Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровського регіону спрямували понад 4,9 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 2,1 млрд грн, або на 74,2 відсотки.
Звертаємо увагу, якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – листопада поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 6,6 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року на понад 797,1 млн грн, темп росту склав 113,5 відсотків. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.
За словами керівника обласної податкової, плата за землю є одним із економічних чинників забезпечення розвитку сільських територій регіону.
«Дякуємо платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань! Працюємо спільно над підвищенням рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства», – наголосила Наталя Федаш.
Нагадуємо, що на окремому ресурсі Державної податкової служби України (ДПС) – субсайті «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua/) можна ознайомитися зі всією інформацією щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Зокрема, платники можуть дізнатися, як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що на період включення платника до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства застосовуються особливості податкового адміністрування, а саме:
► Постійна підтримка: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема у режимі відеоконференції
► Не розпочинаються:
• фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
• документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
• що проводяться виключно на звернення платника податків;
• що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України;
• платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
• платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
• документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги
► Зменшення строків проведення перевірок камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно
► Надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів
► Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
З 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.
Згідно з внесеними змінами п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:
- податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
- відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;
- відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;
- відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
- відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
- відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
- відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами та доповненнями);
- відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
- відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
- відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни до ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), яка 01 січня 2025 року набирає чинності та вводиться в дію.
Так, з 01.01.2025 відповідно до п. 46 ст. 46 Закону № 3817 підставою для припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 Податкового кодексу України (ПКУ) за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ за податковий (звітний) період.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 8,6 млн грн, що на понад 2,0 млн грн, або на 30,4 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу XII ПКУ:
- внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;
- в’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує.
Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.
Кроки для платника податків
1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:
для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:
вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі – Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;
для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** » Запиту:
встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
для поля «В розрізі платежів » Запиту:
встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця) » Запиту:
встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу на таке.
Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є особи, визначені у ст. 171 ПКУ, зокрема, податкові агенти, в т.ч. роботодавці.
Відповідно до ст. 164 розд. IV ПКУ базою оподаткування є загальний оподаткований дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, встановлено, що доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
При цьому, до зазначених доходів, які будуть нараховані (виплачені, надані) за податкові періоди після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 5 відсотків.
До усіх інших доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, у тому числі у вигляді виплат за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору у розмірі 5 відс. незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 1 грудня 2024 року, оскільки відповідно до ПКУ такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 616,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). Сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,4 млн грн, темп росту – 101,6 відсотків.
Нагадуємо, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, споруди, наприклад, трансформаторні підстанції, які класифікуються у розд. 2 НК 018:2023, але норма п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначає трансформаторні підстанції об’єктом нежитлової нерухомості як допоміжні (нежитлові) приміщення господарських (присадибних) будівель?
Розділом 2 «Сфера застосування» Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 (далі – Класифікатор), визначено, що Класифікатор призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також та іншими користувачами для вирішення таких завдань:
- проведення робіт із перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;
- проведення соціологічних досліджень із питань будівництва, благоустрою, забезпечення житлом і різними послугами населення України;
- розроблення аналітичних показників і прогнозування інвестицій в економіку України;
- розроблення державної офіційної статистичної інформації, зокрема щодо результатів будівельної діяльності, змін цін у будівництві тощо;
- зіставлення національних статистичних даних із даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН, статистичних служб окремих країн.
Трансформаторні станції та підстанції включені до класу 2214 «Магістральні лінії електропередач» групи 221 «Магістральні трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» та до класу 2224 «Місцеві лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» групи 222 «Місцеві трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» підрозділу 22 «Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі».
Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруд, які обумовлюються призначенням споруди (наприклад, офісні будівлі, дорожні споруди, водопровідні споруди, трубопроводи) (абзац другий розд. 4 «Загальні положення» Класифікатора).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (пункти 5.1 – 5.2 ст. 5 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).
При цьому, п.п. «е» п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.
Вичерпний перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування Податком визначено п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
Отже, трансформаторна підстанція яка входить до складу господарської (присадибної) будівлі є об’єктом оподаткування Податком.
Коментарі: 0
| Залишити коментар