Блог

Сектор організаційного забезпечення

Новини Правобережного управління 18.04.2019

18.04.2019 14:53

24 квітня 2019 року відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Порядок декларування доходів громадян, отриманих у 2018 році»
На питання громадян відповідатиме головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Тетяна Тичинська.
З 11:00 до 12:00 можна поставити питання за телефоном 34-28-73.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новини Правобережного управління 17.04.2019

17.04.2019 11:07

Бажання громадян до співпраці під час деклараційної кампанії зростає з кожним роком
Менше місяця залишилось до закінчення деклараційної кампанії 2019. Фахівці ГУ ДФС у Дніпропетровській області прагнуть створити для громадян максимально комфортні умови. Для цього проводиться масштабна інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення, головною метою якої є підвищення якості обслуговування платників і забезпечення добровільного здійснення ними обов’язку щодо розрахунків з державою.
Нещодавно працівники ГУ ДФС провели агітаційну роботу з пересічними громадянами біля міського залізничного вокзалу. Мешканці міста уважно слухали та з зацікавленістю вивчали інформаційні матеріали, що роздавали працівники. Особисте спілкування має багато позитивних моментів, адже економічне зростання нашої держави залежить від інформованих та цілеспрямованих платників.
Проведення таких заходів сприяє вихованню добропорядних громадян у суспільстві європейського рівня.

Громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках, декларацію про доходи не подають
Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Податковим агентом у строки, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 %, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Норми визначені до п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ.
Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).
Отже, громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках не зобов’язані до 01 травня подавати щорічні декларації про майновий стан і доходи.

Оподаткування доходів, отриманих резидентом Кіпру від відчуження рухомого майна
ДФС України листом від 01.04.2019 № 10832/7/99-99-15-02-02-17 (далі – Лист ДФС № 10832) надала для використання у роботі роз’яснення Міністерства фінансів України з питання виплати протягом 2014 року резидентом України на користь нерезидентів, що зареєстровані у Республіці Кіпр, доходів за придбані корпоративні права, надіслане листом від 30.11.2018 № 11410-10-5/31366 (далі – Лист МФУ № 11410).
Листом МФУ № 11410 повідомлено, що оподаткування доходів нерезидентів визначено статтею 160 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у редакції, що діяла на момент здійснення виплат доходів з джерелом їх походження з України).
Корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Конвенція між Урядом України і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 04 липня 2013 року і набрала чинності 07 серпня 2013 року. Згідно зі ст. 26 Конвенції її положення застосовуються в українсько-кіпрських податкових відносинах з 01 січня 2014 року.
Пунктом 2 статті 13 Конвенції встановлено, що доходи від відчуження рухомого майна, що формує частину майна постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в іншій Договірній Державі, які включають такі доходи від відчуження такого постійного представництва (окремо чи в сукупності з цілим підприємством), можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.
Відповідно до пункту 24 Коментарів до Модельної Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – Коментарі ОЕСР), на основі якої підписано Конвенцію між Україною та Республікою Кіпр, пункт 2 статті 13 Конвенції стосується рухомого майна, що є частиною комерційної власності постійного представництва підприємства. Термін «рухоме майно» означає майно, інше ніж нерухоме майно, яке розглядається у пункті 1. До нього відноситься також власність, виражена в правах, така як гудвіл, ліцензії, дозволи на викиди тощо. Доходи від відчуження таких активів можуть оподатковуватись у державі, в якій розташоване постійне представництво, що відповідає правилам для прибутку від підприємницької діяльності (стаття 7 Конвенції).
Згідно з пунктом 27.1 Коментарів ОЕСР майно буде утворювати частину комерційної власності постійного представництва, якщо «економічна» власність на майно виділяється такому постійному представництву відповідно до принципів, викладених у Звіті ОЕСР щодо віднесення прибутків до постійних представництв від 22.07.2010.
Отже, за наявності постійного представництва в Україні доходи від відчуження рухомого майна (у тому числі корпоративних прав), що формує частину майна такого постійного представництва, підлягають оподаткуванню в Україні.

Важливо для платників податків!
ДФС України проінформувала, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року.
Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п. 57.1 ст. 57 ПКУ), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374105.html

Затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника
Кабінет Міністрів України постановою від 06 березня 2019 року № 164 (далі – Постанова № 164) затвердив Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до п. 5 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Слід зазначити, що частиною другою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу» від 07 червня 2018 року № 2449-VIII (набрав чинності 19 грудня 2018 року) гарантовано, що час перебування за кордоном іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, зараховується до страхового стажу.
Порядок дозволить забезпечити реалізацію передбачених законодавством України гарантій, зокрема, у частині зарахування до страхового стажу часу перебування за кордоном непрацюючому іншому з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за місцем довготермінового відрядження такого працівника.
Постанову № 164 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» 19.03.2019 № 53 і вона набула чинності 19.03.2019.

До уваги користувачів РРО!
ДФС України наказом від 26.03.2019 № 247 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Новий Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості 179 моделей (раніше було 171).
Окремо наводиться Перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Загалом таких РРО 7.
Водночас втратив чинність наказ ДФС України від 04.01.2019 № 8.
Новий Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

До уваги рієлтерів!
ДФС України повідомила, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568 (п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374372.html

Дніпропетровщина: у І кварталі надходження податкових та митних платежів зросли більш як на чверть
Протягом трьох місяців 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 28 млрд. 803 млн. грн., що перевищує надходження січня – березня минулого року майже на 6 млрд. грн., або на 26,3 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету протягом І кварталу поточного року спрямовано 21 млрд. 665,9 млн. грн. (у тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 5 млрд. 530,3 млн. грн.), що на 4 млрд. 379 млн. грн. (або на 25,3 %) більше надходжень відповідного періоду 2018 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 7 млрд. 138,1 млн. гривень. Це на 1 млрд. 618,4 млн. грн. (або на 29,3 %) більше фактичних надходжень трьох місяців 2018 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – березні 2019 року в області зібрано 3 млрд. 643,4 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 651,7 млн. грн. (або на 21,8 %).

На вимогу контролюючого органу фізична особа зобов’язана надавати довідку про отримані доходи
Платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації.
Норми визначені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою Декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.
Нагадуємо, що до завершення кампанії декларування 2019 року залишилось менше місяця. Останній строк подачі Декларації для платників, які зобов’язані задекларувати доходи за 2018 рік – 02.05.2019, для громадян, які мають право скористатися податковою знижкою за 2018 рік – по 31.12.2019 включно.

Застосування рішення органу місцевого самоврядування щодо нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Норми визначені ст. 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Крім того, частиною п’ятою ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Слід зазначити, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша ст. 73 Закону № 280).

Сплата екологічного податку, який справляється
за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Норми визначені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Отже, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.
При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.

Допомога по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю і пологами: нарахування ЄСВ
Відповідно до абзаців сьомого та десятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.
Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄСВ:
► для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, військових частин, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності є сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця;
► для органів, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (більше п’яти днів) та сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Отже, роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, військові частини та органи, які виплачують суму допомоги перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця; органи, які виплачують суму допомоги по тимчасовій непрацездатності більше п’яти днів та суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, нараховують ЄСВ на зазначені суми у розмірі 22 %.

Надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна через «Електронний кабінет»
ДФС України повідомила, що згідно з п. 42¹. 2 ст. 42¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету» дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».
Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».
Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:
● найменування; прізвище, ім’я, по батькові платника податків;
● податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;
● дата відправлення Запиту до органів ДФС.
Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».
Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».
Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (електронного кваліфікованого підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.
Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua , а також через офіційний веб-портал ДФС.
Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету».
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через «Електронний кабінет» не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені Запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету».
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374398.html

У першому кварталі юристи ГУ ДФС у Дніпропетровській області підтвердили правові позиції у судових інстанціях на 164,4 млн. гривень
Станом на 1 квітня 2019 року на розгляді в адміністративних судах за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 7,1 тис. справ різних категорій на загальну суму 10,2 млрд. гривень.
З розглянутих судами у І кварталі поточного року 166 справ на суму 189,4 млн. грн. на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 109 справ на суму 164,4 млн. грн., що складає 86,8 % від суми розглянутих судами справ.
За статистикою найчисельнішими серед справ, а саме 105 на суму 59,8 млн. грн., є судові оскарження податкових рішень про визнання недійсним/нечинним податкових повідомлень-рішень. Наразі на користь податкового органу вирішено 70 із таких справ на суму 34,8 млн. гривень.

Придбали право на користування комп’ютерними програмами: визначення групи нематеріальних активів
Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8) із змінами визначено поняття нематеріального активу: нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, у податковому обліку до групи 5 нематеріальних активів відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів.

Відповідальність ФОП за несвоєчасно сплачений авансовий внесок єдиного податку
Несплата (неперерахування) фізичною особою – підприємцем, яка є платником єдиного податку відповідно до підпунктів 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної таким платником єдиного податку відповідно до ПКУ. Норми визначені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

Зменшити податкові зобов’язання на підставі РК, в якому допущено помилку у даті складання, не можливо
Згідно з п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307) передбачено, що у першій частині порядкового номера податкової накладної (далі – ПН) зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником ПДВ ПН протягом певного періоду.
При цьому порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду (доби) не є порушенням порядку заповнення ПН. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше ПН з однаковим номером, друга та наступні ПН з таким номером не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера.
Порядок складання розрахунку коригування (далі – РК) та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
У випадку, якщо РК складений з помилкою у даті його складання, то такий РК не може відповідати первинним документам на підставі яких платник формує показники податкової звітності, і відповідно до такого РК не можливо ідентифікувати період здійснення операції.
Отже, враховуючи вищевикладене, постачальник (продавець) не може зменшити податкові зобов’язання на підставі РК зареєстрованого в ЄРПН, в якому допущено помилку у даті складання.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника Новокодацької ДПІ Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Тетяни Тесленко на тему: «Право громадян на звернення. Доступ до публічної інформації»
Питання 1. Добрий день. Якими законами та підзаконними актами врегульовано питання надання публічної інформації та в якому обсязі можливо отримати публічну інформацію?
Відповідь. Добрий день. У питаннях доступу до публічної інформації слід керуватись наступними нормативно-правовими актами:
1. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI;
2. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ;
3.Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII;
4.Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»;
5.Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби» від 04.05.2018 № 468, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.05.2018 за № 643/3209508.
Будь - яка інформація є публічною, за виключенням тієї, доступ до якої обмежено законодавством (приклад - персональні дані). Законодавство про публічну інформація не поширюється на інформаційні відносини між органами виконавчої влади.
Питання 2. Вітаю. Скажіть, будь ласка, яка відмінність запиту на публічну інформацію від інших запитів, звернень?
Відповідь. Добрий день. Згідно із Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», публічною є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь - яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень.
Саме тому законодавець передбачив скорочені терміни для надання інформації – 5 робочих днів, а у випадках необхідності отримання відомостей , що стосуються захисту життя чи свободи особи, стану довкілля, аварій, катастроф, надзвичайних подій та небезпечних явищ – термін надання інформації скорочується до 48 годин.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Існує затверджена законодавством форма запиту (типова форма), але не є порушенням законодавства та підставою для відмови довільна форма запиту.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків у ГУ ДФС створено спеціальну електронну поштову скриньку [email protected], з якої протягом кожного робочого дня приймаються запити на публічну інформацію працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Надати запит на публічну інформацію також можливо засобами програмного забезпечення «Електронний кабінет платника». У цьому випадку необхідною умовою є наявність у запитувача електронного цифрового підпису. Перевагою цього способу є те, що у зворотньому напряму запитувач отримує відомості про вхідний номер та дату запиту, має можливість отримати відповідь на електронну адресу.
Фіскальна служба активно співпрацює з громадськими платформами у Інтернет - мережі. Так, діє платформа «доступ до правди», за допомогою якої кожен бажаючий може надати запит на публічну інформацію та отримати відповідь, ознайомитись у відкритому доступі з його матеріалами, оцінити корисність даних, наявних у відповіді державного органу.
Питання 3. Добрий день. Що таке відкриті дані та яка їх користь?
Відповідь. Добрий день. Фіскальна служба приймає активну участь у реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», контролюючими органами оприлюднюються у мережі Інтернет 55 різновидів наборів даних, що мають статистичний, довідковий характер, або стосуються визначеної категорії платників податків.
Відкриті дані – це відомості, інформація, дані реєстрів, ведення яких здійснює фіскальна служба, що регулярно оприлюднюються та оновлюються. Ця інформація у переважній більшості складається з великих масивів даних, які доступні до автоматизованої обробки, використання у аналізі, створенні статистичної та аналітичної інформації.
Так, оприлюднюється інформація реєстру платників податку на додану вартість, відомості про надходження та нарахування податків і зборів(узагальнені), інформація про кількість та результати проведених планових/позапланових перевірок, відомості про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, реєстри виданих, тимчасово припинених, анульованих ліцензій (роздріб/опт) та інші дані.
Безпосередньо ГУ ДФС здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 7 наборів відкритих даних, ознайомитись із змістом яких можливо на «Єдиному державному web - порталі відкритих даних» (Інтернет - адреса data.gov.ua) та за посилання спеціалізованого банеру "Відкриті дані" суб - сайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області».

IІI Всеукраїнський Інтелектуальний конкурс «Податківець майбутнього»
Університет державної фіскальної служби України ініціює проведення IІI Всеукраїнського Інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього» як одного із незалежних складових Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього». До участі запрошуються учні 9-11 класів усіх регіонів України.
І тур. Регіональний, що проходитиме у двох форматах (на вибір).
Дистанційний, з використанням платформи Moodle (19 квітня -11 травня 2019 року).
Стаціонарний (11 травня 2019 року) на базі відокремлених структурних підрозділів Університету (у м. Вінниці, Житомирі, Кам'янець-Подільському, Львові).
ІІ тур. Фінал (17 травня 2019 року) на базі Університету державної фіскальної служби України.
Конкурс проводиться з метою пошуку, підтримки талановитих учнів, роз’яснення ролі та значення Державної фіскальної служби України, популяризації податкової та митної грамотності серед учнів, аналізу та запровадження сучасних інноваційних освітніх технологій навчання в Україні.
Основними завданнями є сприяння у вихованні та формуванні свідомого ставлення до сплати податків у молоді шкільного віку; налагодження партнерських відносин між податківцями та майбутніми платниками податків; реалізація дітьми інтелектуальних здібностей і підтримка талановитих та обдарованих дітей; організація змістовного дозвілля.
Учасники беруть участь у Конкурсі на добровільних засадах.
Джерелами фінансування конкурсу є кошти, не заборонені законодавством України.
Для участі необхідно здійснити заповнення онлайн – заяви http://www.nusta.edu.ua, головна сторінка.

З початку року за результатами документальних перевірок юридичних осіб до бюджету надійшло майже 100 млн гривень
«Сьогодні головним принципом контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», – зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Дмитро Мельник.
Так, протягом І кварталу 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 444 документальні перевірки юридичних осіб, за рез

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новини Правобережного управління 09.04.2019

09.04.2019 14:45

Пожертвування неприбутковій організації включається до податкової знижки
Триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.
Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати Декларацію для застосування права на податкову знижку.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання.
Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій Декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.
Для громадян, які мають право на податкову знижку за 2018 рік, граничний строк подання податкової Декларації – по 31 грудня 2019 року (включно).
Норми передбачені підпунктами 166.2.1 та 166.3.2 ст. 166 ПКУ.

Про декларування доходів футбольним вболівальникам
На стадіоні «Дніпро-Арена», де 28 березня поточного року проходив перший футбольний матч весняного сезону 2019 року між командами «Дніпро-1» та «Агробізнес», працівниками управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено промо-акцію, присвячену кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році.
Фахівці фіскальної служби футбольним вболівальникам, які придбавали квитки на матч, нагадали про важливість декларування доходів та вручили листівки з необхідною інформацією щодо обов’язкового декларування доходів, строків подання декларації про доходи, а також про отримання права на податкову знижку.
Відвідувачам матчу сподобався такий незвичний та креативний спосіб привернути увагу до важливості та необхідності декларування доходів. Вони позитивно та з інтересом реагували на роз’яснення податкового законодавства.
Слід зазначити, що оперативне доведення важливих повідомлень, доступність викладення матеріалу та яскраве оформлення друкованої продукції сприяє підвищенню рівня податкових знань про декларування доходів серед населення.
Такі акції стали вже традиційними і, як показує практика, – досить ефективними, адже охоплюють широке коло платників податків.

Отримали іноземні доходи – подайте декларацію!
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 визначено: до доходу, отриманого з джерел за межами України, відносять будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Отже, якщо джерело виплати доходів є іноземним, суму такого доходу слід включити до річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який отримував такі доходи. У цьому випадку такий платник ПДФО зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Такий дохід оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Річна податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація), одержані протягом 2018 року, подається до територіального органу фіскальної служби за своєю податковою адресою (місцем проживання). Граничний термін подання Декларації за 2018 рік – 02 травня 2019 року.
Водночас, відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ платник ПДФО має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Платник ПДФО має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Проте таке зменшення є можливим лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни іноземної юрисдикції, в якій одержано дохід, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка повинна бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Громадяни Дніпропетровської області задекларували понад 2 млрд грн доходів, отриманих у 2018 році
З початку деклараційної кампанії мешканцями Дніпропетровщини подано майже 14,2 тис. декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 2 млрд. 187 млн. гривень.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 31 млн. гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 1,4 млн. гривень. Сума військового збору до сплати складає 4,8 млн. грн, що на 0,3 млн. грн більше ніж у І кварталі 2018 року.
Податкову знижку задекларували 3 120 громадян. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 6,7 млн. гривень. За три місяці минулого року податковою знижкою скористалися 2 536 громадян на суму податку до повернення 4,7 млн. гривень.

Питання погашення заборгованості зі сплати ЄСВ перебуває на особливому контролі
Питання погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) перебуває на особливому контролі в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.
З цього питання проводяться спільні наради з Управлінням пенсійного фонду України та органами державної виконавчої служби; формуються вимоги про сплату, які вручаються платникам для узгодження з подальшим направленням до органів Державної виконавчої служби України (далі – ДВСУ); проводяться співбесіди з боржниками.
Зокрема, у лютому – березні поточного року загальна сума боргу зі сплати ЄСВ по Дніпропетровській області зменшилася майже на 3 млн гривень.
Втім, незважаючи на позитивну тенденцію до поступового скорочення недоїмки, станом на кінець березня поточного року по платниках Дніпропетровщини борг з ЄСВ державі складає понад 800 млн. гривень. Питома вага – 64 % припадає на фізичних осіб, решта – юридичні особи. Найбільші суми боргу з ЄСВ зосереджені у м. Кам’янське, Новокадацькому районі м. Дніпра та у м. Кривий Ріг.
У результаті проведених спільних нарад з Пенсійним фондом України, ДВСУ, а також зустрічей з економічно-активними боржниками з ЄСВ до Державної казначейської служби України за 2 місяці 2019 року надійшло майже 42 млн. грн. із загальної суми боргу: після виставлення вимог органами ДФС – 37 млн грн (або 88 %), решта – за результатами роботи органів ДВСУ – 5 млн. грн. (або 12%).
Cаме своєчасна сплата ЄСВ гарантує громадянам право на соціальний захист: наприклад, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення.
Згідно із законодавством України за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції. Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄСВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до законодавства України платнику ЄСВ, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з ЄСВ, контролюючі органи надсилають у порядку, встановленому законом, до органів ДВСУ вимоги про сплату недоїмки.
Боржникам – фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) особливо слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно такої ФОП, що ставить під загрозу добробут власної сім’ї. Також до боржників – ФОП вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.
Слід зауважити, що чинним законодавством України встановлено: ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім виплати заробітної плати.

Сплата ПДФО за відокремлений підрозділ
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про уci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує уci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Створюєте нові робочі місця – держава компенсує ЄСВ!
У зв’язку із створенням нового робочого місця постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Порядок № 153) передбачено компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Дія Порядку № 153 поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:
► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати
Норми визначені п. 2 Порядку № 153.
Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку № 153, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄСВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Нагадуємо, що оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:
■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями);
■ оформити наказ про прийняття на роботу;
■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

За яким форматом подаються письмові пояснення та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок № 117).
Пунктом 16 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку № 117, платник ПДВ подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
Згідно із п. 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-порталі відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Пояснення та копії документів подаються платником ПДВ у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Щодо розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, організації роботи центрів обслуговування платників та надання адміністративних послуг
В Інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Щодо розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, організації роботи центрів обслуговування платників та надання адміністративних послуг» за участі фахівця управління обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олени Малишевої.
За її словами, з початку 2019 року до Головного управління надійшло 70 письмових звернень громадян. За аналогічний період 2018 року надійшло 120 звернень.
За змістом найбільша кількість звернень стосувалась:
• контрольно-перевірочної роботи;
• інформування про ухилення від сплати податків;
• консультацій з питань податкового законодавства.
До органів ДФС у Дніпропетровській області протягом січня – лютого 2019 року надійшло 3 колективні звернення від 18 громадян, повторних звернень не надходило.
Протягом січня – лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області також розглянуто 57 письмових запитів на публічну інформацію. Всі запити виконані своєчасно.
З метою уникнення корупційної складової та для забезпечення зручності платників податків фіскальної службою з використанням сучасних Web-технологій розроблено та введено в дію електронний сервіс «Електронний кабінет» (cabinet.sfs.gov.ua).
Перевагами його використання є загальнодоступність, значна економія часу та можливість отримувати необхідну інформацію у будь-який час.
У Дніпропетровській області станом на 01.03.2019 працюють 36 Центрів обслуговування платників. Діяльність ЦОП у Дніпропетровській області забезпечують 275 працівників структурних підрозділів. Центрами обслуговування платників забезпечується надання 30 адміністративних послуг, 17 з яких надаються безкоштовно. Протягом січня – лютого 2019 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано понад 26 тисяч адміністративних послуг.
«У приміщенні кожного Центру обслуговування платників працює модератор, який координує діяльність працівників та надає консультації відвідувачам. Для зручності відвідувачів, кожний Центр обслуговування платників обладнано безкоштовним доступом до мережі Інтернет, працює комп’ютер з якого можна надати електронну звітність або опрацювати необхідні документи», – зауважила Олена Малишева.

Додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності законодавством не передбачена
Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює НБУ.
Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.
Водночас, чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Норми визначені ст. 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями.

Відрядження – 2019: розмір добових, що не оподатковується ПДФО
До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу платника податків – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням (добові):
► у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження;
► для відряджень за кордон не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Норми визначені п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України.
Законом України від 23 листопада 2019 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» зі змінами передбачено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2019 року становить 4 173 гривні.
Отже, у 2019 році сума добових для відряджень у межах території України, що не оподатковується ПДФО, складає 417,30 гривень.
При цьому, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО і, в свою чергу, оподатковується ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 % та відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

«Електронний кабінет» надає можливість подати повідомлення
про об’єкти оподаткування в електронному вигляді
Користувачі «Електронного кабінету» через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДФС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути в режимі «Вхідні/вихідні документи» «Електронного кабінету».
Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються в режимі «Облікові дані платника» «Електронного кабінету».
Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.

Протягом 2 місяців 2019 року роботодавцям – порушникам донараховано до сплати 157 млн гривень
З початку 2019 року роботодавцям, які порушували податкове законодавство при виплаті заробітної плати та інших доходів фізичним особам, донараховано до сплати понад 82 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб, понад 68 млн.грн. єдиного внеску та майже 7 млн.грн. військового збору.
Загалом під час перевірок порушення законодавства встановлено в 43,1 відс. перевірених суб’єктів господарювання.
За рахунок вжитих заходів податкового контролю було виявлено близько 4,6 тис. найманих осіб, праця яких використовувалася роботодавцем без оформлення трудових відносин.
Фахівці ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснювали обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. За результатами проведеної роз’яснювальної роботи роботодавці уклали додатково 29,1 тис. трудових угод з найманими працівниками.
За результатами вжитих органами ДФС заходів залучено до державної реєстрації 3,4 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджетів додатково сплачено понад 2,3 млн.грн. податків та зборів та 2,7 млн.грн. єдиного внеску.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/373280.html

Наявність податкового боргу виключає можливість збереження статусу платника єдиного податку
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, визначено: платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Контролюючий орган може анулювати реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за своїм рішенням у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів(п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Таке виключення з Реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.
Інформацію про наявність податкового боргу можна отримати за допомогою електронних сервісів ДФС України, які розташовані на головній сторінці веб-порталу ДФС або в «Електронному кабінеті», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua.
Оновлення інформації на веб-порталі ДФС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (зокрема, про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Камеральні перевірки з ЄСВ проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України
Документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норма визначена п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.
З урахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по ЄСВ суцільним порядком. Згода платника ЄСВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками ЄСВ, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по ЄСВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄСВ призначається без дотримання строків давності.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

До увагу реалізаторів пального!
Платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне.
Норми визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Реалізація пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» ПКУ – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Статтею 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) встановлено, що суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб’єктами господарювання є:
► господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
► громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснюватиме будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платником акцизного податку.
При цьому особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Затверджено нові довідники податкових пільг станом на 01.04.2019
ДФС України затверджено довідники податкових пільг станом на 01.04.2019, а саме:
► Довідник податкових пільг № 92/1, що є втратами доходів бюджету;
► Довідник інших податкових пільг № 92/2.
У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Довідниках податкових пільг розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

До уваги платників податку на прибуток, які здійснюють облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі!
ДФС України листом від 01.04.2019 № 10824/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист ДФС № 10824) для використання у роботі надала роз’яснення Міністерства фінансів України стосовно застосування положень п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування (далі – ІСІ), які обліковуються за методом участі у капіталі, надіслане листом від 06.03.2019 № 11210-09-5/6621 (далі – Лист МФУ № 11210).
У Листі МФУ № 11210 зазначено, що платник податку на прибуток – інвестор, який здійснює облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі, не здійснює коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.1 ст. 140 ПКУ на суму нарахованих доходів від участі у капіталі, що відображаються в бухгалтерському обліку збільшенням балансової вартості фінансових інвестицій.
Лист ДФС № 10824 та Лист МФУ № 11210 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73328.html

Оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг
за договором доручення залежить від їх місця постачання
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «д» п.186.3 ст.186 ПКУ).
У ситуації, коли телекомунікаційні послуги надаються за договором доручення, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.п. «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Пунктом 189.4 ст.189 ПКУ передбачено, що базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. 187 і ст. 198 ПКУ.
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.

Дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню ПДФО не підлягає
Пунктом 1 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначено: валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.
Пунктом 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18 листопада

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новини Правобережного управління

02.04.2019 17:45

Отримали дохід згідно з договором про довічне утримання, подайте декларацію про доходи
Згідно пп.164.1.1 та пп.164.1.2 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України фізична особа, резидент або нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних.
При укладанні договору довічного утримання відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду, визначених у договорі. Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, зокрема, у вигляді інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
Згідно ст.744 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором довічного утримання одна сторона передає другій стороні у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Отже при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду, визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 2 травня 2019 року за наслідками 2018 року, а також сплатити податок з таких доходів не пізніше 31 липня 2019 року.

Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом –
що потрібно знати
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ, - інформує ГУ ДФС у Чернігівській області.
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті.
З більш детальною інформацією можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі ДФС (категорія 103.06.01).

Виїжджаєте за кордон на ПМП, подання декларації обов'язкове
Громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація). Це необхідно зробити не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов'язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).
Перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів після надходження такої декларації. У разі відсутності податкових зобов’язань платнику податку видається відповідна довідка.
Довідка про сплату або відсутність податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі.
Форма цієї довідки затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі».
Обов’язок щодо подання податкової декларації платниками податку-резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 «Про порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку».

За неподання фізичною особою декларації про доходи передбачена адміністративна відповідальність
Триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2018 році.
Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУаП) передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація про доходи) чи включення до такої декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,
► тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164¹ КУаП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
► тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (у т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Слід зазначити, що п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для відповідного року.
Звертаємо увагу, що кінцевий строк подачі декларації про доходи громадянами, які отримали доходи у 2018 році, – 02.05.2019.

У прямому ефірі на радіо фахівці фіскальної служби Дніпропетровщини розповіли про кампанію декларування – 2019
Для викладачів та учнів КЗ «Слобожанський НВК № 1 ССР» під час прямого радіоефіру на «Молодіжній радіостанції» йшлося про кампанію декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році, участь в якому взяла головний державний інспектор управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Філоненко.
Вона зазначила, що деклараційна кампанія розпочалася з 01 січня 2019 року та буде тривати до 01 травня 2019 року. Такі граничні терміни передбачені лише для тієї категорії громадян, які зобов’язані задекларувати власні доходи.
Для бажаючих скористатися правом на податкову знижку Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) передбачено річний період для подання декларації, а саме: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно.
Крім цього, в 2018 році до Податкового кодексу внесені зміни, якими розширено коло платників, які мають право отримати податкову знижку.
Так, з метою отримання податкової знижки протягом 2019 року мають право подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) громадяни, які понесли витрати не тільки на користь вітчизняних закладів вищої та середньої професійної освіти, а також і на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси: особисто або уповноваженою на це особою, поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення чи засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Ми чекаємо усіх декларантів, адже декларування доходів – це особистий внесок кожного українця у розвиток нашої держави.

Припинили підприємницьку діяльність, як фізична особа – підприємець, подайте декларацію про майновий стан і доходи!
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372370.html нагадала, що фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (далі – ФОП), стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Нагадаємо, оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування здійснюються у порядку, встановленому ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

«Єдине вікно подання електронної звітності» зазнало змін
Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності» станом на 20.03.2019.
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 року по 20.03.2019 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.6.0):
Додано нові версії документів:
► з метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано наступні форми:
F/J1300106 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;
F/J1400106 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.
► Схеми даних (XSD):
common_types.xsd – «Загальні типи даних» – надано можливість подання запиту на отримання публічної інформації (F/J 1314002) до органів ДФС з кодами 3070, 9191, 9393, 9494.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Визначення бази нарахування ЄСВ для ФОП
Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
ЄСВ для ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
База оподаткування ПДФО для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, регламентується розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПКУ чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ, а саме: об’єктом оподаткування ПДФО є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (абзац перший п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Звертаємо увагу, що з 01.01.2018 ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язанні сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

До уваги платників ПДВ!
Пунктом 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Якщо товари/послуги придбаваються платником ПДВ не за бюджетні кошти з метою подальшого їх постачання за бюджетні кошти, то враховуючи те, що п. 187.7 ст. 187 ПКУ визначений особливий порядок виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, а не визначено, що на зазначені операції поширюється касовий метод, дата виникнення права на податковий кредит при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ.
Так, у п. 198.2 ст. 198 ПКУ зазначено, що датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
● дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг;
● дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.
Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюються з відповідного рахунка Державного казначейства України.

Орендар земельної ділянки зобов’язаний надати до
контролюючого органу копію договору оренди земельної ділянки
Орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному контролюючому органу (ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями).

Команда ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримала
призове місце у змаганнях з військово-спортивних багатоборств
Днями у місті Харкові відбулись всеукраїнські змагання з військово - спортивних багатоборств серед представників ЗС України та інших військових формувань, в яких прийняла участь команда відділу активних заходів ГУ ДФС у Дніпропетровській області та курсанти Національної Академії ГУ ДФС України.
За результатами змагань команда ДФС посіла третє місце у турнірі.
В особистому заліку співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області здобули 2 срібні медалі та були відзначені Подякою за активне сприяння розвитку військово-спортивних багатоборств.

В який термін фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) повинна сплатити задекларовану суму податкового зобов’язання
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372403.html повідомила, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховуються платником ПДФО самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Це передбачено п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ. Така норма визначена п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ «Адміністрування податків» ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Таким чином, остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, та сплачується протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої податкової декларації.

До уваги платників податків!
Суб’єкти господарювання та громадяни мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn–line та надати усні звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та інформацію на сервіс «Пульс» і про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади», зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку)
Для зручності отримання інформаційних послуг за телефоном та можливості вибору бажаного напрямку послуг за допомогою автовідповідача телефонний апарат має працювати в тоновому режимі набору номера.
Для переведення телефонного апарату в тоновий режим необхідно натиснути кнопку [*] – «зірочка» або перевести перемикач на корпусі телефону/на слухавці у положення «Tone» (Тон).
Мобільні телефони переводити в тоновий режим не потрібно.
Слід зауважити, що у дискових телефонних апаратах відсутня можливість тонового набору номера.
Інформація, яка надається за допомогою автовідповідача, систематизована за напрямками:
Кнопка 0 – отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;
Кнопка 1 – отримання інформаційно-довідкових послуг;
Кнопка 2 – скасування у телефонному режимі посиленого сертифікату або отримання консультації щодо електронного цифрового підпису;
Кнопка 3 – залишити усне звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
Кнопка 4 – залишити інформацію на сервіс «Пульс»;
Кнопка 5 – залишити інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;
Кнопка 6 – залишити повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;
Кнопка 7 – довідкова інформація щодо самостійного пошуку відповідей на запитання у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі та електронної адреси, на яку можна надіслати запитання.
Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).
Вищезазначену інформацію розміщено на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України у розділі «Контакт-центр ДФС» за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/index/contact

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 Податкового кодекс України (далі – ПКУ) з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII «Податок на майно» ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Нормами п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Відповідно до п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ у разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Звертаємо увагу, новим п. 52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» установлено, що по 31 грудня 2019 року до рішень про встановлення туристичного збору та/або про внесення змін до таких рішень, прийнятих сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п.12.4 і п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Такі зміни внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628).
Також слід зазначити, що відповідно до пункту 3 розділу II Закону № 2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Перехід права власності на автомобіль протягом року: обчислення транспортного податку для фізособи
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком (далі – податок) від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Норми визначені п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

За два місяці плата за землю поповнила місцеві бюджети Дніпропетровщини більш як на 730 мільйонів гривень
З січня по лютий 2019 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 737,7 млн грн плати за землю, що на 176,6 млн грн, або на 31,5 %, більше надходжень відповідного періоду минулого року.
Зокрема, власниками та орендарями земельних ділянок – юридичними особами в місцеві скарбниці регіону перераховано 704,5 млн грн, а підприємцями – фізичними особами та громадянами – 33,2 млн гривень.
Нагадаємо, що плата за землю включає в себе два види обов’язкових платежів – земельний податок та орендну плату. Перший повинні сплачувати власники землі та землекористувачі, другу – орендарі земельних ділянок, як фізичні, так і юридичні особи.

Особа з інвалідністю працює у ФОП: нарахування ЄСВ
Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненням.
Норми визначені п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.
У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Разом з тим, вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41 відсотка.
Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платників єдиного податку, та в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону № 2464).
Враховуючи вищевикладене, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування ЄСВ здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

У разі введення в експлуатацію нових пунктів з реалізації пального, платник акцизного податку подає реєстраційну заяву
Пунктом 6 розділу ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 (далі – Порядок) визначено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.
У разі введення в експлуатацію нових пунктів, виведення з експлуатації чи зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального, виявлення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо таких пунктів платник акцизного податку подає реєстраційну заяву для внесення відповідних змін. Заява надсилається та приймається у порядку, встановленому для реєстрації (п. 12 розділу ІІ Порядку).
Отже, у разі введення в експлуатацію нових пунктів платник податку подає Заяву з позначкою «Зміни» не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального через пункти із зміненими даними.

Податкове зобов’язання з ПДФО для фізособи – орендодавця вважається узгодженим на підставі декларації про доходи
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Оскільки податкове зобов’язання буде вважатись узгодженим тільки на підставі Декларації, сума ПДФО, яка сплачується фізичною особою – орендодавцем щоквартально, не є узгодженою. Відповідальності за порушення строків сплати ПДФО у цьому випадку законодавством не передбачено.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Микити Шахновського на тему: «Зміни у валютному законодавстві»
Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, які спрощення проведення валютних операцій передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»?
Відповідь. Добрий день. Відповідно до нового законодавства скасовується частина певних обмежень, які до цього часу існували, наприклад:
- замість індивідуальних валютних рецензій з'явиться система електронних лімітів;
- дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном;
- скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення термінів розрахунків;
- скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов'язань;
- дозволяється укладення валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій;
- дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України;
- скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
- дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
- дозволяється укладення банками валютних свопів з резидентами і нерезидентами;
- дозволяються безлімітні інвестиції банків у цінні папери інвестиційного класу;
- скасується валютний контроль для зовнішньоекономічних операцій на суму до 150 000 гривень.
Також, місце валютного контролю за всіма операціями посяде валютний нагляд для операцій понад 150 000 гривень. А граничний строк для операцій зовнішньоекономічної діяльності, який становив 180 днів, розширено до 365 днів.
Питання 2. Добрий день. В мене таке питання. Як зміниться порядок декларування валютних цінностей із набранням чинності Закону «Про валюту і валютні операції»?
Відповідь. Вітаю. Відповідно Закону декларування валютних цінностей, що належать резидентам, але перебувають за межами України, не передбачено.
Питання 3. Які фінансові санкції передбачені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів?
Відповідь. Порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаного (несвоєчасно одержаного) імпортного товару, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Крім того у разі встановлення під час перевірок суб’єктів ЗЕД, які проведені після 07.02.2019, порушень з питань валютного регулювання, зокрема вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 27 червня 1999 року №734/99 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Указу президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», до таких суб’єктів застосовується відповідальність (санкцій), передбачена законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.
Питання 4. Які особливості валютного нагляду зовнішньоекономічних операцій?
Відповідь. Органами валютного нагляду є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютно

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області

20.03.2019 15:22

За два місяці громадянами Дніпропетровській області задекларовано понад 1 млрд грн доходу
В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, про свої статки, отримані у 2018 році, на Дніпропетровщині прозвітували вже 6 365 громадян та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 1 млрд 15,6 млн гривень. Для порівняння: за два місяці минулого року 4 695 громадян регіону задекларували 279,3 млн грн доходу, отриманого у 2017 році.
Впродовж січня – лютого 2019 року мешканці області задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 12,9 млн грн, що на 4,4 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 2,2 млн грн, що на 0,8 млн грн більше минулорічних показників.
Окрім того, 1 412 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 3,1 млн гривень.
«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу чесно декларувати доходи та не приховувати свій здобуток. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Фізична особа продала протягом року гараж та житловий будинок: оподаткування доходу ПДФО
Оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Норми передбачені п. 172.1 ст. 172 ПКУ.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме: 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, оподаткування доходу від продажу житлового будинку здійснюється за нормами п. 172.1 ст. 172 ПКУ незалежно від того, що протягом звітного року відбувся продаж гаража.
Отже, у разі продажу платником ПДФО протягом звітного податкового року одного гаража та одного житлового будинку дохід, отриманий від продажу гаража, оподатковується згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ за ставкою 5 %, а оподаткування доходу, отриманого від продажу житлового будинку залежить від терміну перебування такого майна у власності платника ПДФО.
Якщо житловий будинок перебуває у власності платника ПДФО понад три роки, то дохід від продажу такого будинку не оподатковується, а якщо менше трьох років – то дохід від такого продажу оподатковується за ставкою 5 %.

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/371260.html повідомила наступне.
Громадяни можуть повернути частину сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, скориставшись правом на податкову знижку. Таке право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки:
● сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
● частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому статтею 175 ПКУ;
● сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 ПКУ;
● сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
● оплата допоміжних репродуктивних технологій;
● оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
● сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;
● сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
● сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.
Нагадаємо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати по 31 грудня 2019 року включно.

Проведена промо-акція «Право громадян на податкову знижку»
У рамках деклараційної кампанії – 2019 фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області днями у школах, закладах дошкільного та позашкільного виховання і серед студентів Національного гірничого університету м. Дніпра проведено промо-акцію, присвячену отриманню податкової знижки.
Держслужбовці спілкувалися з викладачами, вихователями, учнями та студентами цих закладів, а також батьками дітей закладів дошкільного виховання, яким роз’яснили новації податкового законодавства щодо реалізації права на податкову знижку на здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вітчизняних закладах.
Особлива увага приділялась новаціям в отриманні права на податкову знижку, зокрема на здобуття освіти, які застосовуються вперше, починаючи з 01.01.2019 за 2018 рік.
Так, отримати право на податкову знижку за минулий рік можна і за оплачені освітні послуги, що надаються дошкільними, позашкільними, загальними середніми, професійними (професійно-технічними) вітчизняними закладами.
Фахівцями ГУ ДФС виготовлена та розповсюджена під час заходу листівка «Право громадян на податкову знижку».
Плідне спілкування з платниками податків надає можливість глибше вникати у питання, які найбільше турбують громадян, що, у свою чергу, підтверджує необхідність проведення аналогічних акцій у подальшому.

Деякі особливості обчислення суми податку на нерухомість у разі переходу права власності на об’єкт протягом року
За наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Отже, у разі переходу права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:
(Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25 000 грн / 12 х К міс.), де:
К міс. – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.

Про оподаткування отриманого спадку
За повідомленням ДФС України, якщо фізичною особою отримано спадщину від члена сім’ї першого та другого ступенів споріднення, то вартість успадкованої власності оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Нагадуємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення – її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Фізична особа, яка отримує спадщину від інших родичів, наприклад, рідного дядька, тітки чи просто знайомих сплачує ПДФО за ставкоюn 5 % від вартості успадкованого майна.
Якщо майно успадковує фізична особа від нерезидента або спадщина отримується нерезидентом, то вартість об’єкта спадщини підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 %. Навіть, якщо такий нерезидент вважається членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення.
Крім ПДФО платники повинні сплатити військовий збір, який складає 1,5 % від вартості успадкованого майна. Виключення мають особи, які отримали спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою ПДФО.
Відповідальними за сплату ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/371605.html

З початку року підприємці Дніпропетровщини отримали понад 2,3 тис. ліцензій на право торгівлі алкоголем та тютюном
З січня по лютий 2019 року суб’єктам господарювання Дніпропетровської області видано 2 369 ліцензій, з них 1 222 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1 147 – тютюновими виробами.
Разом з тим, за два місяці поточного року призупинено дію 416 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 401 ліцензію, в тому числі – 18 за порушення законодавства в частини продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
З початку 2019 року проведено 55 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 67 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, з яких: 31 – торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій, 27 – торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 6 – торгівля алкогольними напоями на розлив, 2 – торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером, 1 – торгівля тютюновими виробами поштучно. Загальна сума фінансових санкцій складає 864,6 тис. гривень.

Про відмову від спрощеної системи оподаткування
ДФС України повідомила, що платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Подати заяву про відмову з 01 квітня 2019 року від спрощеної системи платник єдиного податку може до 21 березня 2019 року.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання подає до відповідного контролюючого органу заяву (таку ж, як і для переходу на спрощену систему оподаткування) про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274. У заяві, зокрема, зазначається дата відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини такої відмови.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/370846.html

Податок на прибуток підприємств: порядок сплати
Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Податковими (звітними) періодами для податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Крім того, п. 137.8 ст. 137 ПКУ визначено, що платники податку на дохід – суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Інформація для митних брокерів та магазинів безмитної торгівлі
22.02.2019 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 26.12.2018 № 1142 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.01.2019 за № 70/33041 (далі – Наказ № 1142) та від 19.12.2018 № 1052 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 08 червня 2012 року № 692», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2019 за № 68/33039 (далі – Наказ № 1052).
Вищезазначені накази розроблено відповідно до глави 58 «Загальні положення щодо здійснення органами доходів і зборів контролю за окремими видами діяльності підприємств» та ст. 407 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями, п. 16 Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 року № 364 із змінами
Наказом № 1142 внесено зміни до форми заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності та форми заяви про анулювання/зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.08.2015 № 693, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.08.2015 за № 1036/27481 із змінами.
Наказом № 1052 внесено зміни до Порядку подання та розгляду заяв, надання, зупинення дії, анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2012 № 692, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.06.2012 за № 1080/21392 із змінами
Накази № 1142 та № 1052 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 22.02.2019 № 15.

З 2019 року встановлено нові ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Для суб’єктів господарювання ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата) установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Розміри ставок рентної плати встановлено п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Рентна плата для прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ, застосовується за ставками, визначеними у п.п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.
Слід зазначити, що платниками рентної плати є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) (п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
З 1 січня 2019 року Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесені зміни до п. 252.20 ст. 252 ПКУ, зокрема:
► з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року (включно) до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1;
► універсалізовано розміри ставок рентної плати для видобування нафти та газового конденсату, що видобуваються з покладів:
- до 5 000 метрів, – 31 відс. вартості (фактична ціна – середня ціна одного бареля нафти «Urals», перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, визначена за інформацією міжнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam) обсягів видобутої нафти та газового конденсату;
- понад 5 000 метрів, – 16 відс. вартості (фактичної ціни) обсягів видобутої нафти та газового конденсату.

Об’єкт та база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (далі – податок), зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ)).
При цьому п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.
Нагадуємо, що з 01 січня 2019 року ставку податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну підвищено до 10 грн/тонну, тобто збільшено у 24,4 раза.

Підсумки оформлення Дніпропетровською митницею ДФС транспортних засобів громадян з іноземною реєстрацією
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігоря Диби на тему: «Підсумки оформлення Дніпропетровською митницею ДФС транспортних засобів громадян у період з 25.11.2018 по 22.02.2019 (включно)».
Ігор Диба повідомив, що станом на 24 год. 00 хв. 22.02.2019 підрозділами митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС здійснено митне оформлення 7102 транспортних засобів з іноземною реєстрацією.
З них 5765 склали автомобілі, що були ввезені на митну територію України у період з 01.01.2015 по 25.11.2018 і перебували на ній з іноземними номерними знаками (код «HJ», згідно з класифікатором особливостей митних режимів).
При цьому;
- 1140 автомобілів (у т.ч. 798 автомобілів «HJ») було оформлено у 2018 році;
- 5962 автомобілів (у т.ч. 4967 автомобілів «HJ») оформлено у 2019 році.
Станом на 27.02.2019 завершено митне оформлення транспортних засобів, поданих до 22.02.2019, у кількості 42 шт. (у т.ч. 27 шт. «HJ»);
Станом на 27.02.2019 сплачено податків на суму 433 млн 803 тис. 447 грн (у т.ч. 353 млн 174 тис. 753 грн «HJ»).
Динаміка оформлення транспортних засобів:
- першу 1000 автомобілів було оформлено з 25.11.2018 по 28.12.2018;
- наступна 1000 автомобілів була оформлена з 28.12.2018 по 22.01.2019;
- за останній місяць дії пільги (до 22.02.2019 включно) було оформлено більше 5000 автомобілів.
З 23.02.2019 по 27.02.2019 у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС було оформлено 15 транспортних засобів без пільги по сплаті акцизного податку. Сплачено податків на суму 983 млн 256 тис. гривень.

За 2 місяці у Дніпропетровській області зібрано понад 17,2 млрд грн. податкових і митних платежів та 2,4 млрд грн єдиного внеску
«З січня по лютий 2019 року органами ДФС на Дніпропетровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 17 млрд 237,2 млн грн, що перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 3 млрд 250,6 млн грн, або на 23,2 %», – повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету протягом двох місяців поточного року спрямовано 12 млрд 565 млн грн (в тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 3 млрд 666,7 млн грн), що на 2 млрд 262 млн грн (або на 22 %) більше надходжень січня – лютого 2018 року.
До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками регіону сплачено 4 млрд 672,2 млн гривень. Це на 988,6 млн грн (або на 26,8 %) більше фактичних надходжень двох місяців 2018 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – лютому 2019 року в області зібрано 2 млрд 395 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 460 млн грн (або на 23,8 %).

Оприлюднено Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів
На офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру) – Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (станом на 01.01.2019).
Основними завданнями створення Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є:
► систематизація актуальної інформації про рік останнього проведення нормативної грошової оцінки земель кожного населеного пункту України та його середню (базову) вартість, дату та номер рішення місцевої ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, розрахункову площу та чисельність населення, кошторисну вартість робіт, значення регіональних та зональних коефіцієнтів оцінки;
► забезпечення розробників технічної документації із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів матеріалами для аналізу результатів оцінки населених пунктів, визначення співвідношення отриманих результатів по землях однотипних груп населених пунктів у різних регіонах країни, що дозволить підвищити якість виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, унеможливить штучне заниження або завищення такої оцінки;
► забезпечення аналізу та прогнозування органами місцевого самоврядування економічного ефекту застосування нормативної грошової оцінки залежно від року її проведення в частині наповнення місцевих бюджетів;
► стимулювання своєчасного оновлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів відповідно до вимог ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378);
► забезпечення відкритості результатів нормативної грошової оцінки земель населених пунктів для широкого загалу.
Слід зазначити, що проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом № 1378. Обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону № 1378, а періодичність її проведення – щонайменш один раз на 5 – 7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – ст. 18 Закону № 1378.
У 2013 році в Україні на 100 % завершено проведення нормативної грошової оцінки земель усіх населених пунктів відповідно до ст. 13 Закону № 1378.

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток у 2019 році
ДФС України листом від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 7785) повідомила про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), які набули чинності 01 січня 2019 року.
Законом № 2628, зокрема:
► доповнено та уточнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.
Так, п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими підпунктами, а саме:
● п.п. 14.1.1², яким введено поняття «актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди»;
● п.п. 14.1.125¹, яким визначено поняття «норматив витрат на виплати страховим посередникам – гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
У п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ уточнено поняття деривативу.
Також Законом № 2628:
► уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
► ст. 138 ПКУ доповнено новим п. 138.4 та передбачено, що вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди;
► уточнено вартісний показник для застосування визначених ПКУ мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6 000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2 500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ);
► внесено зміни при визначенні різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій;
► подовжено застосування прискореної амортизації для основних засобів, введених в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року (оновлено п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Більш детальніше про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2019 році – у Листі № 7785, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73283.html

Митний режим реімпорту: оподаткування операцій ПДВ
У митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:
а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;
б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.
Норми визначені п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України (далі – МКУ).
Відповідно до п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 МКУ, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 39 млн грн завданих державі збитків
Протягом січня – лютого 2019 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 218 кримінальних проваджень, з яких 65 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 33, із яких до суду скеровано 19 кримінальних проваджень, в тому числі: 13 – з обвинувальним актом, а 6 – для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Крім того, за 2 місяці поточного року за підслідністю направлено 11 кримінальних проваджень, 18 – приєднано до інших проваджень.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж двох місяців 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 39 млн 117 тис. гривень.

Затверджено чергову Узагальнюючу податкову консультацію
Наказом Міністерства фінансів України від 11.03.2019 № 105 (далі – Наказ № 105) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку (далі – Узагальнююча консультація).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділами І «Загальні положення», V «Податок на додану вартість» та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачене звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів з 01.09.2018 до 31.12.2021 (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку з 01.01.2020 до 31.12.2021 (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД). При цьому, звільнення не поширюється на зазначені операції, якщо їх здійснюють сільськогосподарські підприємства – виробники цих олійних культур, вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису (абзац четвертий пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Узагальнюючою консультацією платникам роз’яснено якими законодавчими актами необхідно користуватися при визначенні понять для цілей застосування абзацу четвертого пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Наказ № 105 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

Впроваджено мобільні додатки ЗІР
ДФС постійно вдосконалює сервіси, орієнтуючись на сучасні технології, за допомогою яких надаються інформаційно-довідкові послуги фізичним та юридичним особам.
Одним із інформаційних сервісів ДФС є Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР).
Мета функціонування ЗІР:
► забезпечення громадськості оперативною, достовірною та повною інформацією;
► уникнення неоднозначного трактування законодавства;
► досягнення зростання рівня довіри до ДФС з боку суспільства.
Запрошуємо відвідати основну версію ЗІР та завантажити його мобільні додатки, які відтепер працюють на базі Android та IOS.
Мобільні додатки перебувають в тестовій експлуатації. Пропозиції та зауваження щодо їх функціонування можна надіслати на електронну адресу: [email protected].
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/371263.html

Особливості сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів
Підпунктами 256.3.1 і 256.3.2 п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід (далі – Рентна плата).
За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки Рентної плати встановлюються обласними та Київською міською радами (п. 256.10 ст. 256 ПКУ).
Доходи загального фонду Державного бюджету України від Рентної плати загальнодержавного значення (п. 3 частини 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України) зменшено до 37 відс. частки такої Рентної плати (код бюджетної класифікації 13010000). Крім того, встановлено доходи спеціального фонду Державного бюджету України від Рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (п. 134 частини 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України) –26 відс. частки такої Рентної плати.
Разом з тим Бюджетним кодексом України встановлено зарахування 37 відс. частки Рентної плати до доходів загального фонду бюджетів: міст республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад (п. 2 частини 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України).
Платники Рентної плати перераховують суми Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України, із змінами, внесеними Законом України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме:
37 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету;
37 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів;
26 відсотків Рентної плати – до спеціального фонду державного бюджету.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2017 № 545).

Без оформлення трудових відносин працівник втрачає соціальні гарантії
Звертаємо увагу роботодавців, що працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляється:
► гарантованого державою розміру заробітної плати;
► виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за д

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новини Правобережного управління

12.03.2019 12:25

Триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2018 році
Станом на 1 березня поточного року до Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області вже подали декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2018 році, 366 громадян Новокодацького, Чечелівського та Центрального районів. Загальна сума задекларованих громадянами доходів становить 59971,83 тис. гривень.
З поданих декларацій 5 громадян задекларували дохід понад 1 млн.грн. сума задекларованого доходу склала 17927,90 тис.грн. До сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 129,85 тис.грн. та військового збору на суму 12,24 тис.грн., 120 громадян задекларували податкову знижку на суму 251,82 тис. гривень.
Фахівцями управління в Центрах обслуговування платників податків створено максимально сприятливі умови для оформлення та подання звітності. Також спеціалісти надають консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Нагадуємо, що громадяни, які зобов’язані подати декларацію, повинні це зробити до 1 травня поточного року.

Дохід у вигляді виграшу у лотерею: особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб
До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Податковим агентом під час нарахування (виплати, надання) на користь платника податку доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 %, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Такі податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку за формою №1-ДФ (під ознакою доходу «111»), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, у податковому розрахунку за формою №1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.
Зазначена норма визначена п.п164.2.8 ст.164, п.п170.6.1, п.п.170.6.2 ст.170 Податкового кодексу України.

Для отримання податкової соціальної пільги робітник має подати заяву роботодавцю
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Тобто, податкова соціальна пільга – це можливість платника зменшити нараховану суму місячної заробітної плати на розмір такої пільги.
Пільга складає 50 відс. місячного розміру прожиткового мінімуму для дієздатних осіб, встановленого на 1 січня звітного податкового року. У 2019 році це – 960 грн 50 коп (50 відс. від 1921 грн прожиткового мінімуму для дієздатних осіб станом на 1 січня 2019 року).
Право на таку пільгу має кожна працююча людина, яка отримує заробітну плату та є платником податку на доходи фізичних осіб.
При цьому мають виконуватися певні умови: податкова соціальна пільга застосовується до нарахованої місячної заробітної плати, якщо її розмір не перевищує суму, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, який діє на 1 січня звітного року для дієздатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до 10 гривень. У 2019 році сума обмеження складає 2 тис. 690 гривень; пільга застосовується лише до заробітної плати та не стосується інших доходів. Тобто, підприємці не можуть претендувати на податкову пільгу. Також вона не стосується сум, отриманих від проведення незалежної професійної діяльності (нотаріуси, адвокати тощо); пільга починає застосовуватися роботодавцем з дня отримання від платника заяви і документів, які підтверджують право на її використання; пільга не застосовується, якщо працівник, окрім заробітної плати, отримує виплати з бюджету у вигляді стипендії, грошового або майнового забезпечення учня, студента, аспіранта тощо; податкова пільга надається тільки за одним місцем роботи.
Деяким категоріям платників податкова соціальна пільга надається у більшому розмірі, ніж звичайно. Це – батьки неповнолітніх дітей, студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти, чорнобильці І та ІІ категорій, інваліди І та ІІ груп, а також ветерани війни, зокрема, учасники бойових дій.

Щодо окремих питань трансфертного ціноутворення
ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 28.02.2019 № 6668/7/99-99-15-02-01-17 «Щодо окремих питань трансфертного ціноутворення» (далі – Лист № 6668) повідомила наступне.
З 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628). Основними змінами Закону № 2628 стосовно трансфертного ціноутворення є такі:
Нові критерії визначення контрольованої операції
Підпунктом «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено визнання контрольованими операціями також внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом.
Підпунктом 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ уточнено визначення осіб, які є сторонами контрольованої операції в ланцюзі господарських (експортних та імпортних) операцій, а саме контрольованими можуть бути операції між платником податків та нерезидентом (які відповідають вимогам п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), а не тільки пов’язаною особою нерезидентом.
Принцип превалювання сутності над формою
Новими абзацом п.п. 39.2.2.4 та новими підпунктами 39.2.2.10, 39.2.2.11 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ закріплено принцип превалювання сутності над формою, а саме, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами її проведення навіть у разі відсутності документального оформлення такої операції.
Уточнення щодо складових аналізу зіставності
Новим п.п. 39.2.2.9 п.п. у 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено можливість під час визначення зіставних умов операцій враховувати характеристики активів, використаних у контрольованих операціях.
Крім того, п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ доповнено новим абзацом, яким закріплено вимогу обирати сторону для дослідження тільки за наявності найбільш повної та документально підтвердженої інформації про фінансові показники контрольованих операцій.
Обґрунтування рівня зіставності
При наданні платником податків документації з трансфертного ціноутворення на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, новим абзацом п.п. «и» п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ передбачено необхідність обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності.
Зміни при проведенні перевірок
Нові норми передбачають таке:
► п.п. 39.5.2.7 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ доповнено абзацом, відповідно до якого термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків щодо призначення, проведення або предмету такої перевірки, до завершення судових процедур;
► у разі ненадання документів після отримання запиту про надання документів новою редакцією п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ контролюючому органу надано можливість проведення зустрічної звірки платників податків, що були задіяні в ланцюзі постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), які є предметом контрольованої операції;
► відповідно до п.п. «в» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ контролюючому органу надано право надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента – сторони контрольованої операції;
► п.п. «г» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ передбачено можливість проведення зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки.
Лист № 6668 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73267.html

Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт РРО в «Електронному кабінеті»
У рамках здійснення заходів щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), а саме – на підставі однієї заяви за спрощеною формою та без додатків, запровадження електронного обміну документами між учасниками відносин у сфері застосування РРО, що передбачено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» зі змінами (далі – наказ), ДФС створено можливість для подання Центрами сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – ЦСО) повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій (далі – повідомлення).
Таке повідомлення подається ЦСО до контролюючого органу у разі укладання, розірвання, припинення або внесення змін до договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладеного між ЦСО та користувачем РРО.
Форма повідомлення затверджена наказом.
Для ЦСО запроваджено новий електронний сервіс, який надає їм можливість заповнити та подати повідомлення в електронній формі.
Подати повідомлення можна через приватну частину (особистий кабінет) «Електронного кабінету» з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього ЦСО в приватній частині «Електронного кабінету» в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій» (J1316301), заповнити її, підписати та надіслати.
Реєстраційні дані суб’єкта господарювання, що подає повідомлення, заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО версії програмного забезпечення обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Державного реєстру РРО.
Підтвердженням подання повідомлення до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання повідомлення.
Інформація про результати розгляду повідомлення надсилається ЦСО в електронному вигляді у другій квитанції.
Вищезазначене повідомлення розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/369598.html

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, припиняє таку діяльність: термін подачі декларації
Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП (абзац перший п.п. 2 п. 11.18 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розділу ХI Порядку № 1588).
Пунктом 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Платники ПДФО подають податкову декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності.
Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, подає податкову декларацію за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним.

Працівник надав копію довідки про встановлення групи інвалідності
не з першого робочого дня місяця: нарахування ЄСВ
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 % бази нарахування ЄСВ (ст. 8 Закону № 2464 ).
Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), для платників, визначених підпунктами 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) працівника – особи з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка.
Згідно з абзацом другим п. 8 розділу ІІІ Інструкції № 449 нарахування юридичною особою – роботодавцем ЄСВ у розмірі 8,41 % здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі – МСЕК), та закінчується датою припинення інвалідності.
Отже, якщо працівник надав копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування ЄСВ виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується.
Юридична особа – роботодавець нараховує ЄСВ на фактично нарахований дохід:
● до дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 22 %;
● з дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 8,41 %.

Здаєте квартиру в оренду – задекларуйте свій дохід
ДФС України нагадала, якщо фізична особа – орендар нерухомого майна не є суб’єктом господарювання, то відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до бюджету є орендодавець.
При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду. А саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Крім того, у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості, нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку чи строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Нагадуємо, що особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів визначені ст. 170 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/370048.html

Перегляд та вивантаження даних Реєстру платників податку на додану вартість в «Електронному кабінеті»
ДФС доопрацьовано меню «Реєстри» «Електронного кабінету» у частині вивантаження даних Реєстру платників податку на додану вартість у повному обсязі.
Скористатися он-лайн сервісом користувачі можуть у режимі Дані реєстру платників ПДВ меню Реєстри відкритої частини «Електронного кабінету».
Користувачі відкритої частини «Електронного кабінету», крім доступу до даних Реєстру платників ПДВ, мають можливість отримати повний перелік платників ПДВ з урахуванням інформації про анулювання реєстрації платників ПДВ шляхом їх вивантаження.
Також розроблено програмний інтерфейс (АРІ) для автоматизованого вивантаження повного переліку платників ПДВ, доступний за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/ws/api/public/registers/export/pdv .
Електронний файл повного переліку платників ПДВ з урахуванням інформації про анулювання реєстрації платників ПДВ містить назви полів відповідно до наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному держаному веб-порталі відкритих даних та містить:
● найменування або прізвище, ім’я та по батькові;
● індивідуальний податковий номер платника ПДВ (ІПН);
● дату реєстрації платником ПДВ;
● дату реєстрації суб’єктом спеціального режиму оподаткування;
● дату анулювання реєстрації; причину анулювання реєстрації;
● підставу анулювання реєстрації; перелік кодів видів діяльності сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування;
● дату виключення з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування;
● дату, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах.
Зазначений електронний сервіс працює у тестовому режимі.
Повідомлення розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/369735.html

Особливості адміністрування у 2019 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів
ДФС України листом від 14.02.2019 № 4907/7/99-99-12-03-04-17 «Особливості адміністрування у 2019 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів» (далі – Лист № 4907) надала рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2019 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата).
Так, відповідно до абзацу другого п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), виданих у відповідному календарному році, протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ, а саме:
а) лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:
► фізичними особами, а також фізичними особами – підприємцями, яким видано лісорубні та лісові квитки;
► лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;
б) лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Платники Рентної плати перераховують суми Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України, із змінами, внесеними Законом України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме:
- 37 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету;
- 37 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів;
- 26 відсотків Рентної плати – до спеціального фонду державного бюджету.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2017 № 545).
Забезпечення ефективного контролю доходів місцевих бюджетів (37 відс.) від Рентної плати (при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) може бути здійснене складанням платниками такої Рентної плати окремих додатків до податкової декларації з Рентної плати, в яких податкові зобов’язання самостійно «розподілені» платниками між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, які повністю або частково розташовані в межах території лісової ділянки.
Починаючи з податкових зобов’язань Рентної плати за ІV квартал 2018 року, ідентифікуючою ознакою кожного окремого додатка до декларації є зазначений у рядку 4 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням лісової ділянки» додатка 8 до Податкової декларації з рентної плати код одиниці адміністративно-територіальних устрою (міст обласного значення, районний, ОТГ).
Лист № 4907 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73262.html

До уваги платників ПДВ!
Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (ст. 200¹.2 ст. 200¹ ПКУ).
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Зокрема, п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.
При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.
У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.
При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

Проведення профілактичних заходів щодо недопущення корупційних дій
у Дніпропетровській митниці ДФС
Сектором з питань запобігання та виявлення корупції Дніпропетровської митниці ДФС за січень – лютий 2019 року проведено 14 нарад в рамках професійного навчання щодо недопущення корупційних дій та порушень законодавства України у сфері службової діяльності: 5 нарад проведено з керівниками структурних підрозділів та їх підлеглими в адміністративній будівлі Дніпропетровської митниці ДФС (далі – Митниця) та 9 нарад на митних постах Митниці.
З метою підвищення обізнаності про права та обов’язки суб’єктів декларування під час нарад сектором з питань запобігання та виявлення корупції Дніпропетровської митниці ДФС акцентовано увагу посадових осіб Митниці на порядок і своєчасність декларування та повноти подачі інформації, під час заповнення та подачі декларацій про майно, доходи, витрати, і зобов’язання фінансового характеру за 2018 рік.
Також, посадовим особам Митниці постійно надаються індивідуальні роз’яснення стосовно антикорупційного законодавства, зокрема з питань дотримання вимог ст. 45 та ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції»; недопущення виникнення конфлікту інтересів та вжиття заходів щодо його врегулювання; етичної поведінки посадових осіб Митниці; наявності корупційних ризиків у роботі та заходів щодо усунення (мінімізації) корупційних ризиків; недопущення отримання пропозиції, вимагання неправомірної вигоди; відповідальність за корупційні правопорушення; вимоги щодо безумовного дотримання норм і правил поведінки та особистої безпеки під час виїзду та перебування на тимчасового окупованій території АР Крим та м. Севастополя, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своє повноваження та які розташовані на лінії зіткнення зони проведення антитерористичної операції у межах Донецької та Луганської областей.

