[email protected]

24 жовтня 2021, 12:18

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Актуальні питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО та ПРРО».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Яким чином суб’єкт господарювання може завантажити програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій»?
Відповідь. Суб’єкт господарювання може завантажити програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» скориставшись вебпорталом Державної податкової служби України за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Програмний реєстратор розрахункових операцій.
Для завантаження програмного забезпечення потрібно скористатись будь-яким браузером (для Google Chrome існують окремі налаштування для завантаження файлів з ftp).
Питання. Чи зобов’язані суб’єкти господарювання друкувати контрольні стрічки та/або створювати їх в електронному вигляді та який термін зберігання контрольних стрічок?
Відповідь. Суб’єкти господарювання зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;
на програмних РРО (далі – ПРРО) у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання. При здійсненні яких операцій (не пов’язаних з реалізацією товарів) суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО або ПРРО?
Відповідь. При здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), або програмні РРО (далі – ПРРО) і розрахункові книжки не застосовуються.
При цьому суб’єкти господарювання проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим).
Водночас, при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО або ПРРО.
Питання. Яким чином суб’єкт господарювання може провести через ПРРО операцію повернення коштів за неотриманий товар/послугу, у разі якщо розрахунки були здійсненні через класичний РРО?
Відповідь. Повернення суб’єктом господарювання коштів за неотриманий товар/послугу через програмний реєстратор розрахункових операцій, у разі якщо розрахунки були здійсненні через класичний реєстратор розрахункових операцій, здійснюється шляхом формування розрахункового документа з типом «Видатковий чек», в якому слід обрати відповідний товар та вказати номер чека, з якого відбувається таке повернення.
Питання. Яка відповідальність передбачена до суб’єкта господарювання, який реалізував підакцизний товар через РРО та/або ПРРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?
Відповідь. У разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання факту реалізації підакцизного товару через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до такого суб’єкта господарювання, за рішенням контролюючого органу застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання одноразового (спеціального) добровільного декларування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання одноразового (спеціального) добровільного декларування».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Які відомості відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Відповідь. В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація) відображається така інформація (дані):
відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
відомості про об’єкти декларування;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір);
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Питання. В який термін необхідно сплатити суму недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання декларантом уточнюючої декларації?
Відповідь. Якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), визначена в уточнюючій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, то суму Збору в розмірі такої різниці необхідно сплатити протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.
Питання. Яку вартість слід зазначати фізичній особі у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у разі декларування цінних паперів, що допущені до біржових торгів та знаходяться за межами території України?
Відповідь. Зазначається вартість придбання або біржова вартість цінних паперів, що допущені до біржових торгів та знаходяться за межами території України, яка є дійсною станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація ).
Тобто, якщо у фізичної особи відсутні дані щодо вартості придбання вказаного активу, але є його біржова вартість, яка документально підтверджена, то у Декларації фізичною особою зазначається біржова вартість такого активу.
Питання. Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування житловий будинок, який перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності кількох осіб?
Відповідь. У разі якщо об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) був одержаний (набутий) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то такий об’єкт майна може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування.
При цьому фізична особа самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені нею у Декларації.
Питання. Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію?
Відповідь. Одноразову (спеціальну) добровільну декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.


Інформаційна акція у ТРЦ «Дафі»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) (далі – відділ комунікацій з громадськістю ГУ ДПС) інформує.
Фахівці відділу комунікацій з громадськістю ГУ ДПС провели інформаційну акцію у торгівельно-розважальному центрі «Дафі» (далі – ТРЦ «Дафі») під час якої проінформували відвідувачів, що з 01 вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Кампанія декларування), яка триватиме до 1 вересня 2022 року.
Податківці наголосили, що під час Кампанії декларування громадяни України, що мають активи, які не були оподатковані належним чином, мають нагоду добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи.
Під час спілкування відвідувачі ТРЦ «Дафі» отримали друковану продукцію щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.


Обговорення питань одноразового (спеціального) добровільного декларування, застосування РРО та права громадян на податкову знижку під час зустрічі з представниками бізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (теріторія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відбулася зустріч заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян з платниками податків.
Під час заходу розглянуті основні положення Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX, яким запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету та який набув чинності 21.07.2021, крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Олена Шиян звернула увагу присутніх, що 01 вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Кампанія декларування), яка триватиме до 1 вересня 2022 року.
Крім того, наголосила, що подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
Зупинилася на новаціях у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі –РРО), а саме, що до 1 січня 2022 року РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (далі - МЗП) або 1320000 грн у 2021 році, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органагенного утворення та напівдорогого каміння.
Нагадала присутнім про право громадян на податкову знижку та повідомила, що для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку, останній день подання Декларації про майновий стан і доходи – 31.12.2021 (включно).
Також під час зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань та роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».


Про плату за землю під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Дмитренко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання плати за землю».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи повинен орендар сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності відповідно до прийнятого органом місцевого самоврядування рішення про нову нормативну грошову оцінку землі, якщо зміни не внесені до договору оренди землі?
Відповідь. Якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності, обчислену із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).
Питання. До якої дати юридична особа повинна сплачувати земельний податок у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності?
Відповідь. У разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Питання. Чи враховується при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок?
Відповідь. При розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.
Питання. З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки?
Відповідь. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.
Питання. Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності)?
Відповідь. Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.


Актуальні питання щодо права громадян на податкову знижку під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкова знижка: актуальні питання».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?
Відповідь. Якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Питання. Чи має право фізична особа – резидент на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений?
Відповідь. Фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України.
Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права включати до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
Питання. Яким документом платник податку – фізична особа може підтвердити суму сплачених процентів по іпотечному житловому кредиту, якщо має квитанції, у яких зазначено однією сумою сплачений основний платіж та відсотки?
Відповідь. Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом.
Питання. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати фізична особа – платник ПДФО до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?
Відповідь. Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.
Питання. Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?
Відповідь. Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.


Щодо скасування реєстрації РРО при переході на ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.


Активи, які не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
порушеннями у сфері валютного законодавства;
порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);
в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.


Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).


Щодо звільнення від сплати єдиного внеску за себе ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які одночасно є найманими працівниками

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою.
Так, згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками ЄВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.


Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).
Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;
у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:
зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.


Понад 60,9 млрд гривень акцизного податку надійшло
до загального фонду держбюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
За січень – вер