Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті:
для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
для фізичних осіб шаблон «F1302002».
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
УВАГА! Відповідно до ст. 43 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу на зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті.
Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.
Законом № 4113, зокрема уточнено положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо застосування резидентами Дія Сіті відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті.
1. Відповідно до підпункту 170.141.2 пункту 170.141статті 170
Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за ставкою податку на доходи фізичних осіб, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Змінами, внесеними Законом № 4113 уточнено положення Кодексу та чітко визначено, що ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. до зазначених доходів застосовується, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
2. Змінами до підпункту 170.141.5 пункту 170.141статті 170 Кодексу
уточнено порядок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав відповідним вимогам профільного законодавства.
Для застосування резидентом Дія Сіті до доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. він має відповідати у відповідному місяці вимогам, визначеним пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а саме: розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, а середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб.
З урахуванням змін, внесених Законом № 4113, встановлено, що у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав зазначеним вимогам, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок на доходи фізичних осіб до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.
3. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про
стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Законом № 4113 пункт 170.141 статті 170 Кодексу доповнено новим підпунктом, яким визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб.
Так, встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набуде статусу резидента Дія Сіті, до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).
Якщо після настання 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий податковий агент – резидент Дія Сіті зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.
При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення нового абзацу другого підпункту 170.141.6 пункту 170.141 статті 170 Кодексу щодо необхідності доплати податку на доходи фізичних осіб податковим агентом – резидентом Дія Сіті, який продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», після настання 31 грудня відповідного календарного року, застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 01 лютого 2025 року.
4. Змінами до частини 141статті 8 Закону України від 08 липня 2010
року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) уточнено порядок застосування відповідної ставки єдиного внеску новими резидентами Дія Сіті.
На сьогодні єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб, загальна сума податкового боргу протягом 30 днів не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року), встановлюється:
1) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;
2) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – у розмірі мінімального страхового внеску.
Змінами, внесеними Законом № 4113, уточнено положення Закону № 2464 та чітко визначено, що єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.
5. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про
стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Законом № 4113 частину 141 статті 8 Закону № 2464 доповнено новими положеннями, якими визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки єдиного внеску.
Так, встановлено, що такі юридичні особи до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, сплачують єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску і в такому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).
Якщо після настання зазначеного терміну такий платник – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий платник – резидент Дія Сіті зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок за ставкою у розмірі 22 відс. (8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю) щодо доходів, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав зазначеній вимозі, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.
До таких донарахованих сум не застосовується штраф у розмірі 10 відс. донарахованої суми, встановлений пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення частини 141 статті 8 Закону № 2464 щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 1 лютого 2025 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з п.п. 295.1 та 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛП), якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.
Згідно з п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки, заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності та форм даних заяв нормами ПКУ не передбачено.
Слід зазначити, що з 01 жовтня 2021 року відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» (із змінами та доповненнями) для всіх закладів охорони здоров’я передбачено формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.
Інформацію про сформований листок непрацездатності фізична особа – підприємець може перевірити в особистому кабінеті з використанням вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України (в розділі «Мої листки непрацездатності»). Для формування витягу з ЕРЛН необхідно обрати в підменю «Запит на отримання електронних документів», в розділі «Тип звернення» з випадаючого списку – «Витяг з ЕРЛН» та заповнити обов’язкові поля. Отримати сформований витяг можна в розділі «Мої Звернення», вибравши завдання зі статусом «Виконано».
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів до контролюючого органу подається заява:
- щодо періоду щорічної відпустки – до дати початку відпустки;
- щодо терміну втрати працездатності – до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився лікарняний (з обов’язковим додаванням витягу з ЕРЛН).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Для визначення суми авансових внесків із податку на прибуток підприємств із сум дивідендів, що сплачені до дати набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), банками застосовувалась чинна у відповідному періоді основна (базова) ставка податку у розмірі 25 відсотків.
Якщо дивіденди сплачуються у 2024 році після набрання чинності Законом № 4015, для визначення суми авансових внесків банками застосовується основна (базова) ставка податку у розмірі 50 відсотків.
!!!! При цьому у Декларації за 2024 рік банк має здійснити перерахунок суми авансових внесків за весь 2024 рік за ставкою 50 відсотків.
Тому у рядку 6 додатка АВ до річної Декларації сума авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді та яка переноситься в рядок 20 АВ Декларації, визначається, виходячи зі значення рядка 5 цього додатку за ставкою 50 відсотків. Сума додаткового зобов’язання з податку на прибуток у вигляді авансового внеску з дивідендів обраховується за ставкою 50 відсотків та зазначається у рядку 22 Декларації і підлягає сплаті протягом 10 днів після граничного терміну подання річної Декларації.
Одночасно сума авансових внесків із дивідендів, обрахована за ставкою 50 відсотків, відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації та зменшує нараховану суму податку на прибуток банку за 2024 рік.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.10.2024 № 522) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:
11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» - для податкових агентів;
11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» - для податкових агентів.
Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».
Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).
Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.
Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.
У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Таку Заяву, із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі), також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет».
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів
Податковий номер платника
Назва та код територіального органу ДПС
код території
отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє про таке.
Порядок зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців визначений:
як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);
як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) та розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Підпунктом 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Відповідно до п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Статтею 5 Закону № 2464 визначено, що зняття з обліку фізичних осіб – підприємців – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Водночас, у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності/реєстрації припинення або зупинення незалежної професійної діяльності фізичною особою, яка є внутрішньо переміщеною особою, процедури та дії, визначені п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Фізичні особи – підприємці, які перебували на загальній системі оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 177.11 ст. 177 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у складі якої формуються додатки ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» та Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Фізичні особи – підприємці, які застосовували спрощену систему оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 294.6 ст. 294 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, у складі якої формується додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Разом з тим, платник єдиного податку – фізична особа – підприємець може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом.
При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем, ПКУ не визначено.
Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з п 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), у разі нарахування податкових зобов’язань, зокрема, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У графі «Зведена податкова накладна» такої податкової накладної зазначається код ознаки 1.
Пунктом 8 Порядку № 1307 визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Згідно з п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 − опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця) зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст 198 ПКУ та п. 199.1 ст 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5-9 не заповнюються, крім податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, в яких графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5 - 9 заповнюються.
Таким чином, у разі списання самостійно виготовленої/вирощеної продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання, передбачені п. 198.5 ст. 198 ПКУ. База оподаткування з метою нарахування таких податкових зобов’язань визначається виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і використаних для виробництва такої продукції.
У зведених податкових накладних, що складаються відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі списання такої власно виготовленої/вирощеної продукції, у графі 2 зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких було включено до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами, які були використані при виробництві/вирощуванні продукції, що списується, та опис (номенклатура) таких товарів/послуг; графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 4 - 9 заповнюються у загальному порядку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) повідомляє, що з 01.01.2025 розпочалось декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація):
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);
- іноземні доходи (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ);
- для отримання податкової знижки (ст.166 ПКУ).
Зобов’язані подавати Декларацію також:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст.177 ПКУ);
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст.178 ПКУ);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ);
- платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар