Надходження з ПДФО за перше півріччя збільшилося на 21,2 % порівняно з минулорічним показником. Загалом платники податків сплатили 292,3 млрд гривень. Ця сума на 51,2 млрд грн перевищує торішню.
Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
Впродовж кількох місяців лідерами за сплатою залишаються:
- Київ – 68,2 млрд грн,
- Дніпропетровська область – 28,9 млрд грн,
- Львівська область – 19,8 млрд грн,
- Київська область – 17,5 млрд гривень.
Найбільше зростання ПДФО у великих регіонах та містах цілком логічно повʼязане зі зростанням значного попиту на послуги. Крім того, тут вищі зарплати та обсяг офіційного працевлаштування.
«Водночас продовжуємо системну роботу з платниками податків щодо виведення діяльності з «тіні». Щоб було більше мотивації працювати цивілізовано, за єдиними правилами та підходами. Підвищуємо і ефективність адміністрування податків», – сказала Леся Карнаух.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;
и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;
і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» зі змінами та доповненнями.
До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:
- пов’язаних з таким кредитором;
- які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
- які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;
- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;
- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями) членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом двох перших кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи – платники туристичного збору спрямували понад 3,9 млн гривень.
Звертаємо увагу на таке: пунктом 3.7 глави 3 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 (із змінами та доповненнями) встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 дня, наступного за днем прибуття споживача.
Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок, ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби. Набрали чинності відповідні зміни до Податкового кодексу (Закон № 4505-ІХ).
Податки, які не сплачуватимуться:
- податок на доходи фізичних осіб,
- єдиний податок
- військовий збір,
- ЄСВ, якщо ФОП не має найманих працівників.
Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.
Що робити ФОП:
- якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі – заяву подавати не потрібно;
- якщо даних у Реєстрі немає – можна подати заяву й копії підтверджуючих документів самостійно до податкової.
ДПС послідовно ініціювала вирішення податкових питань мобілізованих ФОП і ветеранів та створила у територіальних органах робочі групи. Для зручності і можливості отримати консультацію щодо нових норм всі «гарячі лінії» продовжують працювати.
Контакти для самозайнятих захисників та їхніх родин:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-terorganiv-dps-dlya-virishennya-pitan-mobiliz
Як діятиме звільнення:
ДПС не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані – вони підлягають анулюванню.
Якщо ФОП було виключено з реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом – його буде поновлено автоматично.
Також мобілізовані фізичні особи – підприємці/особи, які провадять незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом.
Крім того, за період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску.
Якщо ФОП має найманих працівників – він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. ЄСВ у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації – без штрафів.
Звітність з ЄСВ подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені.
Якщо виникли порушення до початку служби або під час неї (несвоєчасна сплата чи звітність) – ФОП звільняється від відповідальності, якщо виконає обов’язки у встановлені строки після демобілізації:
− звітність – до 150 днів,
− сплата – до 180 днів.
Довідково: Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – червні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати за використання водних біоресурсів спрямували понад 2,9 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року надходження збільшились на 687,6 тис. грн, темп росту – 130,4 відсотки.
Нагадуємо, що 21.07.2025 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за червень 2025 року з розрахунком:
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (зі змінами).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (зі змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З 1 серпня 2025 року завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО.
Нагадаємо, що у 2023 році, після поновлення права контролюючих органів на повноцінне застосування штрафних санкцій, держава тимчасово зменшила їх розмір до 25 % і 50 % для адаптації бізнесу до нових умов. Йшлося про порушення вимог пунктів 1 і 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Ці пом’якшення втратять чинність і штрафи за незастосування РРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:
- 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;
- 150 % – вартості при кожному наступному порушенні.
Закликаємо суб’єктів господарювання забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема:
- використовувати лише зареєстровані РРО, ПРРО або розрахункові книжки;
- проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;
- видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).
Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.
Довідково.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Коментарі: 0
| Залишити коментар