[email protected]

4 квітня 2023, 11:15

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено реєстр платників, які використовують єдиний рахунок, та яка інформація наявна в даному реєстрі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 321).
Інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів https://cabinet.tax.gov.ua/registers.
Відповідно до п. 7 Постанови № 321 у реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:
- найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
- дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
- дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.


Вимоги законодавства до подання звітності у розрізі країн міжнародної групи компаній

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків – резидент України, який належить до міжнародної групи компаній, у випадках, визначених у цьому підпункті, зобов’язаний подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт у розрізі країн МГК) в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Форма Звіту у розрізі країн МГК та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2020 № 764, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2021 за № 155/3577.
Положеннями підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу передбачено, що Звіт у розрізі країн МГК подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній (далі – МГК), в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи (а у разі відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 млн євро та за наявності однієї із таких обставин:
- платник податків є материнською компанією МГК;
- материнська компанія МГК уповноважує платника податків – резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;
- відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії МГК подання звіту від такої МГК не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання;
- між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії МГК або іншого учасника цієї групи, уповноваженого материнською компанією такої групи на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює перелік таких іноземних юрисдикцій на своєму офіційному веб-порталі не пізніше ніж за 60 календарних днів до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік.
Відповідно до абзацу тринадцятого підпункту 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу Звіт у розрізі країн МГК складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією МГК, що може не збігатися з календарним роком, та подається протягом дванадцяти місяців після закінчення такого фінансового року (у разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією МГК фінансовий рік – протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року).
Водночас, пунктом 53 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що норми пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, зокрема, щодо подання платниками податків Звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено Багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Багатостороння угода MCAA CbC).


Дніпропетровщина: у березні 2023 року збір до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) склав понад 5,9 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У березні 2023 року від платників Дніпропетровщини збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) склав понад 5,9 млрд грн, що на 64,6 млн грн, або на 1,1 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.
До державного бюджету у березні 2023 року надійшло понад 2,6 млрд гривень.
Місцеві бюджети протягом березня 2023 року отримали понад 3,2 млрд грн, що на 461,2 млн грн, або на 16,7 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.
Єдиного внеску по ГУ ДПС у березні 2023 року надійшло понад 2,3 млрд грн, що на 722,3 млн грн, або на 43,9 відс. більше минулорічного показника.
Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до своїх обов’язків по сплаті податків.


Що розуміється під об’єктом нерухомого майна, який буде споруджений в майбутньому?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що окремі особливості оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ та податком на доходи фізичних осіб операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому встановлюються Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2600).
Закон № 2600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України від 15 серпня 2022 року 2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2518).
Закон № 2518 набрав чинності 10 жовтня 2022 року, а відтак норми, визначені Законом № 2600, почали діяти, починаючи з 10 жовтня 2022 року.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закну № 2518 майбутній об’єкт нерухомості – це передбачена проєктною документацією на будівництво складова частина подільного об’єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стане самостійним об’єктом нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо). Майбутні об’єкти нерухомості поділяються на: майбутні об’єкти житлової нерухомості (квартира, інше житлове приміщення тощо); майбутні об’єкти нежитлової нерухомості (гаражний бокс, інше нежитлове приміщення, машиномісце тощо).


До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2022 № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (далі – наказ № 463).
Відповідно до наказу № 463 у новій редакції викладено форми: податкової накладної; податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок), спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової декларації.
Також внесено зміни до:
● Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), зокрема:
доповнено новим типом причин 21 «Складена на постачання послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України» типи причин, що зазначаються під час складання податкових накладних, особливості заповнення яких викладено в п. 10 - 15 Порядку № 1307, визначено, що у разі складання податкової накладної за операціями з постачання послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України, у графі «Отримувач (покупець)» зазначають найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому країну, в якій зареєстровано покупця (нерезидента), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «500000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють;
● Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зокрема: уточнено, що розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д5) (додаток 5) додається до декларації у разі здійснення: 2 підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю, операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, платниками податку, які одночасно відповідають критеріям, визначеним пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих виключно для використання у власній виробничій діяльності та/або операцій із постачання товарів власного виробництва, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
● Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2021 № 555. Уточнено порядок заповнення Розділу I «Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період» декларації та Розділу I «Розрахунок уточнених податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» уточнюючого розрахунку. Застосування нових форм, затверджених наказом № 463, починається з: 1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних; 1 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку.


Для підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, платник ПДВ може подати додаткові пояснення та копії документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У разі отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку може подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5-и робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку. За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5-и робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання.


Чи може фізична особа отримати інформацію про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за період до/з 1998 року?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 320).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом ДПА України від 30.12.1997 № 473 (в редакції наказу ДПА України від 06.01.99 № 10), який втратив чинність.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 ПКУ формує та веде Державний реєстр.
Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:
- джерела отримання доходів;
- об’єкти оподаткування;
- сума нарахованих та/або отриманих доходів;
- сума нарахованих та/або сплачених податків;
- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.
Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.
За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).


Щодо реалізації норм Закону України № 2888-IX

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Державна податкова служба України листом від 31.03.2023 № 6947/7/99-00-13-01-07 (далі – Лист ДПС № 6947) щодо реалізації норм Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888-IX) повідомила таке.
З метою адаптації українського законодавства до європейського законодавства в Україні триває реформування ринку платіжних послуг, яке розпочалось з прийняття Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-ІХ).
Так, Законом № 1591-ІХ встановлено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Зокрема поряд з іншими новаціями Законом № 1591-IX визначено:
- перелік учасників платіжної інфраструктури, що можуть надавати платіжні послуги, який розширено небанківськими надавачами платіжних послуг (наприклад оператори поштового зв’язку, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, тощо) та емітентами електронних грошей, в яких відкриваються відповідні рахунки клієнтам;
- єдиним документом, що надається ініціатором платіжної операції надавачу платіжних послуг є платіжна інструкція (раніше ініціювання списання коштів з рахунків платників у банках відбувалось на підставі розрахункових документів: платіжного доручення, платіжного доручення-вимоги, платіжної вимоги, інкасового доручення (розпорядження), тощо);
- визначено перелік реквізитів платіжної інструкції (раніше затверджувалися стандартизовані форми розрахункових документів, зокрема інкасового доручення (розпорядження)).
Також Законом № 1591-ІХ визнано таким, що втратив чинність Закон України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким регламентувався такий вид платіжних послуг як переказ коштів (пункт 2), та внесено зміни до окремих законів (пункт 3).
З метою узгодження з положеннями Закону № 1591-IX термінології окремих положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які тим чи іншим способом стосувалися банківських установ, рахунків клієнтів банків, переказу коштів, прийнято Закон № 2888-IX.
Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2888-IX цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2023 року.
Слід звернути увагу, що поряд з іншими змінами Законом № 2888-IX були удосконалені окремі положення Кодексу (зокрема підпункт 19-1.1.21 пункту 19-1.1 статті 19, підпункти 20.1.31 – 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, абзац другий пункту 87.1 статті 87, пункт 89.4 статті 89, абзаци другий та третій підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94, пункт 94.12 статті 94, абзац перший пункту 95.3 статті 95, абзац другий та четвертий пункту 95.5 статті 95, пункт 101.4 статті 101), що стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених Кодексом повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів.
Такі зміни нададуть можливість здійснювати:
- стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, а також з електронних гаманців, відкритих в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
- зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;
- накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.
Отже, сфера дії таких положень Кодексу поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
На сьогодні проводиться робота щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань погашення податкового боргу з метою їх приведення у відповідність до вимог Законів № 1591-ІХ та № 2888-ІХ.
Лист ДПС № 6947 розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78086.html


До уваги неприбуткових організацій!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) щодо права неприбуткової організації надавати нецільову благодійну матеріальну допомогу своїм членам, які сплачують внески на її фінансування, але не є її штатними працівниками, та які були мобілізовані до Збройних Сил України, повідомляє наступне.
Однією з обов’язкових умов перебування організації у статусі неприбуткової є заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надання неприбутковими організаціями благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які: мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. Таким чином, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.
Отже, у випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав Збройних Сил України, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Крім того, враховуючи положення п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.
Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо Збройним Силам України, що є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, згідно з частиною першою ст. 1 Закону України № 1934, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.


Чи дозволяється використовувати програмний РРО під час реалізації пального?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 (у редакції Закону України від 01.12.2020 № 1017-IX) використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Необхідно зазначити, що термін «пальне» наведений у Податковому кодексі України (далі – Кодекс), – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (підпункт 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області