13:08
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
19.09.2022 11:17
Затверджено положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що з 02.09.2022 діє постанова Правління Національного банку України від 02 вересня 2022 року № 200 (далі – Постанова № 200), якою затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).
Положення розроблено відповідно, зокрема до ст. 7 Закону України «Про платіжні послуги» та підрозділу 9 прим.4 розділу XX Податкового кодексу України, з метою визначення порядку відкриття, зарахування готівкових коштів, банківських металів та закриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Це Положення регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України (далі - банки) поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.
Постанову № 200 розміщено на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України за посиланням
https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/b207
За викиди двоокису вуглецю від платників Дніпропетровщини держбюджет отримав понад 295 млн грн екоподатку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – серпні 2022 року платники Дніпропетровщини направили до держбюджету понад 295 млн грн екологічного податку за викиди двоокису вуглецю.
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 145 млн грн, або на 97,2 відсотка.
Нагадуємо, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
При цьому п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.
Результати декларування доходів фізичними особами Дніпропетровської області
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Cтаном на 01.09.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 29 262 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.
Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить 6 434,6 млн гривень.
Загальна сума податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 144,1 млн гривень, з яких платниками вже сплачено 129,6 млн гривень.
Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 29,4 млн грн, з яких до бюджету надійшло 26,9 млн гривень.
З поданих декларацій:
► 4 544 громадянина задекларували податкову знижку, загальна сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету складає 16,4 млн гривень;
► 2 164 громадянина задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 710,1 млн гривень;
► 1 860 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 490,3 млн гривень;
► 302 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 111,1 млн гривень;
► 17 345 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 2 218,9 млн гривень.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 377 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4 634,5 млн гривень. Задекларована до сплати сума ПДФО складає 67,4 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 14,8 млн гривень.
До уваги платників ПДВ, які обирають третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотка доходу!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відсоткова ставка для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу.
Підпунктом 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Про ставки податку на прибуток підприємств
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.
Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
● 3 відсотків за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;
● 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
● 10 відсотків від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;
● 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).
Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відсотків з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).
Відповідно до п. 136.7 ст. 136 ПКУ до об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку.
При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Відповідно до п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Зокрема, норми, визначені п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135, п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року (п. 59 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Про ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» яким, зокрема, п.п. 255.5.1 п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в новій редакції, та відповідно ставки за спеціальне використання поверхневих вод встановлено в залежності від району басейну річки.
Статтею 1 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі – ВКУ) визначено, що район річкового басейну – головна одиниця управління у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що складається з річкового басейну (сусідніх річкових басейнів) та пов’язаних з ними прибережних і підземних вод.
В Україні встановлюються 9 районів річкових басейнів (частина друга ст. 13 прим. 1 ВКУ).
Межі районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2017 № 103 «Про затвердження Меж районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок» із змінами.
Так, відповідно до п.п. 255.5.1 п. 255.5 ст. 255 ПКУ ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод встановлюються у таких розмірах (грн за 100 куб. м):
Район басейну річки Дніпро – 75,53;
Район басейну річки Дністер – 39,90;
Район басейну річки Дунай – 29,96;
Район басейну річки Південний Буг – 89,87;
Район басейну річки Дон – 129,90;
Район басейну річки Вісла – 39,90;
Район басейну річок Криму – 133,19;
Район басейну річок Причорномор’я – 159,91;
Район басейну річок Приазов’я – 159,91.6
Як оподатковуються ПДФО доходи за операціями з валютними цінностями?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються, зокрема, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
До уваги ФОП на загальній системі оподаткування, які надають в оренду нерухоме майно!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).
Статтею 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).
Підпунктом 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади (абзац другий п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Враховуючи викладене, дохід фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування від надання в оренду нерухомого майна визначається виходячи з розміру орендної плати, встановленої за погодженням сторін у договорі оренди, з врахуванням розміру мінімальної суми орендного платежу, встановлений згідно з Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253.
При цьому для визначення чистого оподатковуваного доходу враховуються понесені документально підтверджені витрати від такої господарської діяльності, визначені п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що користувачі мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер з розділу «Пошук сертифікатів та СВС» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) через вкладку «Пошук сертифікатів» використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Реєстраційний номер облікової картки платника податків»/«УНЗР ІD картки». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «Завантаження» локального диску «С:» або для їх збереження можна обрати інший каталог зручний для користувача.
Фізособа отримала дохід за межами території України: чи нараховується єдиний внесок?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – юрособи та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Враховуючи положення частини 1 ст. 7 Закону № 2464 роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем) сплачують єдиний внесок за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною 1 ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже, дохід, отриманий фізособою за межами України, не є базою нарахування єдиного внеску. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату єдиного внеску, у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
За результатами камеральної перевірки виявлено недоплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування: термін сплати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну Декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Чи необхідно ФОП, яка має електронний підпис, генерувати електронну печатку для ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що генерувати електронну печатку фізичній особі – підприємцю (ФОП), яка має електронний підпис, потрібно лише для програмно-технічних комплексів самообслуговування, в яких відсутній касир.
Разом з тим, за бажанням ФОП можна використовувати електронну печатку для програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО).
Порядок обчислення екоподатку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).
Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення) (п. 249.3 ст. 249 ПКУ).
Статтею 243 ПКУ встановлені ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.
Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
16.09.2022 13:33
Майже 5,7 млрд грн рентної плати направили до держбюджету платники Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – серпні 2022 року платниками Дніпропетровської області поповнено державну скарбницю рентною платою у сумі майже 5,7 млрд гривень. Надходження виросли порівняно з 2021 роком на понад 2,4 млрд грн, або на 73,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровської області з початку року отримали від юросіб майже 405 млн грн
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юросіб – власників нерухомості майже 405 млн грн, що у порівнянні з 2021 роком майже на 53 млн грн, або на 15 відсотків більше.
Нагадуємо, що платник податку юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.
Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».
До уваги страхувальників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Норми передбачені частиною 5 ст. 8 Закону № 2464.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною 5 ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
З 10.08.2022 набрав чинності абзац четвертий частини 5 статті 8 Закону № 2464, відповідно до якого при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною 5 ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Норми запроваджені Законом України від 18 липня 2022 року № 2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом».
Довідково: трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею (ст. 21 прим. 1 Кодексу законів про працю в Україні).
Загальні вимоги до фінансової звітності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що ст. 11 розділу IV Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями встановлені загальні вимоги до фінансової звітності.
Так, зокрема підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.
Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Порядок подання фінансової звітності та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади визначаються Кабінетом Міністрів України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами), для банків – Національним банком України.
Порядок та строки подання звіту про платежі на користь держави суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, встановлюються відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».
До уваги ФОПів – «єдинників», які використовують особливості оподаткування!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 (далі – Заява).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (абзац перший п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка (абзац другий п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
Таким чином, фізичній особі – підприємцю необхідно здійснити наступні дії:
– повернутися шляхом самостійної відмови від спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу на групу платника єдиного податку (ставку єдиного податку), на якій вона перебувала до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
– подати заяву для переходу на обрану групу (ставку), відмінну тій, яку застосовувала до обрання особливостей оподаткування, не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу з урахуванням ст. 298 ПКУ.
Таблиця даних платника ПДВ: умови врахування в автоматичному режимі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що таблиця даних платника ПДВ (далі – Таблиця) враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
► така Таблиця подається платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 01 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій Таблиці зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
► зазначена Таблиця подається платниками ПДВ, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), мають такі розміри:
D > 0,02, P < Pм ґ 1,4, та в такій Таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.
Норми передбачені п. 18 Порядку.
Які витрати на відрядження, крім добових, не включаються до доходу платника ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.
Норми встановлені п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Підпунктом 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ визначено, що не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО.
За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.
Зміна власника нерухомості – фізособи протягом року: порядок обчислення податку на нерухомість
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Норми встановлені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності об’єкт нерухомості (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
За який звітний період вперше надсилається запит про подання глобальної документації (майстер-файлу)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.
Вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році (п. 53 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).
Щодо QR-коду довідки про відсутність заборгованості з платежів, яка надається платнику в електронній формі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), відповідно до абзацу другого п. 5 Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733 (абзац перший п. 3 Порядку № 733).
Заява подається платником (на його вибір), зокрема, в електронній формі – на адресу державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника через приватну частину Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) зі змінами та доповненнями (абзаци третій і п’ятий п. 3 Порядку № 733).
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Електронні форми Заяви за ідентифікатором форми J1300305 (для юридичних осіб) і F1300305 (для фізичних осіб) (далі – Заява за ідентифікатором форми J/F 1300305) та Довідки за ідентифікатором форми J1400305 (для юридичних осіб) та F1400305 (для фізичних осіб) (далі – Довідка за ідентифікатором форми J/F 1400305) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб.
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві (п. 7 Порядку № 733).
Електронну форму Довідки за ідентифікатором форми J/F 1400305 платник податків отримує у приватній частині Електронного кабінету, яка при завантаженні не містить QR-код, а містить лише номер документа, дату його видачі та код ЄДРПОУ чи РНОКПП (індивідуальний податковий номер фізичної особи) платника для здійснення автентифікації інформації, зазначеної в Довідці.
Електронна форма Довідки за ідентифікатором форми J/F 1400305, яку платник податків отримує у приватній частині Електронного кабінету, при завантаженні не містить QR-код, а містить лише номер документа, дату його видачі та код ЄДРПОУ чи РНОКПП (індивідуальний податковий номер фізичної особи) платника для здійснення автентифікації інформації, зазначеної в Довідці.
Довідку, яка містить QR-код для здійснення автентифікації інформації, платник податків самостійно може завантажити через Електронний кабінет, в підрозділі «Довідка про відсутність заборгованості» розділу «Реєстри». Для цього необхідно:
► заповнити рядки: код ЄДРПОУ/РНОКПП, де зазначають ЄДРПОУ юридичної особи або РНОКПП (індивідуальний податковий номер) фізичної особи, залежно від того, хто отримував Довідку; номер, що є номером Довідки; дата, що є датою видачі Довідки;
► натиснути кнопку «Пошук» (після цього внизу сторінки з’явиться відповідна електронна Довідка, яка містить QR-код);
► натиснути кнопку «Скачати» (після чого Довідка завантажиться та її можна роздрукувати).
Роздрукована Довідка може бути подана за місцем вимоги, оскільки достовірність її підтверджується спеціальним QR-кодом.
За QR-кодом Довідки, зісканувавши його, автоматично здійснюється перехід на сторінку Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС, та перевіряється подана Довідка.
Малолітній особі не обов’язково отримувати реєстраційний номер облікової картки платника податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
► громадянами України;
► іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
► іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Норми встановлені п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Згідно з п. 2 розд. I Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, якщо фізична особа (в т.ч. малолітня особа) не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру немає. ПКУ не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.
На Дніпропетровщині виявлено порушення на суму понад 1 млн грн при реалізації тютюнових виробів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Державна податкова служба України для упередження порушень вимог чинного законодавства при організації господарської діяльності, а також з метою припинення незаконної діяльності у сфері роздрібної торгівлі на постійній основі здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання даної сфери.
Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено заходи, спрямовані на протидію незаконному обігу підакцизних товарів.
Так, у ході проведення фактичної перевірки податківцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області виявлено порушення на загальну суму 1,08 млн грн за реалізацію тютюнових виробів без застосування РРО та без марок акцизного податку.
За вчинені порушення на винних осіб складено протоколи за статтями 155¹, 156 Кодексу України про адміністративні порушення.
Поряд з цим, за результатами контрольно-перевірочних заходів працівниками податкового аудиту разом з територіальним підрозділом Національної поліції ініційовано вилучення немаркованої марками акцизного податку тютюнової продукції на загальну суму близько 1 млн гривень.
Так, завдяки дієвому контролю та злагодженій роботі податкового аудиту ДПС та Нацполіції на постійній основі здійснюються заходи по виведенню бізнесу з тіньового сектору, що сприяє додатковим надходженням до бюджету держави та захисту прав споживачів у отриманні ними якісних товарів та послуг.
Антикорупційний сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007;
Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – оберіть напрямок «5»;
Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4 У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected]
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
15.09.2022 15:11
Комунікаційна податкова платформа: для бізнесу про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
За зверненням фермерського господарства на Комунікаційну податкову платформу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) сьогодні, 15 вересня 2022 року, проведено зустріч у форматі онлайн за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
У заході від ГУ ДПС також прийняли участь начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, заступник начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Рубчак Ольга, головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Білоусова Євгенія.
Фахівці ГУ ДПС нагадали про основні положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами щодо механізму зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та алгоритму дій платника ПДВ у разі такого зупинення.
Особливу увагу приділено питанням віднесення платника податків до «ризикового», а також прийняття Таблиці даних платника податку на додану вартість.
На зустрічі представники бізнес-спільноти отримали фахові відповіді на актуальні питання.
Наприкінці заходу представники агробізнесу подякували за змістовну інформацію і висловили сподівання на співпрацю і у подальшому.
