[email protected]

24 травня 2021, 08:37

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАН

Про право громадян на податкову знижку під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Право громадян на податкову знижку».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Який алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій?
Відповідь. Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку 18 відсотків.
Питання. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених на будівництво (придбання) доступного житла?
Відповідь. Для того щоб скористатися правом на отримання податкової знижки, платник податку – резидент подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Разом з тим, документами, пов’язаними з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, можуть бути:
договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла, укладеного між громадянином та регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»;
первинні документи (квитанція, фіскальний або товарний чек, прибутковий касовий ордер та інші), що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача).
Копії зазначених документів(крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Питання. Який термін подання платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи у зв’язку із застосуванням права на податкову знижку?
Відповідь. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Питання. Чи має право на податкову знижку ФОП, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?
Відповідь. Право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Питання. Які відомості повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки?
Відповідь. Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
розмір та сума податкової соціальної пільги;
сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.


Термін протягом якого суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:
реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);
програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).
Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).
Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.
При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.


Актуальні питання оподаткування та новації в законодавстві під час зустрічі з представниками бізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями відбулася зустріч начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова з представниками бізнесу.
Під час заходу він нагадав присутнім, що 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, а також звернув увагу, що 30 квітня 2021 року, відповідно до норм Податкового кодексу України, добіг до завершення термін обов’язкового подання громадянами декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та довів граничний термін сплати визначених у Декларації зобов’язань – 02 серпня 2021 року.
Крім того, податківець зупинився на праві громадян на податкову знижку і порядку її отримання та повідомив, що для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку, останній день подання Декларації – 31 грудня 2021 року (включно).
Окремо розглянуто питання щодо новацій у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі –РРО).
«З 01 серпня 2020 року в Україні суб’єкт господарювання залежно від його потреб в своїй роботі може самостійно обирати працювати з використанням класичного РРО чи програмного РРО (далі - ПРРО). Електронні чеки мають таку ж юридичну силу, як і паперові чеки. Також, фіскальні функції звичайного РРО і ПРРО однакові, але програмний реєстратор зручніший тим, що його можливо завантажити та зареєструвати через особистий кабінет платника податків», - зазначив Федір Терханов.
До 1 січня 2022 року РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (далі - МЗП) або 1320000 грн у 2021 році, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органагенного утворення та напівдорогого каміння.
У ході заходу доведено до присутніх, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX (далі – Закон № 1072) внесені зміни до Податкового кодексу України.
Так, змінами передбачено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Вказані зміни не застосовується щодо:
великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями;
осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;
осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Також під час заходу розглядались питання легалізації заробітної плати, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань, роботи електронних сервісів ДПС України, одним з яких є антикорупційний сервіс «Пульс».
По закінченню зустрічі платникам податків надано друковану продукцію на податкову тематику.


Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Згідно з пп. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:
К = МП/ФП,
де К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. метрів, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;
розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку;
здійснюється порівняння розрахункової суми податку на доходи фізичних осіб із сумою податку на доходи фізичних осіб, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.


Розрахунок єдиного внеску роботодавцем, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).
Порядок виплати заробітної плати регулює Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 108).
Так, ст. 3 Закону № 108 визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3 прим. 1 Закону № 108).
Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.
Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Таким чином роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.
Однак роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.


Легалізація заробітної плати – крок до кращого майбутнього

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Важливою проблемою сьогодення є легалізація трудових відносин та заробітної плати, адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає мільйони гривень несплачених податків, а громадяни позбуваються соціального захисту. Саме тому надзвичайно важливим є завдання повернути втрачені ресурси в економіку держави, що дасть можливість збільшити доходи громадян та спрямувати більше коштів на розбудову місцевих громад.
Пам’ятайте, що отримуючи заробітну плату в «конверті», ви позбавляєте майбутнього себе і своїх дітей.
Працівник, який отримує зарплату в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем, не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу, а отже – і права на достойну пенсію, інші соціальні пільги та виплати.
У зв’язку з тим, що з прихованої заробітної плати не здійснюються відрахування у Пенсійний фонд на рахунки працівників, вони, досягаючи пенсійного віку, одержують мінімальну трудову пенсію, що прирікає їх на вкрай низький рівень життя в старості.
Крім того, з обсягів зарплати, виплаченої в «конвертах», не сплачується податок з доходів фізичних осіб. Отже, зменшуються відрахування в бюджет, за рахунок яких утримуються заклади охорони здоров’я, освіти, культури, реалізуються соціальні програми тощо.
Шановні громадяни! Подбайте про достойне життя для себе і своєї громади – вимагайте від роботодавцiв офiційного оформлення трудових вiдносин. Треба чітко усвідомити, що згода отримувати зарплату «в конвертах» може позбавити у майбутньому всіх соціальних гарантій. Роботодавцям слід пам’ятати, що легалізація заробітної плати – це надійний засіб залучення висококваліфікованих, порядних, не байдужих до майбутнього країни людей та ефективний спосіб боротьби із конкуренцією на ринку праці.


Питання оподаткування екологічним податком під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Дмитренко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання оподаткування екологічним податком».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Чи є платниками екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо)?
Відповідь. Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.
Питання. Які суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів?
Відповідь. Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої наказом ДПС України від 16.12.2011 № 258, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.
Питання. Чи є об’єктом оподаткування екологічним податком тара (упаковка), в якій надходять імпортні товари, що підлягають митному оформленню і подальшій реалізації, у разі укладання із спеціалізованим підприємством договору про надання послуг із утилізації використаної тари (упаковки)?
Відповідь. Тара (упаковка), в якій надходять імпортні товари, що підлягають митному оформленню і подальшій реалізації суб’єктам господарювання та громадянам, не є об’єктом оподаткування екологічним податком за умови, що імпортером укладено зі спеціалізованим підприємством договір про надання послуг із збирання, заготівлі та утилізації відходів.
Разом з цим, у разі розміщення суб’єктом господарювання тари у спеціально відведених місцях чи на об’єктах, розміщених на власних територіях, сплачується екологічний податок.
Питання. Хто є платниками екологічного податку?
Відповідь. Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Питання. Чи є платниками екологічного податку СГ за розміщення відходів, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т.ч. металобрухт?
Відповідь. Суб’єкти господарювання не є платниками екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т.ч. металобрухт. Разом з цим, платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.


У ДПС обговорили питання покращення судової практики

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/468320.html повідомила.
Перспективи оптимізації процедур супроводження судових справ у податковій сфері обговорили сьогодні представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена. Під час зустрічі представники РБО представили податківцям системний звіт «Як бізнесу домогтися виконання судових рішень в Україні», в якому виклали рекомендації щодо покращення роботи у цій сфері.
Так, зокрема, зазначалося про необхідність підвищення ефективності процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, у тому числі за рахунок критичного оцінювання оскаржуваних рішень, прийнятих регіональними органами під час перевірок. Також пропонувалося коригувати адміністративну практику застосування окремих положень законодавства з урахуванням судової практики з аналогічних питань тощо.
У свою чергу фахівці податкової служби подякували за системний аналіз та відзначили, що питанню вирішення судових спорів у ДПС приділяється значна увага. Загалом перевага надається процедурі досудового врегулювання податкових спорів і до суду податківці звертаються у разі недосягнення компромісу. При цьому проводиться велика аналітична робота для збору доказової бази та, відповідно, ефективного захисту інтересів держави у судах.
Податківці систематично аналізують судову практику для застосування відповідних заходів для того, щоб в подальшому не виносилися рішення, які не відповідають діючому законодавству і в подальшому можуть бути програні у суді.
Представники Ради бізнес-омбудсмена, зокрема, відзначили покращення у роботі ДПС протягом останнього часу у сфері судової практики та висловили побажання збереження таких тенденцій і надалі.
Як зазначила заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, логіка запропонованих РБО системних рекомендацій щодо покращення ситуації добровільного виконання судових рішень на користь бізнесу – запровадити такий алгоритм діяльності ДПС у сфері супроводження судових справ, оскарження, які б не дали змоги змінити цей вектор в довгостроковій перспективі.
Учасники зустрічі домовилися про подальшу співпрацю у питаннях судової практики задля збереження досягнутого потенціалу та підвищення якості роботи в певних питаннях.


Олексій Любченко: Вирішальним є не ставки податків, а їх адміністрування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє про наступне.
В Україні потрібно вирівняти податковий ландшафт та створити рівні умови для сплати податків. Про це заявив Голова ДПС України Олексій Любченко під час VIII Міжнародного податкового форуму – 2021.
За його словами, мова йде, перш за все, про оподаткування тих структур, стосовно яких були створені преференційні умови ведення бізнесу протягом 30-ти років існування держави.
Так, зокрема, на IV групі спрощеної системи оподаткування працюють більше 52 суб’єктів підприємництва з мільярдним обсягом доходів, які здійснюють діяльність у сфері рослинництва та тваринництва. При цьому вони сплачують фіксований сільськогосподарський податок та в десятки разів менше сплачують податку на додану вартість.
«Спрощена система – це, у першу чергу, підтримка малого та середнього бізнесу. Якраз мільярдери у цій класифікації менше за всіх сплачують податки. Вони навчилися ухилятися від оподаткування через різні механізми, починаючи від виводу коштів, преференційних режимів, заниження податку на прибуток тощо. При цьому малий бізнес сплачує в 10 разів більше, перебуваючи на тій же спрощеній системі. Оце і є викривлення податкового ландшафту», – розповів Олексій Любченко.
На його думку, таку ситуацію необхідно змінювати і важливим є, зокрема, відкриття персональних даних.
«Я як Голова ДПС докладу максиму зусиль для того, щоб відкрити персональні дані українців щодо сплачених податків. Мова йде не про отримані доходи, а саме про сплачені податки. Тоді ми дійсно вирівняємо податковий ландшафт», – підкреслив Олексій Любченко.
Він також відзначив, що бізнес краще сплачуватиме податки, коли буде чіткою та зрозумілою позиція стосовно ефективності витрачання бюджетних коштів. Це своєрідний мотиваційний елемент і при цьому дуже вагомий.
«Я особисто прихильник тієї думки, що вирішальним не є ставки податків. Я категорично не підтримую ідею збільшення ставок податків. Нам необхідна стабільність у цьому. Всі питання полягають саме в адмініструванні. Яскравим прикладом є податок на додану вартість. Ставка ПДВ не змінилася, але бізнес сплатив майже в 1,6 раза більше за 4 місяці цього року, ніж у минулому», – наголосив Олексій Любченко.
Очільник ДПС також розповів, що в податковій активно працюють над спрощенням звітності, розвитку сервісів для бізнесу.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/468100.html


У квітні 16,4 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/467888.htmlпроінформувала, що у квітні 2021 року 16,4 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.
Серед найбільш популярних протягом останніх місяців наборів даних:
Реєстр платників єдиного податку – 4,7 тис. переглядів (28,4 %);
Реєстр платників податку на додану вартість – 3,6 тис. переглядів (22,0 %);
Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 2,9 тис. переглядів (18,0 %);
Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 1,8 тис. переглядів (11,0 %);
Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 1,0 тис. переглядів (6,0 %);
Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 0,9 тис. переглядів (6,0 %);
Реєстр неприбуткових установ та організацій – 0,4 тис. переглядів (2,3 %)
З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської,Дніпропетровської, Київської, Львівської, Одеської областей.
Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних,– Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Сполучені Штати Америки.
Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10 прим. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.


Протягом поточного року платниками Дніпропетровського регіону
сплачено 185,7 млн грн акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
У Дніпропетровській області станом на 01.05.2021 обліковується 6 071 платників акцизного податку, у тому числі:
- 5 625 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів;
- 339 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку з пального;
- 74 суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;
- 33 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
«У січні – квітні 2021 року платниками Дніпропетровщини сплачено до бюджетів 185,7 млн грн акцизного податку, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 4,2 млн грн; акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів – 7,3 млн грн; акцизного податку з роздрібної реалізації – 174,2 млн гривень», – зазначила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
З інформацією про видані, призупинені та анульовані ліцензії можна ознайомитися на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС за посиланням https://dp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy/.


Проведено засідання Ресурсного комітету Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра повідомляє, днями, відбулося засідання Ресурсного комітету Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Ресурсний комітет).
У заході прийняли участь представники ГУ ДПС: в. о. заступника начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління податков