Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Громадяни, які вирішили продати власні авто, за певних обставин мають сплатити відповідні податки.
При цьому, ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) залежать від типу транспорту та кількості угод, укладених протягом року.
Так, у випадку продажу легкового автомобіля, мотоцикла чи мопеда – дохід визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче (за вибором платника): середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або ринкової вартості, визначеної згідно із законом.
Якщо фізична особа вирішила продати:
• легковий автомобіль, мотоцикл та/або мопед ставка ПДФО за:
- перший продаж за рік – не оподатковується;
- другий продаж – 5 %;
- третій і більше – 18 %;
• автобус, вантажівку, причеп, трактор, спецтехніку та інше рухоме майно:
- перший і другий продажі – 5 %;
- третій і більше – 18 %.
Дохід від таких операцій також обкладається військовим збором. З 01.12.2024 ставка військового збору становить 5 %.
Звертаємо увагу: якщо фізична особа продала рухоме майно і з цього доходу не було сплачено ПДФО або військовий збір, то вона зобов’язана:
- до 1 травня року, наступного за звітним, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та визначити відповідні податкові зобов’язання,
- до 1 серпня сплатити визначені податкові зобов’язання.
Отже, якщо у 2024 році платник продав рухоме майно і задекларував дохід, що підлягає оподаткуванню від цієї операції, то до 01 серпня 2025 року такій особі необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені в Декларації.
Довідково: оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Нотаріуси зобов’язані щомісяця подавати до контролюючого органу інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна, дарування та свідоцтва про право на спадщину.
У звітах має зазначатися вартість кожного договору, сума сплаченого податку, а також інші дані, передбачені податковим розрахунком. Звітність подається у формі додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» (зі змінами та доповненнями).
Позиція щодо необхідності подання нотаріусами інформації по формі та у строки, визначені для податкового розрахунку, погоджена з Міністерством фінансів України.
Вся подана інформація накопичується в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО). Вона використовується для:
- перевірки правильності нарахувань;
- заповнення громадянами декларацій про майновий стан і доходи, публічними службовцями – для заповнення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- підтвердження доходів для підприємств, установ та організацій.
Якщо нотаріус не подасть інформацію або зробить помилки, то відповідні відомості будуть відсутні в ДРФО.
Оскільки нотаріуси виконують функції податкового агента в частині подання інформації про посвідчені договори, за порушення порядку подання такої інформації передбачена відповідальність.
За неподання або невчасне подання відомостей, а також за помилки у звітах передбачені штрафи:
- 1020 грн – за перше порушення;
- 2040 грн – за повторне порушення протягом року.
Довідково: це передбачено змінами, внесеними з 01 січня 2025 року до Податкового кодексу України Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Якщо питання стосується заповнення персональних відомостей про працівників у додатках Д1–Д6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) – доцільно звертатися до Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України (ПФУ) веде Реєстр застрахованих осіб і здійснює контроль за достовірністю персональних даних, які туди потрапляють.
Відомості з додатків Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 – це персоніфіковані дані про застрахованих осіб, тож саме ПФУ надає консультації щодо їх правильного заповнення.
Якщо питання стосується загального нарахування, сплати або подання Розрахунку – необхідно звернутись до ДПС України.
ДПС здійснює контроль за:
- обліком єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) в розрізі страхувальників (роботодавців);
- правильністю нарахування і сплати єдиного внеску в цілому.
Довідково: правила нарахування, сплати та обліку єдиного внеску визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).
Щоб забезпечити облік як роботодавців (страхувальників), так і працівників (застрахованих осіб), створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Його завдання − збір, накопичення, зберігання та автоматизована обробка інформації:
- про сплату єдиного внеску;
- про право застрахованих осіб на отримання соціальних виплат;
- про нарахування і облік таких виплат.
Державний реєстр складається з двох частин:
1. Реєстр страхувальників − це база даних про роботодавців, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок.
2. Реєстр застрахованих осіб − це база даних про фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Роботодавець (страхувальник) − це особа, яка відповідно до законодавства повинна сплачувати єдиний внесок.
Застрахована особа − це фізична особа, яка підлягає загальнообов’язковому соціальному страхуванню і за яку сплачують (або сплачували) внесок.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо податки помилково сплачені на неналежний бюджетний рахунок пеня не нараховується, а нарахована анулюється, якщо платник:
- дотримався граничних строків сплати податків;
- подав заяву до територіального органу ДПС про повернення таких коштів із метою їх зарахування в погашення податкового зобов’язання або податкового боргу.
У разі помилкової сплати платежів платник податків отримує електронне інформаційне повідомлення в приватній частині Електронного кабінету на наступний банківський день. У повідомленні зазначаються реквізити платіжної інструкції, за якою здійснена така сплата.
Для оперативного реагування платнику необхідно:
Перейти в режим «Введення звітності».
Заповнити форму «Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» за типом «J(F)13 Запити».
Обрати ідентифікатор форми:
- J1302002 — для юридичних осіб;
- F1302002 — для фізичних осіб.
До заяви необхідно додати копію платіжного документа, за яким було сплачено податок.
У запропонованій формі необхідно:
Заповнити відповідні поля електронного документа.
Підписати та надіслати Заяву до територіального органу ДПС, в якому обліковується помилкова сплата.
Довідково: Закон України № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.
Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:
- постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
- постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.
Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.
Суми коштів, у вигляді бонусів, які надходять на розрахунковий рахунок ФОПа – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, незалежно від того, за рахунок яких джерел (власних коштів покупця чи бюджетних коштів) здійснюється оплата за такі товари/послуги.
Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).
Відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ст. 199 ПКУ).
У разі здійснення розрахунку (перерахунку) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях враховуються обсяги усіх операцій з постачання товарів/послуг, здійснених платником податку (у тому числі тих, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів (у т. ч. субсидій)).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – травня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 166 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів збільшилось на 24 одиниці (у січні – травні 2024 року – 142 запита).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 159– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації", про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;
- 6 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
• Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
• Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
• Інформація із системи обліку публічної інформації;
• Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), здійснюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.
Всього у січні – травні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 60 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2025 році зменшилась на 104 одиниці (січень – травень 2024 року – 164 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо нарахувань в ІКП – 33 звернення (55%);
- щодо отримання адміністративної послуги – 10 звернень (16,7 %);
- щодо роботи ЦОП – 1 звернення (1,67%);
- відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (3,4%);
- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 7 звернень (12 %);
- проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (1,67 %);
- проблема при отриманні податкової знижки – 1 звернення (1,67 %).
Протягом січня – травня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 99 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр».
Загальна тематика:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 39 (39,4%);
- контрольно-перевірочна робота – 15 (15,2%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 14 (14,1%);
- податкова заборгованість - 11 (11,1%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 7 (7,1%);
- податкова знижка - 2 (2,0%);
- отримання довідки про доходи – 1 (1,0%);
- інші питання – 10 (10,1%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 14 звернень. Загальна тематика:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 6 звернень (42,9%);
- контрольно-перевірочна робота – 4 (28,6%);
- отримання довідки про доходи – 1 (7,1%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 1 (7,1%);
- інші питання – 2 (14,3%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 44 одиниці (січень – травень 2024 – 55 звернень) та кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 10 одиниць (січень – травень 2024 – 4 звернення).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) забезпечується можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
Фахівцями ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на скриньку [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січені – травні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 379 звернень громадян, з них – 379 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 226 звернень (59,6%);
- контрольно-перевірочна робота – 20 звернень (5,3%);
- податок на майно – 63 звернення (16,6%)
- аграрна політика та земельні відносини – 12 звернень (3,2%);
- єдиний соціальний внесок – 15 звернень (4%);
- інші питання – 43 звернення (11,3%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків у 2025 році збільшилась на 49 одиниць (січень – травень 2024 року – 330 звернень).
На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /
У січні – травні поточного року посадовими особами ГУ ДПС проведено 4 особистих прийоми громадян.
Коментарі: 0
| Залишити коментар