За допомогою Комунікаційної податкової платформи здійснюється оперативне реагування на звернення бізнесу, що сприяє змістовному і конструктивному діалогу з платниками податків стосовно нагальних питань, які виникають у роботі суб’єктів господарювання.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
15.09.2022 13:23
На Дніпропетровщині продовжується цикл робочих зустрічей керівництва податкової служби у регіонах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями, 14.09.2022, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина відвідала Павлоградський регіон Дніпропетровщини, де провела низку робочих зустрічей з колегами. Тематика комунікацій пов’язана з діяльністю податкових органів в умовах дії воєнного стану.
Під час робочих візитів очільниці податкової служби Дніпропетровщини до регіонів здійснюється постійний аналіз діяльності податкових органів на місцях для виявлення тих сегментів, які потребують удосконалення. Саме з нагальних питань консультаційна та практична підтримка колег допомагає знайти оптимальні системні рішення і визначити основні напрямки роботи у подальшому.
У робочих зустрічах прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Леонов Валерій; керівники управлінь ГУ ДПС: оподаткування фізичних осіб Кібкало Тетяна; організації роботи Мироненко Віталій; з питань запобігання та виявлення корупції Орлов Ігор; інформаційної взаємодії Осипова Манушак; податкових сервісів Свірська Алла.
Під час зустрічей податківці спілкувались з керівництвом Павлоградської, Юр’ївської, Васильківської, Межівської, Першотравенської, Петропавлівської, Покровської і Тернівської державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) ГУ ДПС та фахівцями ГУ ДПС.
ДПС продовжує реалізувати свою позицію щодо відкритості у стосунках з бізнесом та громадськістю і, при цьому, якісне обслуговування платників податків має першочергове значення. Адже центри обслуговування платників (далі – ЦОП) виконують значну роль у формуванні позитивного іміджу органів ДПС, як сервісної служби.
За добросовісну роботу з платниками податків, бездоганне виконання службових обов’язків, продуктивну працю у напрямку надання послуг бізнесу та громадськості колективи ЦОПів Павлоградської ДПІ, Юр’ївської ДПІ, Тернівської ДПІ, Межівської ДПІ та Петропавлівської ДПІ ГУ ДПС нагороджені похвальними листами.
«Незважаючи на нелегку ситуацію в країні, ЦОПи продовжують свою роботу. Місією нашої служби сьогодні є максимальна підтримка бізнесу – сумлінних платників податків. Тому, злагоджена робота ЦОПів з якісного обслуговування платників, створення комфортних умов для них – все це направлено на досягнення однієї мети – бізнес має працювати і наповнювати місцеві і державну скарбниці», – зазначила очільниця ГУ ДПС.
Павлоградський регіон – осередок вугільного басейну Західного Донбасу. Саме шахтарі здійснюють важливий внесок у розвиток паливно-енергетичного комплексу нашої держави. Розділяючи цінності мешканців Павлоградського регіону, податківці відвідали народний музей історії трудової слави ДТЕК Павлоградвугілля у м. Павлограді та ознайомились з історією розвитку вуглевидобутку у Західному Донбасі.
Життєдіяльність країни у великій мірі підтримується завдяки згуртованій роботі територіальних громад. На даний час громади повертаються до активного життя, малий та середній бізнес відновлює роботу і, сумлінно сплачуючи податки, надає країні ресурс для зміцнення оборони. Саме взаємодія податкової служби з органами влади на місцях сприяє досягненню ефективного результату співпраці.
Тому, комунікації очільниці ГУ ДПС з представниками органів місцевої влади під час робочих виїздів здійснюються на постійній основі. Марина Твердохлєб зустрілась з в. о. міського голови міста Павлограда Остренком Сергієм та заступником міського голови міста Павлограда Пацко Світланою. Обговорювались актуальні питання співробітництва.
Робочі візити керівництва ГУ ДПС до регіонів сприяють згуртованості, взаємній підтримці, активності фахівців податкової служби Дніпропетровщини і ефективній співпраці з органами місцевого самоврядування у напрямку виконання визначених завдань.
Заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи підприємця, у разі наявності основного місця роботи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що преамбулою Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) встановлено, що законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон №2464.
Дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом №2464, або в частині, що не суперечить Закону №2464 (частина перша статті 2 Закону №2464).
Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону №2464, які мають основне місце роботи або уклали гіг – контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяць звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановленого цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою статті 6 Закону №2464, згідно з приписами якої, платник єдиного внеску, зокрема, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність про нарахування єдиного внеску, визначених відповідно до Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Внесено зміни до порядків реєстрації та застосування РРО/ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2022 № 243 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.08.2022 за № 993/38329) (далі – Наказ № 243) внесено зміни до порядків застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).
Так, абзац десятий пункту 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».
Крім того, абзац одинадцятий пункту 1 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».
Отже, з урахуванням змін, суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Наказ № 243 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/decrees_2022-560 (https://mof.gov.ua/storage/files/Наказ_243_removed.pdf)
До уваги осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що 03.08.2022 набрав чинності Закон України від 08 липня 2022 року № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2381).
Законом № 2381 для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб, зокрема скасовуються обмеження щодо відповідності подарунків загальновизнаним уявленням про гостинність та обмеження щодо вартості подарунків, встановленої ч. 2 ст. 32 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами. Під час дії воєнного стану такі особи можуть приймати подарунки без обмеження їх вартості, якщо використовують кошти за них або самі подарунки на потреби ЗСУ чи гуманітарну допомогу постраждалим від агресії російської федерації проти України.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомості про такі подарунки не потрібно зазначати, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані подавати не потрібно.
Також Законом № 2381 скасовано антикорупційні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для державних службовців (крім державних службовців категорії «А»), посадових осіб місцевого самоврядування (крім посадових осіб, посади яких віднесені до першої – третьої категорії), які знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати або у простої. Основна умова – такі особи зобов’язані укладати трудові угоди або контракти, цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, стосовно яких вони не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо їх діяльності протягом останнього року.
Такі особи зобов’язані припинити займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) чи підприємницькою діяльністю протягом 15 робочих днів з дня, як припинять простій або закінчать відпустку.
Довідково: Закон № 2381 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 02.08.2022 № 157.
Платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету понад 7,1 млрд грн ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до держбюджету направлено понад 7,1 млрд грн ПДВ. Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 64 млн гривень.
Нагадуємо, що згідно з п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми (1000000 гривень), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Єдиний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровської області з початку року від юросіб надійшло понад 458 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – серпня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юросіб надійшло понад 458 млн грн єдиного податку. Порівняно з січнем – серпнем 2021 року сума надходжень виросла майже на 127 млн грн, або на 38,3 відсотки.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених глави 1 розділу XIV ПКУ.
Порядок розгляду виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника ПДВ комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.
Включення платника ПДВ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.
Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
► інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Як визначити балансову вартість необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
► вартість гудвілу;
► витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
► витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».
Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Відповідно до п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО стипендія докторантів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 3 Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 261 (далі – Порядок № 261) підготовка осіб в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється за рахунок видатків державного бюджету у державних закладах вищої освіти чи наукових установах (державне замовлення) та за рахунок видатків місцевих бюджетів у державних та комунальних закладах вищої освіти чи наукових установах (регіональне замовлення).
До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема, публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей (п. 39 Порядок № 261).
До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту ступеня магістра на конкурсній основі приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра (п. 19 Порядок № 261).
Згідно з п. 17 Порядку № 261 аспіранти (ад’юнкти) і докторанти мають право брати участь у конкурсах на отримання грантової підтримки наукових досліджень та стипендій, заснованих на честь видатних діячів науки, освіти, культури, громадських діячів, а також заснованих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, державними чи недержавними органами, підприємствами, установами чи організаціями.
Підпунктом 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 164.2 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, стипендія, яка виплачується докторантам, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Щодо подання квартальної податкової декларації про майновий стан і доходи новоствореною ФОП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відображення у звітності суми єдиного внеску, сплаченої фізособою – «незалежником» за найманих працівників і за себе
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що порядок оподаткування доходів фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, визначений ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 178.3 ст. 178 ПКУ встановлено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Згідно з п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 суми податків, зборів, єдиного внеску, платежі, сплачені за одержання ліцензій, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю/незалежною професійною діяльністю відображається у графі 8 «витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми.
Враховуючи викладене, суми єдиного внеску, сплачені фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, за найманих працівників та за себе, відображаються в графі 8 Типової форми.
Здійснення негрошових розрахунків «єдинниками»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розповсюджується на суб’єктів господарювання, які зареєструються платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.
Так, доходом платників єдиного податку (фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому, відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції тощо.
Обчислення і сплата транспортного податку юрособою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Чи є базою нарахування єдиного внеску витрати, понесені підприємством у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Отже, єдиний внесок нараховується роботодавцем – підприємством на витрати, понесені ним у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
14.09.2022 14:01
Платники Дніпропетровської області за ввезені товари до держбюджету спрямували майже 42 млн грн акцизного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року платниками Дніпропетровського регіону за ввезені товари до держбюджету направлено майже 42 млн грн акцизного податку. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 19,3 млн грн, або на 85,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що на період дії правового режиму воєнного стану чи надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:
► операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави у відповідності до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;
► операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
► операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 2,5 млрд грн єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Протягом січня – серпня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 2,5 млрд грн єдиного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2021 року сума надходжень виросла на 133,4 млн гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини зазначила, що сьогодні завдяки сумлінній праці платників та своєчасній сплаті податків місцеві бюджети отримують позитивний результат з надходжень. І показники найкраще демонструють щоденну кропітку роботу бізнесу і внесок кожного з них для наближення нашої перемоги. Дякуємо платникам податків за патріотизм!
Марина Твердохлєб нагадала, що платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Запроваджені з 01.01.2021 зміни щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді), в електронному вигляді чи через Електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися, зокрема платниками єдиного податку третьої групи вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм Податкового кодексу України, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, яка використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні повинна на підставі первинних документів вести облік доходів в довільній формі в паперовому вигляді чи в електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Порядок проведення фактичної перевірки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Норми встановлені п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 80.1 ст. 80 ПКУ визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПКУ може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПКУ).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ (п. 80.5 ст. 80 ПКУ).
Пунктом 80.6 ст. 80 ПКУ визначено, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПКУ).
Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб’єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п. 80.8 ст. 80 ПКУ).
Нормами п. 81.1 ст. 81 ПКУ передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:
► направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
► копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
► службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Пунктом 81.2 ст. 81 ПКУ передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації, зокрема, фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п. 86.5 ст. 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абзац третій п. 86.5 ст. 86 ПКУ).
Платникам ПДВ про уточнення податкових зобов’язань
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ.
Норми визначені ст. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Зокрема п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються, зокрема суми податку, що підлягають перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.
Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.
При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.
Яким чином платник податків підтверджує можливість/неможливість виконання обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що 06.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі – Наказ № 225).
Наказом № 225 затверджено:
► Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок);
► Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента (далі – Перелік документів для юридичної особи);
► Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента (далі – Перелік документів для фізичної особи).
Порядок розроблено відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 глави 2 розд. II ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (п. 1 розд. І Порядку).
Дія Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб – резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, та на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов’язків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 2 розд. І Порядку).
Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) та платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ, визначені у пунктах 1 та 2 розд. ІІ Порядку відповідно.
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком (06.09.2022) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов’язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів для юридичної особи або Переліком документів для фізичної особи до контролюючого органу в порядку передбаченому п. 8 розд. ІІ Порядку.
Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов’язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки, або інформацію щодо обставин, пов’язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку – фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, платники податків – юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків – фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок разом із документом, що підтверджує таку особу.
Пунктом 4 розд. ІІ Порядку встановлено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності Порядком (06.09.2022) з’явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Пунктом 6 розд. ІІ Порядку встановлено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності та після дати набрання чинності Порядком (06.09.2022) виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість їх виконувати, застосовуються такі правила.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість виконувати податкові обов’язки, вживають заходи, передбачені п. 3 розд. ІІ Порядку, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.
Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення (п. 8 розд. ІІ Порядку).
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (абзац перший п. 7 розд. ІІ Порядку).
Абзацом першим п. 1 розд. ІІІ Порядку встановлено, що заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов’язків.
Чоловік має право скористатись податковою знижкою за витратами на оплату допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:
► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
► загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
► якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я, реабілітаційним закладом або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Таким чином, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).
До уваги ФОПів – «загальносистемників»!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету встановлені Порядком надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 331 із змінами (далі – Порядок № 331).
Дія Порядку № 331 поширюється на роботодавців, які працевлаштували внутрішньо переміщених осіб під час воєнного стану в Україні, зокрема, тих працівників, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування (п. 3 Порядку № 331).
Згідно з п. 3 Порядку № 331 компенсація витрат надається у розмірі 6 500 грн щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Так, до витрат ФОП відносяться, зокрема витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі — працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177ПКУ).
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджені Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок її ведення (далі – Порядок № 261).
Згідно з п.п. 6 п. 1 розд. II Порядку № 261 сума витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру відображаються у графі 7 Типової форми.
Враховуючи те, що сума коштів, отримана ФОП у вигляді компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, не пов’язана з господарською діяльністю ФОП, то сума таких коштів не включається до його доходу, але такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
При цьому у графі 7 Типової форми зазначається сума витрат, понесених ФОП на оплату праці фізичних осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах.
Деякі особливості оподаткування податком на нерухомість, якщо у фізособи у власності декілька об’єктів житлової нерухомості різних типів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв м;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв м;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв метрів.
Норми визначені п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, згідно з п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені, підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Крім того, згідно з п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв м (для квартири) та/або 500 кв м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
За наявності у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, декількох об’єктів житлової нерухомості різних типів, загальна площа одного з яких перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв м (60 кв м х 5) – для квартири; 600 кв м (120 кв м х 5) – для будинка), а сумарна загальна площа всіх об’єктів не перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (900 кв м (180 кв м х 5)), розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється наступним чином:
► розраховуємо сумарну загальну площу всіх об’єктів нерухомості;
► застосовуємо пільгу та визначаємо площу перевищення пільгової: (сумарна загальна площа) – (180 кв м);
► визначаємо питому вагу по окремому об’єкту: (загальна площа окремого об’єкта)/(сумарна загальна площа всіх об’єктів);
► визначаємо суму податку та розподіляємо її пропорційно до питомої ваги сумарної загальної площі всіх об’єктів нерухомості:
1) для об’єкта, загальна площа якого перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі: ((площа, що перевищує пільгову площу) х (ста
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
14.09.2022 12:57
Активи, які підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Яким чином СГ може провести через ПРРО операцію повернення коштів за неотриманий товар/послугу, у разі якщо розрахунки були здійсненні через класичний РРО?
Відповідь. Повернення суб’єктом господарювання коштів за неотриманий товар/послугу через програмний реєстратор розрахункових операцій, у разі якщо розрахунки були здійсненні через класичний реєстратор розрахункових операцій, здійснюється шляхом формування розрахункового документа з типом «Видатковий чек», в якому слід обрати відповідний товар та вказати номер чека, з якого відбувається таке повернення.
Питання. Які дії СГ якщо при завантаженні ПРРО програмне забезпечення вимагає обрати шлях розташування сертифікатів та секретного ключа (захищеного носія)?
Відповідь. Якщо при завантаженні програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) програмне забезпечення вимагає обрати шлях розташування сертифікатів та секретного ключа (захищеного носія), то у такому разі касиру, при виконанні входу на ПРРО, необхідно обрати місце розташування ключа та сертифіката касира для отримання даних про зареєстровані та доступні господарські одиниці та каси.
При цьому ключі та сертифікати повинні перебувати в одній теці та інформація в файлах не повинна дублюватися.
Питання. Які дії СГ якщо був змінений кваліфікований електронний підпис касира для використання в ПРРО?
Відповідь. При зміні кваліфікованого електронного підпису касира для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій суб’єкту господарювання (користувачу) необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.
Питання. Який алгоритм реєстрації електронної каси і касирів через Електронний кабінет?
Відповідь. З алгоритмом реєстрації каси і касирів, уповноважених здійснювати операції з касами на відповідному об’єкті, можна ознайомитись в меню «Програмний РРО» у вкладці «Документи Електронний кабінет» розділу «Допомога» інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/help/cashregs.html
Питання. Який строк служби РРО?
Відповідь. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата.
Про оподаткування під час засідання «круглого столу»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено засідання «круглого столу» з платниками податків в якому взяла участь заступник начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлія Розум.
На початку заходу присутнім повідомили, що за ініціативи Державної податкової служби України, задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.
Так, на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].
Під час засідання розглянуті новації у погашенні боргу відповідно до норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Крім того, акцентували увагу учасників заходу, що продовжено до 01 березня 2023 року термін проведення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Також присутніх проінформували про категорії фізичних осіб – підприємців у яких з 1 січня 2022 року виникає обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або програмних РРО.
Юлія Розум нагадала, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році та зупинились на категоріях громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Про реєстр керівників платників податків – боржників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01.01.2022, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Зокрема, п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новим п.п. 14.1.213. Зазначеним підпунктом встановлено, що реєстр керівників платників податків - боржників – реєстр відомостей про керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів, стосовно яких згідно з рішенням суду застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у зв’язку з наявністю у таких юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів непогашеного податкового боргу у сумі та у строки, визначені ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде та оприлюднює такий Реєстр у відкритому доступі на своєму офіційному веб-порталі.
Порядок ведення Реєстру керівників платників податків - боржників затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
До зазначеного Реєстру вносяться такі дані:
- назва платника податків та код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або постійного представництва нерезидента;
- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих відповідно до Закону України 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»);
- дата та номер судового рішення, що набрало законної сили, яким встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;
- сума податкового боргу станом на дату прийняття судового рішення;
- сума податкового боргу станом на поточну дату;
- дата початку дії тимчасового обмеження;
- дата закінчення дії тимчасового обмеження;
- підстави для закінчення дії тимчасового обмеження.
Умови, яким повинні відповідати договори на отримання кредиту для придбання (будівництво) житла для отримання платником податку права на включення суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом до податкової знижки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Згідно із п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п’ять повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (п.п. 14.1.87 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи положення ПКУ право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники податку, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:
у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;
договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;
кредит має бути отриманий від банку;
договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
13.09.2022 13:03
База нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до частини 2 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.
Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.
Оподаткування ПДФО доходів, нарахованих юридичною особою – резидентом на користь фізичної особи у вигляді дивідендів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – доходи, отримані, зокрема, у вигляді дивідендів.
Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відс.– для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, ставку податку встановлено у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, – 9 відс. (п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Крім того, дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п. 57.1 прим. 1. 4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п.п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПКУ), тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
Питання оподаткування розглядались під час зустрічі з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено зустріч з платниками податків за участі заступника начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Розум.
Під час заходу присутніх ознайомили з Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.
Далі учасники заходу дізналися про запроваджену Державною податковою службою України Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.
Представників бізнесу проінформували, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
Крім того, розглядались зміни щодо процедур податкового контролю відповідно до норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Окремо розглянуті зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, які набули чинності з початку поточного року.
Крім того, звернули увагу присутніх, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році та зупинилась на категоріях громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку.
Також, учасникам зустрічі повідомили, що продовжено термін кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування (до 01 березня 2023 року) та зазначили, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «призначення платежу».
Щодо застосовання РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.
Щодо права платника податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Днями заступник начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлія Розум дала коментар представникам засобів масової інформації щодо права платника податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі.
Вона повідомила, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).
Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.
Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).
Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
13.09.2022 10:50
Доступ до публічної інформації: забезпечення прозорості діяльності контролюючих органів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – серпня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 130 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилась на 92 одиниці або на 70,77 % (за січень – серпень 2021 року – 222 письмових запита).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 104 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
- 23 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 2 – станом на 01.09.2022 знаходиться на виконані;
- 1 – надіслано за належністю.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
За результатами фактичних перевірок податківцями Дніпропетровщини донараховано 83,8 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку року підрозділами податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) в межах компетенції проведено 272 фактичні перевірки платників податків. За матеріалами перевірок застосовано 13,5 млн грн фінансових санкцій, які узгоджені з платниками податків.
Зміни у правовому полі щодо часткового зняття обмежень на проведення перевірок, які внесені Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), дозволили відновити контрольно-перевірочну роботу підрозділів податкового аудиту за окремими напрямами та підставами.
Так, станом на 01.09.2022 підрозділами податкового аудиту ГУ ДПС в межах компетенції проведено 272 документальні (планові та позапланові) перевірки, за результатами яких донараховано 83,8 млн грн грошових зобов’язань, які узгоджені з платниками податків та підлягають погашенню.
Нагадуємо, що Законом № 2260 внесені зміни до пункту 69.2 статті 69 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до норм Закону № 2260 передбачено, що контролюючі органи можуть проводити фактичні перевірки та документальні позапланові перевірки:
► на звернення платника податків;
► у звʼязку із початком процедури ліквідації, реорганізації або банкрутства платника;
► у звʼязку із заявленням платником податків відшкодування з бюджету ПДВ та/або задекларовано відʼємне значення ПДВ більше 100 тис. грн та, якщо отримана податкова інформація про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
З яких причин в Електронному кабінеті (меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Розрахунок суми перевищення») виникає показник «сума відхилення»?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що платник податків має право реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Норми встановлені п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ.
Підпунктом 14.1.56 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.
У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» (далі – СЕА ПДВ) платник податку має доступ до інформації з СЕА ПДВ, зокрема, інформації щодо показника «Сума відхилення».
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Відповідно до пункту 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 Кодексу показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування.
Обрахунок реєстраційної суми (SНаклад) та її складових, зокрема показника суми перевищення (SПеревищ), здійснюється автоматично відповідно до норм ПКУ та Порядку № 569 для кожного платника ПДВ за кожний звітний період починаючи з 01.07.2015, а саме,враховується звітність з ПДВ, починаючи з податкової звітності за липень 2015 року, та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені, починаючи з 01.07.2015.
Показник SПеревищ розраховується наростаючим підсумком за кожен звітний період.
В обрахунку показника SПеревищ приймають участь усі подані платником податку декларації з ПДВ/уточнюючі розрахунки та усі складені платником податку податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані в ЄРПН. Під час обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (SНаклад) такого платника. Перерахунок показника SПеревищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації.
Показник «Сума відхилення» – це позитивне або від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань за даними податкової звітності за звітний (податковий) період (рядок 9 колонка Б податкової декларації з ПДВ) та узагальненими даними суми ПДВ, зазначену в зареєстрованих в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування, що в залежності від дати складання або дати реєстрації віднесено до відповідного звітного (податкового) періоду.
Як подати запит та отримати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі – Запит) подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи Запиту підлягають заповненню.
У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Неприбуткові організації можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За Запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку № 440, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 (далі – Повідомлення). Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.
Витяг з Реєстру або Повідомлення надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.
Режим «Листування з ДПС» приватної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» забезпечує можливість направлення платником до органу ДПС разом із супровідним листом Запиту за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 5 МБ).
Датою подання Запиту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у підрежимі «Вихідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Щодо оподаткування ПДФО суми допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлих вкладників за рахунок вкладів поміщених до 1992 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21 листопада 1996 року № 537/96-ВР із змінами (далі – Закон № 537) у разі смерті вкладника, зокрема спадкоємні особи, які взяли на себе організацію похорону, можуть за умови пред’явлення ощадної книжки або страхового свідоцтва вкладника та свідоцтва про його смерть одержати в установах Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху за місцезнаходженням вкладу або страхового внеску частину проіндексованого вкладу чи страхового внеску для організації похорону та проведення необхідних відповідно до національних традицій поминально-ритуальних заходів, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України, але не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом.
Підпунктом 165.1.30 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень, поміщених в період до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у такі державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років.
Отже, сума коштів на поховання, яка одержується в Ощадному банку спадкоємцями померлих вкладників за рахунок вкладів, поміщених до 1992 року, не підлягає оподаткуванню ПДФО.
У ФОП – «загальносистемника» після скасування реєстрації залишились ТМЦ: що з доходом?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. 164.1 ст. 164 ПКУ.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 ПКУ.
Пунктом 164.1.3 ст. 164 ПКУ встановлено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, визначений п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування для ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Разом з цим, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п 177.6 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436- IV зі змінами та доповненнями підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Враховуючи вищевикладене, залишки товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), придбаних, але нереалізованих ФОП під час здійснення господарської діяльності, після скасування реєстрації такого суб’єкта господарювання залишаються у власності платника ПДФО. При цьому вартість таких залишків не включається до доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, та загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що для перегляду реєстраційного номеру кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – кваліфікований сертифікат), отриманого від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС), спочатку кваліфікований сертифікат необхідно завантажити на комп’ютер з офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС у розділі «Пошук сертифікатів».
Зручніше всього знайти потрібний сертифікат використовуючи поле «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» (для фізичних осіб які через свої релігійні переконання відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків пошук сертифікатів здійснюється за серією та номером паспорта). Також, знайти потрібний сертифікат можна використовуючи поле «Код ЄДРПОУ» (для юридичних осіб).
В полі «Реєстраційний номер облікової картки платника податків»/«Код ЄДРПОУ» платник податків зазначає свій код (або серією та номер паспорта)/код ЄДРПОУ та натискає «Пошук». З’явиться вікно «Результати пошуку», у якому необхідно натиснути на піктограму (у вигляді прямокутника з вертикальною стрілкою направленою до низу) з права і зберегти необхідний сертифікат. Після чого, необхідно подвійним натисканням на ліву клавішу комп’ютерної миші відкрити файл кваліфікованого сертифіката та перейти до вкладки «Вміст», в якій знайти поле «Серійний номер».
Крім того, переглянути реєстраційний номер кваліфікованого сертифіката можна за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1». Інсталяційний файл та настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» можна завантажити з офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС у розділі «Програмне забезпечення».
Деякі особливості уточнення реквізитів та суми нарахованого єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Таким чином, якщо у Додатку 1 до Розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб, то формуються та подаються два окремих Розрахунки з типом «Уточнюючий».
Так, до контролюючого органу подається Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення) та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.
До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.
За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.
Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
12.09.2022 10:44
На Дніпропетровщині припинено реалізацію контрафактних тютюнових виробів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У рамках співпраці між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області у м. Кам’янське Дніпропетровської області проведено спільні заходи, спрямовані на протидію незаконному обігу підакцизних товарів.
За результатами проведеної роботи фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановлено порушень на загальну суму 1,08 млн грн, а працівниками Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області з незаконного обігу вилучено контрафактної продукції на загальну суму 1 млн гривень.
За вчинені порушення на винних осіб складено протоколи за статтями 1551 та 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ГУ ДПС на постійній основі здійснює контроль за обігом підакцизних товарів та вживає відповідні заходи по виведенню бізнесу з тіньового сектору, що забезпечує додаткові надходження до бюджету держави, а також збільшує захист споживачів в отриманні якісних товарів та послуг.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС – важливий напрямок роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
У січні – серпні 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло всього 176 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2022 році зменшилась на 324 одиницю (січень – серпень 2021 року – 500 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 54 звернень (30,7%);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 73 (41,5%);
- щодо якості надання адміністративних послуг – 11 (6,3%);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 10 звернень (5,7%).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
Протягом січня – серпня 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 141 звернення, що надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 9 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА». За відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 418 звернень, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 42 звернення.
На захист екології платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету понад 495 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Протягом січня – серпня 2022 року платники Дніпропетровської області спрямували до держбюджету понад 495 млн грн екологічного податку, що у порівнянні з відповідним періодом 2021 року на понад 117 млн грн, або на 31 відсоток більше.
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.
Про заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.
Державна податкова служба України, у зв’язку із надходженням запитів щодо заповнення, зокрема, податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, у разі наявності основного місця роботи, повідомила таке.
Преамбулою Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) встановлено, що законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон № 2464.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина 1 статті 2 Закону № 2464).
Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною 2 статті 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої, платник єдиного внеску, зокрема, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
ДПС з метою забезпечення обізнаності платників єдиного внеску, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, було опубліковано відповідні роз’яснювальні матеріали на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki-novini-/559421.html.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, визначено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Відповідно до п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-УІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 959/30827 (далі – Порядок № 557).
Надання інформації та копій документів необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку передбачено п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів № 851, № 2155 та Порядку № 557.
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення 1).
Інформація та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку подаються у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення 2).
Повідомлення 1 та Повідомлення 2 подаються за формами, ідентифікатори яких розміщено на офіційному вебпорталі ДПС, та відповідно до яких заповнюється, зокрема поле «Контролюючий орган до якого подається документ».
Пунктом 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України передбачено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 10.5 розд. X Порядку № 1588 визначено, що у разі отримання з Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого орган із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків.
Контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку).
Таким чином у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району в полі «Контролюючий орган до якого подається документ» Повідомлення 1 та Повідомлення 2 необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за основним місцем обліку.
Спеціалісту Дія Сіті виплачено допомогу по тимчасовій втраті працездатності: оподаткування ПДФО доходу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику ПДФО у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є резиденти Дія Сіті.
Підпунктом 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків), оподатковуються доходи платника ПДФО – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5).
Допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.2 розд. III Інструкції № 5).
Підпунктом 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», у тому числі (але не виключно).
Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Пунктом 167.1 ст.167 ПКУ встановлено, що ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначене розділом IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.
Яка сума витрат на оплату праці найманих працівників включається до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ).
Норми встановлені п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Згідно з розд. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них ПДФО, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами і доповненнями, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.
Таким чином, до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.
Об’єкти нежитлової нерухомості розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії: що з податком на нерухомість?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.22.
Так, згідно з п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, у якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, у якому припинено або скасовано воєнний стан, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за відповідний податковий період.
Для платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання за період з 01 січня по 01 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Фізичні особи – іноземці, які зареєстровані ФОПами, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) згідно із законодавством України, є резидентами.
Норми встановлені п. 177.12 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Згідно із п. 291.3 ст. 291 ПКУ ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, ФОП або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені главою 1 розділу XIV ПКУ.
Яким чином через ПРРО провести внесення готівки з місця проведення розрахунків, які не пов’язані із проведенням розрахункових операцій?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Одноразова добровільна декларація: декларування активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 5 п. 2 ст. 8 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480) державні облігації України належать до цінних паперів.
Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.
Облігації внутрішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики України може бути визначена в іноземній валюті (п. 4 ст. 16 Закону № 3480).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 31 січня 2001 року № 80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 80) встановлено, що у період воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Міністерство фінансів України може розміщувати облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» відповідно до затверджених Постановою № 80 основних умов розміщення (емісії) державних облігацій.
Відповідно до п.п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439, передбачає розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» де декларант вказує інформацію про облігації внутрішньої державної позики, у тому числі «військові облігації».
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, є недоїмкою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Норми встановлені п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.
За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.
Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
09.09.2022 14:46
Акцизний податок за вироблені товари: від платників Дніпропетровщини до держбюджету спрямовано майже 67 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – серпня 2022 року платники Дніпропетровської області поповнили держбюджет акцизним податком за вироблені товари на суму майже 67 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 30,2 млн грн, або на 82,6 відсотка.
Нагадуємо, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Задоволення законних прав громадян забезпечується своєчасним розглядом їх звернень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».
Так, за січень – серпень 2022 року до ГУ ДПС надійшло 285 звернень громадян, з них: 285 заяв, у тому числі 3 колективних звернення від 6 громадян.
Загальна тематика письмових звернень:
- контрольно-перевірочна робота – 76 звернень (26,67%);
- консультації з питань податкового законодавства – 101 звернення (35,44%);
- облік в Державному реєстрі – 33 звернення (11,58%).
За відповідний період 2021 року – 482 звернення.
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів. У зв’язку з карантином у січні – серпні 2022 року особистих прийомів не проводилось.
Оновлено довідники пільг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що станом на 31.08.2022 ДПС України оприлюднила нові довідники податкових пільг, а саме:
► Довідник податкових пільг № 110/1, що є втратами доходів бюджету;
► Довідник інших податкових пільг № 110/2.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Нагадаємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.
Довідники податкових пільг розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
Яким чином через Електронний кабінет ФОП надсилається заява про застосування спрощеної системи оподаткування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Норми передбачені п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Платник єдиного податку добровільно змінив ставку: термін подання заяви за формою № 1-ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
Норми визначені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
Визначення бази оподаткування по податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
Яким чином ФОП – «загальносистемник» може виправити помилку у формі, за якою здійснюється облік доходів і витрат?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Норми встановлені п. 177.10 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261).
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету (п. 4 розд. І Порядку № 261).
У Типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розд. І Порядку № 261).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку № 261 Типова форма зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.
Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 4 розд. ІІ Порядку № 261).
До уваги юросіб – платників єдиного податку четвертої групи!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 16 до Декларації розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва є невід’ємною частиною Декларації, надається відповідно до п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 глави 1 розд. XIV Податкового кодексу України. Форма розрахунку затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» (далі – Розрахунок).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми:
Декларації за ідентифікатором форми J0103804;
Розрахунку за ідентифікатором форм J0303308.
Про подання податкової декларації з плати за землю юрособою, яка включена до Реєстру ВПП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.
Слід зазначити, що взяття на облік за основним місцем обліку великих платників податків здійснюється в міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральному, Східному, Західному, Південному, Північному).
Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, місті Києві.
Абзацом першим п. 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Взяття на облік у контролюючих органах, у тому числі й в частині місця розташування (населеного пункту) нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, регулюється Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Зокрема, п. 1.4 розд. І Порядку № 1588 визначено, що об’єкти, які розташовані у різних населених пунктах, підлягають взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб або рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних Декларацій. При поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну Декларацію, що звільняє його від обов’язку подання Декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Таким чином, якщо земельні ділянки великого платника податків, включеного до Реєстру, розташовані в межах населеного пункту, який є місцезнаходженням міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Київ, м. Дніпро, м. Львів, м. Одеса, м. Харків) та в якому такий платник перебуває за основним місцем обліку, то Декларація подається до відповідного міжрегіонального управління (Центрального, Східного, Західного, Південного, Північного). При цьому плата за землю перераховується до бюджету на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків.
Якщо земельні ділянки розташовані поза межами населеного пункту місцезнаходження міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Київ, м. Дніпро, м. Львів, м. Одеса, м. Харків), в якому великий платник податків перебуває на обліку, то Декларація подається до відповідних Головних управлінь ДПС в областях, м. Києві за їх місцезнаходженням (неосновним місцем обліку). При цьому плата за землю сплачується до бюджету територіальної громади, до якої відносяться об’єкти оподаткування (земельні ділянки).
Фізична особа протягом одного робочого дня отримує повідомлення про прийняття/неприйняття заяв за формами № 1ДР та № 5ДР
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розд. IX Положення № 822).
Фізичні особи – платники податків можуть подати заяви за ф. № 1ДР, ф. № 5ДР та скановані копії документів засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – ІТС «Електронний кабінет»), вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Відповідно до п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
З рекомендаціями щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи та/або внесення змін до ДРФО засобами ІТС «Електронний кабінет» фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до ДРФО засобами ІТС «Електронний кабінет»».
Інформацію щодо надходження до ДРФО заяв за ф. № 1ДР, ф. № 5ДР, сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних можна переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини ІТС «Електронний кабінет» у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Протягом одного робочого дня після надсилання заяв за ф. № 1ДР, ф. № 5ДР та сканованих копій документів, фізична особа отримує повідомлення про прийняття/неприйняття таких заяв у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Закон України № 1914: щодо звільнення платників від оподаткування рентною платою за спецводокористування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема щодо звільнення від оподаткування рентною платою за спеціальне використання води суб’єктів господарювання, визначених відповідно до норм п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 68.3 п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Пунктом 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 січня 2037 року, для платників податків, які відповідають одночасно таким критеріям:
► утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2022 року;
► місцем податкової адреси та місцем здійснення діяльності яких є виключно такі населені пункти: м. Нововолинськ Волинської області, м. Вугледар Донецької області, м. Торецьк Донецької області, м. Мирноград Донецької області, м. Лисичанськ Луганської області, м. Привілля Луганської області, м. Червоноград Львівської області, м. Українськ Донецької області, селище Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області, м. Селидове Донецької області, м. Родинське Донецької області, м. Привілля Луганської області, м. Новодружеськ Луганської області, село Межиріччя Червоноградського району Львівської області, село Сілець Червоноградського району Львівської області, село Глухів Червоноградського району Львівської області, м. Гірник Донецької області, м. Золоте Луганської області, м. Гірське Луганської області, м. Новогродівка Донецької області, м. Покровськ Донецької області;
► основним видом діяльності яких є діяльність у переробній промисловості (група 10, клас 11.06, 11.07 група 11, група 13 – 18, група 20 – 27, клас 29.3 група 29, клас 30.1 – 30.4, 30.92, 30.99 група 30, група 31 – 33 секції C КВЕД ДК 009-2010);
► не мають відокремлених підрозділів, дочірніх підприємств, представництв та філій;
► питома вага доходу, отриманого суб’єктом господарювання від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу протягом звітного періоду становить понад 90 відсотків;
► сума річного доходу (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень;
► середньооблікова кількість працівників протягом звітного періоду становить не менше 10 осіб;
► виробничі потужності розташовані виключно на території населених пунктів, зазначених у п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Дія п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на суб’єктів господарювання, які утворені після 01 січня 2022 року шляхом реорганізації (поділу, виділення), податковою адресою яких є інші, ніж зазначені у п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, населені пункти, або здійснюють свою діяльність з виробництва товарів у інших населених пунктах.
Якщо платники податку, які застосовують норми п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то такі платники податків зобов’язані починаючи з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати податки у загальному порядку.
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до Декларації.
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання, що відповідають критеріям визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, згідно з п. 68.3 п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування рентною платою за спеціальне використання води з 01 січня 2022 року, та відповідно додаток 5 до Декларації не складається.
Разом з тим відповідно до абзацу другого п.п. 68.3 п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ податкові зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води виникатимуть у платника рентної плати починаючи з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, у якому у такого платника виникатиме не відповідність хоча б одному критерію, зазначеному у п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у загальному порядку за ставками, встановленими відповідно до ст. 255 ПКУ.
Про порушення податкового законодавства можна повідомляти за допомогою чат-бота «StopViolationBot»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує громадян про можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці, повідомляти податкову службу про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:
- незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;
- відмову у розрахунку банківською карткою;
- торгівлю без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;
- завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;
- неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;
- здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.
Така можливість реалізована завдяки створеному в ДПС чат-боту «StopViolationBot» на базі месенджера Telegram.
По-перше – це просто, по-друге – це швидко, і найголовніше – це ефективно.
Вся інформація, яка надходить до чат-боту, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи.
Увага!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Державна податкова служба України діє виключно у рамках законодавства, вся інформація щодо діяльності Служби оприлюднюється на офіційних інформаційних ресурсах ДПС.
До таких інформаційних ресурсів ДПС належать:
- вебпортал ДПС: https://tax.gov.ua
- сторінки у соцмережах:
https://t.me/tax_gov_ua;
https://www.facebook.com/TaxUkraine;
- youtube-канал:
https://www.youtube.com/TaxUkraine.
Офіційні інформаційні ресурси Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:
- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України:
https://dp.tax.gov.ua;
- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook:
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk;
- YouTube-канал:
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA/featured.
Просимо платників податків бути обережними та уважними, користуватись офіційними джерелами інформації.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