ТОП-результати митного оформлення авто з іноземною реєстрацією
за час дії пільгового періоду
ДФС України повідомила про ТОП-результати митного оформлення авто з іноземною реєстрацією за час дії пільгового періоду.
Топ-п’ятірка митниць, якими оформлено найбільшу кількість транспортних засобів громадян у пільговий період (25.11.2018 – 22.02.2019):
Волинська митниця – понад 33 тис. шт.;
Київська міська митниця – понад 30 тис. шт.;
Львівська митниця – майже 20 тис. шт.;
Одеська митниця – понад 17 тис. шт.;
Закарпатська митниця – майже 16 тис. шт.
Топ-п’ятірка митних постів митниць, якими оформлено найбільшу кількість транспортних засобів громадян у пільговий період:
МП «Луцьк» Волинської митниці – понад 19 тис. шт.;
МП «Західний» Львівської митниці – майже 19 тис. шт.;
МП «Столичний» Київської міської митниці – майже 14 тис. шт.;
ВМО № 1 Чернівецької митниці – понад 12 тис. шт.;
МП «Спеціалізований» Одеської митниці – понад 10 тис. шт.
Топ-п’ятірка дорогих авто з іноземною реєстрацією, що розмитнені у пільговий період:
- легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель AMG G 63 2018 року випуску. Митна вартість – 171,2 тис. дол. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – понад 1,5 млн грн;
- легковий автомобіль марки PORSCHE, модель 971 2017 року випуску. Митна вартість – 148,5 тис. дол. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – майже 1,3 млн грн;
- легковий автомобіль марки AUDI, модель R8 2017 року випуску. Митна вартість – 137,7 тис. дол. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – майже 1,2 млн грн;
- легковий автомобіль марки BENTLEY, модель MULSANNE 2010 року випуску. Митна вартість – 108 тис. дол. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – понад 1млн грн;
- легковий автомобіль марки BENTLEY, модель FLYING SPUR W12 2014 року випуску. Митна вартість – 96,6 тис. грн.. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – понад 879 тис. грн..
Топ-п’ятірка недорогих авто з іноземною реєстрацією, що розмитнені у пільговий період:
- легковий автомобіль марки AUDI, модель A4 1996 року випуску. Митна вартість – 6,5 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 42,2 тис. грн;
- легковий автомобіль марки VW, модель PASSAT 1998 року випуску. Митна вартість – 7,4 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 28 тис. грн;
- легковий автомобіль марки BMW, модель 320D 1998 року випуску. Митна вартість – 8,9 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 43,9 тис. грн;
- легковий автомобіль марки марка OPEL, модель VECTRA 2001 року випуску. Митна вартість – 8,9 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 22,3 тис. грн;
- легковий автомобіль марки DAEWOO, модель LANOS 2000 року випуску. Митна вартість – 9,2 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 49,4 тис. грн.
Нагадаємо, що за час дії пільгового періоду із застосування пониженої ставки акцизного податку для розмитнення транспортних засобів (25.11.2018 – 22.02.2019) митницями ДФС загалом оформлено понад 218 тис. транспортних засобів. Сплачено понад 13,6 млрд грн платежів.
Із них майже 140 тис. – авто з іноземною реєстрацією, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебували у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. За їх оформлення сплачено майже 8,7 млрд гривень.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/370265.html

Виплати за лікарняним листом: умови застосування ПСП
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) (п.п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (далі – ПКУ)).
Згідно із п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму.
З урахуванням того, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на ПСП.

Законом не передбачено призупинення дії ліцензії у періоді внесення змін до такої ліцензії
Статтями 2 та 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено, що виробництво, імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів (якщо ліцензія на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів – протягом семи робочих днів) видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (статті 3 та 15 Закону № 481).
Законом не передбачено призупинення дії ліцензії чи її анулювання у періоді внесення змін до такої ліцензії.
З урахуванням викладеного, у разі переоформлення ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, що пов’язане зі зміною відомостей, зазначених у ліцензії, суб’єкт господарювання може здійснювати діяльність на підставі копії раніше виданої ліцензії до отримання ліцензії на новому бланку з урахуванням змін.
Зазначена норма не поширюється на переоформлення ліцензії, пов’язане з реорганізацією суб’єкта господарювання.

Завершується перехідний період переведення підприємств на обслуговування через «Єдиний рахунок»
ДФС України повідомила, що наближається термін завершення перехідного етапу переведення підприємств на обслуговування через «Єдиний рахунок» ДФС.
З 18 березня 2019 року підприємства зможуть перераховувати кошти авансових платежів виключно на «Єдиний рахунок». Рахунки митниць ДФС для поповнення авансових платежів підприємствами будуть заблоковано!
З 18 березня до 16 квітня 2019 року залишки коштів на рахунках митниць ДФС можуть бути використані для митного оформлення товарів. Повернення підприємствам коштів авансових платежів будуть здійснюватися протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок відповідно до Порядку повернення, затвердженого наказом Мінфіну від 18.07.2017 № 643 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» (зі змінами).
Також інформуємо, що триває Пілотний проект з переведення підприємств на обслуговування через «Єдиний рахунок». Запрошуємо суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності долучатися до другої фази цього проекту. Рішенням про участь буде вважатися переведення коштів авансових платежів на «Єдиний рахунок».
Надаємо реквізити депозитного рахунку 3734, відкритого на ім’я ДФС (єдиний рахунок) для зарахування авансових платежів (передоплати):
Рахунок: 37341039292197.
Банк отримувача: ДКСУ (Держказначейство).
МФО банку: 899998.
Отримувач: ДФС України.
ЄРДПОУ: 39292197.
Довідково: новий Порядок повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС, затверджений наказом Мінфіну від 22.02.2019 № 80 «Про внесення змін до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», знаходиться на реєстрації в Мін’юсті.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/370100.html

Порядок оподаткування спадщини (подарунку), отриманої фізичною особою – нерезидентом від фізичної особи – резидента
Об’єкти дарування, зазначені у п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Об’єкти спадщини оподатковуються за ста

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новини Правобережного управління

04.03.2019 12:36

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Акцизний податок: декларування податкових зобов’язань у 2019 році
ДФС України з метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку та у зв’язку з прийняттям Законів України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» і від 23 листопада 2018 року № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) листом від 20.02.2019 № 5580/7/99-99-15-03-03-17 (далі – Лист № 5580) повідомила про:
► декларування суб’єктами господарювання операцій з бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів;
► декларування податкових зобов’язань з пального за повною ставкою акцизного податку;
► декларування податкових зобов’язань при нецільовому використанні пального;
► оподаткування суб’єктами господарювання операцій з транспортними засобами.
Крім того, у Листі № 5580 звернули увагу на те, що змінами, внесеними Законом № 2628 до п.п. 215.3.1 п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для цілей оподаткування змінено групування вин та інших зброджених напоїв і для кожної групи встановлені ставки акцизного податку.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2628 зазначені зміни до ПКУ набирають чинності з 01 березня 2019 року.
При цьому порядок нарахування акцизного податку з алкогольних напоїв не змінено.
З Листом № 5580, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України, можливо ознайомитись за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73182.html

Набрали чинності Зміни, внесені до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2019 № 37 (далі – Постанова № 37) внесено Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами) (далі – Положення № 148), а саме:
► п.п. 2 п. 3 розділу I Положення № 148 викладено в такій редакції:
«2) відокремлені підрозділи – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;».
►У розділі II Положення № 148:
1) п. 8 доповнено двома новими підпунктами такого змісту:
«4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;
5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
2) У новій редакції викладено п. 11:
«Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).
Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України».
► Крім того, врегульовано питання щодо оприбуткування готівки та внесення її до банку, а саме підпункти 1та 3 п. 29 розділу III Положення № 148 викладено у такій редакції:
«1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);»;
3) третій примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою», засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;».
► У розділі IV Положення № 148:
1) у п. 39 речення перше абзацу п’ятого викладено у такій редакції: «Аркуші касової книги нумеруються та прошнуровуються, опечатуються відбитком печатки, за наявності її в установі/на підприємстві.»;
2) після п. 45 розділ доповнено новим пунктом 45¹такого змісту:
«45¹. Керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV цього Положення, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю.».
► У розділі V Положення № 148:
1) в абзаці третьому п. 49 слова «Установа/підприємство» замінено словами «Установа/небанківська фінансова установа/підприємство»;
2) у п. 50 речення друге абзацу першого викладено у такій редакції:
«У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам»;
Після абзацу першого доповнено пункт новим абзацом другим такого змісту:
«Небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.».
У зв’язку з цим абзаци другий, третій вважаються відповідно абзацами третім, четвертим».
Нагадуємо, що Постанова № 37 набрала чинності 15.02.2019.
Отже, суб’єктам господарювання необхідно враховувати вищезазначені зміни при проведенні касових операцій.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова на тему: «Право громадян на отримання податкової знижки»
Питання 1. Добрий день. Скажіть, будь ласка, чи можна до складу податкової знижки включити витрати, понесені фізичною особою на лікування протягом 2018 року?
Відповідь. Добрий день. Оскільки станом на 01 січня 2019 року Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» чинності не набрав, податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2018 року платникам не надається.
Питання 2. Вітаю. В мене питання: чи може фізична особа включити до податкової знижки за звітний рік суму страхових платежів, сплачених за договором довгострокового страхування одним платіжним документом за місяці поточного та майбутнього років?
Відповідь. Добрий день. Відповідно до вимог податкового законодавства платник податку може включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2018 року фактично здійснені ним протягом минулого року витрати на сплату страхових платежів за договорами довгострокового страхування як такого платника податку так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку у 2018 році – 2470 грн. (у розрахунку на місяць);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї у 2018 році – 2470 грн. х 50 відс. = 1235 грн. (у розрахунку на місяць).
Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за договорами довгострокового страхування протягом звітного податкового року, то при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць страхування протягом якого діяв договір страхування з урахуванням встановлених обмежень.
Питання 3. Добрий день. Будьте ласкаві, дайте відповідь на питання: чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?
Відповідь. Відповідно до вимог Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Згідно податкового законодавства до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
Отже, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки щодо витрат, понесених на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але сплачених таким платником (чоловіком).

В «Електронному кабінеті» можливо подати запит про надання витягу
з реєстру центрів сервісного обслуговування РРО
ДФС України повідомила, що в межах виконання заходів зі створення Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр ЦСО), що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій», запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість виробникам реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та центрам сервісного обслуговування РРО (далі – ЦСО) подати запит про надання витягу з Реєстру ЦСО (далі – запит) та отримати витяг з Реєстру ЦСО (далі – витяг) в електронному форматі.
Форми запиту та витягу затверджуються наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – наказ), проект якого оприлюднений на офіційному веб-сайті Мінфіну за адресою: www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-rehuliatornykh-aktiv-dlia-obhovorennia-2019?category=aspekti-roboti&subcategory=reguljatorna-aktivnist.
Подати запит можна через приватну частину (особистий кабінет) «Електронного кабінету» з використанням електронного цифрового підпису
будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього виробнику РРО чи ЦСО в приватній частині «Електронного кабінету» в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Запит про надання витягу з реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 2-РЦСО» (J1317201), заповнити її, підписати та надіслати.
Реєстраційні дані суб’єкта господарювання, який направляє запит, заповнюються автоматично.
Підтвердженням подання запиту до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання запиту.
Витяг з реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 3-РЦСО (J1417201) можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи».
Заповнення та подання запиту здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом.
Про початок функціонування реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій буде повідомлено додатково.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/369279.html

Порядок обчислення ЄСВ за звітний квартал ФОП на загальній системі оподаткування
П. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
ЄСВ встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Нагадуємо, що п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Фізична особа – орендодавець та фізична особа – орендар не є суб’єктами господарювання: нарахування та сплата ПДФО до бюджету
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО –орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Комплект фінансової звітності до декларації з податку на прибуток підприємств
ДФС України повідомила, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
Загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту встановлено Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО 1).
Згідно з пунктом 10 МСБО 1 повний комплект фінансової звітності повинен містити такі складові:
- звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період;
- звіт про зміни у власному капіталі за період;
- звіт про рух грошових коштів за період;
- примітки, які містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;
- порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду;
- звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.
Звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, не є складовими фінансової звітності і, відповідно, обов’язку подання таких звітів до контролюючих органів разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств законодавством не визначено.
Більше інформації, щодо складових фінансової звітності, в листі ДФС від 19.02.2019 № 5491/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено за посиланням:
http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/369111.html
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/369405.html

Єдине вікно подання електронної звітності з 20.02.2019 оновлено
Вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.4.0 станом на 20.02.2019
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.4.0) (станом на 20.02.2019):
Додано нові версії документів:
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків»:
F1314501 – Повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, права та обов’язки фізичної особи – платника податків;
F1314601 – Облікова картка фізичної особи – платника податків (для подання в електронному вигляді). Форма № 1ДР;
F1314701 – Заява про внесення змін до державного реєстру фізичних осіб – платників податків (для заповнення в електронному вигляді). Форма № 5ДР;
F1414601 – Повідомлення про результати обробки Облікової картки фізичної особи – платника податків – форма № 1ДР (при поданні в електронному вигляді);
F1414701 – Повідомлення про результати обробки Заяви про внесення змін до державного реєстру фізичних осіб – платників податків – форма № 5ДР (при поданні в електронному вигляді).
З метою забезпечення формування та подання форми податкової декларації з рентної плати з додатками, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 719, із змінами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 21 серпня 2018 року № 707:
F/J 0800106 – Податкова декларація з рентної плати (квартальна)
F/J 0810106 – Додаток 1. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
F/J 0810306 – Додаток 3. Розрахунок з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
F/J 0810506 – Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води
F/J 0810606 – Додаток 6. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту
F/J 0810706 – Додаток 7. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики
F/J 0810806 – Додаток 8. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування
F/J 0810906 – Додаток 9. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування)
F/J 0800205 – Податкова декларація з рентної плати (місячна)
F/J 0820205 – Додаток 2¹. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини
F/J 0820405 – Додаток 4¹. Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
F/J 0821005 – Додаток 10¹. Розрахунок з з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами
F/J 0821105 – Додаток 11¹. Розрахунок з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
S0403510 – Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції № 1П-НПП (річна);
S0700611 – Звіт про ціни на електроенергію, яка постачається споживачам. № 1-ціни (електроенергія) (піврічна);
S1101013 – Лісогосподарська діяльність за 20__ рік. № 3-лг (річна);
S1100210 – Ведення мисливського господарства за 20__ рік № 2-тп (мисливство) (річна);
S2600314 – Звіт про діяльність колективного засобу розміщування № 1-КЗР (річна).
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Дохід отримано у вигляді призу у негрошовій формі: при визначенні бази оподаткування ПДФО застосовується підвищуючий коефіцієнт
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Умови оподаткування виграшів та призів зазначено п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею (п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п.164.5 ст.164 ПКУ).

Заява про включення/виключення до/із реєстру екземплярів РРО в «Електронному кабінеті»
ДФС України повідомила, що у рамках здійснення заходів щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), а саме – на підставі однієї заяви за спрощеною формою та без додатків, ДФС відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» створює реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – реєстр).
Реєстр міститиме відомості про екземпляри РРО, моделі (модифікації) яких включені до Державного реєстру РРО, які поставлені для введення в обіг або експлуатуються та строк служби яких не сплив.
Включення кожного екземпляра РРО до реєстру/виключення з реєстру здійснюється на підставі заяви про включення/виключення до/із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін (далі – заява), що подається виробником РРО.
Форма заяви затверджується наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – наказ), проект якого оприлюднений на офіційному веб-сайті Мінфіну за адресою: https://www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-rehuliatornykh-aktiv-dlia-obhovorennia-2019?category=aspekti-roboti&subcategory=reguljatorna-aktivnist.
Для суб’єктів господарювання – виробників РРО запроваджено новий електронний сервіс, який надає їм можливість заповнити та подати заяву в електронній формі.
Подати заяву можна через приватну частину (особистий кабінет) «Електронного кабінету» з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього виробнику РРО в приватній частині «Електронного кабінету» в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Заява про включення/виключення до/із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін за ф. № 1-ЕРРО» (J1317001), заповнити її, підписати та надіслати.
Реєстраційні дані суб’єкта господарювання заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення та сфери застосування РРО обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Державного реєстру РРО.
Підтвердженням подання заяви до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви.
Інформація про результати розгляду заяви надсилається суб’єкту господарювання – виробнику РРО в електронному вигляді у другій квитанції.
Відправлену заяву можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи».
Увага! Заповнення та подання заяви здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом. Про початок функціонування реєстру та його наповнення відомостями про екземпляри РРО на підставі поданих виробниками РРО заяв буде повідомлено додатково.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/368728.html

Внутрішньо переміщені особи мають право скористатися податковою знижкою щодо оренди житла
Законом України від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до переліку витрат, які включаються до податкової знижки.
Так, п. 166.3 ст. 166 ПКУ доповнено п.п. 166.3.9, згідно з яким до податкової знижки включається сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла, фактично сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник ПДФО має право скористатися зазначеною вище податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім'ї першого та другого ступенів споріднення:
► не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
► не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
Відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – Довідка).
Слід зауважити, що такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, зокрема щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно до паспортного документа та адреси фактичного місця проживання/перебування відповідно до інформації, зазначеної у Довідці, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.
Отже, платник ПДФО – внутрішньо переміщена особа для отримання податкової знижки за орендоване житло подає декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, до якого подано вищезазначені документи та в якому перебуває на обліку (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Нагадуємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

За працівників, які працюють нелегально, до роботодавця застосовуються штрафи
Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками), контракту.
Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу Державній фіскальній службі та її територіальним органам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Слід зазначити, що Повідомлення у разі заключення цивільно-правового договору не складається, тому що при цьому не укладається трудовий договір та, відповідно, відсутні трудові відносини.
Водночас, за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку у разі фактичного виконання роботи цілий день або за виплату заробітної плати у «конверті» згідно з ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працедавці у 2019 році сплатять тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме 125 190 гривень.
Крім того, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Радіочастотний ресурс України: ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати
Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот (п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
При цьому для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:
● радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;
● стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц, 1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;
● радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2 – 7 ГГц та 10 – 42,5 ГГц (примітка 1 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ).
Примітками 2-8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.
Слід зазначити, що передбачені примітками 1-8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.
Довідково: Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати (абзац дев’ятий п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ).

Декларування доходів громадян, отриманих протягом 2018 року
В інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року» за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова.
Владислав Воінов зазначив, що з 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року, яка триватиме до 2 травня поточного року. Станом на 31 грудня 2018 року громадянами Дніпропетровської області подано 46 894 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становила 3 млрд 322 млн грн, що на 500 млн грн більше, ніж за підсумками деклараційної кампанії 2017 року. При цьому, сума задекларованого до оплати податку на доходи фізичних осіб склала 101,4 мільони гривень.
Додаткові надходження до бюджету територіальних громад нашої області склали 400 тисяч гривень.
Свої доходи у розмірі понад 1 млн грн задекларували 260 жителів Дніпропетровської області, що на 60 осіб більше, ніж у 2017 році. Сума задекларованого ними доходу склала 1 мільярд 484 мільйони гривень.
Надходження військового збору до державного бюджету України за підсумками минулорічного декларування склали 14 мільонів гривень.
«Разом з тим, протягом деклараційної кампанії 2018 року своїм правом на отримання податкової знижки скористалися майже 9 тисяч фізичних осіб. Сума податку, що повернута громадянам з бюджету, 15,8 мільйонів гривень», - повідомив він.
Слід зазначити, що Податковим кодексом розш

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новини Правобережного управління 26.02.19

26.02.2019 10:13

Щоб подати декларації до НАЗК необхідно перевірити чи дійсний особистий ключ ЕЦП
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» починаючи з січня 2017 року особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня поточного року подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Для подання декларації за минулий рік суб’єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (ЕЦП), отриманий для виконання своїх службових обов’язків. Разом з цим, особи, які припинили діяльність пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом звітного року, отримують послуги ЕЦП як фізичні особи, а не як посадові особи органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації державної форми власності.
Таким чином, для безперешкодного та комфортного отримання послуг Електронного цифрового підпису просимо не відкладати візит до представництв Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС на кінець звітного періоду.
Посадовці Дніпропетровщини можуть отримати ці ключі в акредитованому центрі сертифікації ключів ІДД ДФС, який діє при Лівобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, просп. Слобожанський, б. 95-а та Шевченківському управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, просп. Б.Хмельницького, б. 25
З детальною інформацією щодо переліку документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД за посиланням: http://acskidd.gov.ua/ .

ДФС відкрито телефонну «гарячу лінію» щодо цінової інформації на транспортні засоби з іноземною реєстрацією
На виконання доручення Президента України ДФС України запустила багатоканальну телефонну «гарячу лінію» щодо цінової інформації на транспортні засоби, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Телефон call-центру: (044) 481-19-61.
Які дані повинні надати зацікавлені особи для отримання телефонної консультації?
- VIN-код автомобіля;
- календарний рік випуску.
Як працює call-центр?
Щоденно з 9.00 до 21.00 синхронно з відділами митного оформлення митниць ДФС.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367975.html

Отримано доходи не від податкового агента: сплата військового збору
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (1,5 відсотка від об’єкта оподаткування).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Таким чином, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму військового збору, зазначену у поданій нею податковій декларації, подання якої є обов’язковою.
Звертаємо увагу, що наказом ДФС України від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення Змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» з 01.01.2019 введено в дію новий код бюджетної класифікації 11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Якщо за результатами документальних перевірок, проведених контролюючим органом, були донараховані суми військового збору, то такі суми відображаються по коду платежу «11011001» за формою картки № 6.

Звіт неприбуткових установ і організацій за 2018 рік обов’язково подається разом із фінансовою звітністю
Юридичні особи, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій станом на 01.01.2019, разом із Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт), за 2018 рік зобов’язані подати річну фінансову звітність, яка відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України є додатком до Звіту та його невід’ємною частиною.
У таблицях Звіту «Наявність додатків» та «Наявність поданих до Звіту форм фінансової звітності» обов’язково проставляється позначка «+».
Звертаємо увагу, що у разі неподання разом зі Звітом фінансової звітності, такий Звіт не визнається податковою декларацією, а це, в свою чергу, тягне за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Виплата працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором: ставка ЄСВ
Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для всіх платників ЄСВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки.
ЄСВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс., визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю (п. 13 частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.
Враховуючи вищевикладене, юридична особа при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку ЄСВ у розмірі 22 відсотки.

За місяць 55 громадян Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України «Пульс»
Протягом січня 2019 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 55 звернень від мешканців Дніпропетровського регіону.
Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області – звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України «Пульс» надійшло 34 звернення, або 61,8 % від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.
Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» лунали з приводу організації роботи органів ДФС області (13 звернень) тощо.
Звернення, кваліфіковані за тематикою як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», на розгляд ГУ ДФС не надходили.

Щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою
ДФС України щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою листом від 13.02.2019 № 4622/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист ДФС № 4622) повідомила таке.
У зв’язку з набуттям 14.12.2018 чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2018 року за № 1303/32755 (далі – наказ № 842), розроблено та впроваджено оновлену форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ідентифікатор форми J0100117 для юридичних осіб) (далі – декларація за новою формою).
Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету, листом ДФС України від 04.01.2019 № 357/7/99-99-15-02-01-17 рекомендовано платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік подавати податкову декларацію за новою формою.
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів і є доступною для використання розробниками програмного забезпечення.
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 передбачає необхідність встановлення позначки «базовий звітний період квартал» або «базовий звітний період рік».
Відповідно інформаційні системи ДФС забезпечують приймання декларації за новою формою за ідентифікатором J0100117 як за наявності позначки «базовий звітний період квартал» – для платників податку, що складають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, так і за наявності позначки «базовий звітний період рік» – для платників податку, яким встановлено річний податковий (звітний) період.
Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи зазначене, до 01.04.2019 буде забезпечено також прийняття декларацій за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 № 467), а саме:
● за базовий звітний період рік – за ідентифікатором форми J0108104;
● за базовий звітний період квартал – за ідентифікатором форми J0100116.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, у разі необхідності внесення змін до податкової звітності за минулі податкові (звітні) періоди у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, до 01.04.2019 платники податку матимуть можливість подавати уточнюючі декларації за ідентифікаторами форм J0108104, J0100116 та J0100516.
При виправленні помилок за податкові (звітні) періоди 2015 – 2017 років суб’єктами господарювання – виробниками сільськогосподарської продукції, якими було обрано річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, такі платники в уточнюючих деклараціях обов’язково проставляють позначку у рядку «виробника сільськогосподарської продукції» у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та можуть використовувати ідентифікатор форми J0100516, що буде діяти до 01.04.2019, а у подальшому – нову форму за ідентифікатором J0100117.
Після 01.04.2019 уточнюючі декларації прийматимуться тільки за новою формою (за ідентифікатором J0100117).
Згідно з абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
У разі подання платником за 2018 рік декларації за новою формою за ідентифікатором форми J0100117 до закінчення граничного строку подання (01.03.2019 включно), податкові зобов’язання визначаються за декларацією, що подана останньою, незважаючи на наявність раніше поданої за ідентифікатором форми J0108104 або J0100116.
Лист ДФС № 4622 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/ 73171.html

Доступ в «Електронному кабінеті» до інформації щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості
ДФС України проінформувала, що в «Електронному кабінеті» платникам надано он-лайн доступ до інформації щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості, визначених відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Інформація про відповідність платника критеріям ризиковості (у разі її наявності) відображається в особистому кабінеті із зазначенням пункту таких критеріїв, а також дати внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків.
Крім того, в «Електронному кабінеті» платники мають доступ до показників: D (навантаження за останні 12 календарних місяців), Р (сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування кількісних і вартісних показників, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному періоді) в розрізі періодів, та позитивної податкової історії платника податку за визначеними критеріями.
Інфорація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/368106.html

Декларування доходів: які особи зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника
Кампанія декларування доходів громадянами за 2018 рік триває.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).
Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:
► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;
► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.
Вищевказані норми визначені п. 179.6 ст. 179 ПКУ.

До уваги платників рентної плати!
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1. ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації з рентної плати за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10-ти календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Для наповнення Державного бюджету України з метою забезпечення його видаткової частини звертаємо увагу вищезазначених платників рентної плати на необхідність сплатити податкові зобов’язання за січень 2019 року по 28 лютого 2019 року включно.

Впродовж січня юристи фіскальної служби Дніпропетровщини довели у судах обґрунтованість донарахованих податкових зобов’язань на 8,7 млн гривень
З початку 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 7,2 тис. справ різних категорій на загальну суму позовних вимог 10,2 млрд гривень.
З розглянутих судами у січні поточного року 20-ти справ на суму 11,6 млн грн, на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 16 справ на суму 8,7 млн грн, що складає 75 % від суми розглянутих справ.
Зокрема, протягом січня 2019 року за результатами розглянутих 13 судових справ за позовами платників про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень на загальну суму 11,0 млн грн, 9 рішень на загальну суму 8,0 млн грн судами прийнято на користь органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Це складає 7 3 % від суми розглянутих судами таких справ.
«Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи», – наголошує начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
ДФС України повідомила, що наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1473/32925, затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).
Зміни до форми Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, вносилися для врегулювання питання щодо визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), по об’єктах як житлової, так і нежитлової нерухомості та забезпечення зручності суб’єктам господарювання уточнювати свої податкові зобов’язання.
Декларація має такі новації:
1. Запровадження у процедурі справляння Податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів.
Наразі діючою Декларацією передбачено застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), що не відповідає даним реєстраційних документів. В умовах здійснення заходів щодо автоматизації та спрощення процедури справляння податків і зборів, необхідно надати платникам можливість зазначати у деклараціях коди нерухомості згідно з реєстраційними документами, що також сприятиме прозорості податкової звітності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» забезпечено єдиний підхід до встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок Податку відповідно до класифікатора будівель та споруд згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507.
Запровадження у формі Декларації єдиного підходу до визначення типів нерухомості спростить користування рішеннями органів місцевого самоврядування при складанні Декларації, сприятиме прозорості контроля за правильністю виконання цих рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.
2. Декларацією передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, Декларація подається з кількома додатками відповідного типу (на сьогодні Декларації надаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці).
Нова форма Декларації сприятиме скороченню кількості податкової звітності: Декларація надається одна, а кількість додатків залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.
Рекомендуємо платникам Податку декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою Декларації.
Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України, платники Податку не обмежені в поданні Декларації за старою формою.
Також звертаємо увагу платників Податку на те, що до контролюючого органу має бути надана Декларація тільки за однією формою.
Наказ набрав чинності 18.01.2019 (опублікований у бюлетені «Офіційний вісник України» 2019, № 5).
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/368526.html

Застосування ставок з рентної плати: новації 2019 року
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких з 01 січня 2019 року змінено розмір ставок рентної плати.
Так, зокрема: ► для видобування нафти: з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів ставка зросла з 29 % до 31 %; з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5 000 метрів ставка зросла з 14 % до 16 %.
► для видобування конденсату: з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів ставка зменшилась з 45 % до 31 %; з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5 000 метрів ставка зменшилась з 21 % до 16,00 %.
► для видобування залізної руди ставка зросла з 8 % до 8,8 %.
Крім того, до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1 протягом 2019 року (п. 252.20 ст. 252 ПКУ).
Також, згідно з оновленим п.п. 252.4.9 п. 252.4 ст. 252 ПКУ до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 01 січня 2018 року.
Рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід збільшено на 50 %.
Звертаємо увагу, що Законом України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» з 01 січня 2019 року змінено порядок розподілу між бюджетами коштів, які надходять від сплати рентної плати.

Внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні
15.02.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 12 лютого 2019 року № 37 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі – Постанова № 37).
Постановою № 37 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами, відповідно до яких, зокрема:
► уточнено норми щодо визначення понять відокремлені підрозділи та оприбуткування готівки суб’єктами господарювання;
► розширнено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 гривень. Наразі такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій;
► внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Такі установи установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
Постанова № 37 розміщена на офіційному веб-сайті офіційного Інтернет-представництва Національного банку України на сторінці «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895

Доступ для платників ПДВ до переліку дипломатичних місій в «Електронному кабінеті»
Для платників ПДВ в «Електронному кабінеті» створено новий сервіс, який надає можливість уникнути помилок при складанні податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної для власних потреб дипломатичних місій в Україні.
В особистому кабінеті режим «Реєстрація ПН/РК» доповнено новим пунктом меню «Перелік дипломатичних місій», в якому відображається Перелік дипломатичних місій в Україні, які перебувають на обліку в контролюючих органах.
Крім того, в режимі «Реєстрація ПН/РК» платники мають можливість перегляду повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/368325.html

Особливості застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, основною метою якої є забезпечення вибірковості митного контролю
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція начальника відділу з управління ризиками Дніпропетровської митниці ДФС Максима Разумея на тему: «Особливості застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, основною метою якої є забезпечення вибірковості митного контролю».
«Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) – це сукупність програмно-інформаційних комплексів, які використовуються митниками під час митного контролю та оформлення товарів, в тому числі – для виявлення ризикових зовнішньоекономічних операцій», - зазначив Максим Разумей.
Взагалі принцип управління ризиками – це міжнародна практика здійснення митної справи. Її впроваджують практично всі митні адміністрації країн світу. Україна як член Всесвітньої митної організації приєдналась до низки міжнародних митних документів, які передбачають застосування методу управління ризиками. Угода про асоціацію між Україною та ЄС також містить прямі посилання на ці міжнародні документи.
Чому управління ризиками є настільки важливим сьогодні для митниць? Все досить очевидно. Зростають товаропотоки через державні кордони, збільшується кількість експортно-імпортних операцій, постійно розширюється асортимент товарів.
Виникає питання: яким чином все це контролювати так, щоб не створювати бар’єри для легального бізнесу і в той же час – забезпечити безпеку та повноту сплати митних платежів до державного бюджету?
Перевіряти кожну партію товарів на митниці? Ні, це фізично неможливо, і, крім цього, є великою перепоною для зовнішньої торгівлі. А зовнішня торгівля, як відомо, – один з найпотужніших факторів економічного розвитку. Здійснювати перевірки митних оформлень шляхом випадкового відбору? Так, це передбачено законодавством, але ефективність такого підходу є невисокою.
Основна вибірковості митного контролю – застосування системи управління ризиками.
І саме АСАУР є тією автоматизованою частиною системи управління ризиками, яка стає дуже корисною підказкою для митного інспектора.
Якщо говорити коротко, то відбувається це наступним чином.
Митна декларацію подається до митного оформлення, а у 99% це електронне декларування, і тому вся потрібна інформація про товар представлена в електронному вигляді.
Далі така митна декларація реєструється і автоматично в режимі реального часу проходить оцінку за допомогою АСАУР.
Система АСАУР формує перелік митних формальностей, які мають бути виконані інспектором для здійснення митного оформлення товару по конкретній митній декларації.
Перелік таких формальностей може бути різним: контроль класифікації товарів, митної вартості, країни походження, захист прав інтелектуальної власності, митний огляд, зважування і багато інших.
Все залежить від тих критеріїв ризику, які закладені в АСАУР, як правило, на центральному рівні, тобто Державною фіскальною службою України. І такі критерії ризику, а якщо говорити точніше – профілі ризику – застосовуються у всіх митницях, звичайно що не тільки у Дніпропетровській.
Так, протягом 2018 року у Дніпропетровській митниці було оформлено 153 тис. електронних митних декларацій у всіх режимах, що на 3 тис. більше ніж у 2017 році.
Всі ці декларації автоматизовано перевірялись АСАУР і тільки 47% були визначені як такі, що потребують виконання додаткових митних формальностей. АСАУР визначила необхідність проведення митних оглядів щодо 9% декларацій, а 35% декларацій потребували додаткової перевірки документів. Всі ці заходи АСАУР, як правило, стосувались товарів, що ввозились на митну територію України і відповідно потребували нарахування та сплати митних платежів. Отже, більше половини митних декларацій були оформленні без генерування АСАУР додаткових форм митного контролю.
Серед тих митних декларацій, які були відібрані АСАУР у Дніпропетровській митниці за 2018 рік, частка митних декларацій, по яких за результатами виконання митних формальностей було фактично виявлено якісь розбіжності, склала майже 9%. Доречі, це непоганий показник, адже Державною фіскальною службою України він встановлений на рівні «не менше 4,5%» на 2019 рік для всіх митниць. Тут мова йде про так знаний «ключовий показник ефективності» (КРІ) за напрямом управління ризиками.
Слід зазначити, що вже за 2019 рік цей показник по митниці склав більше 30%. Така ситуація склалася у зв’язку із доопрацюванням і впровадженням нових профілів ризику на центральному рівні відповідно до наказу Державної фіскальної служби України №21, який було прийнято на початку року. Про що це свідчить?
Про те, що АСАУР постійно удосконалюється і як наслідок відбувається більш націлений відбір митних декларацій за ризиковими зовнішньоекономічними операціями. Тому фактично третина виконаних митних формальностей, визначених АСАУР, дала певний результат. Це, звісно, не обов’язково якісь суттєві порушення митного законодавства, але й неточне, неякісне або неповне зазначення відомостей про товар тощо.
У будь-якому випадку – це результат саме завдяки АСАУР, якого б надзвичайно важко, практично нереально було б досягти якби митники перевіряли все «вручну».
Слід відмітити, що положення Митного кодексу України відповідають кращим світовим стандартам здійснення митної справи, зокрема щодо аналізу та управління ризиками. Так, окрема 52 глава кодексу присвячена системі управління ризиками, де, зокрема, регламентовано функціонування автоматизованої системи управління ризиками.
Підсумовуючи, хочу акцентувати увагу на ще одній дуже важливій особливості застосування АСАУР. Справа у тому, що ця комп’ютерна система ні в якому разі не є, так би мовити, «істиною в останній інстанції».
Тобто не все, що визначено АСАУР має бути виконано посадовою особою для завершення митного оформлення і випуску товарів у вільний обіг. Існують нормативно-правові підстави, які дають право на те, щоб скоригувати визначений АСАУР перелік митних формальностей: якісь формальності можна відмінити або, з іншого боку, якісь додати, – ті, що не були згенеровані АСАУР.
Тому АСАУР є саме «автоматизованою» системою, а не «автоматичною». На жаль, на сьогоднішній день ніяка комп’ютерна програма не спроможна замінити посадову особу підрозділу митного оформлення, адже, наприклад, для виявлення та припинення так званих «сірих» схем потрібне інтелектуальне, а іноді навіть творче мислення.
Проте максимально наблизитись до автоматизації митних процедур, націлено виявляти ризикові зовнішньоекономічні операції і дотримуватись при цьому необхідного балансу між спрощенням торгівлі для бізнесу і безпекою економічних кордонів держави – це цілком реальна мета і справа найближчого майбутнього.
Максим Разумей також акцентував, що Дніпропетровська митниця ДФС нагадує: 24:00 22 лютого 2019 року закінчується період дії перехідних положень Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів з іноземною реєстрацією із застосуванням коефіцієнта 0,5. З 00:00 23 лютого 2019 року акцизний податок стягується у повному обсязі».

Дніпропетровська митниця ДФС інформує:
Підрозділи митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС працюють до 24 год. 00 хв.
З метою створення умов для забезпечення безперебійного митного оформлення транспортних засобів у Дніпропетровській митниці ДФС тимчасово з 15.02.2019 по 24.02.2019 змінений режим роботи окремих митних постів з 9-00 до 24-00:
- митний пост «Слобожанський», Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул.Нижньодніпровська, 1-к
- митний пост «Кривий Ріг», Дніпропетровська область, Криворізький район, смт Радушне, Нікопольське шосе, 2а
- митний пост «Лівобережний», м. Дніпро, Новоселівська, 23
- митний пост «Аеропорт», м. Дніпро, вул. Аеропорт, 42.

Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень 2019 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за січень 2019 року в порівнянні з січнем 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі - МД) збільшилась на 11,33 %. Було оформлено 13 150 шт. МД (серед яких: 5 072 експортних МД та 6 632 імпортних) проти 11 812 шт. МД за січень 2018 року (серед яких: 5 538 експортних МД та 5 212 імпортних).

Супроводження судових спорів ГУ ДФС у Дніпропетровській області
В інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана.
Загальний відсоток вирішених справ на користь органів ДФС складає 70,6 відс., щодо погашення заборгованості 98,1 відс. та позовами платників податків більше 50 відсотків.
Станом на 1 січня 2019 року на розгляді в судах перебувало 8079 справ. Якщо проаналізувати динаміку перебування судових справ на розгляді по відно

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новини Правобережного управління

20.02.2019 15:31

У січні завдяки роботі слідчих ГУ ДФС у Дніпропетровській області до бюджету відшкодовано майже 35 млн гривень
Протягом січня 2019 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 187 кримінальних проваджень, з яких 34 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 20 кримінальних проваджень, із яких до суду скеровано 10, у тому числі: 9 – з обвинувальними актами, а 1 – з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, за перший місяць поточного року за підслідністю направлено 3 кримінальних провадження, 11 – приєднано до інших проваджень.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж січня 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 34 млн 636 тис. гривень.

Надано доступ до усіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних та розрахунків коригування
Користувачам «Електронного кабінету» надано доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) незалежно від способу подання їх на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН).
Платники ПДВ мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами ПН та/або РК в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН надсилались на реєстрацію в ЄРПН.
Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367475.html

Підприємницька діяльність ГО, спрямована на фінансування своєї основної діяльності: що зі статусом неприбутковості?
Міністерсво фінансів України щодо правомірності включення громадських організацій, які здійснюють підприємницьку діяльність, спрямовану на фінансування своєї основної діяльності, до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомило наступне.
Пунктом 5 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4572) встановлено, шо громадське об’єднання (далі – ГО) може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. ГО зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону № 4572 до принципів утворення і діяльності ГО відноситься, зокрема принцип відсутності майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) ГО не мають права на частку майна ГО та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) ГО не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) ГО, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
ГО зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом ГО, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) ГО та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності ГО включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 2 ст. 21 Закону № 4572).
ГО зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов’язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону. Надання ГО, створеним ними юридичним особам (товариствам, підприємствам) пільг, у тому числі з оподаткування, здійснюється на підставах та в порядку, визначених законом (п. 3 ст. 23 Закону № 4572).
Водночас, відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій можуть бути віднесені, зокрема ГО, які одночасно відповідають вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. ПКУ).
Підпунктами 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ передбачено заходи, що здійснюються неприбутковою організацією або контролюючим органом у випадку використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Зокрема, встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, чим передбачені п.п. 133.4.2 п.133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ.
Таким чином, положення ПКУ не обмежують можливість здійснення ГО, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Результати підприємницької діяльності ГО відображають у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами та відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ подають його разом із фінансовою звітністю контролюючому органу за місцем реєстрації ГО як платника податків.

Нерухомість в Україні фізичної особи – нерезидента надається
в оренду виключно через ФОП – резидента або юрособу – резидента
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду регулюється п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нерухомість, яка розташована на території України і належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця (ФОП) або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що вищезазначені доходи оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 відсотків бази оподаткування.

До уваги платників податку на прибуток!
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств ПКУ.
Так, зокрема, п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування роботодавцем ЄСВ
У разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями).
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Порядок бюджетного відшкодування ПДВ, якщо після закінчення процедури оскарження, рішення прийнято на користь платника ПДВ
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 200.10 ст. 200 ПКУ визначено, що у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – податкова декларація), а у разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника ПДВ у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:
► за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
► з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників ПДВ, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.
Пунктом 200.14 ст. 200 ПКУ визначено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
► у разі перевищення заявленої платником ПДВ суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
► у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
При цьому, п. 200.15 ст. 200 ПКУ передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, платник ПДВ розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ. У разі неузгодження контролюючим органом суми ПДВ, заявленої до відшкодування, або її частини зобов’язання з бюджетного відшкодування ПДВ в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Отже, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ.

Заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку, який
реалізує пальне: порядок заповнення
Підпунктом 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку (далі – податок) визначено, зокрема особу, яка реалізує пальне.
Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 із змінами (далі – Порядок № 113), встановлено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.
Відповідно до п. 13 Порядку № 113 виключення платника податку з реєстру платників здійснюється, зокрема у разі, якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації (далі – Заява) у разі припинення діяльності з реалізації пального. Така заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників.
Тобто форма заяви про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального тотожна формі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218.
При цьому при заповненні Заяви у графі 2 «Дія» ставиться позначка «Анулювання реєстрації», а графа 5 «Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального» не заповнюється.

Особливості оприбуткування готівкових коштів суб’єктом господарювання, який має відокремлений підрозділ
Нормами п.п. 2 п. 58 розділу VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), зазначено, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.
Установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України (п. 12 розділу ІІ Положення № 148).
Відповідно до п. 40 розділу IV Положення № 148 підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.

Порушили законодавство про працю – відповідальності не уникнути
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
● фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Норми визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями.

Право зареєструватись платником єдиного податку четвертої групи у новоутвореної юридичної особи виникає з наступного року
Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Надано доступ до усіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних та розрахунків коригування
ДФС України проінформувала платників про наступне.
Користувачам «Електронного кабінету» надано доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) незалежно від способу подання їх на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН).
Платники ПДВ мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами ПН та/або РК в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН надсилались на реєстрацію в ЄРПН.
Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367475.html

Нерухомість в Україні фізичної особи – нерезидента надається в оренду виключно через ФОП – резидента або юрособу – резидента
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду регулюється п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нерухомість, яка розташована на території України і належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця (ФОП) або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що вищезазначені доходи оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 відсотків бази оподаткування.

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування роботодавцем ЄСВ
У разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями).
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Запит на отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна подати в електронному вигляді
ДФС України повідомила, що для платників податку запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість платникам податків подати запит на отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС в електронному вигляді.
Подати запит на отримання витягу про стан розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього у приватній частині Електронного кабінету платнику податків необхідно в меню «Заяви, запити для отримання інформації» обрати «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (J1300203)» (далі – Запит), підписати та надіслати.
Форма Запиту заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника податків.
Звертаємо увагу, що підтвердженням подання в ДФС Запиту є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідного запиту.
Витяг за результатами обробки Запиту можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.
Інформація розміщена на офіційнму веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366765.html

Що треба знати про оподаткування товарів, що надходять у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на адресу фізичних осіб
Згідно з частиною шостою ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.
Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п’ятою ст. 374 МКУ, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (частина сьома ст. 374 МКУ).
Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до частини першої ст. 275 МКУ та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ (частина восьма ст. 374 МКУ).
Більш детальну інформацію можна отримати на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС (категорія питання 215.01). +

Можливості Електронного кабінету для фізичних осіб
На сьогодні в Електронному кабінеті для 44,5 млн. фізичних осіб - платників податків запроваджено он-лайн доступ до відомостей про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які є обʼєктами оподаткування (транспортні засоби, обʼєкти нерухомості тощо), що надходять до ДФС з відповідних реєстрів інших державних органів.
Крім того, фізичні особи користуючись сервісами Електронного кабінету мають можливість сплатити податки та збори, перевірити стан розрахунків з бюджетом, подати Декларацію про майновий стан та доходи, скориставшись сервісом «Автозаповнення Декларації на основі даних ДФС».
Також фізичні особи мають змогу сформувати та надіслати запити щодо отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та отримати відповіді на такі запити та іншу необхідну корисну інформацію.

За місяць 55 громадян Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України «Пульс»
Протягом січня 2019 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 55 звернень від мешканців Дніпропетровського регіону.
Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області - звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України «Пульс» надійшло 34 звернення, або 61,8% від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.
Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» лунали з приводу організації роботи органів ДФС області (13 звернень) тощо.
Звернення, кваліфіковані за тематикою як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», на розгляд ГУ ДФС не надходили.

Відбулось засідання робочої групи «Митна політика» Громадської ради
У приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 19 лютого 2019 року відбулось засідання робочої групи «Митна політика» Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Під час засідання обговорювалися шляхи поглиблення співпраці між Громадською радою та Дніпропетровською митницею ДФС, а також, проект Плану роботи робочої групи на 2019 рік.
У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності робочої групи.

Чи застосовуються фінансові санкції та які у разі несвоєчасної або не повної сплати єдиного внеску?
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Основним документом, який регулює єдиний внесок, є Закон України від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464). Відповідно до норм Закону № 2464 у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції. Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та не сплачені у строки встановлені законодавством є недоїмкою (боргом). У разі несвоєчасної сплати або сплати не в повному обсязі єдиного внеску, до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. Окрім того, на суму боргу нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.
Слід зазначити, що нараховані та несвоєчасно сплачені суми боргу по єдиному внеску не підлягають ні розстроченню, ні списанню за терміном давності.

Нерухомість у вигляді спадщини чи дарунка від близьких родичів не оподатковується
Якщо у 2018 році фізична особа отримала у спадщину від батька чи від бабусі нерухоме майно, то дохід у вигляді вартості цього майна не оподатковується.
Тобто об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Аналогічний порядок оподаткування при отриманні майна у дарунок від членів сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення. Разом з тим, слід зазначити, що для застосування зазначеного порядку оподаткування між обдарованим та дарувальником повинен бути укладений договір відповідно до норм Цивільного кодексу України.
У такому випадку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – річна податкова декларація) не потрібно, але за відсутності інших підстав, коли подання декларації є обов’язковим. Наприклад, платник податку отримав доходи від продажу корпоративних прав підприємства та отримав у спадщину нерухоме майно, то в такому випадку річну податкову декларацію необхідно подати.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст.174 р. IV Податкового кодексу України.

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадали вчителям - репетиторам про декларування отриманих доходів
Якщо викладач у 2018 році не був зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності, проте надавав репетиторські послуги громадянам, він зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а також сплатити до бюджету ПДФО за ставкою 18% та 1,5 % військового збору.
До репетиторських послуг відноситься підготовка дітей до школи, вступу до учбових закладів, незалежного тестування, навчання будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових, дипломних робіт та інше.
Декларація подається до органів фіскальної служби за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації, до 1 травня 2019 року, особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Більш детальна та додаткова інформація з питань декларування доходів громадян розміщена на головній сторінці субсайту територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі офіційного порталу ДФС у спеціальному банері “Деклараційна кампанія - 2019” за електронним посиланням: http://dp.sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2019

Громадяни повинні задекларувати доходи, якщо отримали їх без участі податкових агентів
Якщо людина отримала доходи без участі податкових агентів, вона має їх задекларувати. До таких доходів належать, у першу чергу, винагороди, які виплачуються особам, які працюють за наймом у приватних осіб хатніми працівницями, садівниками, нянями, гувернантками, будівельниками, водіями тощо. Про це розповіла заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Тетяна Федченко в інтерв’ю виданню «Факти».
«Податкові агенти – це всі підприємства, підприємці, а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), які нараховують та виплачують фізичним особам доходи у вигляді заробітної плати, гонорарів, винагород за разову роботу, дивідендів, премій тощо. Такі податкові агенти відповідно до Податкового кодексу, відповідальні за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Тому якщо особа у 2018 році отримувала доходи тільки за участі податкових агентів, декларацію їй подавати не потрібно», – підкреслила Тетяна Федченко.
Крім того, за її словами, подати декларацію мають люди, які отримали у 2018 році інвестиційні активи. Це доходи від продажу цінних паперів, корпоративних прав. При цьому не має значення, кому були реалізовані такі активи – фізичній чи юридичній особі.
Тетяна Федченко також звернула увагу, що громадяни, в яких утворилася списана прострочена заборгованість теж мають подавати декларацію. Прострочена заборгованість – це борг, за яким сплинув строк позовної давності – 1095 днів, або три роки. Відповідно до Податкового кодексу, податком на доходи фізичних осіб оподатковується списана заборгованість по цивільно-правовим угодам за умови, що сума складає понад 50% міся

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новини Правобережного управління

13.02.2019 17:19

Про зміни до Податкового кодексу України йшлося на прес-конференції
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб – начальника відділу адміністрування податку на прибуток Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненка на тему: «Зміни до Податкового кодексу України».
Він зазначив, що за минулий рік держбюджет країни поповнився завдяки податку на прибуток на 2 млрд 183 млн грн, що у 1,8 рази більше, ніж за попередній.
«Стосовно внесених до ПКУ змін, то вони є суто технічними і уточнюють попередні правила», – наголосив Віталій Мироненко.
Одна із змін стосується зниження неоподатковуваної вартості міжнародних посилок з 1 липня 2019 року зі 150 до 100 євро. Інші зміни стосуються особливостей оподаткування закордонних посилок та будуть діяти вже з 2021 року.
Також з 1 січня звільнено від оподаткування ПДВ земельні ділянки, надані у суборенду.
«І, як раніше, ця пільга діятиме за умови, що кошти за такі послуги у повному обсязі сплачуються безпосередньо на відповідні рахунки органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів», – додав Віталій Мироненко.
Окрім того, 1 березня п. р. – граничний термін подання звітності з податку на прибуток та фінансової звітності. До цього терміну платникам податку на прибуток та неприбутковим організаціям потрібно подати заповнені податкові декларації, форму яких Міністерство фінансів України своїм наказом від 19.10.2018 № 842 дещо змінило.

Для отримання податкової знижки за 2018 рік
декларація про майновий стан і доходи подається за оновленою формою
19.12.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2018 № 866 (далі – Наказ № 866), яким затверджено Зміни до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (далі – Наказ № 859), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743 із змінами.
Зокрема, в абзаці другому п. п. 1 п. 5 розділу III Інструкції враховані зміни, внесені Законом України від 03 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, відповідно до яких розширено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.
Так, витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти, крім витрат понесених на здобуття професійної-технічної або вищої освіти, доповнено витратами на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти.
Отже, з 2019 року платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) може скористатись правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2018 податкового року на суму фактично здійснених ним витрат у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами.
При цьому декларація про майновий стан і доходи подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник ПДФО до 31 грудня 2019 року (включно) за звітний 2018 податковий рік.
Довідково: Наказ № 866 опубліковано 18.12.2018 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 97.

У січні платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів
5,5 млрд грн податкових і митних платежів та понад 1,15 млрд грн ЄСВ
У першому місяці 2019 року органами ДФС Дніпропетровської області забезпечено надходження до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 5 млрд 505,6 млн гривень. Про це проінформувала в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж січня 2019 року спрямовано 3 млрд 562,5 млн грн, в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС - 1 млрд 620,5 млн гривень.
Січневі надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону склали 1 млрд 943,1 млн гривень. Це на 337,3 млн грн більше фактичних надходжень січня 2018 року. Надходження до місцевих бюджетів м.Дніпра складають майже 42 % надходжень по області. У січні 2019 року місцева казна обласного центру отримала від суб’єктів господарювання та громадян 814,8 млн грн, що на 106,9 млн грн, або на 15 % більше, ніж у відповідному періоді 2018 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 1 млрд 155,3 млн гривень. Порівняно з січнем 2018 роком надходження зросли на 238,3 млн гривень.

Урочисте вручення дипломів магістрантам 2019 року випуску Університету митної справи та фінансів
За участю представників ГУ ДФС у Дніпропетровській області в Університеті митної справи та фінансів відбулось урочисте вручення дипломів магістрантам 2019 року випуску. Завершили підготовку та успішно захистили свої дипломні роботи 353 студента денної форми навчання за магістерськими програмами з десяти спеціальностей, з них - 45 випускників отримали дипломи з відзнакою.
Порівняно з минулим роком кількість випускників магістратури зросла на понад 150 осіб.
З вітальними словами до випускників звернулась заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
У своїй промові вона тепло і сердечно привітала магістрантів із закінченням навчання в Університеті, а вчителів відмітила подякою за те, що вони навчають студентів мислити креативно, не за шаблоном.
«Нехай ваша доля складається так, щоб ви з гордістю могли сказати: «Я вчився в Університеті!», - порадила випускникам Ірина Сікіріна.
А від ГУ ДФС області - побажання бути впевненими у собі та наполегливо досягати поставлених цілей!

За оформлення автомобілів з єврономерами власники сплатили понад 4,1 млрд грн
Прес-служба ДФС України повідомила, що за митне оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією громадяни вже сплатили понад 4,1 млрд гривень. Кількість оформлених з 25 листопада 2018 року по 31 січня 2019 року (включно) транспортних засобів складає понад 65 тис. штук. Це автівки, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Найактивніше громадяни оформлюють транспортні засоби у місті Києві – майже 10,8 тис. автомобілів, а також в областях: Волинській – 8,7 тис. та Чернівецькій – понад 6 тисяч.
Із загальної кількості розмитнених авто майже 55 тис. – це ті, які перебували на митній території України з порушенням вимог Митного кодексу України. За них власники добровільно сплатили 467 млн грн (8 500 грн за кожне авто). Це звільнило їх від адміністративної відповідальності за недотримання вимог митних режимів при ввезенні транспортного засобу з іноземною реєстрацією, строки та умови ввезення якого не дотримані.
Тільки за минулу добу (31 січня) громадяни оформили майже 3,4 тис. автомобілів, за які сплачено майже 212 млн грн платежів.
Нагадаємо, що 22 лютого 2019 року спливає термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку (коефіцієнт 0,5) для митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією. Після цього часу власники таких автівок будуть сплачувати акцизний податок за повною ставкою. Наразі це передбачено чинним законодавством. Тому звертаємо увагу всіх власників автомобілів з іноземною реєстрацією: не чекайте останніх днів, а вчасно оформлюйте свої транспортні засоби.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366362.html

Бюджетне відшкодування надається і у разі анулювання реєстрації платника ПДВ
У разі якщо платник ПДВ, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума ПДВ враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а у разі його відсутності у строки, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), платник ПДВ зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з ПДВ, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник ПДВ на день сплати такої суми ПДВ, чи ні.
Норми визначені п. п. 184.8 ст.184 ПКУ.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).

Протягом звітного року дитині виповнилось 18 років: право батьків на застосування ПСП
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Норми визначені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ)
Платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відс. суми ПСП, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 960,50 грн), у розрахунку на кожну таку дитину (п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
Відповідно до п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми ПСП, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 1 440,75 грн), має право платник ПДФО який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
При цьому, ПСП, передбачена п. п. 169.1.2 та підпунктами «а», «б» п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (п. п. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).

Декларування доходів: в «Електронному кабінеті» запроваджено сервіс для заповнення декларації
Триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року. З метою підвищення якості обслуговування платників податків та спрощення процедури подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) ДФС запроваджено новий сервіс в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Реєстр) та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.
Скористатися зазначеним сервісом можуть фізичні особи, які відповідно до законодавства зобов’язані подати річну податкову Декларацію, а також особи, які мають право подати Декларацію з метою отримання податкової знижки, та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльністю.
Щоб подати Декларацію в електронному вигляді з використанням сервісу автоматичного часткового заповнення, слід завчасно подбати про отримання особистого електронного цифрового підпису, який можна отримати у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК). З переліком АЦСК можна ознайомитися у відкритій частині «Електронного кабінету».
Слід зауважити, що інформація з Реєстру, на підставі якої автоматично заповнюється Декларація, може бути не повною, оскільки у Реєстрі не відображаються дані щодо доходів, отриманих від фізичних осіб та іноземні доходи. Тому при заповненні Декларації будь-яке значення можна відкоригувати в ручному режимі.
Заповнення Декларації в «Електронному кабінеті» надає можливість: ► мінімізувати помилки при заповненні Декларації; ► до Декларації, у разі необхідності, надати копії документів, що важливо, зокрема, при використанні права на податкову знижку; ► скоротити час і витрати на подання звітності.

Індивідуальні податкові консультації надаються контролюючими органами в усній і письмовій формі
За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації(далі – ІПК) з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання ІПК понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку.
За вибором платника податків ІПК контролюючими органами надається в усній або письмовій формі, а саме: ● в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями; ● у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
ІПК, надана у письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Звернення платників податків на отримання ІПК в письмовій формі повинно містити: ► найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; ► код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); ►зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; ► підпис платника податків; ► дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вказаним вимогам, ІПК не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.
Норми визначені ст. 52 Податкового кодексу України.

За перший місяць деклараційної кампанії платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів майже на 200 млн гривень
За місяць деклараційної кампанії громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 1576 декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 468 декларації більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Загальна сума доходів, що вказана в деклараціях – 181,8 млн грн, що на 91,3 млн грн більше, ніж минулого року. При цьому, до сплати в бюджет нараховано 2,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 0,9 млн грн більше, ніж у 2018 році та 0,6 млн грн військового збору, що на 0,18 млн грн більше минулого року.
Доходи у сумі понад 1 мільйон гривень задекларував 11 мешканеців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ним доходу склала 96,6 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 0,57 млн грн, сума військового збору до сплати складає 0,1 млн гривень.
Основними декларантами з початку 2019 року є громадяни, які задекларували наступні види доходів:
- 31,7 млн грн – доходи, отримані від прийняття спадщини (223 декларації);
- 17,2 млн грн – доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна (58 декларацій);
- 3,6 млн грн – іноземні доходи (7 декларацій).
Разом з тим, 312 мешканців Дніпропетровщини надали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку, сума податку на на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 0,7 млн гривень.
Нагадуємо, що реалізувати своє право на отримання податкової знижки громадяни можуть впродовж всього поточного року.

Новий сервіс «Електронного кабінету»: автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами
ДФС України повідомила, що в «Електронному кабінеті» для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.
Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):
► скоротити час при заповненні платіжних документів;
► мінімізувати помилки при заповненні;
► сплатити податки.
Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету» обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.
Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.
Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.
Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування «Електронним кабінетом», платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366684.html

Нагальні питання нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення обговорювались на спільній нараді
У рамках взаємодії з Головним управлінням Держгеокадастру у приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відбулася спільна робоча нарада на тему «Питання нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення».
У заході прийняли участь заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна, в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Валентин Сизарєв, начальник відділу ринку та оцінки земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Олена Семенчевська, керівники та фахівці структурних підрозділів ГУ ДФС.
Про порядок та особливості проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у поточному році, а також про проблемні питання під час її проведення розповів Валентин Сизарєв. Він акцентував увагу, що на теперішній час формування та надання витягів з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення здійснюється автоматично за допомогою єдиного програмного забезпечення.
Олена Семенчевська повідомила, що на теперішній час засобами програмного забезпечення в автоматичному режимі сформовано 270 тисяч Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі – Витяг) за встановленою формою, по яких не виявлено помилок і які повинні бути видані заявникам через центри надання адміністративних послуг. Витяги підлягають обов’язковій реєстрації в найкоротший термін, що є на сьогодні проблемою, як з технічного боку, так і з дефіцитом людського ресурсу.
Нарада пройшла у вигляді конструктивного діалогу між учасниками заходу, обговорювались актуальні питання нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та її оподаткування, зокрема для громадян.
За результатами спільної наради з боку ГУ ДФС запропоновано направити до ГУ Держгеокадастру області проблемні питання та пропозиції у частині нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, а також здійснити обмін необхідною інформацією для виявлення та формування бази оподаткування.

За використання РРО, який вичерпав термін дії експлуатації, передбачена відповідальність
Строк служби реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів (п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами та доповненнями).
Фактично після закінчення строку служби РРО виробник не гарантує подальшу працездатність такого РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, а також не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265 і подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону № 265 та тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 у таких розмірах:
► вчинене вперше – 1 гривня;
► за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).
Крім того, за порушення порядку проведення розрахунків, на осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб платника податків накладається штраф згідно з нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами і доповненнями.

Співробітниками податкової міліції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ліквідований межрегіональний «конвертаційний центр»
У Дніпропетровській області співробітники податкової міліції ГУ ДФС ліквідували міжрегіональний «конвертаційний центр», організований групою осіб.
Зазначені особи здійснювали незаконну діяльність по наданню послуг підприємствам реального сектора економіки, переважно Дніпропетровської, Київської, Донецької, Полтавської областей, в ухиленні від сплати податків шляхом вчинення «безтоварних» операцій та незаконного переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову.
Учасниками угрупування створено на підставних осіб, виключно з метою переводу безготівкових коштів у готівку, цілий ряд суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності. Протягом 2017-2018 років через зазначені «фіктивні» підприємства «проконвертовано» понад 120 млн грн, ймовірні втрати бюджету складають 20 млн гривень.
Механізм конвертації полягав в тому, що на розрахункові рахунки транзитно-конвертаційних підприємств та суб’єктів господарської діяльності з ознаками «фіктивності» перераховувались безготівкові грошові кошти за нібито придбані товари та послуги, від підприємств реального сектору економіки (будівельні матеріали, побутова техніка, продукти харчування, тощо). В подальшому кошти знімались з розрахункових рахунків в банківських установах та повертались замовникам таких послуг за вирахуванням відсотка «винагороди».
В рамках кримінального провадження створено 7 мобільних слідчо-оперативних груп та проведено комплекс слідчо-оперативних заходів, обшуки за місцями мешкання основних фігурантів, тіньових офісів та транспортних засобів. Також накладено арешти на розрахункові рахунки у банківських установах та на суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування.
З незаконного обігу вилучено оргтехніку, оригінали первинних фінансово-господарських документів, мобільні телефони та печатки з ознаками фіктивності у кількості понад 160 штук. На розрахункових рахунках заблоковано майже 6 млн гривень.
На даний час проводяться слідчі дії у відношенні учасників «конвертаційного центру» з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Деклараційна кампанія 2019: сплачуємо податкові зобов’язання своєчасно
Звертаємо увагу платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на строки сплати податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) за звітний (податковий) 2018 рік.
Так, строки сплати для:
- фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – не пізніше 21 лютого 2019 року;
- фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;
- громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – не пізніше 31 липня 2019 року.
Крім того, звертаємо увагу на порядок сплати податкових зобов’язань.
Так, платник податку – фізична особа, яка зобов’язана подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує ПДФО та військовий збір за кодами платежу:
► «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
► «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують ПДФО та військовий збір за кодами платежу:
► «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
► «11011000» – «військовий збір».

Електронна ідентифікація фізичних та юридичних осібв «Електронному кабінеті»
ДФС України повідомила, що для користувачів «Електронного кабінету» створено нові можливості при вході до приватної частини (особистого кабінету) з обранням типу особи, якою здійснюється вхід та проводиться електронна ідентифікація (з урахуванням вимог Податкового кодексу України, законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг).
Відтепер посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій після проходження електронної ідентифікації з використанням електронного підпису, отриманого такими посадовими особами для виконання прав та обов’язків, покладених на них відповідними органами, мають можливість здійснити вхід до «Електронного кабінету» в якості «посадової особи» або «фізичної особи».
В залежності від обраного типу особи, якою здійснюється вхід, користувачу «Електронного кабінету» пропонуються сервіси та послуги, передбачені або для особистого кабінету фізичної особи, або особистого кабінету юридичної особи.
Зокрема, «Електронний кабінет» для фізичної особи надає такі можливості як сплата податків, отримання відомостей про суму виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, подання податкової декларації про майновий стан і доходи, інші сервіси та послуги для фізичних осіб (громадян).
Також зазначаємо, що вхід до особистого кабінету юридичної особи може здійснюватися керівником, бухгалтером, особою, яка має право підпису, або особою, якій делеговано право підпису відповідних документів.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367114.html

Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну його подання
ДФС України повідомила, що згідно з п. 1 розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), у разі виявлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до контролюючого органу за місцем обліку.
Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених Порядком № 435, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці Звіту за поточний звітний період із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.
Тобто у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення терміну його подання, страхувальник (у тому числі ФОП та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що подають звітність самі за себе) повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до контролюючого органу за місцем обліку.
Одночасно нагадаємо, що відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 435, cтрахувальники – це платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зазначені в п. 1 частини першої ст. 4 (роботодавці) Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), на яких покладено обов’язки нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ, а також платники ЄCВ, які зазначені, зокрема, в підпунктах. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність).
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 435 встановлено, що:
► роботодавці зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду;
► ФОП, у тому числі ФОП – платники єдиного податку, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом;
► особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/367258.html

Туристичний збір: зміни 2019 року
З 01.01.2019 змінився порядок справляння туристичного збору, а саме: набули чинності зміни щодо розміру ставки, бази справляння та порядку сплати туристичного збору.
Туристичний збір є місцевим збором, основні елементи якого визначаються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
З 01 січня 2019 року ставка туристичного збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної ради за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 % мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму та до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
Згідно з рішенням рад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
● готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих, хостелах, будинках відпочинку, туристичних базах, гірських притулках, таборах для відпочинку, пансіонатах та інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах;
● житлових будинках, прибудовах до житлового будинку, квартирах, котеджах, кімнатах, садових будинках, дачних будинках, будь-яких інших об’єктах, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).
Справляння збору здійснюється податковими агентами. Їх перелік та інформація про таких податкових агентів оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.
Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Зміни внесені до Податкового кодексу України Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

До уваги платників екологічного податку!
У 2019 році відбулись суттєві зміни у податковому законодавстві щодо справляння екологічного податку, які з одного боку, зменшують податкове навантаження на підприємства малого та середнього бізнесу, а з іншого – підвищують економічну зацікавленість великих промислових підприємств у зменшенні викидів в атмосферу парникових газів.
Зазначені зміни спрямовані на зменшення викидів основного парникового газу, двоокису вуглецю (СО2), який спричиняє глобальне потепління та інші негативні наслідки пов’язані з ним (розтоплення полярної криги, підвищення рівня світового океану, зростання площі пустель, зниження врожайності, загибель певних видів тварин тощо).
Зміни полягають у тому, що з 01.01.2019 платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю є платники, у яких річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, тобто у 2019 році підприємства, річний обсяг викидів яких не перевищує 500 тонн, не будуть платниками екологічного податку. Таким чином, підприємства, у яких викиди двоокису вуглецю утворювались внаслідок експлуатації невеликих котлів, технологічних нагрівальних пристроїв та іншого обладнання, не повинні здавати відповідний звіт та сплачувати податкові зобов’язання.
Одночасно, з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЕС з 01 січня 2019 року підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну, тобто збільшено у 24,4 рази.
Крім того, відбулися законодавчі зміни у розподілі екологічного податку. З 01.01.2019 у місцевих бюджетах залишається 55 % цього платежу (крім тієї частини, що справляється за викиди плати двоокису в

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 248. Попередня cторінка | Сторінка 21 з 25 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Сектор організаційного забезпечення

Новини Правобережного управління 18.04.2019

Новини Правобережного управління 17.04.2019

Новини Правобережного управління 09.04.2019

Новини Правобережного управління

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління 26.02.19

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Про проект :: Реклама на сайті