Блог

Федоренко

Комунікаційна податкова платформа: комфортна та ефективна взаємодія податківців Дніпропетровщини з бізнесом

05.06.2025 09:30

Оперативно та результативно. Комунікаційна податкова платформа (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) – надійний помічник бізнесу.
Чергове звернення на КПП цього разу підприємиці з Кам’янського району зібрало фахівців різних підрозділів обласної податкової служби.
На зустрічі, яка пройшла за участі Миколи Бородюка, в.о. заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини, детально обговорили особливості спрощеної системи оподаткування, зокрема, ведення бізнесу платником другої групи. Заявницю цікавило, що робити у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку цієї групи.
Податківці розповіли, що у разі збільшення у звітному періоді обсягу доходу, ФОП має перейти на застосування ставки єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Для цього необхідно подати відповідну заяву.
Також на зустрічі йшлося про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (Витяг) через Електронний кабінет. Його можна безоплатно отримати протягом одного робочого дня після надходження запиту (п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України). Фахівці ГУ ДПС звернули увагу, що роздрукований електронний Витяг у паперовому вигляді не вважається оригіналом.
Задля обізнаності платників у питаннях законодавства та діяльності податкової служби області у ГУ ДПС функціонують сучасні інформаційні ресурси: субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінка у Facebook та YouTube-канал. Вони щоденно оновлюються та наповнюються актуальною інформацією.
Також для надання фахових консультацій платникам та їхньої інформаційної підтримки у податковій службі Дніпропетровщини працює 108 номерів телефонів «гарячих ліній», що включають 24 напрямки роботи. Один з них – надання консультацій мобілізованим платникам податків – фізичним особам, які не можуть виконувати податкові обов’язки, та/або членам їхніх родин. Інформацію про механізми їхньої підтримки можна отримати за телефонами: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1150.
Чергова зустріч з ФОП підтвердила, що комунікаційна податкова платформа – важливий інструмент ефективної взаємодії з бізнесом та дієвий майданчик для оперативного вирішення нагальних проблем, інформаційної підтримки та довіри.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як заповнити податкову декларацію з ПДВ із додатками: серія навчальних роликів від ДПС

05.06.2025 09:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/903448.html повідомила.
Заповнення та подання податкової звітності є регулярним й важливим кроком у виконанні платником податкових обов’язків. Своєчасне та правильне подання податкової звітності дозволяє платникам податків: створити імідж відповідального платника, забезпечити прозорість діяльності, сприяти стабільному наповненню бюджету країни, уникнути нарахування штрафів.
ДПС розроблено детальні відеоматеріали «Порядок заповнення податкової декларації з ПДВ з додатками», які покроково розкажуть про весь процес заповнення податкової звітності з ПДВ, а саме:
- Податкова декларація з ПДВ;
- Додаток 1 (Д1) до податкової декларації з ПДВ;
- Додаток 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ;
- Додаток 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ;
- Додаток 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ;
- Додаток 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ;
- Додаток 6 (Д6) до податкової декларації з ПДВ.
Чим корисні відеоролики:
- пояснюють загальні правила заповнення податкової декларації з ПДВ;
- містять правила заповнення додатків до податкової декларації з ПДВ;
- враховують останні зміни у податковому законодавстві;
- допомагають уникнути типових помилок та містять практичні приклади;
- короткі та зручні для перегляду.
Відеоролики будуть корисні як для досвідчених бухгалтерів, так і для початківців для безпомилкового складання звітності з ПДВ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Руслан Кравченко: ДПС змінює підходи до перевірок: фокус – на їх цифровізації

05.06.2025 09:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З початку року фахівці податкового аудиту Державної податкової служби вже провели 16,5 тисячі фактичних перевірок. Вони стосувалися дотримання законодавства при розрахункових операціях та легальності оформлення трудових відносин із працівниками.
Про це в Telegram-каналі повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко.
За його словами, за результатами перевірок донараховано понад 692,3 млн грн штрафів.
Найбільш поширені порушення:
- невидача фіскального чека;
- порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації;
- використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин;
- відсутність кодів УКТ ЗЕД для підакцизних товарів чи марки акцизного податку для алкогольних напоїв.
«Змінюємо підходи до перевірок та підвищуємо їх ефективність та прозорість. Зосереджуємося на їх цифровізації», – розповів Руслан Кравченко.
Він, зокрема, відзначив, що у 2025 році розпочато відеофіксацію перевірок через нагрудні відеореєстратори. Це захист для обох сторін процесу та підвищення якості та обʼєктивності контрольних заходів.
«Наша мета — створити рівні умови для всіх, зробити процес більш зручним, мінімізувати корупційні ризики та захистити права суб’єктів господарювання і посадових осіб контролюючих органів під час судових оскаржень», – наголосив Голова ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/903461.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом

04.06.2025 12:25

Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua).

► Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на вебсайті КНЕДП ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (https://ca.tax.gov.ua/manage-certificates).

► Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно:
- встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

► Скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

► Додатково усім клієнтам КНЕДП ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=HjGhqQ0a1DU). Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сплата податків, зборів, платежів та єдиного внеску: вимоги щодо заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції

04.06.2025 12:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 Податкового кодексу України, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції:
1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:
- реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
- реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
- реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо відмови фізичної особи громадянина України через свої релігійні переконання від РНОКПП

04.06.2025 12:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 розд. VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П (далі – Повідомлення за ф. № 1П) (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр ДРФО), та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта (п. 2 розд. VIІI Положення № 822).
Фізична особа подає Повідомлення за ф. № 1П до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 3 розд. VIІI Положення № 822).
Для заповнення Повідомлення за ф. № 1П використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні за ф. № 1П щодо внесення серії (за наявності) та номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі ДРФО (п. 4 розд. VIІI Положення № 822).
Після приймання Повідомлення за ф. № 1П контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі ДРФО – за серією (за наявності) та номером паспорта (п. 5 розд. VIІI Положення № 822).
Пунктом 6 розд. VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П.
За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.
Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення за ф. № 1П, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією (за наявності) та номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.
У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру ДРФО порядку, визначеному розд. IX Положення № 822.
Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи особисто, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до Положення № 822 (п. 7 розд. VIІI Положення № 822).
Після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до Державної податкової служби (далі – ДПС) повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії та номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі ДРФО. Датою взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО вважається дата внесення відмітки до паспорта.
ДПС у разі надходження такого повідомлення вносить до окремого реєстру ДРФО запис із зазначенням дати внесення відмітки та дати внесення запису до ДРФО (п. 8 розд. VIІI Положення № 822).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Хто є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю?

04.06.2025 12:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Суб’єкт господарювання уклав з органом місцевого самоврядування (виконавчої влади) договір сервітуту (право користування чужою з

04.06.2025 12:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Податковий кодекс України (далі – ПКУ) визначає, що платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (ст. 269 ПКУ).
Плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями.
Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності користування землею за договорами земельного сервітуту.
Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).
У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частини третя, четверта ст. 101 ЗКУ).
Таким чином, у суб’єкта господарювання, який уклав з органом місцевого самоврядування (органом виконавчої влади) договір земельного сервітуту як на платній так і безоплатній основі, не вбачається підстав для виникнення у порядку визначеному положеннями розд. XII ПКУ податкових зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки (їх частини), щодо яких встановлено земельний сервітут на користь таких суб’єктів.
Сторони договору земельного сервітуту можуть встановити розмір плати, який нормами ПКУ не регулюється.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Орендар – ФОП, який користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди, з середини року передав її у суборенду іншій Ф

04.06.2025 12:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що у разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне МПЗ за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 ст. 177 ПКУ та ст. 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.
Згідно з абзацом першим п. 177.14 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі податкової декларації про майновий стан і доходи додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь».
Пунктом 297 прим. 1. 1 ст. 297 прим. 1 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Тобто, якщо договір суборенди укладений і зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то фізична особа – підприємець – орендар сплачує МПЗ за період з 1 січня календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в суборенду, а суборендар – починаючи з місяця, в якому він набув право суборенди на таку земельну ділянку.
Якщо договір суборенди не зареєстрований, то орендар – фізична особа – підприємець сплачує МПЗ на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів

04.06.2025 12:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
- на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);
- на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
- на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 13769. Попередня cторінка | Сторінка 7 з 1377 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua