[email protected]

27 вересня 2021, 10:15

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАН

Інформаційна акція на стадіоні «Дніпро-Арена»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) (далі – відділ комунікацій з громадськістю ГУ ДПС) інформує.
Днями фахівці відділу комунікацій з громадськістю ГУ ДПС до початку та у перерві матчу Прем’єр ліги України між командами СК «Дніпро-1» та ФК «Зоря» провели інформаційну акцію з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – одноразове декларування).
Вболівальників проінформували, що з 01 вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня 2022 року.
Податківці наголосили, що під час цієї кампанії громадяни України, що мають активи, які не були оподатковані належним чином, можуть легалізувати такі активи шляхом надання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплати одноразового збору.
Крім того, під час спілкування глядачі отримали власну друковану продукцію за тематикою одноразового декларування.


Питання оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Дмитренко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Хто є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?
Відповідь. Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Питання. Що є об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України?
Відповідь. Відповідно до п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
Питання. Які терміни подання податкової декларації з рентної плати та строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?
Відповідь. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
Платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Питання. Чи припиняється подання податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у разі закінчення терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним ресурсом?
Відповідь. Для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним ресурсом, та припинено користування радіочастотним ресурсом, останнім податковим періодом для податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є звітний період, у якому закінчився термін дії ліцензії або дозволу.
Питання. За який звітний період вперше подається податкова декларація з рентної плати суб’єктом господарювання, який отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України (у т. ч., якщо користування радіочастотним ресурсом здійснюється в місяці наступному після отримання дозвільного документу)?
Відповідь. Податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, що отримав дозвільний документ (ліцензію або дозвіл) на користування радіочастотним ресурсом України вперше за календарний місяць, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвільний документ (незалежно від того, в якому місяці суб’єкт господарювання почав користуватися радіочастотним ресурсом).



Щодо застосування РРО та/або ПРРО фізичними особами - підприємцями – єдинниками, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Згідно з п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» (у редакції Закону № 1017-ІХ) з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я».



Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: про актуальне».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи підлягає одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори?
Відповідь. Якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію такій фізичній особі не потрібно.
Питання. Чи повинен декларант відображати у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єкти нерухомого майна, площі яких перевищують норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України, але були придбані за кошти, з яких попередньо сплачені усі податки та збори?
Відповідь. Обов’язку щодо відображення в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, об’єктів нерухомого майна, придбаного за рахунок коштів, з яких сплачені усі податки та збори, у декларанта не виникає, незалежно від того, що площі зазначених об’єктів перевищують норми, визначені Податковим кодексом України.
Питання. Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?
Відповідь. Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування.
Питання. Чи може скористатися правом має на одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізична особа, яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі певний проміжок часу?
Відповідь. Не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізична особа, яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції.
Питання. Чи може бути зменшена ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Так, ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) може бути зменшена з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, за умови, що активи одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до Податкового кодексу України, «переводяться» у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.


Застосування максимальної величини при обчисленні єдиного внеску у разі нарахування найманому працівнику в звітному місяці доходів, сукупний розмір яких перевищує 15 розмірів мінімальної заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.
Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ є:
для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування ЄВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 (частина третя ст. 7 Закону № 2464).
Максимальна величина бази нарахування ЄВ – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Базовим звітним періодом є календарний місяць (абзац п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, застосування максимальної величини при нарахуванні ЄВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.
Таким чином, ЄВ за базовий період (календарний місяць) нараховується на суму сукупного доходу найманого працівника (заробітна плата, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами) незалежно від виду виплат. Якщо сума сукупного доходу за базовий звітний місяць перевищує максимальну величину бази нарахування ЄВ, то ЄВ нараховується в межах граничної величини бази нарахування ЄВ.
При цьому застосування максимальної величини при нарахуванні ЄВ на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.


Щодо проведення контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.
Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.


В.о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков на телеканалі «Перший Діловий»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
У програмі «Підсумки дня» в.о. Голови податкової служби України Євген Олейніков розповів, як просувається податкова амністія: «За півтора тижні ми вже маємо декларації, де люди декларують свої доходи. Зараз проводиться процедура визнання сплати податків, тобто у майбутньому, якщо до вас прийде хтось з моїх колег і спитає звідки кошти, можна буде просто послатися на декларацію».
Він вказав на фактори, від яких залежить успішність податкової амністії: «Ми маємо гарантувати, що ми перевіряємо лише правильність заповнення самої декларації. Протягом року, поки працює податкова амністія, декларацію можна подавати неодноразово. Подана декларація заміняє попередню, а те, що ви сплатили, залишається сплаченим».
Євген Олейніков наголосив на тому, що податкова служба не перевіряє і не має права перевіряти законність отриманих коштів: «Підпис, який ставиться при заповненні спеціальної анкети у банку при проходженні процедури одноразового декларування, і є підтвердженням того, що кошти набуті законним шляхом».
Детальніше інтерв’ю можна подивитися тут: https://www.youtube.com/watch?v=JbBJRj6Yxws
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/502544.html


Щодо зазначення QR-коду у фіскальному касовому чеку на товари

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/502413.htmlповідомила про наступне.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 265 обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/ програмний РРО та надавати особі в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, лише відтворення на дисплеї реєстратора QR-коду електронного розрахункового документу, який дозволяє особі (покупцю) здійснити його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, без надсилання такого документу на наданий споживачем абонентський номер або адресу електронної пошти не є виконанням вимог щодо надання особі розрахункового документу встановленої форми та змісту. За це п. 1 ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.
Відтворення на дисплеї реєстратора QR-коду фіскального чеку РРО є лише частиною розрахункового документу, яка може бути використана споживачем для перевірки його автентичності, ідентифікації пристрою, на якому такий документ сформовано. Це свідчить про відповідність електронної копії такого документа вимогам чинного законодавства, в частині верифікації інформації, створеної фіскальним пристроями.


Щодо змін до нормативно-правових актів
з питань застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома.
Наказ Міністерства фінансів України від 26.07.2021 № 427 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій», який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2021 р. за № 1171/36793, набере чинності 17.09.2021 року, в момент офіційної публікації.
Наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС.
Коротко про деякі зміни:
1. У Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України, від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:
- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій;
- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);
- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).
Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.
Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме:
«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки».
2. У Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 7 липня 2020 року за № 635/34918, конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО, а саме:
«Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб'єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/502578.html


Під час зустрічі з батьками
студентів Університету імені Альфреда Нобеля про податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Одним із пріоритетних напрямів діяльності органів податкової служби Дніпропетровщини є забезпечення своєчасного та об’єктивного інформування громадськості про найважливіші питання як оподаткування так і діяльності.
Особливу увагу податкова служба області приділяє вихованню молодого покоління, як сумлінного платника податків майбутнього.
Днями, у форматі онлайн в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулась зустріч податківців Дніпропетровщини з батьками студентів Університету імені Альфреда Нобеля за темою «Податкова знижка на навчання та порядок її отримання».
Захід відкрив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій.
Він зазначив, що головним фактором процвітання нашої держави є свідома, патріотично налаштована молодь, обізнана в законодавчому полі. Тому інформування платників про норми податкового законодавства, про права платників, є важливим вектором роботи податкової служби.
На зустрічі акцент зроблено на порядку і умовах отримання податкової знижки. Присутніх ознайомлено з процедурою повернення коштів, зокрема, у разі сплати учбовим закладам за навчання.
Крім того, слухачів ознайомлено з можливостями субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сервісами ДПС та перевагами Електронного кабінету.
«Увага податкової служби до молодого покоління направлена на формування свідомості сумлінного платника податків, відповідального громадянина своєї держави. Ми вже зараз маємо орієнтуватись на молодь як на цінність, а не ресурс. Від молодого покоління залежить той шлях, яким наша країна піде у майбутньому. Саме нова українська генерація корегуватиме закони, змінюватиме і вдосконалюватиме суспільне життя України», - підсумував Леонов Валерій.


Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.
Норми визначені п. 22 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту).
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».
Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».


Про законодавчі акти, на підставі яких здійснюється
перевірка платників єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розділу ІІ ПКУ.
Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ).
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПКУ).
Згідно з п. 1 розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.
При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розділу ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розділу ІV Порядку № 1162).


Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб: Земне тяжіння. Легалізація праці та декларування доходів аграріїв: перші кроки цивілізованого ринку

Україна відома усьому світу як аграрна держава – це ні для кого не секрет. Ми – лідери не лише на європейському, а на світовому ринках сільськогосподарської продукції. Ось декілька відомих фактів. 70% усього земельного фонду країни складають сільськогосподарські угіддя. Кожен третій українець – сільський житель.
Разом з тим, майже третина з них офіційно не має роботи. Десятиліттями аграрна сфера була чи не найбільш «тіньовою» в економіці. Якщо брати до уваги, що у національному ВВП частка сільського господарства перевищує 11% (у номінальних показниках цього року – це понад 100 млрд грн), стає зрозумілим, яких втрат через «тінь» щороку зазнавала та зазнає держава і усі ми – як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях.
Старт закону про відкриття ринку землі, що відбувся цього літа, повинен, звісно, стати кроком до детінізації – не лише самих операцій з землею, а й відносин між державою та суспільством у цій сфері. Це має бути одним з кроків до цивілізованого ринку.
Але головні кроки, на моє переконання, слід зробити самим громадянам, які працюють чи ведуть бізнес у аграрній сфері. Саме вони мають усвідомити, що отримані доходи слід вчасно декларувати, а праця найманих робітників (у тому числі сезонних) повинна бути легальною – як, власне, й в будь-якій іншій галузі.
На жаль, на сьогодні я б не стверджувала, що ця проблема всюди знаходить розуміння та відгук.

Польові заручники «конвертів»
Завершується черговий сезон польових робіт, у розпалі – новий маркетинговий рік. І знову – часто-густо – традиційна картина: тисячі найманих робітників, яких було залучено на сезонні роботи, працюють як невидимки й отримують зарплатню у «конвертах». А відтак – повністю залежать не від власної кваліфікації чи вимог ринку – а від свого роботодавця, його фінансового стану, настрою тощо. По суті, люди, що погоджуються на важку невдячну працю, зазвичай – у складних умовах, понаднормово,– позбавлені будь-якого соціального захисту, не мають законних підстав відстоювати свої права. Водночас – порушують законодавство, адже – як ми вже говорили вище – державний бюджет (а по суті – кожен громадянин, платник податків) через такі шахрайські дії втрачає суттєві суми.
Разом з тим, у правовому полі є чітке визначення сезонної праці, і воно врегульоване таким чином, щоб кожен робітник був захищений та мав гарантії дотримання його прав з боку роботодавця.

Сезонна праця: деталі
Почну з визначення. Сезонними вважаються працівники, які приймаються на роботи, що в силу природних чи кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону). Він не може бути довшим за 6 місяців. Є затверджений Кабміном список сезонних робіт та сезонних галузей (постанова КМУ від 28 березня 1997 року № 278 із змінами).
Зазначу, що у списку не вказуються конкретні професії чи посади сезонних роб