10:26
До уваги самозайнятих осіб!
08.01.2025 20:12
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу (далі – ПКУ) облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Підпунктом 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.
Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Згідно з п.п. 3 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється в разі:
- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем, – з дати такого анулювання чи скасування.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (абзац другий п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ, п.п. 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, подає особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) та копію документа, відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Узяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них Заяви за ф. № 5-ОПП (п.п. 3 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588).
Таким чином, фізична особа, відносно якої внесено до Реєстру самозайнятих осіб запис про припинення незалежної професійної діяльності, та яка має намір провадити незалежну професійну діяльність вдруге, стає на облік в контролюючому органі за місцем свого постійного проживання у день подання Заяви за ф. № 5-ОПП та копій документів, що підтверджують право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
При цьому взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вдруге, не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності вперше, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників єдиного податку (юридичні особи)!
08.01.2025 20:11
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
1 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) зі змінами.
1. Законом № 4015 передбачені зміни в оподаткуванні платників єдиного податку (юридичні особи), а саме: у підпункті 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктом 81 такого змісту:
«81) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів».
Тобто, платник єдиного податку, який самостійно визначив суму мінімального податкового зобов’язання до сплати та має будь-яку суму податкового боргу протягом двох послідовних кварталів, втрачає право на застосування спрощеної системи оподаткування.
2. Підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктами 671 та 74.
Пунктом 671 підрозділом 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що при визначенні мінімального податкового зобов'язання за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102 – ІХ, коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 Кодексу, застосовується із значенням 0,057.
Відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ сума мінімального податкового зобов'язання (далі – МПЗ), визначена відповідно до
підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї) що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Отже, розмір МПЗ не може бути меншим за 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок з переважною часткою ріллі (не менше 50 %) МПЗ встановлено на рівні 1400 гривень.
3. Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4015 до Кодексу, платники єдиного податку третьої групи є платниками військового збору.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених, на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.
До третьої групи належать юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
01 січня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 4113), окрім змін до пункту 161 і 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які застосовуються з дня набрання чинності Законом № 4015 (01 грудня 2024 року).
Законом № 4113 внесено зміни до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якими передбачено, що військовий збір, зокрема, для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, встановлюється у розмірі 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 Кодексу, з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.
Тобто, платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) вперше будуть відображати суми військового збору у складі податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року. Сплачуються суми військового збору зазначеними платниками протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року.
Вказані зміни посилюють відповідальність платників єдиного податку щодо обов’язку самостійної сплати податкових зобов’язань в рамках використання спрощеної системи оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників акцизного податку, які виробляють спирт етиловий та біоетанол
08.01.2025 20:10
Верховною Радою України прийнято Закон України від 09.10.2024 № 4014-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу» (далі – Закон № 4014), яким вносяться зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині встановлення окремих особливостей обчислення акцизного податку виробниками спирту етилового та біоетанолу.
Пунктом 1 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4014 визначено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з першого числа четвертого місяця, наступного за місяцем його опублікування.
Закон № 4014 опубліковано в газеті «Голос України» від 31.12.2024 № 200.
Отже, Закон № 4014 набрав чинності 01.01.2025 та вводиться в дію з 1-го квітня 2025 року.
Законом № 4014 запроваджується для виробників спирту етилового та біоетанолу обов’язок визначати податкові зобов’язання з акцизного податку з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання (далі – ГПЗ) з акцизного податку, під яким розуміється величина податкового зобов’язання з акцизного податку, розрахована виходячи з:
- максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу;
- кількості днів звітного періоду, протягом якого обладнання працювало;
- залишків спирту етилового та біоетанолу на початок та кінець звітного періоду;
- обсягів реалізації спирту етилового та біоетанолу протягом звітного періоду, в тому числі тих, які не підлягали оподаткуванню акцизним податком.
Крім цього, передбачається й порядок визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу та порядок обчислення ГПЗ з акцизного податку.
Довідково: під максимальною продуктивністю обладнання виробництва спирту етилового, біоетанолу розуміється максимальний обсяг спирту етилового, біоетанолу в літрах 100-відсоткового спирту етилового, який може бути вироблений за добу на обладнанні, що забезпечує повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, біоетанолу.
Вимоги щодо визначення ГПЗ з акцизного податку за податковий (звітний) період не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють виключно виробництво біоетанолу та мають відповідну ліцензію.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 4014 встановлено, що першим податковим (звітним) періодом, за яким розраховується ГПЗ з акцизного податку, є календарний місяць, наступний за місяцем введення в дію Закону № 4014.
Таким чином, першим податковим (звітним) періодом, за яким розраховується ГПЗ з акцизного податку, є квітень 2025 року, декларація з акцизного податку за який буде подаватись до 20 травня 2025 року включно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дії платника при закритті об’єкта оподаткування, якщо інформація щодо його відкриття у Заяві за ф. № 20-ОПП до контролюючого орг
08.01.2025 20:08
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/ повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням п. 7 Пам’ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.
Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає Заяву за ф. № 20-ОПП з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Графа 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється із використанням Пам’ятки, згідно з якою обирається стан, який відповідає фактичному стану об’єкта оподаткування на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП, зокрема, 3 – тимчасово не експлуатується, 5 – непридатний до експлуатації, 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо. Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місце обліку шляхом подання Заяви за ф. № 20-ОПП із зазначенням у графі 2 «Код ознаки надання інформації» коду «6 – закриття об’єкта оподаткування», а у графі 14 – відповідного стану об’єкта.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо запровадження електронного аудиту («е-аудит»), передбаченого розділом 4.2.2(b) «Удосконалення процесів організації та прове
07.01.2025 12:03
Впровадження електронного аудиту («е-аудит») здійснюється в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД). Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку.
Одним із напрямів реалізації НСД є заходи по впровадженню «е-аудит», що сприятиме удосконаленню процесів організації проведення перевірок та цифрової трансформації контрольно-перевірочної роботи, зокрема, через впровадження стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).
На сьогодні прийнято зміни до законодавчих та нормативно-правових актів, якими досягнуто усіх необхідних передумов для впровадження процедури електронного аудиту (е-аудит), а саме, визначено форму, структуру та порядок надання електронних документів SAF-T UA до контролюючих органів, розроблено методики проведення перевірок, удосконалено «Електронний кабінет» для забезпечення зручності роботи з великими обсягами даних.
Для платників податків передбачається:
- сприяння достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку;
- надання можливості виправлення виявлених помилок при поданні SAF-T UA файлу (система відображає ймовірні помилки платника);
- підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства;
- забезпечення прогнозованості щодо відбору платника до документальної перевірки.
Для податкових органів запровадження «е-аудит» передбачає:
- введення автоматизації податкових ризиків та поглиблене впровадження ризико-орієнтованого підходу, що підвищить якість відбору платників до документальних перевірок та їх результатів;
- прискорення та спрощення процедури аналізу даних бухгалтерського та податкового обліку платників;
- стандартизація процесів податкових перевірок;
- зменшення впливу «людського» фактору під час процедур податкового контролю.
Впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів потребує якісного та послідовного підходу. Так, для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому структуровано інформацію щодо стандартного аудиторського файлу.
З метою удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, ДПС повідомлено про можливість укладання Меморандуму з великими платниками податків про участь в експерименті із запровадження процедури («е-аудит») шляхом надсилання відповідних повідомлень до електронних кабінетів великих платників податків. Ознайомитись з Меморандумом про участь в експерименті із запровадження Концепції електронного аудиту великим платникам податків можна за посиланням: Головна/БАНЕР/SAF-T/Меморандум про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит).
Протягом 2024 року заключено/пролонговано 24 Меморандуми про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки, та проведено з ними онлайн-зустрічі.
На сьогодні SAF-T UA в Україні впроваджується поступово – на даному етапі вимога до формування та подання стандартного аудиторського файлу розповсюджується лише на великих платників податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податковий борг виник у період дії воєнного стану в Україні: щодо підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку пер
07.01.2025 12:02
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
- у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ);
- у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 прим. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.
Водночас, з 01 серпня 2023 року ФОПи – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію (абзац перший п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 12 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок відповідно до п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.
Крім того, установлено, що у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Також тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Отже, наявність податкового боргу з податків та зборів, який виник у період дії воєнного стану в Україні у платника єдиного податку першої – третьої груп є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Водночас, враховуючи норми п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку наявність податкового боргу у разі неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, а також несплати єдиного податку платниками першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. При цьому кожен конкретний випадок потребує аналізу всіх наявних документів.
Крім того, у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платники єдиного податку, які можуть бути платниками ПДВ
07.01.2025 12:01
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що для цілей оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ, зокрема, є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розд. XIV ПКУ.
Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
- 3 відс. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
- 5 відс. доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відс., може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Плата за ліцензію на право оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також на зберігання пального з 01.01.2025: розмір та порядо
07.01.2025 12:00
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до ст. 51 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, пальним, встановлена у таких розмірах:
- пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – в сумі 0,8 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – в сумі 2 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Cтаттею 53 Закону № 3817 встановлено річну плату за ліцензії на право:
- роздрібної торгівлі пальним – в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожне місце роздрібної торгівлі пальним;
- зберігання пального – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – в сумі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в ємностях та/або споживчій тарі (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), за умови що місткість кожної такої ємності не перевищує 250 літрів та загальна місткість таких ємностей та/або споживчої тари не перевищує 500 літрів включно, є безоплатною (частина друга ст. 53 Закону № 3817).
Ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки надаються безстроково, а плата за них (крім ліцензії, передбаченої частиною другою cт. 53 Закону № 3817) справляється щорічно.
Перший платіж за ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального або зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
Згідно з ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Закон № 3813: опублікування середніх показників критеріїв
07.01.2025 11:59
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що з 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ).
Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.
Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» із змінами;
з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (абзац другий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац восьмий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац дев’ятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац одинадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Для цілей п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010 (абзац дванадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Розраховані середні показники критеріїв, передбачені п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац тринадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розміщуються в Електронному кабінеті такого платника податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків
07.01.2025 11:59
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що для допомоги платникам податків – фізичним особам при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи за даними інформаційних баз ДПС та подання її до контролюючого органу».
Відеоролик містить покрокову інструкцію щодо порядку заповнення декларації при використанні електронного сервісу в електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян».
Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10954.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
