[email protected]

16 серпня 2021, 09:04

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАН

Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування та новації у сфірі застосування РРО під час семінару з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Проведено семінар для платників податків в якому взяли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: начальник Соборної ДПІ Алла Булава та заступник начальника Соборної ДПІ Юлія Розум.
Напередодні відзначення 30-річчя незалежності України Алла Булава зазначила, що це справді знакова подія. Тому що Україна – молода країна з багатовіковою історією.
Упродовж сторіч мільйони українців боролися за здобуття незалежності, пройшли через зради, війни та голодомори. А здобувши таку омріяну свободу й державність, уже покоління наших сучасників було змушене відстоювати свободу та європейський вибір на революціях, а згодом – зі зброєю в руках захищати суверенітет і територіальну цілісність Української держави.
Під час заходу розглянуті основні положення Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), який набув чинності 21.07.2021, крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Податківці звернули увагу, що прийнятий Закон № 1539 – це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування.
Крім того, платникам повідомили про новації у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, нагадали про право громадян на податкову знижку.
Також у ході семінару обговорювались питання легалізації трудових відносин, cплати єдиного внеску, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Учасникам заходу розповсюджена друкована продукція з питань податкового законодавства.


Обмеження, які передбачені Законом України № 1539

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
З 21.07.2021 набув чинності Закон України від 15 червня 2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Законом № 1539 врегульовано особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.
Слід зазначити, що Законом № 1539 передбачені певні обмеження, а саме:
- декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);
- декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";
- об'єктами декларування не можуть бути активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаною державою – агресором згідно із законом чи мають джерело походження з такої країни.


Щодо застосування РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.


Щодо права на податкову знижку за іпотечним кредитуванням одного із членів подружжя за вибором

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ.
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.


Розмір єдиного внеску при нарахуванні середнього заробітку мобілізованому працівнику-особі з інвалідністю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Статтею 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).
Базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Відповідно до частини тринадцятої ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ для працюючих осіб з інвалідністю.
Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків передбачено ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями, згідно з частиною першою якої на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи, посада і середнього заробітку, а отже , такі працівники продовжують перебувати у трудових відносинах з підприємством, установою або організацією на весь строк військової служби.
Розмір ЄВ для кожної категорії платників чітко визначено ст. 8 Закону № 2464. Зазначеною статтею не передбачено змін щодо розміру ЄВ внаслідок мобілізації працівників.
Враховуючи викладене, на середній заробіток мобілізованого працівника, який при цьому має групу інвалідності, підтверджену довідкою до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії, юридична особа нараховує ЄВ у розмірі, визначеному частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464, – 8,41 відсотка.


Про подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що 21.07.2021 набув чинності Закон України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається виключно декларантом в електронній формі.
Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема, в частині визначення вартості нерухомого майна.
Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Законом узгоджено терміни та особливості проведення камеральної перевірки питання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та визначені підстави для проведення документальної позапланову невиїзної перевірки.


Визначення обсягу води, який входить до складу напоїв, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Згідно із п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.
Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, готова продукція - це продукція, процес перероблення якої завершено.
Таким чином, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів - за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.


Платники податків сплатили 330,5 млрд. грн.
до загального фонду державного бюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/489674.htmlповідомила, що у січні – липні 2021 року до загального фонду державного бюджету платники податків сплатили 330,5 млрд. гривень. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,0 відс., додатково надійшло 18,6 млрд. грн. (до початкового індикативу, що був визначений до збільшення дохідної частини державного бюджету, +26,8 млрд. гривень).
Приріст надходжень порівняно з відповідним періодом 2020 року становить 31,1 млрд. грн., або +10,4 відсотка. Без врахування частини чистого прибутку та дивідендів державних компаній зростання надходжень порівняно з відповідним періодом 2020 року становить 69,7 млрд. грн. або +29,7 відсотка.
Основною складовою такого зростання є надходження ПДВ з вироблених в Україні товарів. Темп приросту цього податку становив 45,4 відсотка. При цьому відшкодування ПДВ платникам забезпечено у повному обсязі.


