[email protected]

2 серпня 2021, 08:13

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!


Щодо необхідності суб’єкту господарювання в кінці робочого дня проводити операцію «службова видача» на РРО або ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу;
денний звіт – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Згідно з нормами п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
При цьому розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).
Тобто, операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону № 265.
Враховуючи викладене, видача чи внесення готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через РРО або ПРРО з використанням операцій «службова видача» та «службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Якщо до початку наступного робочого дня на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, з метою уникнення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, проведено через РРО або ПРРО суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використання операції «службове внесення», то операція «службова видача» в кінці робочого дня не здійснюється.


Порядок нарахування єдиного внеску, якщо найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.


Витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, які включаються до складу податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Пунктом 4 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 800) передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.
Доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).
Згідно з п. 4 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» (далі – Порядок) державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла.
Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.
При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).
Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.


Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що 21.07.2021 набув чинності Закон України від 15 червня 2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою (визначеною відповідно до п.3 підрозділу 94 ) належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така одноразова (спеціальна) добровільна декларації.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору (визначених підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.


Порядок оподаткування ПДВ операцій з надання послуг з гарантійного ремонту товару

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.
При цьому згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 (далі – Порядок № 506).
Згідно з п. 16 Порядку № 506 у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків.
Пунктом 26 Порядку № 506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов’язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.
Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.
Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.
При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.


ДПС працює над імплементацією
закону про добровільне декларування доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
ДПС працює над імплементацією Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Нормами закону, який вже набрав чинності, передбачена можливість цивілізованої легалізації активів, що були приховані від оподаткування.
Так, громадяни, які мають розміщені на території України та/або за її межами активи, що належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, мають право подати одноразову добровільну декларацію.
Одноразове добровільне декларування відбуватиметься з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року. Саме протягом цього періоду громадяни зможуть подати добровільну декларацію до Державної податкової служби України.
Задекларувавши активи, декларант повинен буде сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, розмір якого значно менше ніж встановлений законодавством податок на доходи фізичних осіб. Загальна ставка одноразового збору – 5 %, для закордонних активів – 9 %, для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5 %.
Наразі фахівці ДПС активно задіяні у розробці проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання».
Крім того, на сьогодні опрацьовується питання щодо внесення змін до програмного забезпечення для можливості прийняття та опрацювання одноразових (спеціальних) добровільних декларацій в електронному вигляді з 01 вересня 2021 року.
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/485042.html


Мобільний ЦОП на КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
За клопотанням комунального закладу «Васильківського психоневрологічного інтернату» Дніпропетровської обласної ради» (далі - КЗ «Васильківський ПНІ» ДОР») нещодавно мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснив виїзд до КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР» в с. Медичне Дубовиківської сільської ради з метою реалізації податкового сервісу щодо якісного надання адміністративних та інших послуг, які вкрай важливі для реалізації прав та обов’язків платників податків, громадян.
Виїзд мобільного ЦОПу здійснено під керівництвом в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія за участі посадових осіб Васильківської ДПІ ГУ ДПС.
Під час зустрічі у режимі відеозв’язку Леонов Валерій акцентував увагу присутніх громадян, працівників КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР», що мобільний ЦОП створено з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг та сервісів платниками податків, громадянами, особливо громадянами з інвалідністю.
У ході зустрічі в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій наголосив, що податкова служба постійно вдосконалює свої сервіси у частині доступності та зручності для суб’єктів звернень. Він відмітив, що розвиток електронних сервісів ДПС, надання електронних довірчих послуг – це, перш за все, можливість для платників щодо реалізації своїх обов’язків та прав у сфері оподаткування у режимі on-line.
Бондаренко Маргарита, начальниця Васильківської ДПІ ГУ ДПС, ознайомила присутніх з переліком адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, переліком документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу ДПІ та контактні номери телефонів, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.
Фахівці мобільного ЦОПу надали роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема, Електронним кабінетом, та роз’яснення з актуальних питань податкового законодавства у частині земельного податку з юридичних осіб для працівників КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР».
У ході проведення заходу працівникам КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР» роздані брошури, листівки інформаційно-роз’яснювального характеру.
Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу прийнято 70 заяв за формою № 5ДР, у тому числі 5 заяв від працівників КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР».
Працівники КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ПНІ» ДОР» висловили слова подяки податківцям за проведений виїзд мобільного ЦОПу та бажання спілкуватися і у подальшому з питань отримання адміністративних послуг, інших послуг та сервісів від ДПС.


Мобільний ЦОП для мешканців
Межівської селищної територіальної громади

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Нещодавно Мобільний ЦОП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ЦОП) за участі фахівців ЦОП Межівської ДПІ ГУ ДПС здійснено виїзд до Новогригорівського старостинського округу Межівської селищної територіальної громади Синельниківського району (села Новогригорівка, Водолазьке).
Виїзд мобільного ЦОПу здійснено під керівництвом в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія, який у режимі онлайн звернувся до мешканців Новогригорівського старостинського округу Межівської селищної територіальної громади. Він зазначив важливість співпраці між органами податкової служби та місцевого самоврядування, зокрема з надання послуг, особливо для мешканців віддалених населених пунктів, та закликав мешканців громади виконати свій громадянський обов’язок та своєчасно сплатити земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Адже, від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту, зокрема і громадян Новогригорівського старостинського округу.
Начальник Межівської ДПІ ГУ ДПС Дудко Людмила проінформувала присутніх про перелік адміністративних послуг, які можна отримати у мобільному ЦОПі, перелік документів, які потрібні для їх отримання, а також про режим роботи ЦОПу та надала контактні телефони, за якими можна отримати роз’яснення з того чи іншого питання.
Фахівцями мобільного ЦОПу приділено увагу перевагам користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, у тому числі Електронним кабінетом.
Послугами мобільного ЦОПу скористалися 38 громадян та одна юридична особа.
Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, прийнято від мешканців громади:
- заяви за формою № 1ДР – 1 шт.;
- заяви за формою № 5ДР – 14 шт.;
- заяви за формою № 10ДР – 9 шт.;
- заяви про проведення звірки даних з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 7 шт.
Видано мешканцям громад:
- облікова картка платника податків – 6 шт.
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1 шт.
Мешканці Новогригорівського старостинського округу отримали відповіді на актуальні питання щодо земельного податку, орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.


На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 1 млрд 645,8 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2021 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 9 млрд 613,4 млн гривень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
За її словами, цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 1 млрд 645,8 млн гривень.
У червні поточного року надходження єдиного внеску склали 1 млрд 899,5 млн грн, що на 439,2 млн грн більше ніж у червні минулого року.
Фахівці ГУ ДПС приділяють значну увагу контролю за дотриманням суб’єктами господарювання своєчасної сплати єдиного соціального внеску. Адже своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист, а це – соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.


Нова декларація про максимальні роздрібні ціни
на підакцизні товари діє з 22.07.2021

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що 22.07.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України наказом від 15.04.2021 № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Прядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.06.2021 за № 762/36384) (далі – Наказ № 218):
Звертаємо увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. п. 215.3.21 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України ПКУ в частині запровадження з 01.01.2021 адвалорної ставки акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90) (далі – сигарили).
Крім того, статтею 220 ПКУ визначено особливості обчислення акцизного податку з тютюнових виробів за адвалорними ставками.
Відповідно до пункту 220.1 ПКУ виробниками та імпортерами тютюнових виробів здійснюється встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) шляхом декларування таких цін.
Стара форма Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (Декларація) та Порядок її складання та подання не давали можливості суб’єктам господарювання декларувати максимальні роздрібні ціни на сигарили.
Наказом № 218, зокрема, уточнено, що Декларація вважається прийнятою за наявності другої квитанції про прийняття електронного документа, що містить дату та час прийняття декларації, реєстраційний номер прийнятої декларації. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Наказ № 218 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 22.07.2021 № 47.


До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з:
► придбання або виготовлення товарів та послуг;
► ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Норми визначні п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому всі обсяги придбаних товарів/послуг відображаються в розділі ІІ податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) без ПДВ (рядок 10.4 податкової декларації з ПДВ) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України.
Оскільки формою декларації та Порядком № 21 не передбачено відображення обсягів придбання товарів, послуг, необоротних активів, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, то такі операції в декларації не відображаються.


Особливості заповнення декларації з податку на прибуток, якщо від’ємне значення показника у рядку 19 зменшується/збільшується

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відсотки від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.
Зменшення від’ємного значення рядка 19 Декларації, яка уточнюється, призводить до відображення у рядку 26 уточнюючої Декларації податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється зі знаком «+», тобто податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, збільшується.
Збільшення від’ємного значення рядка 19 Декларації, яка уточнюється, призводить до відображення у рядку 26 уточнюючої Декларації податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється зі знаком «-», тобто податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, зменшується.
Отже, враховуючи алгоритм розрахунку рядка 26 Декларації, зменшення суми від’ємного значення у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, свідчить про заниження платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду, а збільшення суми від’ємного значення у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, свідчить про завищення платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами такого звітного періоду.
Отже, при зменшенні від’ємного значення показника у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, платник податку повинен нарахувати штрафні санкції згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ та пеню з урахуванням п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ. При збільшенні від’ємного значення показника у рядку 19 Декларації, яка уточнюється, нарахування штрафних санкцій ПКУ не передбачено.


Про оподаткування ПДФО доходу фізичної особи
у вигляді відсотків (дисконту) від володіння облігаціями

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Норми встановлені п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, та на боргові зобов’язання Національного банку України, а також сума доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів – нерезидентів, або процентів, отриманих нерезидентами за надані державі чи міському бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за надані суб’єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи отримані у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (п. п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).


Кожен має право на підприємницьку діяльність,
яка не заборонена законом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 07 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.


Для уникнення подвійного оподаткування фізособа – «незалежник» суб’єктам господарювання надає довідку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 3.11 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).
Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Враховуючи, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.


Які фізособи є сільськогосподарськими товаровиробниками з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухом