Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим.
Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.
Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.
Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.
Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
З 01 січня 2025 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) і військового збору, та/або мають право подати податкову декларацію для отримання податкової знижки.
Звертаємо увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 4015), який набрав чинності з 01.12.2024, змінено ставку військового збору на 5 відсотків.
Водночас, уточнення порядку сплати військового збору регламентовано Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон України № 4113), який набрав чинності з 01.01.2025, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону України № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України № 4015, тобто з 1 грудня 2024 року.
Законом України № 4113 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктом 1.16, яким передбачено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім випадків, передбачених абзацом третім п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Абзацом третім п.п. 1.16 п. 16і підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV ПКУ, отримана платником податків після набрання чинності Законом України № 4015 (тобто протягом грудня 2024 року), оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відсотків незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації за 2024 рік.
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов'язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року (абзац другий п.п. 1.16 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, для фізичних осіб – платників податку, які відповідно до вимог розділу IV ПКУ зобов’язані подати податкову декларацію та визначити податкові зобов’язання за результатами звітного податкового року застосовують ставку військового збору у розмірі 1,5 відсотка, крім сум доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV ПКУ, що були отримані протягом грудня 2024 року та які підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Також слід зазначити, що Законом України № 4045 внесені зміни до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ, якими передбачено, що нотаріус, суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод з купівлі-продажу транспортних засобів, а також органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки) транспортних засобів, інформацію, передбачену вищезазначеними пунктами ПКУ подають до контролюючого органу щомісячно в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Звертаємо увагу, що випадки, за якими податкова декларація не подається встановлено п. 179.2 ст. 179 ПКУ. Водночас, у разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ (абзац 7 п. 179.2 ст. 179 ПКУ).
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, зі змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З 25 березня 2025 року набувають чинності зміни до Податкового кодексу України щодо нових розмірів окремих штрафів за порушення строків звітності з трансфертного ціноутворення.
На що слід звернути увагу?
- Штраф за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній збільшено з 50 до 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи станом на 1 січня звітного року. За несвоєчасне подання відповідного повідомлення штраф зменшено зі 100 до 50 ПМ (абзац восьмий пункту 120.6 статті 120 Податкового кодексу України).
- Штраф за несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті про КО (якщо подано уточнюючий звіт) становить 1 ПМ за кожен день затримки. Однак загальна сума штрафу не може перевищувати 300 ПМ або 0,5 % від суми не задекларованих КО, а застосуванню підлягає менше значення (абзац четвертий пункту 120.6 статті 120 Податкового кодексу України).
Важливо: штрафи за результатами перевірок контролюючих органів застосовуються у розмірах, які діють на момент прийняття рішення про їх застосування.
Будьте уважні та вчасно подавайте звітність!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оперативне доведення платникам реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення:
► у Центрах обслуговування платників;
► на субсайті відповідного територіального органу ДПС (Дніпропетровська область – за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv);
► на вебпорталі ДПС України (Головна/Рахунки для сплати платежів) за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/;
► в Електронному кабінеті платника податків, який забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (із змінами та доповненнями) для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).
Відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Платниками податку на доходи фізичних осіб (податок) до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.
Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами та доповненнями, оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) інформує, що розпочали роботу консультаційні центри з питань реєстрації податкових накладних з метою ефективної комунікації з бізнес-спільнотою.
Шановні платники, якщо у вас є запитання, що стосуються реєстрації податкових накладних, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість та інші питання, звертайтеся за телефонами та до центрів обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС.
Робота консультаційних центрів буде здійснюватись за телефонами: (056) 3743109, (098) 2278766, (066) 9821913 та за адресами розташування ЦОПів, а саме:
1. Правобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
2. Лівобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, провулок Універсальний, 12.
3. Солонянський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Солоне, вулиця Героїв України, буд. 12а.
4. Царичанський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Царичанка, вулиця Залізнична, 8.
5. Кам’янський ЦОП Кам'янської державної податкової інспекції: м. Кам'янське, вулиця Медична, 9.
6. Жовтоводський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Жовті Води, вулиця Музейна, 24а.
7. Верхньодніпровський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Верхньодніпровськ, площа Олександра Поля, 2.
8. ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Кривий Ріг, вулиця Гірничих інженерів, 4а.
9. Апостолівський ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Апостолове, вулиця Центральна, 63.
10. ЦОП Нікопольської державної податкової інспекції: м. Нікополь, проспект Трубників, 27.
11. ЦОП м. Покрова Нікопольської державної податкової інспекції: м. Покров, вулиця Залужного, 7.
12. ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: м. Самар, вулиця Олексія Цокура, буд. 30
13. Магдалинівський ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: селище Магдалинівка, вулиця Центральна 46.
14. ЦОП Павлоградської державної податкової інспекції: м. Павлоград, вулиця Верстатобудівників, 14а.
15. ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: м. Синельникове, вул. Європейська, 3а.
16. Петропавлівський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Петропавлівка, вулиця Героїв України, 62.
17. Покровський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Покровське, вул. Дмитра Яворницького, 119.
На період дії воєнного стану встановлено наступний графік роботи ЦОПів:
понеділок – п’ятниця – з 8 год 30 хв до 17 год 00 хв
перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хвилин.
Увага!
Режим роботи ЦОПу Нікопольської державної податкової інспекції на період дії воєнного стану здійснюється за таким графіком:
понеділок – четвер – з 8 год 00 хв до 17 год 00 хв
п’ятниця – з 8 год 00 хв до 15 год 45 хв
перерва – з 12 год 00 хв до 12 год 45 хвилин.
Під час повітряної тривоги обслуговування платників припиняється.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.
При цьому згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 № 1251 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» (далі – Порядок № 1251).
Пунктом 3 Порядку № 1251 визначено, що виробник (продавець) виконує гарантійні зобов’язання щодо товару, зокрема передбачені рекламою, шляхом здійснення безоплатного ремонту або заміни товару протягом гарантійного строку відповідно до Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями).
Гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, сервісний центр) протягом гарантійного строку в разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця), зобов’язується організувати гарантійний ремонт товару, який здійснюється за зверненням споживача безоплатно.
Взаємовідносини між виробниками, продавцями та сервісними центрами визначаються відповідними договорами.
Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.
Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.
При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
- виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі п. 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
- відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п. 137.2 ст. 137 ПКУ).
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 та п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відс. загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ передбачено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ ПКУ.
Згідно з п. 137.7 ст. 137 ПКУ нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Згідно з п. 137.9 ст. 137 ПКУ сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії, зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток підприємства, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Сума зменшення податку на прибуток підприємств не може перевищувати суму податкового зобов’язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах визначені п. 137.10 ст. 137 ПКУ.
Підпунктом 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ визначено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Згідно з п. 137.11 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ. Зокрема, п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п. 137.12 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПКУ (п. 137.12 ст. 137 ПКУ). Зокрема, п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.
Визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь передбачено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
Згідно з п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
- загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або п.п. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Підпунктом 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, платники Дніпропетровщини протягом січня 2025 року забезпечили позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів.
Так, у січні поточного року збір платежів до бюджетів усіх рівнів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) до державних цільових фондів склав понад 11,1 млрд гривень.
При цьому, до державного бюджету від платників області протягом січня 2025 року надійшло майже 4,7 млрд грн, що на понад 1,6 млрд грн, або на 52,3 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
Місцеві бюджети впродовж першого місяця 2025 року отримали від платників понад 3,3 млрд грн, що на 458,1 млн грн більше минулорічного показника відповідного періоду. Темп росту – 115,9 відсотків.
Державні цільові фонди впродовж січня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на понад 3,1 млрд грн, що на 874,8 млн грн, або на 38,9 відс., більше ніж у січні 2024 року.
Дякуємо платникам за своєчасно і в повному обсязі сплачені податки, збори і платежі!
Коментарі: 0
| Залишити коментар