Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пн, 3 березня 2025
00:04

БЛОГИ

[email protected]


23 березня 2020, 10:18

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!


Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи у разі придбання рухомого майна у юридичної особи
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. п. «в» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.
При цьому, п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172-173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлений ст. 173 ПКУ.
Крім того, п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Враховуючи вищевикладене, якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.

Щодо перенесення права на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Обчислення та сплата транспортного податку фізичними особами
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Підстави для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Випадки та терміни за яких особа підлягає обовязковій реєстрації як платник ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Щодо надання у сфері провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет фізичними особами – підприємцями на спрощеній системі оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Пунктом 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ викладено у новій редакції, яка набрала чинності з 20.10.2019.
Відповідно до оновленого п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють таку діяльність: діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Частиною п’ятою п. 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженим наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457.
Наказом Держспоживстандарту від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» визначено, які види діяльності включаються до КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)», зокрема надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет, тощо.
Відповідно до понять, наведених у ст. 1 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» із змінами, розділяються поняття оператора телекомунікацій та провайдера телекомунікацій.
Провайдер є суб’єктом господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку.
Тобто фізична особа – підприємець у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет має право здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування за умови, що таким провайдером не надаються послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/411588.html

Про затвердження нових форм реєстраційних документів
для отримання електронних довірчих послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою виконання норм Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), який набирає чинності 19.04.2020, та створення належних умов для функціонування реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) з 12 березня 2020 року будуть формуватися кваліфіковані сертифікати електронної печатки фізичної особи – підприємця для РРО, які почнуть діяти після набрання чинності Закону № 128 – з 19 квітня 2020 року.
Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 11.03.2020 № 58 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:
● Реєстраційна картка для фізичної особи;
● Реєстраційна картка для юридичної особи;
● Додаток до Реєстраційної картки для юридичної особи;
● Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
● Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 12 березня 2020 року.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 01 квітня 2020 року включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на офіційному інформаційному ресурсі Надавача https://acskidd.gov.ua
Інформацію розміщено на сторінці Надавача офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням
https://acskidd.gov.ua/news#271

Вихідний день є граничним днем реєстрації ПН у ЄРПН:
чи може платник ПДВ зареєструвати таку ПН у цей день?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
► для ПН/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – РК), складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
► для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
► для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).
Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

До уваги платників акцизного податку –
імпортерів алкогольних напоїв і тютюнових виробів!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників акцизного податку, що відповідно до п.п. «б» п. 227.1 ст. 227 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання – юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби, якщо маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється в установленому порядку марками акцизного податку встановленого зразка.
Згідно з п. 227.4 ст. 227 ПКУ придбані марки акцизного податку передаються покупцями марок (імпортерами) іноземним суб’єктам господарювання для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що підлягають подальшому ввезенню на митну територію України.

Сергій Верланов: Головний пріоритет – убезпечити працівників служби та платників податків під час пандемії коронавірусу
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Основні завдання з реалізації заходів ДПС із запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 окреслив Голова ДПС Сергій Верланов під час апаратної наради керівництва ДПС та її територіальних органів.
«Всі керівники підрозділів ДПС та співробітники повинні усвідомити складність ситуації. Кожен на своєму місці має вжити всіх заходів для того, щоб зберегти своє здоров’я, здоров’я своїх близьких та платників податків. Впевнений, що ми з вами покажемо приклад ефективної командної роботи у протидії розповсюдженню небезпечного вірусу», – зазначив Сергій Верланов.
Нині вже розроблений та надісланий до територіальних підрозділів ДПС план першочергових заходів із запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Зокрема, передбачена взаємодія територіальних органів ДПС з обласними державними адміністраціями та регіональними підрозділами Міністерства охорони здоров’я України (тимчасовими обласними протиепідемічними комісіями при облдержадміністраціях) щодо проведення профілактичних і протиепідемічних заходів.
Детальніше з інформацією щодо заходів ДПС із запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/411795.html

