клієнти!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Державною податковою службою України успішно реалізовано експериментальний проєкт щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – Експериментальний проєкт) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 641 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг Державною податковою службою». На момент завершення реалізації Експериментального проєкту Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковим департаментом ДПС (далі – КНЕДП ІДД ДПС) супроводжувалось понад 1,96 млн діючих кваліфікованих сертифікатів.
23.12.2022 внесено зміни до Довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, внаслідок чого КНЕДП ІДД ДПС був замінений на Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, який продовжує надавати безкоштовні електронні довірчі послуги органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.

Платникам податку на прибуток підприємств, які перейшли на період дії воєнного стану на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному п. 140.4 ст. 140 ПКУ.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених п.140.2 ст. 140 ПКУ, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 137.5 ст. 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

Нагадування для платників екологічного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу.
Нормами п. 37 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, які виникли:
- з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;
- з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст.245 ПКУ;
- з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;
- з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

Щодо норм виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу; норм виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норм втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до абзацу другого пункту 214.6 статті 214 Податкового кодексу України, частини першої статті 13 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу; норми виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норми втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв затверджуються Кабінетом Міністрів України.
З 25 листопада 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1310 «Про затвердження норм виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв» (далі – постанова № 1310), якою:
- затверджено норми виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норми втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв;
- установлено, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування дозволяється застосування суб’єктами господарювання норм втрат спиртових дистилятів та/або алкогольних напоїв, відсутніх у затверджених згідно з пунктом 1 постанови № 1310 нормах втрат, відповідно до нормативних документів, згідно з якими виготовляються відповідні спиртові дистиляти та/або алкогольні напої;
- визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 186 «Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (Офіційний вісник України, 1999 р., № 7, ст. 237) та зміни, які вносились до неї.

Новий етап спільної роботи для зниження рівня незадекларованої праці

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка завдають невиправної шкоди обороноздатності країни. Намагаючись збільшити свої прибутки, деякі роботодавці уникають укладення трудових договорів і, відповідно, сплати податків.
ДПС та Держпраці об’єднуються з іншими органами для активізації роботи, спрямованої на подолання явища незадекларованої праці.
Об’єднання зусиль відбувається через організацію співпраці та соціальний діалог. Для цього при міжрегіональних територіальних управліннях Держпраці створені міжвідомчі робочі групи, які формують дорожні карти приведення трудових відносин у відповідність до законодавства на рівні регіонів. До цієї роботи залучені державні органи, органи місцевого самоврядування і соціальні партнери.
На цьому етапі організована робота щодо ідентифікації суб’єктів господарювання, що не укладають трудові договори з працівниками, та формується їх перелік з метою організації подальших заходів стимулювання таких роботодавців до належного оформлення трудових відносин.
З метою інформування суб’єктів господарювання про ризики незадекларованої праці Державною податковою службою України всім платникам податків розсилаються інформаційні повідомлення, розроблені Держпраці. Така робота є частиною спільної інформаційної кампанії щодо ролі оформлення трудових відносин в умовах воєнного стану у забезпеченні економічної стійкості держави.
Звертаємо увагу роботодавців, що оформлювати працівників і сплачувати податки – це не просто юридичне зобов'язання, а громадянський обов'язок, особливо в часи війни. Втрати від незадекларованої праці становлять більше 100 млрд гривень на рік, які дозволили б збільшити видатки на оборону країни.
Відповідальність за використання праці одного неоформленого працівника може сягати 201 тисячі гривень.
За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (6700 грн), сплачувати усі податки та збори і бути відповідальним роботодавцем!

Військовий збір: майже 344 млн гривень підтримка від платників Дніпропетровської області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – лютому 2023 року надходження військового збору до державного бюджету від платників Дніпропетровщини склали майже 344 млн гривень. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб платники збільшили свої надходження з військового збору порівняно з 2022 роком на понад 82,7 млн грн, або на 31,7 відсотки.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Марина Твердохлєб висловила подяку суб’єктам господарювання за роботу в правовому полі, за збереження робочих місць, за сумлінне наповнення бюджетів.

Форми ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що за посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm,
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm розміщено форми, які застосовуються користувачами програмних РРО (ПРРО) для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО:
J/F 1316604 Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;
J/F 1316701 Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-ПРРО;
J/F 1316901 Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером. Форма № 4-ПРРО;
J/F 1391802 Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/

Щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 16 листопада 2022 року № 2747-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами» (далі – Закон № 2747), який набрав чинності 11.12.2022, внесені наступні зміни:
- друге речення у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: «Положення цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» виключено;
- підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 31 такого змісту:
«31. Установити, що положення підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 1 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру».
З набранням чинності Закону № 2747 за умови, що благодійник – фізична особа зареєструється у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до 01 січня 2023 року, сума благодійної допомоги, отриманої таким благодійником – фізичною особою у період з 24 лютого 2022 року, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого благодійника.

Більш ніж 4,3 млрд грн ПДФО – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 4,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО). У порівнянні з січнем – лютим 2022 року надходження ПДФО виросли майже на 593 млн грн, або майже на 16 відсотків.
Звертаємо увагу, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Шановні громадяни та працівники органів Державної податкової служби!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Громадяни та працівники органів Державної податкової служби України з використанням форми, що наведена на вебпорталі ДПС України за посланням http://tax.gov.ua/baneryi/protidiyakoruptsii/, можуть залишити повідомлення про можливі факти вчинення працівниками органів державної податкової служби корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), якщо така інформація стала Вам відома у зв'язку із трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Просимо врахувати, що відповідно вимог Закону, такі повідомлення необхідно залишати за наявності переконання, що Ви володієте достовірною інформацією.
Повідомлення може бути надіслано без зазначення авторства (анонімно) та іншої інформації, яка Вас ідентифікує.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

03.03.2023 13:01

Дніпропетровщина працює: збір до бюджетів усіх рівнів у січні – лютому 2023 року склав понад 10,8 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – лютого 2023 року від платників Дніпропетровщини збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) склав понад 10,8 млрд гривень. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб, це на 541,5 млн грн більше ніж за відповідний період 2022 року.
До державного бюджету з початку 2023 року надійшло понад 4,2 млрд грн, місцеві бюджети поповнились на понад 6,5 млрд гривень.
У січні – лютому 2023 року надходження єдиного внеску від платників Дніпропетровської області становили майже 4,7 млрд грн, що майже на 1,2 млрд грн, або на 33,6 відсотки більше ніж за січень 2022 року.
Дякуємо платникам податків за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків!

Суб’єктом господарювання укладено договір сервітуту з органом місцевого самоврядування: що з платою за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями.
Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності користування землею за договорами земельного сервітуту.
Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).
У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частини третя, четверта ст. 101 ЗКУ).
Таким чином, у суб’єкта господарювання, який уклав з органом місцевого самоврядування (органом виконавчої влади) договір земельного сервітуту як на платній так і безоплатній основі, не вбачається підстав для виникнення у порядку, визначеному положеннями розд. XII ПКУ, податкових зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки (їх частини), щодо яких встановлено земельний сервітут на користь таких суб’єктів.
Сторони договору земельного сервітуту можуть встановити розмір плати, який нормами ПКУ не регулюється.

Чи мають пільги іноземні громадяни та особи без громадянства щодо сплати земельного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України (стаття 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями).
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

Декларування доходу, отриманого від надання в оренду земельного паю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається до 01 травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю – орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір.
Версія для друку
Попередня

Щодо дії ліцензій, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481):
- ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
- анулювання ліцензії – позбавлення суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Ліцензія анулюється, шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження з підстав, викладених у ст. 3 та 15 Закону № 481, зокрема, але не виключно:
- заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- несплати чергового платежу за ліцензію.
Разом з цим ст. 18 Закону № 481 встановлено, що вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:
- виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.
Разом з цим, відповідно до частини дев’ятої ст. 13 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (із змінами) ліцензії, видані суб’єктам господарювання до набрання чинності цим Законом (а для територій України, що були тимчасово окуповані Російською Федерацією після набрання чинності цим Законом – до тимчасової окупації цієї території України) відповідно до закону про ліцензування видів господарської діяльності:
- вважаються недійсними на тимчасово окупованій території;
- можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької) діяльності на іншій території України до закінчення строку їх дії, у випадку перереєстрації таких суб’єктів, на іншій території України, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику;
- не можуть бути продовженими відповідно до законодавства України, крім випадків, коли до закінчення строку дії таких ліцензій (дозволів) здійснено деокупацію відповідної тимчасово окупованої території.

Які обмеження існують при сплаті електронними грошима податків і зборів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачується з відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники (фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно), які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують єдиний внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку (п. 35.2 ст. 35 Податкового кодексу України , ч.7 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами).
Детальніше щодо платіжних послуг – у Інформаційному листі ДПС України № 2/2023: Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», який знаходиться за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/656893.html

Якщо фермерське господарство з четвертої групи єдиного податку перейшло на третю групу єдиного податку з 01.01.2023 в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.
Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються. Таким чином у платника податків виникає обов’язок платника єдиного податку четвертої групи подати уточнюючу декларацію за 2022 рік з розрахунком МПЗ.
Норми визначені п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України.

Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha розміщені:
- Керівництво користувача ПРРО ДПС (Android та iOS) (*.pdf та *.docx)
- Керівництво користувача ПРРО ДПС (WEB-версія) (*.pdf та *.docx)
- Керівництво користувача ПРРО ДПС (Windows) (*.pdf та *.docx)

Чи можливо за підсумками 2022 року скористатися правом на податкову знижку за витратами, здійсненими на оплату послуг з лікування на підставі п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Пунктом 1 розділу XIX Податкового кодексу України (Кодекс) встановлено, що п. п 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка за витратами, понесеними платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу), за наслідками 2022 року платникам податку не надається.

Приймання та обробка електронних документів ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами), визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.
Для здійснення електронного документообігу необхідно:
- отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
- створити електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник обирає на власний розсуд, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);
- надіслати з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня за адресами:
[email protected] до ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»;
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).
Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.

Інформаційні матеріали для платників та розробників програмних забезпечень розміщені на офіційному вебпорталі ДПС:
Опис вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»:
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx
Сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) / зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо):
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/
Уніфікований формат транспортного повідомлення:
https://tax.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/normativno-pravova-baza/nakazi-dpa-ukraini/arhiv-nakaziv-dpa-ukraini/nakazi-za-2010-rik/61409.html
Реєстр форм електронних документів:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

02.03.2023 11:14

Очільницею податкової служби області проведено низку ділових зустрічей у Кривому Розі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями відбулась робоча поїздка в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини до м. Кривий Ріг, в рамках якої підписано Меморандум про співпрацю та взаємодію між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Виконавчим комітетом Криворізької міської ради.
Очільниця податкової служби області зазначила, щоб рухатись вперед – необхідно співпрацювати для об’єднання зусиль та можливостей. Саме взаємодія податкової служби з громадами – це гарантія стабільного наповнення місцевих бюджетів.
Під час зустрічі очільниці податкової служби Дніпропетровщини з секретарем Криворізької міської ради Дніпропетровської області – в. о. міського голови Вілкулом Юрієм обговорено питання покращення координації спільних дій і зусиль з вирішення актуальних питань та пошуку додаткових резервів щодо наповнення у повному обсязі зведеного бюджету Криворізької міської територіальної громади.
Також в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина зустрілась з головою Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Ситниченком Євгенієм. Обговорені питання забезпечення надходжень до місцевих бюджетів податків і зборів, погашення податкової заборгованості та виявлення ресурсів наповнення скарбниць.
Одним з найбільш вагомих джерел надходжень до бюджетів громад є податок на доходи фізичних осіб. Повна і своєчасна сплата податку із задекларованих громадянами доходів – це не тільки виконання конституційного обов’язку, а найкращий внесок кожного декларанта у фінансову стабільність свого краю, а значить у власне комфортне життя. Це стало головним меседжем під час спілкування Твердохлєб Марини з гравцями футбольного клубу «Кривбас». Футболісти закликали долучитись до Деклараційної кампанії 2023 задля розвитку рідного міста та нашої країни.
У межах офіційних заходів Твердохлєб Марина відвідала туристичні локації Кривого Рогу - оглядовий майданчик та музей трудової слави Південного гірничо-збагачувального комбінату, а також визначну пам’ятку міста - «Бейс Штерн Шульман».

Торгівля продукцією власного виробництва без РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.
Разом з цим, пунктом 1 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

На які види готівкових розрахунків не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі – установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі – фізичні особи – підприємці) (далі разом у тексті – суб'єкти господарювання), фізичними особами визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148).
Пунктами 6 та 7 розділу II Положення № 148 встановлені обмеження для суб'єктів господарювання та фізичних осіб щодо розрахунків готівкою. Водночас, відповідно до пункту 8 розділу II Положення № 148, обмеження, установлені в пунктах 6 та 7 розділу II цього Положення, не стосуються:
- розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
- добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
- використання готівки, виданої на відрядження;
- виплат, пов'язаних з оплатою праці;
- використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої статті 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та частини четвертої статті 17 розділу II Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Певну частину доходів фізичних осіб складають доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.

До уваги! Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.
У той же час Кодекс не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.
Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV Кодексу, до яких відносяться:
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених Кодексом, тощо);
- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 Кодексу).
Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:
- від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;
- у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
Детальніше на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням
https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/osnovni-vipadki-podannya-podatkovoi-deklaratsii/

До уваги фізичних осіб – благодійників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням
https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/informatsiyni-materiali/649103.html
повідомила наступне.
Фізичні особи – благодійники для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації можуть подавати заяву про включення до цього Реєстру в електронній формі.
Електронна форма заяви (код форми F1308301) розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.
Подати таку заяву можна засобами Електронного кабінету або засобами комунікацій.

До уваги фізичних осіб – сільськогосподарських виробників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включаються, зокрема доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:
- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).
При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій (наказ Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2014 року за № 201/24978).
При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах;
Норми встановлені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Про звірку даних фізичних осіб – власників об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути інформацію про об’єкти нерухомості, які належать їм на праві власності, та суми податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Щодо ведення обліку доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних, які провадять незалежну професійну діяльність, визначений ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261).
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).
Таким чином, починаючи з 16.07.2021 фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, ведуть облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Щодо особливостей тимчасового спрощеного порядку зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, встановлені тимчасові норми на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування щодо особливостей тимчасового спрощеного порядку зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки, шляхом внесення змін до:
1. Податкового кодексу України, якими передбачено, зокрема, доповнення критеріїв, відповідно до яких для суб’єктів господарювання, в тому числі платників акцизного податку з реалізації пального, не вважаються акцизним складом приміщення або територія, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2 000 літрів.
Такий критерій також розповсюджується і на випадки, якщо окрім зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Крім цього, звертаємо увагу, що паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в обладнанні чи пристрої, в цьому випадку в електрогенераторній установці, не є акцизним складом і відповідно його ємність не враховується під час визначення загальної місткості ємності для зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок.

2. Статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», якими встановлено, що:
суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.
Право на зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
При цьому суб’єкти господарювання мають можливість подавати до контролюючих органів заяви на отримання відповідних ліцензій або декларацію про провадження господарської діяльності із зберігання пального не тільки нарочно, поштою, а також в електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 421 Податкового кодексу України.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

01.03.2023 11:40

Податкова служба області прийняла участь у засіданні Комісії зі стабілізації цін на споживчому ринку Дніпропетровської області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У Дніпропетровській обласній державній адміністрації відбулось засідання Комісії зі стабілізації цін на споживчому ринку Дніпропетровської області (Комісія) на чолі з головою облдержадміністрації – начальником обласної військової адміністрації Сергієм Лисаком. У засіданні Комісії прийняли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Під час наради йшлося про контрольно-перевірочну роботу щодо необґрунтованого підвищення цін та вжиття заходів реагування. Акцент зроблено на виявленні недобросовісних підприємців та боротьбі з монополізацією.
Нарада пройшла продуктивно, визначено задачі щодо активізації роботи Комісії та надання пропозицій стосовно плану дій.

Додаток КІК до податкової декларації про майновий стан і доходи заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що з 01.01.2023 року контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Звертаємо увагу, що 2022 рік є першим звітним періодом Звітів про КІК.
Звітним (податковим) періодом для КІК є календарний рік або інший звітний період, що закінчується протягом календарного року.
При цьому звіт про КІК подається контролюючою особою одночасно, зокрема з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Вперше звіти про КІК подається за 2022 рік разом з податковою звітністю за 2023 рік.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 09 червня 2022 року № 160 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 2022 р. за № 631/37967запроваджено та введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі декларація) і оновлено Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 із змінами.
Згідно з п. 9 розділу IV Інструкції у додатку КІК до декларації «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» зазначаються данні платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії.
Додаток КІК заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії. Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії, розраховуються відповідно до положень статті 39 прим.2 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та підпунктів 170.13, 170.13 прим.1 статті 170 розділу IV ПКУ.
Довідково: декларація і Інструкція розміщені на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan .

Воєнний стан: особливості нарахування і сплати штрафних (фінансових) санкцій та/або пені

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що в інформаційному повідомленні «Воєнний стан: особливості звітування та сплати податків» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/657246.html викладена інформація, надана Державною податковою службою України щодо організації та контролю за своєчасністю подання податкової звітності, нарахування та сплати податків, зборів, платежів, у частині застосування під час дії воєнного стану штрафних (фінансових) санкцій до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, в разі недотримання строків подання звітності та сплати податків та зборів.
Враховуючи зазначене в інформаційному матеріалі «Воєнний стан: особливості звітування та сплати податків», слід врахувати наступне.
1. У разі самостійного виправлення платником податків помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, платники податку звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та пені.
2. Починаючи з 27.05.2022 і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо незастосування штрафних санкцій, зокрема за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовується.
Відповідно платники податків не звільняються від застосування до них штрафних санкцій за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності (ст. 120 ПКУ), за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання (ст. 124 ПКУ), за заниження податкового зобов’язання (ст. 123 ПКУ), у тому числі за звітні (податкові) періоди, які припадають до 24 лютого 2022 року, з урахуванням умов, за яких платники у період до припинення або скасування воєнного стану на території України звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків, визначених п.п 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Разом з цим зазначаємо, що у разі дотримання платниками податків термінів подання податкової звітності, але недотримання термінів сплати податкових (грошових) зобов’язань на підставі такої своєчасно поданої звітності, до платників податків застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ та не застосовуються – відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ та навпаки.
3. Податкові повідомлення-рішення, якими були визначені штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо подання звітності і строків сплати податків та зборів, з урахуванням граничних строків, визначених до набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», вважаються скасованими (відкликаними) з 03.01.2023 року.

Коли припиняється податкова застава?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- визнання податкового боргу безнадійним (п.п. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п.п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п.п. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).
Нормами п. 93.2 ст. 93 ПКУ встановлено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст.93 ПКУ.
Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 93.3 п. 93 ПКУ).
У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПКУ таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу (п. 93.4 ст. 93 ПК).
Відповідно до п. 93.5 ст. 93 ПКУ у разі продажу у процесі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення податкового боргу покупцем об’єкта приватизації.

Оподаткування інвестиційного прибутку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Норми встановлені п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п.170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – це професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст.170 ПКУ.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:
- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).
Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.
У разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, доходи та витрати за такими операціями визначаються:
- у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
- у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.
Положення абзаців тринадцять – п’ятнадцять 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не застосовуються, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (п.п. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.2.4 п. 170.2 ст. 170 ПКУ у разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, то:
а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;
б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого пакета.
Нормами п.п. 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачено, якщо платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп, інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на рівні ціни проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох пакетів.
Якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) чи деривативів пов'язаним з ним особам, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або передачі у спадщину, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.
Для цілей цього пункту під національним законодавством розуміється законодавство тієї держави, на території якої здійснюється обіг цінних паперів чи деривативів (укладення цивільно-правових угод, що тягне за собою перехід права власності на цінні папери чи деривативи).
Дія підпунктів 170.2.4 та 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не поширюється на придбання або продаж цінних паперів та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі:
- придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента;
- викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій;
- придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення;
- придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.
Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів та деривативів, емітенти яких на момент укладання відповідного договору включені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.
Відповідно до п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ для цілей п. 170.2 ст. 170 ПКУ:
а) термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом;
б) термін «пакет цінних паперів» означає окремий цінний папір, фондовий та товарний дериватив, а також сукупність ідентичних цінних паперів чи фондових та товарних деривативів;
в) термін «ідентичний цінний папір чи дериватив» означає цінні папери чи деривативи, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.
Підпунктом 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Згідно з п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п.167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.
Звертаємо увагу, що відповідно до пп.170.2.1. п.170.2 ст. 170 облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Яким чином відображати у фіскальному чеку реквізити акцизних марок, якими марковані алкогольні напої, що використовуються для приготування коктейлів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу.
Статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язано:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. З Закону № 265);
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. З Закону № 265);
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п. 11 ст. З Закону № 265).
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого наказом міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, фіскальний чек має містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО та/або ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) шляхом сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої або методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру).
Таким чином, при програмуванні алкогольних напоїв, що використовуються у приготуванні коктейлів, суб’єктами господарювання, зокрема, слід забезпечити відображення (одноразово) реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) у розрахунковому документі шляхом сканування марки акцизного податку або введення даних (вручну) при відкупорюванні пляшки/тари, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 473. Попередня cторінка | Сторінка 4 з 48 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

[email protected]

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Про проект :: Реклама на сайті