Щодо оформлення запитів на отримання індивідуальних
податкових консультацій з питань застосування РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників наступне.
ДПС звертає увагу платників податків, що фізичне використання платіжної картки та POS-терміналу або використання реквізитів платіжної карти (номеру, граничного строку використання та CVV/CVV2) та платіжного сервісу в мережі Інтернет, є розрахунковою операцією, у розумінні Закону № 265. Це призводить до обов’язку застосовувати РРО саме продавцями товарів, робіт чи послуг, на яких не поширюються пільги щодо здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО.
У випадку виникнення необхідності отримання суб’єктами господарювання практичної допомоги від ДПС щодо формування чіткого розуміння обсягу обов’язків, що виникають під час організації та безпосереднього ведення ними господарської діяльності, особливо за умови здійснення діяльності у сфері торгівлі (послуг) за допомогою мережі Інтернет, ДПС рекомендує при підготовці запитів на отримання індивідуальних податкових консультацій:
► формувати звернення відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України;
► зазначати практичні приклади використання платником податків конкретних електронних платіжних сервісів, для отримання оплати за товари (послуги), з метою формування однозначної та такої, що відповідає вимогам законодавства, відповіді;
► надавати копії договору (договорів) про надання послуг з доставки таких товарів споживачам;
► інформувати про спосіб (способи) здійснення оплати за товари (роботи, послуги) запропоновані споживачам;
► надавати інформацію про конкретні інформаційно-телекомунікаційні ресурси (Інтернет-сайти, посилання на конкретні Інтернет-площадки тощо), де споживач може здійснити або ініціювати оплату.
Це дозволить ДПС надавати вмотивовані відповіді по суті заданих питань.
Наголошуємо, що саме суб’єкт господарювання зазначає на сайті свого інтернет-магазину доступні споживачам способи оплати товарів, робіт, послуг, що ним реалізуються. Таким чином, незалежно від того, який посередник буде використаний для отримання коштів від їх продажу, обов’язок застосування або незастосування РРО/ПРРО учасниками відносин, в межах виконання умов договорів купівлі-продажу укладених дистанційно, залежить саме від способу оплати, який було запропоновано споживачам самим суб’єктом господарювання.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/489726.html


Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: уточнення показників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Разом з тим, декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного цим підрозділом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант не має право подати повторно одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, оскільки правом на одноразове добровільне декларування декларант вже скористався.


В ІА «Мост-Днепр» на Інтернет-конференції начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна надала відповіді на запитання щодо особливостей застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який набрав чинності 21.07.2021, внесено зміни як до Податкового Кодексу України (далі – Кодексу), так і до інших законів України. Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб встановлені у новому підрозділі 9 прим. 4 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Кодексу.

Питання 1. Добрий день. У мене питання, що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування та збір з такого декларування?
Відповідь: Вітаю! Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або активи, які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозділом 9 прим. 4 Кодексу та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Питання 2. Доброго дня! Хочу отримати відповідь на таке питання: хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням?
Відповідь. Добрий день. Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.
Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в таких межах:
1) активи, крім визначеними пунктами 2 і 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
► квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
► житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;
3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Питання 3. Добрий день! Які особи не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням?
Відповідь. Вітаю! Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

Питання 4. Вітаю. Що відноситься до об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Добрий день! Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості);
в) рухоме майно, у тому числі:
- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Питання 5. Вітаю. Чи включаються до складу активів, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, об’єкти незавершеного будівництва?
Відповідь. Добрий день. Так. Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

Питання 6. Доброго дня! У мене запитання: які встановлені ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Добрий день!
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок:
а) 5 відсотків:
► щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог законодавства щодо розміщення коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу;
► щодо об’єктів декларування, визначених пунктами «б» - «е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом в) цього розділу.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 5 відсотків ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
б) 9 відсотків:
► щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу;
► щодо об’єктів декларування, визначених пунктами «б»-«е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом б) цього розділу.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 9 відсотків ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена пунктом б) цього розділу, застосовується у розмірі 7 відсотків.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
в) 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Питання 7. Добрий день! Які строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь: Вітаю! Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 1 листопада 2023 року; третього платежу – до 1 листопада 2024 року.
У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:
► якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу;
► якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поши