До уваги платників!
У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19, а також попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертається з проханням до платників податків зменшити кількість відвідувань податкових органів та активніше користуватись електронними сервісами, зокрема Електронним кабінетом – найпопулярнішим зручним сервісом ДПС.
Так, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua,а також через офіційний вебпортал ДПС.
Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платникам слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Новації застосування РРО: вимоги до скарг покупців щодо порушення порядку проведення розрахункових операцій
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 01.10.2020 відповідно до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» набере чинності розділ IV1 «Вимоги до скарг покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО), зокрема ст. 161.
Так відповідно до нової ст. 161 Закону про РРО, скарги покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, які претендують на отримання компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбаченої ст. 25 Закону про РРО, мають містити такі реквізити:
1) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв’язку;
2) дата придбання товарів (робіт, послуг), що є предметом скарги;
3) найменування та вартість придбаних покупцем товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця товарів (робіт, послуг), адреса господарської одиниці продавця, в якій придбано товари (роботи, послуги), а якщо зазначені реквізити продавця неможливо встановити за отриманими документами, – адреса місця придбання товарів; у разі придбання товарів (робіт, послуг) за допомогою мережі Інтернет – також зазначення Інтернет-сайту (чи іншого способу представлення інформації в мережі Інтернет), на якому здійснено замовлення товару (роботи, послуги) та/або наведено інформацію про товар (роботу, послугу) чи про продавця;
4) перелік документів, отриманих покупцем (споживачем) від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою);
5) інформація про отриманий у паперовій та/або електронній формі від продавця товарів (робіт, послуг) розрахунковий документ;
6) номер банківського рахунку покупця (споживача), на який може бути зарахована компенсація визначеної законодавством частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючим органом за результатами перевірки за скаргою, поданою покупцем (споживачем).
До скарги обов’язково додаються електронні копії документів або копії документів, виготовлені шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі.
До скарги можуть бути додані інші докази замовлення, оплати та отримання товару (роботи, послуги).
Скарги на порушення платником податків вимог законодавства щодо здійснення розрахункових операцій можуть також подаватися покупцями (споживачами) в інших передбачених законодавством формах.

Про виправлення помилки у Повідомленні про подання пояснень та
копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у надісланому Повідомленні.
Отже, у разі отримання платником ПДВ квитанції про неприйняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.

ДПС тимчасово припиняє проведення особистого прийому громадян
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У зв’язку з оголошенням в Україні карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та з метою запобігання поширення вірусу COVID-19, ДПС тимчасово припиняє проведення особистого прийому громадян.
При цьому зазначаємо, що ДПС приймає звернення громадян засобами електронної пошти [email protected] у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).
Просимо з розумінням поставитися до ситуації, що склалася.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/412046.html

З початку року анульовано 30 ліцензій
за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У Дніпропетровській області станом на 01.03.2020 діє 15 195 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 5 615 суб’єктах господарської діяльності. Серед них на право роздрібної торгівлі:
- алкогольних напоїв – 7 410 ліцензій по 4 727 суб’єктах господарювання;
- тютюнових виробів – 6 271 ліцензія по 4 727 суб’єктах господарювання;
- пальним – 592 ліцензії по 91 суб’єкту господарювання та 922 ліцензії на зберігання пального по 797 суб’єктах господарської діяльності.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 194 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 140 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 339 ліцензій, з яких 30 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Юрособа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має засновників – юросіб, що не є платниками єдиного податку, не може бути «єдинником»
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ.
Підпунктом 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Згідно з п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
Тобто, частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.
Якщо сукупність часток засновників юридичної особи у статутному капіталі дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток складає 100 відсотків.
Юридична особа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Камеральна перевірка звітності з єдиного внеску
проводиться у порядку, встановленому ПКУ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що документальні та камеральні перевірки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 2 частини 1 ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 191 та ст. 193 ПКУ функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.
З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Згідно з частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску проводиться без дотримання строків давності.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
У разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Про терміни подання податкової декларації та строки сплати зобов’язань платниками рентної плати за спеціальне використання води
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.
Норми визначені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, який дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати, припис п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ у частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, а саме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.
Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Форма Податкової декларації з рентної плати та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам зокрема, копії дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

До уваги виробників спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), до якої додаються:
► копії засновницьких документів;
► атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (крім виробництва пального);
► договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
► документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.
Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, рекомендованим листом.
Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів.
У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

УВАГА! ВВЕДЕНІ ВИМУШЕНІ ТИМЧАСОВІ ЗАХОДИ
ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України з 12 березня до 03 квітня 2020 року установлено карантин.
ВВЕДЕНІ ВИМУШЕНІ ТИМЧАСОВІ ЗАХОДИ ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ:
► з 17 березня 2020 року податкова припиняє проведення особистого прийому гр


Останній раз редагувалося: 23.03.2020 10:18


Усі записи автора | Предыдущая | Следующая


Gorod.dp.ua не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті рецензій користувачів, тому що вони виражають думку користувачів і не є редакційним матеріалом.

Gorod`ській дозор | Обговорити тему на форумах | Газета оголошень

Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті