[email protected]

17 січня 2022, 09:19

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Щодо зменшення ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.
Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.
Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно


Випадки у яких фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;
у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.


Послідовність дій, яка має буде здійснена для реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).


Про зміни в законодавстві та актуальні питання оподаткування під час семінару

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Проведено семінар для платників податків в якому взяла участь заступник начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Шиян.
У ході семінару платники дізнались про основні новації у законодавстві визначені Законами України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» та від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»
Окремо Олена Шиян зупинилася на Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 та категорії фізичних осіб – підприємців у яких з 1 січня 2022 року виникає обов’язок застосування РРО або ПРРО.
Крім того, податківець нагадала, що триває, до 01 вересня 2022 року, кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та зазаначила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Також, акцентувала увагу присутніх, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2021 році.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань новацій законодавства.


Щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує користувачів реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій про те, що 26.11.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).
Звертаємо увагу платників податків, які відповідно до законодавства проводять розрахункові операції з застосуванням РРО/ПРРО, що Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців, а не певних товарів.
Таким чином, за наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, фізичні особи підприємці мають здійснювати облік всіх товарів, які знаходяться в реалізації, а не лише визначених п.61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.


Обчислення рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту (в тому числі у разі оренди водного транспорту)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, зокрема для потреб водного транспорту.
Згідно із п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата для потреб водного транспорту не справляється, зокрема:
з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.
Об’єктом оподаткування рентною платою без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату, зокрема для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Ставки рентної плати для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю встановлюються у розмірах, визначених п.п. 255.5.4 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.
Правовідносини в частині оренди майна регулюються, зокрема Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ).
Згідно з частиною першою ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (частина перша ст. 284 ГКУ).
Тобто, істотними умовами договору регулюються питання щодо покладення обов’язку сплати рентної плати.
Таким чином, у разі оренди водного транспорту (крім водного транспорту, визначеного п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ) платником рентної плати для потреб водного транспорту є суб’єкт господарювання, на якого за договором оренди покладено обов’язок із сплати рентної плати.


Формування податкових зобов’язань з ПДВ туристичним оператором при отриманні попередньої (авансової) оплати, якщо витрати туристичного оператора ще остаточно не сформовані

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 207.2 ст. 207 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.3 ст. 207 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною (п. 207.6 ст. 207 ПКУ).
Таким чином, на дату отримання туристичним оператором авансу за туристичний продукт податкові зобов`язання не формуються до моменту оформлення документу, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).


Визначення балансової вартості необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».
Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Відповідно до п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.


Щодо звільнення від сплати єдиного внеску за себе ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою.
Так, згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками ЄВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.


Визначення місця постачання електронних послуг виходячи з норм Закону України № 1525

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» статтю 186 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктом 186.3 прим. 1, відповідно до якого місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування цього пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:
- для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;
- для отримувача послуг – фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи – отримувача послуг.
З метою встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг враховуються такі відомості (далі – перелік відомостей):
а) якщо електронні послуги надаються засобами фіксованого зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна встановлення лінії фіксованого зв’язку (місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги);
б) якщо електронні послуги надаються засобами рухомого (мобільного) зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти, яка використовується під час отримання таких послуг;
в) якщо електронні послуги надаються іншими, ніж зазначені у абзацах «а» та «б», засобами зв’язку, у тому числі з використанням картки доступу, – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги). Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у абзацах «а», «б» та «в» переліку відомостей, є: платіжна адреса фізичної особи – отримувача послуг; банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги; інша комерційно важлива інформація.
Фізична особа – отримувач електронних послуг може підтвердити, що вона зареєстрована як суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість шляхом повідомлення особі-нерезиденту свого індивідуального податкового номера платника ПДВ. Якщо в договорі, у тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість, вважається, що така послуга отримана фізичною особою, у тому числі фізичною особою – підприємцем, не зареєстрованою як платник ПДВ.



На Дніпропетровщині протягом минулого року платники сплатили податків і зборів та єдиного внеску майже 80,8 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Протягом січня – грудня 2021 року платники Дніпропетровської області перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 60 млрд 618,0 млн грн, що більше на 13 млрд 570,7 млн грн, або на 28,8 %, ніж за минулий рік. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Так, до Державного бюджету у поточному році спрямовано 28 млрд 742,8 млн грн, що на 6 млрд 574,3 млн грн (або на 29,7 %) більше надходжень 2020 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 31 млрд 875,2 млн гривень. Це на 6 млрд 996,4 млн грн (або на 28,1 %) більше фактичних надходжень січня – грудня 2020 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – грудні 2021 року в області надійшло 20 млрд 143,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 3 млрд 226,6 млн грн (або на 19,1 %).


Відповіді з Бази знань отримали високу оцінку від платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що ДПС постійно працює над оновленням Бази знань у «Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі» (ЗІР) та наповненням її новими відповідями на запитання для забезпечення громадян своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді відповідей на запитання із понад 37 напрямів; ставками податків; глосаріями та довідниками; щоденною підбіркою відповідей на двадцять актуальних запитань; податковим календарем, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС; змінами в податковому законодавстві, з можливістю підписки на отримання таких змін на електронну адресу та інше.
На сьогодні розділ «Запитання-відповіді з Бази знань» містить понад 11 тис. запитань-відповідей з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Кожен платник податків, який користується ЗІР, може оцінити відповідь на будь-яке запитання. Значення зафіксованого рівня задоволеності користувачів відображається на головній сторінці ЗІР.
Станом на 31.12.2021 загальний результат фіксації рівня задоволеності платників податків відповідями склав 87,07 %.
Крім того, у ЗІР можна скористатись переходом у Viber чи Telegram та отримати інформаційно-довідкові послуги від Контакт-центру ДПС, надіслати електронного листа із запитанням, яке буде розглянуто у найкоротший час, або отримати допомогу з використання ЗІР від працівника Контакт-центру ДПС.
У 2021 році платники податків відвідали ЗІР майже 3 млн разів, а з початку функціонування сервісу (з 2013 року) – більше 25 млн разів.
ДПС постійно вдосконалює свої сервіси та закликає платників долучатись до користувачів ЗІР zir.tax.gov.ua. Оцінку відповідей на запитання можна залишити в Базі знань до будь якого запитання, або надіслати відгуки щодо роботи ЗІР на [email protected]
Про це повідомила ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/549107.html


ДПС розроблено відеоролик «Хто з ФОП застосовує РРО?»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Хто з ФОП застосовує РРО?».
У відео детально розʼяснюється:
- хто з фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку повинен застосовувати РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року,
- на кого ці вимоги не поширюються,
- при яких розрахунках застосовується РРО.
Про це та про переваги застосування РРО дивіться у відео за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8416.html.


Про відповідальність за незастосування РРО/програмних РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі,
Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог Закону № 265 визначається розділом V цього Закону.
Так, згідно з п. 1 ст. 17 розділу V Закону № 265 у разі встановлення в ході перевірки, зокрема, факту не проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи до такого суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Слід зазначити, що відповідно до п. 11 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 265 тимчасово, до 01 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовувались у таких розмірах:
- 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.


Внесені зміни до переліку умов проведення розрахункових операцій без застосування РРО/програмних РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що 01.01.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336» (далі – Постанова № 1359).
Постановою № 1359 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова № 1336).
Нагадаємо, що у статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) визначено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або програмних РРО є обов’язковим.
Зміни до Постанови № 1336, зокрема, передбачають:
а) звільнення від обов’язкового застосування РРО та/або програмних РРО фізичних oci6 – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів) за умови не перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів)).
Вищезазначена норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
- така роздрібна торгівля здійснюється в торгівельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;
- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або програмних РРО;
б) виключення із переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або програмних РРО з використанням РК та КОРО таких форм діяльності, як:
- надання побутових послуг хімічного чищення;
- страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика;
- організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності.
Довідково
Статтею 8 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року встановлена мінімальна зарплата у місячному розмірі 6 500 гривень.


Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу.
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
При цьому, визначення фізичної особи як «резидента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використов